ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 822/651/18
адміністративне провадження № К/9901/67253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Місто-сад восьмий будівельний, 4А" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0006441209 від 18.08.2017 та податкової вимоги №1009-17 від 05.10.2017, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2018, ухвалене у складі головуючого-судді Шевчука О.П., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018, прийняту у складі колегії суддів: Кузьменко Л.В. (головуючий), Шидловського В.Б., Іваненко Т.В.
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. Житлово-будівельний кооператив (далі - ЖБК) "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006441209 від 18.08.2017 та податкову вимогу №1009-17 від 05.10.2017.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" зазначив, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: підпункт 133.4.4, пункту 133.4 статті 133 ПК України.
3. Позивач указані висновки вважає неправдивими, наполягає, що реальність господарських операцій ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" з ТОВ "Валіо Груп" підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. Зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано податкове зобов`язання без врахування норм чинного законодавства. Указує, що ДФС України порушено строки розгляду скарги позивача, тому спірне податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу просить скасувати.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складено акт від 04.08.2017 №1516/22-01-14-06/38925117.
5. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України від 02.12.2010 № 2755-IV (в редакції з 13.08.2015), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 826578 грн, в т.ч.: - серпні 2015 року в сумі 372635 грн; - за три квартали 2015 року - в сумі 422461 грн (в тому числі за ІІІ квартал 2015 року - 422461 грн; за 2015 рік - в сумі 826578 грн (в т.ч. за IV квартал 2015 року в сумі 31482 грн).
6. На підставі акту перевірки від 04.08.2017 № 1516/22-01-14-06/38925117 ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0006441209 від 18.08.2017.
7. ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" не погодившись з податковим повідомленням - рішенням форми "Р" № 0006441209 від 18.08.2017 оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
8. За результатами розгляду скарги позивача Державна фіскальна служба України залишила її без розгляду відповідно до пункту 4 розділу 8 Порядку № 91, з підстав пропуску строку звернення та повернула останню заявнику.
9. ГУ ДФС у Хмельницькій області внесено позивачу податкову вимогу форми "Ю" № 1009-17 від 05.10.2017 на суму 1244499 грн 73 коп. за платежем - податок на прибуток приватних підприємств.
10. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0006441209 від 18.08.2017 та податковою вимогою №1009-17 від 05.10.2017, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2018 позовні вимоги задовольнив частково.
12 . Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18.08.2017 форми "Р" №0006441209. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
13. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з аналізу господарських відносин між позивачем та ТОВ Валіо Груп , правової оцінки спірних правовідносин, та недоведеності відповідачем належними та допустимими доказами нереальності господарських операцій.
14. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.11.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі ГУ ДФС у Хмельницькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
16. У відзиві на касаційну скаргу представник ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
18. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
19. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
20. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
21. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
22. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
23. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
24. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
25. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
26. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
27. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
28. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
29. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
30. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
31. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
32. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
33. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
34. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
35. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
36. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
37. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
38. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
39. Відповідно до пункту 133.4 статті 134 ПК України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій латі - Реєстр).
40. Згідно з підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
41. Відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції чинній з 13.08.2015 року) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
42. З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов`язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
43. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
VI. Оцінка Верховного Суду
44. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0006441209 від 18.08.2017 та податкової вимоги №1009-17 від 05.10.2017, прийнятих за наслідком документальної позапланової невиїзної перевірки ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" з питань дотримання вимог податкового законодавства з господарських взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015, та які ґрунтуються на висновках контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 133.4.4, пункту 133.4 статті 133 ПК України.
45. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
46. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
47. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
48. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
49. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
50. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
51. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
52. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
53. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
54 . У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
55. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
56. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що що відповідно до статуту ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями Членів (Учасників) та Асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.
57. Статутом ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку.
58. Між ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" та ТОВ "Валіо Груп" 04.05.2015 укладено договір підряду № 4/05-10п, в якому ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" - Замовник, ТОВ "Валіо Груп" - Підрядник.
59. Предметом даного Договору є зобов`язання Підрядника за дорученням Замовника на власний ризик виконати певну роботу за умов цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її.
60 . Позивачем на підтвердження господарських операцій за цим Договором надано до суду копію Договору підряду № 4/05-10п від 04.05.2015, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень - жовтень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень - жовтень 2015 року, копії виписок з банку, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій.
61. За проведені роботи ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" перерахувало ТОВ "Валіо Груп" кошти в сумі 4592099,00 грн.
62. Обґрунтовуючи нецільове використання позивачем вказаних коштів, відповідач посилається на те, що позивач провів оплату за роботи ТОВ "Валіо Груп", які фактично не виконувались, тобто ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" провело оплату за передбачені договором роботи для переведення таких коштів у готівку, оскільки в діяльності ТОВ "Валіо Груп" наявні ознаки фіктивності.
63. Разом з тим, судами установлено, що за наслідком перерахування позивачем коштів в сумі 4592099,00 грн ТОВ "Валіо груп" виконані відповідні роботи і були досягнуті цілі та завдання, визначені установчими документами ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А".
64. Указані кошти витрачені за цільовим використанням - на будівництво будинку, який прийнятий в експлуатацію, що підтверджують: платіжні доручення з рухом коштів, звіт про виконання коштів неприбутковими установами та організаціями за 2015 р, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.
65 . Крім того, жодним доказом не підтверджується зняття коштів з рахунків ТОВ "Валіо Груп" позивачем або іншими особами, переведення цих коштів у готівку, передача готівки позивачу, наявність або використання такої готівки позивачем. При цьому, банківськими виписками підтверджується перерахування позивачем коштів у безготівковому порядку на рахунок ТОВ "Валіо груп" в якості оплати за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 4/05-10п від 04.05.2015.
66. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
67. Судами встановлено, що наявні матеріалах справи документи відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів та підтверджують факт виконання робіт ТОВ "Валіо Груп" згідно умов договору підряду № 04-05/10п від 04.05.2015.
68. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
69. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
70. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
71. Також судами враховано, що посилання відповідача на матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень: № 32015100020000162, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 № 32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 200, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України; №32016100070000026, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 212, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; №32017100070000002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 212, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
72. Унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
73. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
74 . Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.
75. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень відносно контрагента позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Крім того, про наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагента надано не було. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15.
76. За таких обставин та правового регулювання суди попередніхінстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність відповідачем порушення ЖБК "Місто-Сад восьмий будівельний, 4А" норм податкового законодавства та наявність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0006441209 від 18.08.2017.
77. Судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням норм процесуального кодексу встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків цих судів.
78. Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).
79. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
80. У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках цього касаційного провадження.
81. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
82. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
83. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
84. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі № 822/651/18 залишити без змін.
3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М.Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2021 |
Оприлюднено | 08.07.2021 |
Номер документу | 98146557 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні