Постанова

від 01.07.2021 по справі 333/113/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.07.2021 Справа № 333/113/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 333/113/20 Головуючий у 1 інстанції: Кулик В.Б.

№ 22-ц/807/1731/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ЛІЗИНГ на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2020 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ЛІЗИНГ про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,

В обґрунтування позову зазначала, що 28.12.2018 року між ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ та нею було укладено договір фінансового лізингу № 20181228/1, предметом якого є транспортний засіб, марки BMW, модель Х5, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 576 555 грн. 00 коп., що в еквіваленті в доларах США за курсом НБУ на дату укладення цього договору становило 21 000 дол. США.

Пунктом 11.1. вказаного договору фінансового лізингу визначено, що лізингоодержувач отримує предмет лізингу, зазначений у цьому договорі, у володіння та користування на умовах фінансового лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах, визначених цим договором.

За умовами договору лізингу ОСОБА_1 було сплачено на користь ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ лізингові платежі за отримання предмету лізингу в розмірі 150 629 грн. 47 коп., одноразову фінансову комісію в розмірі 22 594 грн. 42 коп., а також було передбачено сплату щомісячних платежів у вигляді фінансової комісії в розмірі 373,08 дол. США, лізинговий платіж в розмірі 830,28 дол. США. Кількість щомісячних лізингових платежів (без урахування платежу для отримання автомобіля) - 36.

29.12.2018 року між сторонами по справі був підписаний акт прийому-передачі предмету лізингу (транспортного засобу), відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав у користування вище зазначений предмет лізингу. Вказаним актом від 29.12.2018 року, зокрема, підтверджується сплата ОСОБА_1 на користь ТОВ АВТО-ЛІЗІНГ платежу для отримання предмету лізингу в сумі 150 629 грн. 47 коп. та одноразову фінансову комісію в сумі 22 594 грн. 42 коп. Окрім вищезазначеного платежу для отримання предмету лізингу та одноразової фінансової комісії, лізингодавець станом на 26.12.2019 року отримав від ОСОБА_1 також щомісячні платежі на загальну суму 110 498 грн. 00 коп. Таким чином, ОСОБА_1 було сплачено на користь ТОВ АВТО-ЛІЗІНГ платежів на суму 283 721 грн. 89 коп.

Також ОСОБА_1 зазначено, що нею був повернутий ТОВ АВТО-ЛІЗІНГ предмет лізингу.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд, визнати недійсним договір фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року, укладений між ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ та ОСОБА_1 ; стягнути з ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ на її користь сплачені кошти за договором фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року в розмірі 283 721 грн. 89 коп., що складаються з: 150 629 грн. 47 коп. - платіж за отримання предмету лізингу, 22 594 грн. 42 коп. - одноразова фінансова комісія, 110 498 грн. 00 коп. - щомісячні платежі з виплати залишку вартості предмету лізингу; а також, стягнути з ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку із розглядом цієї справи.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2020 року зустрічний позов задоволено частково.

В зв`язку з нікчемністю договору фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ЛІЗИНГ та ОСОБА_1 , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ЛІЗИНГ на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за договором фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року в розмірі 283 721 грн. 89 коп., що складається з: 150 629 грн. 47 коп. - платіж для отримання предмету лізингу, 22 594 грн. 42 коп. - одноразова фінансова комісія, 110 498 грн. 00 коп. - щомісячні платежі з виплати залишку вартості предмету лізингу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ЛІЗИНГ на користь держави судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким використовуючи двосторонню реституцію, стягнути з ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ сплачені кошти за договором фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року на користь ОСОБА_1 в розмірі 283 721,89 грн. та зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ Предмет лізингу та відшкодувати вартість користування Предметом лізингу в розмірі 944274,24 грн. а застосовуючи зарахування зустрічних однорідних вимог - стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ 660 552, 35 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

28.12.2018 року між ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року (далі - договір), який було підписано між сторонами в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення.

Відповідно до договору, предметом лізингу є автомобіль марки BMW, модель Х5, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 576 555 грн. 00 коп., що в еквіваленті в доларах США за курсом НБУ на дату укладення цього договору становило 21 000,00 дол. США.

Пунктом 1.1. договору визначено, що лізингоодержувач отримує предмет лізингу, зазначений в цьому договорі, у володіння та користування на умовах фінансового лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1. договору визначено, що лізингові платежі складаються із суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, та щомісячної фінансової комісії.

Пунктом 4.2. договору зазначається, що всі платежі за договором сплачуються лізингоодержувачем у безготівковій формі на поточний рахунок лізингодавця в гривнях за курсом НБУ на дату здійснення платежу, крім платежу для отримання предмету лізингу та одноразова фінансова комісія , які сплачуються лізингоодержувачем у безготівковій формі на поточний рахунок лізингодавця в гривнях за курсом НБУ на дату укладення договору.

Пунктом 4.3. договору зазначено, що платіж для отримання предмету лізингу та одноразову фінансову комісію, зазначені в цьому договорі, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю протягом 1 (одного) банківського дня з дати підписання цього договору, але не пізніше дати підписання акту прийому-передачі предмету лізингу.

Платіж для отримання предмету лізингу (25 % від вартості предмету лізингу + страхування на один рік) складає: 150 629 грн. 47 коп.

Одноразова фінансова комісія (3,75 % від вартості предмету лізингу + страхування) складає: 22 594 грн. 42 коп.

Щомісячна фінансова комісія, що входить до складу місячного платежу 1,7 %, еквівалент в дол. США становить 373,08 дол. США.

Щомісячний платіж з виплати залишку вартості предмету лізингу + страхування включно з фінансовою комісією (лізинговий платіж), еквівалент в дол. США становить 830,28 дол. США.

Кількість лізингових платежів (без урахування платежу для отримання автомобіля): 36. Дата сплати лізингового платежу: до 29 числа кожного місяця. Кінцевий термін передачі автомобіля лізингоодержувачу: до 29.12.2018 року.

Загальна сума договору, еквівалент в дол. США: 35 376,39 дол. США.

29.12.2018 р. між ОСОБА_1 та ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ було підписано акт прийому-передачу предмету лізингу (транспортного засобу) згідно з яким ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ передало, а ОСОБА_1 прийняла в користування предмет лізингу - автомобіль BMW X5 2007 року випуску.

Оскільки між сторонами було підписано акт приймання-передачі предмету лізингу, це підтверджує згідно з п. 4.3 договору факт сплати ОСОБА_1 платежу за отримання предмету лізингу та платіж за одноразову фінансову комісію

Зі змісту позовної заяви ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ , в якій зазначений розрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу, судом встановлено, що ОСОБА_1 було здійснено платежі за договором, а саме: 01.02.2019 року на суму 23 032 грн. 80 коп. та 967 грн. 20 коп., 28.02.2019 року на суму 21 444 грн. 38 коп. та 1 555 грн. 62 коп., 27.03.2019 року на суму 20 845 грн. 50 коп. та 2 154 грн. 50 коп., 07.05.2019 року на суму 10 500 грн. 00 коп., 30.07.2019 року на 9 446 грн. 97 коп. та 20 551 грн. 03 коп., а всього на суму 110 498 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 1, 2 Закону України Про фінансовий лізинг , за якими фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як зазначив суд першої інстанції, відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 6 Закону України Про фінансовий лізинг , договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст. 806 ЦК України зазначено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Нормами ст. ст. 203, 627 ЦК України, передбачено, що правочин є чинним, якщо його зміст не суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників є вільним і відповідає їхній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно з ч. 1 ч. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України, а тому до договорів фінансового лізингу, що укладені з фізичними особами застосовуються також вимоги ст. 799 ЦК України щодо нотаріальної форми такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ч. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З посиланням на правові позиції Верховного Суду в постановах від 16.12.2015 року № 6-2766цс15, від 18.01.2017 року № 363/3673/14-ц, N 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року, N 6-1551цс16 від 19 жовтня 2016 року, від 13.06.2018 року № 305/43/16-ц, від 31.10.2018 року № 757/17094/16-ц, від 05.03.2018 року № 731/45/16-ц, від 29.07.2019 року № 547/1220/16-ц., с уд першої інстанції зробив правлений висновок про нікчемність укладеного між сторонами даної справи договору лізингу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (справа N 6-2766цс15), від 19 жовтня 2016 року (справа N 6-1551цс16), від 18 січня 2017 року (справа N 6-648цс16).

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Постановою Верховного Суду від 04.12.2019 року № 234/13519/16-ц зазначається, що договір лізингу, що не був посвідчений нотаріально, є нікчемним в силу закону, а тому окреме визнання судом його недійсним не передбачене.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору фінансового лізингу № 20181228/1 від 28.12.2018 року, укладений між ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки вказаний договір є нікчемним, а тому не може бути визнаний судом недійсним.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, судова колегія враховує, що при апеляційному розгляді, представник ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ підтвердив що автомобіль, який був предметом фінансового лізингу, повернений лізингодавцеві.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов. виходячи з правових наслідків нікчемного правочину та стягнув на користь ОСОБА_1 сплачені нею за нікчемним договором платежі.

Посилання у апеляційній скарзі ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ на те, що ОСОБА_2 користувалася предметом лізингу та має сплатити на їх користь платежі за користування автомашиною не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Так, судова колегія враховує що такий позов ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ не заявлявся, основний їх позов про стягнення грошових коштів на підстві договору, був залишений судом без розгляду та ухвала суду щодо залишення без розгляду не оскаржена.

Крім того, судова колегія виходить з того, що апелянт не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, в разі застосування реституції за нікчемним договором лізингу лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору, а лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю передане за договором майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався.

В даному випадку предмет лізингу повернений лізингодавцеві, а на користь лизингоодержувача стягнені сплачені ним грошові суми на виконання нікчемного правочину.

Правовідносини за нікчемним договором фінансового лізингу, на підставі якого відбулося фактичне користування позивачем транспортним засобом відповідача, за своїм змістом є кондикційними.

Оскільки договір є нікчемним з моменту його укладення, то фактичний користувач предмета лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмета лізингу зберіг у себе кошти, які мав заплатити за весь час користування предметом лізингу, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Правові висновки про застосування частини першої статті 1212 ЦК України до правовідносин щодо фактичного використання майна без достатньої підстави викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

У даній справі, суд не встановлював обставин і не перевіряв підстав щодо покладення на лізингоодержувача обов`язку зі сплати лізингодавцеві коштів за користування предметом лізингу, тому що такі позовні вимоги ТОВ АВТО-ЛІЗИНГ не заявляло і такими підставами позов не обґрунтовувало.

Аналогічні правові висновки щодо порядку вирішення питання про стягнення на користь лізингодавця платежів за користування об`єктом лізингу викладені також у Постанові Верховного Суд у від 21 грудня 2020 року (справа № 404/8187/18,провадження № 61-20877св19)

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 серпня 2020 року у справі № 226/629/18, від 04 червня 2020 року у справі № 290/815/17, від 16 березня 2020 року у справі № 755/14119/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі 243/993/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 750/11600/16-ц.

За таких обставин суд першої інстанції ухвалив відповідне закону рішення, підстав для скасування якого судова колегія на вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ЛІЗИНГ залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2020 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 7 липня 2021 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков