Постанова

від 06.07.2021 по справі 585/2101/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м.Суми

Справа №585/2101/20

Номер провадження 22-ц/816/984/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підопригори Оксани Петрівни

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2021 року, постановлене у складі судді Євтюшенкової В.І., у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області, повний текст судового рішення складено 26 березня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Підопригору Оксану Петрівну, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Білашенко Людмила Володимирівна, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності, іншого речового права та визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом на все майно, після її смерті він своєчасно прийняв спадщину після неї та вже оформив спадкові права на належну спадкодавиці земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інші спадкоємці за законом відмовилися від прийняття спадщини в установленому законом порядку.

До складу спадщини, що відкрилася після смерті матері позивача також входять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7471 га (кадастровий номер 5924184900:01:001:0055) та площею 0,3123 га (кадастровий номер 5924184900:02:002:0012), що розташовані на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області, які вона успадкувала після смерті її батька - ОСОБА_4 , так як останній постійно проживав разом із нею на час смерті.

Вказує, що ОСОБА_4 проживав разом із дочкою - ОСОБА_3 (спадкодавицею) без реєстрації місця проживання, що не підтверджує факт прийняття спадщини.

ОСОБА_3 за життя не встигла оформити свої спадкові права після смерті батька - ОСОБА_4 , у зв`язку з чим виникла необхідність встановлення в судовому порядку факту постійного проживання на момент смерті спадкоємця разом зі спадкодавцем.

Зазначає, що позивач дізнався, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2016 року задоволено позов відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою Сумського апеляційного суду від 27 січня 2020 року зазначене рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Однак, останній уже оформив спадщину на належні ОСОБА_4 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В. та отримав відповідні свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що свідоцтва про право на спадщину за законом, які були видані на підставі рішення суду, яке у подальшому було скасовано, є незаконними.

Посилаючись на вказані обставини, просить встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7471 га, кадастровий номер 5924184900:01:001:0055, що розташована на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області, посвідченого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В. 24 квітня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №697 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за №20177745; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3123 га, кадастровий номер 5924184900:02:002:0012, що розташована на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області, посвідченого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В. 24 квітня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №698 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за №20178531; визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7471 га, кадастровий номер 5924184900:01:001:0055, що розташована на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3123 га, кадастровий номер 5924184900:02:002:0012, що розташована на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 18 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Підопригора О.П., посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивачем доведено факт постійного проживання ОСОБА_4 на момент його смерті з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , але суд першої інстанції надав перевагу одним доказам, не взявши до уваги інші. Факт проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 підтверджується поясненнями позивача, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Крім того, суд не взяв до уваги, що письмовим доказом підтвердження постійного проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 є відповідь ГУ ПФУ у Сумській області від 13 грудня 2019 року, в якій зазначено, що ОСОБА_3 одержала недоотриману пенсію ОСОБА_4 .

Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, оскільки постановою Сумського апеляційного суду від 27 січня 2020 року скасовано рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2016 року, яким ОСОБА_2 було поновлено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування записів про державну реєстрацію мають самостійний характер та їх вирішення не залежить від доведеності факту постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав жодного правового обґрунтування, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права власності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Підопригори О.П., яка підтримала доводи апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності факту постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Суд також дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності, іншого речового права та визнання права власності на спадкове нерухоме майно, оскільки вказані вимоги є похідними від доведеності факту постійного проживання на час смерті зі спадкодавцем.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Хрещатик Роменського району (а. с. 5, т. 1).

Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_9 (батько), ОСОБА_3 (мати) (а. с. 12, т. 1).

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (а. с. 13, т. 1).

Після укладення шлюбу, ОСОБА_3 змінено прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 (а. с. 13, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а. с. 11, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а. с. 10, т. 1).

27 березня 2015 року державним нотаріусом Роменської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є син ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,8670 га, розташованої на території Дібрівської сільської ради Роменського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5924184900:04:004:0056 (а. с. 14, т. 1).

Право власності на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 15, т. 1).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ №008957 від 30 жовтня 2000 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 3,059 га, що розташована на території Дібрівської сільської ради Роменського району, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 23, т. 1).

Згідно з довідкою Дібрівської сільської ради від 01 листопада 2019 року №539 ОСОБА_4 , житель с. Володимирівка Роменського району дійсно проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 у дочки ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 (а. с. 17, т. 1).

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13 грудня 2019 року №40881/04.6-12 допомога на поховання за померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 видана ОСОБА_3 , що проживала в с. Хрещатик Роменського району (а. с. 19, т. 1).

Згідно з довідкою Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області від 18 вересня 2020 року №02-38/423 ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав в АДРЕСА_1 . Згідно будинкової книги Дібрівської сільської ради ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_2 з 15 січня 1981 року (а. с. 57, т. 1).

Також суд встановив, що Роменський міськрайонний суд Сумської області від 26 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2 задовольнив. Визначив ОСОБА_2 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення набрало законної сили 09 грудня 2016 року (а. с. 20, т. 1).

22 грудня 2016 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В. у спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу №60033063 на підставі заяви ОСОБА_2 та рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2016 року (а. с. 56).

Синами померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 надано заяви про відмову від прийняття спадщини (а. с. 89, 90, т. 1). Ще один син померлого - ОСОБА_14 заяву про прийняття спадщини або докази прийняття спадщини нотаріусу не подав (а. с. 113 т. 1).

27 квітня 2017 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області видано чотири свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_2 . Спадщина складається із земельних ділянок: кадастровий номер 5924184900:01:001:0055, кадастровий номер 5924184900:02:002:0012, кадастровий номер 5924184900:01:001:0056, кадастровий номер 5924184900:02:002:0011 (а.с.153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, т. 1).

Сумський апеляційний суд постановою від 27 січня 2020 року скасував рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2016 року та постановив нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив (а. с. 20-22, т. 1).

Ухвалою від 22 грудня 2020 року Сумський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Мороз Л.О. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 27 січня 2020 року (а.с.216-217, т. 1).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що якщо постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 , всупереч зазначених вимог закону, не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 постійно проживав у своєї дочки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідки Дібрівської сільської ради від 01 листопада 2019 року №539 та від 18 вересня 2020 року №02-38/423 містять інформацію, що ОСОБА_4 на момент смерті проживав у доньки ОСОБА_3 . Проте вказана інформація не є достатнім доказом на підтвердження саме постійного проживання померлого за адресою проживання доньки. Крім того в іншій довідці Дібрівської сільської ради, яка міститься в матеріалах спадкової справи після померлого ОСОБА_4 , зазначено, що ОСОБА_4 до дня смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 (а. с. 88 т. 1).

Суд першої інстанції надав відповідну оцінку і показаннямсвідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про які йдеться в доводах апеляційної скарги, та дійшов правильного висновку, що вони не підтверджують факт постійного, а не тимчасового проживання ОСОБА_4 у своєї доньки на момент смерті.

Колегія суддів не може взяти до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що доказом підтвердження постійного проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 є відповідь ГУ ПФУ у Сумській області від 13 грудня 2019 року про одержання ОСОБА_3 недоотриманої пенсії ОСОБА_4 , оскільки недоотримана пенсія виплачується членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, в той час, як положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України містять вимогу щодо постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку, що померлий 02.02.2008 року ОСОБА_4 переїхав восени 2007 року до своєї доньки ОСОБА_3 з метою подальшого постійного проживання, а не тимчасово - на холодну пору року.

За встановлених обставин справи та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 .

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності, іншого речового права та визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Так, завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Оскільки позивачем не доведено, що він є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 , на яке відповідачу видані оспорювані свідоцтва про право на спадщину за законом, відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало захисту шляхом задоволення вказаних позовних вимог.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об`єктивно перевірив обставини справи, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підопригори Оксани Петрівни залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2021 року.

Головуючий Т.А. Левченко

Судді: В.І. Криворотенко

С.С. Ткачук