ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2021 року
м.Суми
Справа №591/6881/19
Номер провадження 22-ц/816/839/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру, Сумська міська рада ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семиволоса Володимира Владиславовича на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2021 року в складі судді Сидоренко А.П., ухваленого у м. Суми,повний текст якого складено 05 березня 2021 року, -
в с т а н о в и в :
01 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), Сумського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру (далі - ДП Сумигеодезкартографія ) та Сумської міської ради, вимоги якого 11 лютого 2020 року уточнив та просив визнати недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:06:023:0033 в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , складену у 2016 році ФОП ОСОБА_3 , а також визнати недійсною технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:06:023:0009 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , складену Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру у 2006 році.
Позов мотивовано тим, що заявнику належить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Решта будинку належить відповідачці ОСОБА_2 . Право власності на земельну ділянку у заявника не оформлене, а тому він у 2016 році звернувся до ФОП ОСОБА_3 для виготовлення відповідної технічної документації. Проте, підприємець виготовив технічну документацію та присвоїв земельній ділянці кадастровий номер без згоди позивача, що призвело до того, що одній і тій земельній ділянці присвоєно два кадастрові номери, а саме: № 5910136300:06:023:0033 - технічна документація виготовлена ФОП ОСОБА_4 та № 5910136300:06:023:0009 - технічна документація виготовлена ДП Сумигеодезкартографія . Зокрема, ОСОБА_1 не підписував заяву на виконання робіт, акт погодження меж земельної ділянки та заяву про державну реєстрацію від 04 листопада 2016 року. При цьому, у технічній документації зазначено двох замовників - позивача та відповідачку ОСОБА_2 , які не є власниками спірної земельної ділянки і не підписували відповідних заяв щодо розроблення цієї технічної документації. До того ж, ФОП ОСОБА_3 не дотримався меж, площі та конфігурації земельної ділянки та виготовив технічну документацію на власний розсуд. Крім того, у виготовленій технічній документації на земельну ділянку з кадастровим номером 5910136300:06:023:0009 у 2006 році ДП Сумигеодезкартографія на замовлення попередньої співвласниці будинку ОСОБА_5 межі земельної ділянки не відповідають технічному паспорту від 03 листопада 2006 року: замість загальної площі - 0,1132 га встановлено площу 0,0732 га. У технічній документації ДП Сумигеодезкартографії міститься акт погодження (встановлення) меж земельної ділянки від 13 липня 2006 року, у якому зазначено колишніх суміжних власників (землекористувачів) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проте підпис останнього в акті відсутній. У акті також відсутні підписи суміжних землекористувачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , а також голови квартального комітету ОСОБА_9 . Також позивач зазначає, що попередня власниця частини будинку ОСОБА_5 не підписувала у виготовленій технічній документації ДП Сумигеодезкартографії заяву від 27 липня 2006 року, договір № 431 від 27 липня 2006 року та завдання на виконання земельних робіт від 24 жовтня 2006 року. Передана колишньому власнику частини будинку ОСОБА_6 у користування земельна ділянка мала межі, конфігурацію та площу земельної ділянки, яка не відповідає даним технічна документації земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:06:023:0033, яка складена ФОП ОСОБА_3 .
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Семиволос В.В. посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував, що технічна документація існує, проте підстави для її виготовлення були відсутні. Також вважає помилковими висновки суду, що оспорювана технічна документація не затверджувалась органами місцевого самоврядування і що будь-які рішення на її основі не приймались, оскільки на підставі цієї документації були сформовані земельні ділянки і їм присвоєні кадастрові номери. Вважає порушеною процедуру виготовлення технічної документації. На думку заявника, іншого способу захистити свої права, крім як визнати недійсною технічну документацію, не існує, оскільки, дійсно, жодних рішень органом місцевого самоврядування на підставі цієї документації не приймалось.
У відзиві на апеляційну скаргу Сумська міська рада вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Семиволоса В.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу від 20 червня 2006 року ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_5 купила 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 116-117).
На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 листопада 2009 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_5 купила 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Сумської міської ради (т. 1 а.с. 11-12).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2013 року у справі № 591/436/13-ц за ОСОБА_11 було визнано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з 1/2 частиною земельної ділянки, загальною площею 0,0732 га (т. 1 а.с. 13-15).
На підставі договорів дарування від 15 квітня 2016 року ОСОБА_11 (дарувальник) подарував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (обдаровувані) (мати та брат) належний йому на праві приватної власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/2 частці кожному. Зазначений житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,0732 га, кадастровий номер 5910136300:06:023:0009, 1/2 частка якої належить дарувальнику на праві приватної власності згідно з Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2013 року по справі № 591/436/13-ц, а 1/2 частина якої знаходиться у власності Сумської міської ради (т. 1 а.с. 16-17).
У 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до ФОП ОСОБА_3 з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 23).
ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою (т. 1 а.с. 19-43).
ДП Сумигеодезкартографія виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на території Сумської ради (т. 1 а.с. 44-66).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування, на підставі яких орган місцевого самоврядування, реалізує власну компетенцію, приймаючи рішення про передачу громадянам безоплатно земельні ділянки у власність. На думку суду, оскільки технічна документація самостійного правового значення не має, тому вона не може визнаватися судом недійсною, а тому суд відмовив у задоволенні позову.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Відповідно до приписів ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.
Згідно зі ст. 55 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).
Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування, на підставі яких орган місцевого самоврядування, реалізує власну компетенцію, приймаючи рішення про передачу громадянам безоплатно земельні ділянки у власність.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорювана технічна документація самостійного правового значення не має.
Доводи апеляційної скарги про те, що на основі оспорюваної технічної документації хоча і не приймались будь-які рішення органами місцевого самоврядування, проте таким чином була сформована земельна ділянка з порушенням відповідної процедури та невідповідністю її меж, не заслуговують на увагу та не спростовують висновок місцевого суду про те, що технічна документація не може визнаватися судом недійсною, оскільки це лише сукупність текстових та графічних матеріалів, які не мають самостійного правового значення.
Решта доводів апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а спрямовані на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку, повно та всебічно встановивши обставини справи. Висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 367 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семиволоса Володимира Владиславовича залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2021 року у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: Т.А. Левченко
С.С. Ткачук
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2021 |
Оприлюднено | 09.07.2021 |
Номер документу | 98162007 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Криворотенко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні