Рішення

від 07.07.2021 по справі 138/423/21

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/423/21

Провадження №:2/138/321/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Політанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ МХП-Агрокряж , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державний реєстратор нерухомого майна ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування реєстрації договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,58 га., яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на підставі акту на земельну ділянку серії ВН № 049599.

Між позивачем та СТОВ Агрокряж було укладено договір оренди земельної ділянки № 150 від 30.01.2009 строком на 10 років.

В кінці 2018 року, а саме 17.12.2018 позивач звернулась із заявою до відповідача з проханням не обробляти її земельну ділянку та звільнити її для подальшого самостійного обробітку після закінчення строку договору оренди, а саме 30.01.2019.

22.01.2019 позивач отримала відповідь на свою заяву в якій зазначено, що договір оренди зареєстрований згідно витягу з Державного реєстру речових прав 24.11.2014 та договір діє до 20.02.2024 і їй було надано копію реєстраційної справи з договором оренди землі.

Позивач стверджує про те, що вказаний договір оренди вона не укладала, а в самому договорі стоїть не її підпис.

Зважаючи на викладене, позивач звернулась до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить витребувати у СТОВ Агрокряж в особі директора Гнатишена В.М. з чужого незаконного володіння належну їй земельну ділянку площею 2,58 га, кадастровий номер 0522686400:02:001:0066, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить їй на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 049599, а також скасувати реєстрацію договору оренди від 21.02.14, який зареєстрований Державним реєстратором нерухомого майна Грудецьким Я.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 30001708 від 25.11.2014.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.02.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

15.03.2021 до суду надійшов відзив на позов, мотивований тим, що СТОВ Агрокряж не погоджується з позовними вимогами, оскільки дійсно 21.02.2014 між ОСОБА_1 та СТОВ Агрокряж було укладено договір оренди землі. За вказаним договором в оренду передана земельна ділянка загальною площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Термін дії договору 10 років. Вказаний договір був зареєстрований у встановленому законом порядку. За весь період часу дії спірного договору оренди землі орендарем належним чином виконувалися взяті на себе зобов`язання і від орендодавця не було жодного звернення з приводу неналежного виконання договору тією чи іншою стороною. Так само, відповідач щороку сплачував ПДФО з орендної плати. Крім того, позивач добровільно передала відповідачу у користування належну їй на праві власності земельну ділянку, передавши при цьому копії державного акту на право власності на цю земельну ділянку, а саме з 2014 по 2020 рік отримувала від відповідача орендну плату згідно з умовами договору. Позивач як власник майна, яким понад 5 років користуються інші особи, повинна була цікавитися підставою користування будь-ким її земельною ділянкою та знати про стан своїх майнових прав. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, який починає свій перебіг з моменту державної реєстрації договору оренди - 25.11.2014. Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08.04.2021 здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.04.2021 прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позов, оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ВН № 049599, виданого 14.12.2001, належить земельна ділянка № НОМЕР_1 розміром 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

30.01.2009 позивач уклала з СТОВ Агрокряж договір оренди землі № 150 про оренду вказаної вище земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,58 га. Термін дії договору - 10 років (а.с.19-20).

17.12.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про припинення обробки належної їй земельної ділянки та звільнення її для подальшого самостійного обробітку після закінчення строку дії договору оренди від 30.01.2009. Така заява отримана відповідачем того ж дня, про що свідчить відбиток вхідного штампу на копії заяви (а.с.24).

Як слідує з позову, у відповідь на заяву позивача 22.01.2019 відповідачем було повідомлено про те, що її земельна ділянка перебуває в оренді до 20.02.2024 року та їй було надано копію відповідного договору оренди. Згаданий договір оренди землі датовано 21 лютого 2014 року, і його сторонами вказані ОСОБА_1 та СТОВ Агрокряж в особі генерального директора Гнатишена В.М., згідно якого земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 площею 2,58 га. передано відповідачу в оренду строком на 10 років (а.с.10-13).

Вказаний договір оренди землі від 21.02.2014 було зареєстровано 24.11.2014, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 30001708 від 25.11.2014 (а.с.17).

При цьому, відповідач не надав суду доказів розірвання зазначеного вище договору оренди землі від 2009 року та скасування його державної реєстрації.

В акті прийому-передачі земельної ділянки вказано, що орендодавець ОСОБА_1 передала в повне користування орендарю СТОВ Агрокряж земельну ділянку площею 2,58 га, що розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.14).

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України , ЦК України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України ).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій форм.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 8051/8052/19-21 від 07 лютого 2020 року підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі № б/н від 21.02.2014 та в акті приймання-передачі земельної ділянки площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 04599 - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі № б/н від 21.02.2014 та в акті приймання-передачі земельної ділянки площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 04599 - виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.26-33).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною ту обставину, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 21.02.2014 від імені ОСОБА_1 з СТОВ Агрокряж було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 , а відтак такий договір є неукладеним.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуванні відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 прийнятої в межах розгляду цивільної справи № 145/2047/16-ц, враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою шляхом витребування її у відповідача СТОВ Агрокряж та повернення спірної земельної ділянки її власнику, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за договором оренди вказаної земельної ділянки від 21.02.2014 не виникли через його не укладення, є ефективним способом захисту порушених прав позивача, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд зважає на те, що, оскільки між сторонами було укладено договір оренди землі 30.01.2009, доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 сама передала відповідачу в користування земельну ділянку, отримувала орендну плату в період з 2014 року по 2020 рік, а відтак знала про договір оренди від 21.02.2014, є безпідставними, оскільки позивача в позовній заяві стверджує, що була обізнана лише про договір оренди від 30.01.2009. Більше того, строк дії договору оренди від 30.01.2009 становить 10 років, що включає проміжок часу, в тому числі і з 2014 року по 2019 рік.

В свою чергу, надані суду платіжні доручення та згруповані поштові перекази про сплату орендної плати відповідачем, в тому числі за 2020 рік, не можуть бути належними доказами, оскільки вони свідчать лише про надсилання орендної плати, а не про отримання позивачем таких коштів (а.с.47-51). При цьому, доказів отримання ОСОБА_1 вказаних коштів суду надано не було.

Більше того, навіть за умови доведення обставини отримання ОСОБА_1 вказаних вище коштів, це не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки позивач не підписувала договір оренди від 21.02.2014.

Щодо клопотання сторони відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право в примусовому порядку через суд.

Враховуючи викладене та застосувавши статтю 261 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Зазначаючи про закінчення строку позовної давності, представник відповідача вказує, що договір оренди землі було укладено між сторонами ще в 2014 році, тоді як з позовом до суду позивач звернулась тільки 2021 році.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що позивач не підписувала договір оренди землі від 2014 року, а також те, що позивач уклала ще в 2009 році договір оренди землі з відповідачем, суд вважає не доведеною ту обставину, що позивач знала про існування договору від 2014 року раніше, ніж про час, про який вона вказує в позові.

Крім того, в п. 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у цивільній справі № 487/10128/14-ц зазначено, що Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Таким чином, положення ст. 267 ЦК України, якою передбачено наслідки спливу позовної давності, в даному випадку суд застосувати не може.

Щодо вимоги позивача про скасування реєстрації договору оренди землі від 25.11.2014 суд зазначає таке.

Згідно ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

В п.п. 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказано, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт не завершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно вимог ч.1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно вимог абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За приписами ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Позивачем заявлена вимога про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку (пай) площею 2,58 га, кадастровий номер 0522686400:02:001:0066 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, номер запису про речове право 30001708 від 25.11.2014.

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Такого ж висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18.

Реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору на спірну земельну ділянку за відповідачем не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 14, 15, 16, 17 Закону України Про оренду землі , ст. 2, 3, 4, 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.90, 93, 125, 126 ЗК України, ст. 202, 203, 208, 215, 256, 257, 261, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, ст. 259, ст. 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у СТОВ Агрокряж з чужого незаконного користування належну ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,58 га, кадастровий номер 0522686400:02:001:0066, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить їй на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 049599.

Скасувати реєстрацію договору оренди № б/н від 21.02.2014, який зареєстрований Державним реєстратором нерухомого майна Грудецьким Я.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 30001708 від 25.11.2014.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокряж , місце знаходження: вул. Головна, 161, с. Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області, 24024, код ЄДРПОУ 36187994.

Третя особа: Державний реєстратор нерухомого майна Грудецький Ярослав В`ячеславович, місцезнаходження: вул. Київська, 28/2, м. Могилів-Подільський Вінницької області.

Суддя: Т.Б.Київська