Ухвала

від 08.07.2021 по справі 591/4691/21

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа №591/4691/21

Провадження № 2-з/591/124/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 рокум. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонечко-57 , Акціонерного товариства Сумиобленерго , Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми про визнання відключення електроенергії протиправним та зобов`язання вчинити дії шляхом підключення до квартири електричної енергії, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

07 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонечко-57 , Акціонерного товариства Сумиобленерго , Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми , в якому просить:

- визнати самовільне відключення ОСББ Сонечко-57 електроенергії від квартири АДРЕСА_1 протиправним;

- зобов`язати ОСББ Сонечко-57 за власний рахунок спільно з ТОВ Енера Суми та АТ Сумиобленерго підключити квартиру АДРЕСА_1 до мережі електропостачання;

- відшкодувати ОСОБА_1 головою правління ОСББ Сонечко-57 ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом зобов`язання відповідачів - ОСББ Сонечко 57 , АТ Сумиобленерго , ТОВ Енера Суми за власний рахунок та власними силами забезпечити електропостачання до квартири АДРЕСА_1 шляхом відновлення електропостачання до вказаної квартири.

Заява мотивована тим, що нею подано до Зарічного районного суду м. Суми позовну заяву до ОСББ Сонечко 57 , АТ Сумиобленерго , ТОВ Енера Суми про визнання відключення електроенергії протиправним та зобов`язання вчинити дії шляхом підключення до квартири електричної енергії, відшкодування моральної шкоди. Оскільки в зазначеній цивільній справі нею оскаржується протиправність дій відповідачів, їх бездіяльність в подальшому може нанести їй та її родині матеріальних та моральних збитків, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом поновлення їй силами та за рахунок відповідачів подачі електроенергії до квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що в разі задоволення позовних вимог, буде визнано самовільне відключення електроенергії до кв. АДРЕСА_1 ОСББ Сонечко 57 протиправним, зобов`язано відповідачів підключити їй послугу електропостачання. Таким чином, спір стосується саме правомірності дій та триваючої бездіяльності відповідачів, які безпідставною протиправною бездіяльністю порушують її право на отримання послуги з електропостачання, при чому наявне триваюче правопорушення незважаючи на належну оплату нею послуги з постачання електроенергії та відсутності заборгованості. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного порушення її прав, як споживача комунальних послуг, та усуне перешкоди у користуванні належним їй майном.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

На підставі ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

- забороною вчиняти певні дії;

- встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

За правилом ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась із даним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонечко-57 , Акціонерного товариства Сумиобленерго , Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми про визнання відключення електроенергії протиправним та зобов`язання вчинити дії шляхом підключення до квартири електричної енергії, відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, виходячи із змісту позовних вимог, а також з вимог заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що запропонований заявником вид забезпечення позову фактично зводиться до вирішення спору по суті, а тому не може бути застосований судом, оскільки таке забезпечення не узгоджується з положеннями процесуального закону.

Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 08 липня 2021 року.

Суддя А.С. Северинова