Вирок

від 07.07.2021 по справі 381/1857/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/1857/21

Провадження № 1-кп/362/582/21

ВИРОК

Іменем України

07.07.2021 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 2021111310000829 від 26.05.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч. 3 ст. 381 КПК України, дане провадження щодо кримінального проступку здійснено згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України з урахуванням положень § 1 Глави 30 Розділу IV КПК України.

У невстановлений досудовим слідством час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на незаконну реєстрацію права власності на земельні ділянки з метою незаконного набуття їх у приватну власність, зокрема на такі земельні ділянки: кадастровий номер 3224982001:03:004:0004, площею 777,4393 га; та кадастровий номер 3224982001:03:001:0006, площею 267,5485 га, які розташовані на території Волицької сільської ради Фастівського району Київської області (на даний час на території Кожанської селищної громади Фастівського району Київської області у силу Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2000 та Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» № 715-р від 12.06.2020). Ці земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення лісового господарства.

З метою реалізації цього злочинного умислу, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, отримав від невстановленої особи (обставини вказаного факту досліджуються в ході проведення досудового розслідування в окремому кримінальному проваджені), завідомо підроблені офіційні документи, а саме: державний акт на право власності на землю (серії КВ IV № 003528 від 20.10.2003), який нібито посвідчує право власності на вищезазначену земельну ділянку ТОВ «Міжнародний центр розвитку підприємництва» площею 777,4393 га та наказ ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3221400000:15:001/00016398 від 04.03.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» - цієї земельної ділянки, а також державний акт на право приватної власності на землю (серії КВ IV № 003524 від 20.10.2003), який нібито посвідчує право власності на земельну ділянку ТОВ «Міжнародний центр розвитку підприємництва» площею 267,5485 га та наказ ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3221400000:15:001/00016399 від 03.04.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» - цієї земельної ділянки.

Так, було з`ясовано, що відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.2-4648/2-21 від 30.04.2021, вищезазначені накази Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3221400000:15:001/0001/16399 від 04.03.2014 та № КИ/3221400000:15:001/0001/16398 від 04.03.2014 не приймались.

Відповідно до листа архівного фонду Фастівської районної державної адміністрації № 57-454/21 від 21.04.2021, сесія Фастівської районної ради від 05.05.2003, на підставі якої прийнято рішення про передачу у приватну власності вказаних земельних ділянок ТОВ «Міжнародний центр розвитку підприємництва», не проводились.

Надалі ОСОБА_3 , володіючи вищевказаними завідомо підробленими документами, 19.02.2021 близько 10:36 год. особисто звернувся із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень реєстрацію права власності на вищезазначені дві земельні ділянки до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 , який є державним реєстратором відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (зі змінами та доповненнями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , надавши нотаріусу для вчинення реєстраційних дій вищевказані підроблені офіційні документи.

При цьому, ОСОБА_3 діяв умисно, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані державні акти на право власності на право приватної власності на землю та накази ГУ Держземагента у Київській області є завідомо підробленими, а також те, що він не є директором ТОВ «Міжнародний центр розвитку підприємництва», не вчинивши попередньо жодних законодавчо встановлених дій, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, направлених на правомірне отримання у власність земельних ділянок.

Приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 вчинив реєстраційні дії реєстрацію права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ «Вег-Торг» (код ЄДРПОУ 30116671, реорганізованого ТОВ «Міжнародний центр розвитку підприємництва») на підставі наданих ОСОБА_3 підроблених офіційних документів (вищезазначених державних актів на право приватної власності на землю та наказів ГУ Держземагенства у Київській області).

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст.358КК України як використання завідомо підробленого документа.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що підписано прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.

Із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме в використанні завідомо підробленого документа.

Також у вказаній заяві, що підписана у присутності захисника ОСОБА_5 зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, а також те, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачений не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст.382КПК України суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Відповідно до ч. 4 ст.107КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд,вивчивши обвинувальнийакт тадодані донього матеріаликримінального провадження,керуючись закономта оцінюючикожний доказз точкизору належності,допустимості,достовірності,дійшов висновку,що подіякримінального проступкумала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до ст.65КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умиснекримінальне правопорушення, яке згідно з ст.12КК України є кримінальним проступком, за місцем проживання характеризується посередньо, алкогольними напоями не зловживає, наркотичні речовини не вживає, скарг від сусідів на його адресу не надходило, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває, притягався до кримінальної відповідальності, однак у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого проступку, особи винного, щирого каяття обвинуваченого у вчиненому, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, а у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 302, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області, окрім оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК Україникопію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1