Вирок

від 01.12.2020 по справі 752/26223/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/26223/19

провадження №: 1-кс/752/8446/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

представника власника майна ОСОБА_3 ,

власника майна - підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання представника власника майна - підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12019100000000601, відомості щодо якого внесені 05.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому представник власника майна просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2020 у справі №752/26223/19, а саме з: записника темно-зеленого кольору з рукописними записами, записника синього кольору з рукописними записами, слотів до сімкарт, двох аркушів паперу з записами, що містять рукописні записами 06393332340, анкети на ОСОБА_4 , аркушу паперу з рукописними записами в кількості 4 шт., мобільного телефону марки «Signo Mobile» imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 з сім-картою Водафон НОМЕР_3 , грошових коштів доларів США банкноти номіналом по 100 доларів США у кількості 90 штук у загальній кількості 9000 доларів США, які вилучені 24.09.2020 під час проведення обшуку, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею неповно з`ясовано обставини щодо наявності підозрюваних у кримінальному провадженні, правового режиму майна, а також було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в силу ст. 98 КПК України вказане майно не відповідає речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник власника майна та підозрюваний підтримали вказане клопотання та просили задовольнити. Слідчий та прокурор не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Слідчий суддя, заслухавши обгрунтування представника власника майна та підозрюваного, дослідивши клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Зі змісту положень п.п. 1,3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2020 у справі №752/26223/19 (провадження №1-кс/752/7631/20), накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування триває, проводяться слідчі та процесуальні дії, а тому висновки представника власника майна щодо необґрунтованості слідчим необхідності подальшого арешту майна, є безпідставними з огляду вище зазначене.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна - підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна - підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12019100000000601, відомості щодо якого внесені 05.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1