Вирок

від 24.06.2021 по справі 752/26223/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/26223/19

провадження №: 1-кс/752/4289/21

У Х В А Л А

24.06.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019100000000601, відомості щодо якого внесені 05.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 206 КК України, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому представник власника майна просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2020 у справі № 752/26223/19, а саме з: записника темно-зеленого кольору з рукописними записами; записника синього кольору з рукописними записами; слоту до сім-карт; двох аркушів паперу з записами, що містять рукописні записи НОМЕР_1 ; анкети на ОСОБА_4 ; аркушу паперу з рукописними записами в кількості 4 шт.; мобільного телефону марки «Signo Mobile» iMEI: НОМЕР_2 ; iMEI: НОМЕР_3 , сім картою «Водафон» НОМЕР_4 ; грошових коштів доларів США банкнотів номіналом по 100 доларів США у кількості 90 штук у загальній кількості 9000 доларів США, повністю.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею не в повній мірі з`ясовано обставини щодо правового режиму майна, правових підстав накладення арешту, а тому було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, крім того, арештоване майно не відповідає поняттю речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України, у зв`язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Зі змісту положень п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100000000601, відомості щодо якого внесені 05.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 206 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2020 у справі №752/26223/19 (провадження №: 1-кс/752/7631/20), накладено арешт на вказане майно, з метою збереження речових доказів та конфіскації як виду покарання.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування триває, а тому висновки представника власника майна щодо необґрунтованості накладення арешту на вказане майно, є безпідставними з огляду вищезазначене.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019100000000601, відомості щодо якого внесені 05.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 206 КК України, про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1