Ухвала

від 07.07.2021 по справі 461/9023/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/9023/20

Провадження № 1-кс/461/3786/21

УХВАЛА

07.07.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про повернення застави,

встановив:

адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про повернення застави в розмірі 681000, 00 гривень, внесеної ним за підозрюваного ОСОБА_5 в межах кримінального провадження №12020140000000390 від 13.05.2020, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України. Також, просить повернути ОСОБА_5 паспорт для виїзду за кордон, який зберігається у ГУ ДМС у Львівській області.

Клопотання мотивуєтим,що навиконання ухвалиЛьвівського апеляційногосуду від29.01.2021року прозастосування відносно ОСОБА_5 запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,з альтернативоювнесення застави,ним буловнесено надепозитний рахунокДКСУ заставу в розмірі 681000, 00 гривень. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 закінчився 05.07.2021, орган досудового розслідування до слідчого судді з клопотання про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу не звертався, а тому ухвала припинила свою дію.

Захисник подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Прокурор заперечив клопотання з мотивів безпідставності.

Дослідивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Однією із засад кримінального провадження є верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КПК України).

Наведені положення кримінального процесуального законодавства повинні гарантувати не тільки права та законні інтереси підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) або потерпілого, але й інших осіб, які також залучаються до кримінального судочинства, у тому числі заставодавця.

Статтею 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках встановлених цим кодексом, строк на який їх покладено (ч. 2 ст. 196 КПК України).

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів (ч.1 ст.197 КПК України).

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2021 року щодо ОСОБА_5 застосованозапобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з альтернативою внесення застави, в розмірі 340500 гривень, з одночасним покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Львівськогоапеляційного судувід 29.01.2021року до ОСОБА_5 застосованозапобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави, в розмірі 681000 гривень.

У зв`язку з внесенням захисником ОСОБА_4 застави, що стверджується платіжним дорученням №1 від 01.02.2021 АТ «Кредобанк», підозрюваний був звільнений з під-варти.

Ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2021 та від 14.05.2021 строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України продовжено до 05.07.2021 року.

Застава в дохід держави звернена не була, відомостей щодо порушення обов`язків підозрюваним в ході розгляду клопотання не здобуто.

Після закінчення строку дії ухвали про продовження підозрюваному дії обов`язків, прокурор до слідчого судді з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_5 строку дії раніше обраного запобіжного заходу або обов`язків не звертався, відтак строк дії ухвали та обов`язків, покладених на ОСОБА_5 закінчився 05.07.2021.

В силу ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Тобто, з моменту внесення застави, підозрюваний є особою відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За вимогами ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Водночас, КПК визначає, що застава забезпечує покладені на підозрюваного відповідні обов`язки. Обов`язки покладаються лише ухвалою суду. Зі спливом строку покладених обов`язків, застава має бути повернута заставодавцю.

Аналіз положень КПК України свідчить про те, що застава, як захід забезпечення кримінального провадження запобіжний захід, забезпечує виключно обов`язки, які були покладені на підозрюваного відповідним судовим рішенням (ухвалою), в сукупності з обов`язком явки на виклики слідчого, прокурора, суду. Отже, правова природа походження загальних обов`язків покладених КПК України на підозрюваного, відрізняється від природи походження обов`язків покладених у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, хоча самі обов`язки можуть бути тотожними. Так, обов`язки підозрюваного виникають з моменту набуття відповідного статусу і діють протягом усього часу перебування у ньому. Натомість обов`язки покладені на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу виникають з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (ухвали) і припиняють свою дію після закінчення строку її дії, зміни, скасування запобіжного заходу, тощо.

Відповідно до ч.11ст. 182 КПК України,застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Таким чином, утримання коштів застави за відсутності законної підстави для цього та припинення строку дії ухвали слідчого судді, порушує право власності заставодавця, який не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

В ході розгляду клопотання слідчому судді не подано жодного доказу стосовно того, що підозрюваний будь-яким чином порушив або не дотримувався покладених на нього ухвалою слідчого судді обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.

Наявність клопотання заставодавця або факт задоволення такого клопотання, в сукупності з наведеними обставинами, жодним чином не перешкоджає прокурору чи слідчому в будь-який момент, в тому числі одразу після надходження відповідного клопотання заставодавця, ініціювати питання визначення іншого запобіжного заходу по відношенню до підозрюваного з метою забезпечення справедливого балансу між інтересами досудового розслідування та інтересами всіх учасників кримінального провадження, в тому числі заставодавця, який не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вимоги ч.11ст. 182 КПК України, а також те, що на час розгляду клопотання строк дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України не продовжено, ухвала слідчого судді припинила свою дію 05.07.2021, застава в дохід держави звернута не була, вважаю, що внесену заставу слід повернути заставодавцю ОСОБА_4 .

При цьому, вимога захисника щодо повернення ОСОБА_5 паспорта для виїзду за кордон не є похідною до питання повернення суми застави та виходить за межі дослідження даного клопотання, тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 203 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_4 суму внесеноїним застави за підозрюваного ОСОБА_5 , згідно платіжного доручення від 01.02.2021, в розмірі 681000 гривень 00 копійок.

У решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1