Ухвала

від 06.07.2021 по справі 686/12629/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/12629/21

Провадження № 1-кс/686/7056/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1 , жителя, АДРЕСА_2 , приватного підприємця, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12021242000000310,

встановив:

05.07.2021 року прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, посилаючись на те, що строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується 14.07.2021 року, а завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, так як дане кримінальне провадження є складним, що зумовлено, значним обсягом процесуальних дій, на даний час необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) дій, виконати вимоги ст.ст.290, 291 КПК України, при цьому визначені ст.177 КПК України ризики , продовжують існувати і на даний час, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілих з метою зміни ними своїх показань, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали подане клопотання та просить його задовольнити.

Підозрюваний і його захисник не заперечили проти продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту як запобіжного заходу, проте продовження застосування такого запобіжного заходу у частині заборони залишати житло підозрюваним у АДРЕСА_2 цілодобово, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, стадію кримінального провадження, просять частково задовольнити клопотання та продовжити застосований до підозрюваного запобіжний захід із встановленням заборони залишати місце проживання у нічний час доби.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, 16 травня 2021 року близько 02 години 50 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись на території літньої площадки, яка розташована навпроти входу до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прийняв рішення про спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Тоді, ж реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , знаходячись позаду потерпілого ОСОБА_8 з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс дерев`яною битою один удар в потиличну ділянку голови потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно мозкової травми, забою головного мозку, перелому тім`яної кістки справа, субарахноїдального крововиливу та забитої рани потиличної ділянки з права, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

Окрім того, 16 травня 2021 року близько 02 години 50 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись на території літньої площадки, яка розташована навпроти входу до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_3 , після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помітив потерпілого ОСОБА_9 , який сидів за столом, після чого грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, що супроводжувалося особливою зухвалістю, демонструючи зневажливе ставлення до суспільних інтересів, виражаючи елементи вседозволеності та зверхності, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи, що за його незаконними діями спостерігають сторонні особи, нехтуючи присутністю таких громадян, безпричинно, прийняв рішення про спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Тоді, ж реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , утримуючи у правій руці ніж, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 , безпричинно, з хуліганських мотивів, умисно наніс удар ножем в область його грудної клітини та удар в область правого плеча останнього, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого поранення грудної клітки, яким являється рана на передній поверхні правої половини грудної клітки на рівні 6-ого ребра, та наскрізного поранення правого плеча, яким являється дві рани в середній третині правого плечі на синяка на фоні їх, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які привели до короткочасного розладу здоров`я.

16.05.2021 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

16.05.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, ч.1 ст.125 КК України.

08.06.2021 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України.

18.05.2021 слідчим суддею Кам`янець-Подільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14.07.2021.

18.06.2021 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 16.07.2021 року включно.

06.07.2021 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до чотирьох місяців.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.

З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК.

Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).

Разом із тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів) орган слідчий і прокурор підтверджують зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 16.05.2021, що за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено змиви речовини, схожої на кров, уламок предмета, схожого на биту тощо;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який вказав, що тілесні ушкодження йому спричинив ножем невідомий йому чоловік;

протоколом впізнання від 16.05.2021 року із потерпілим ОСОБА_9 , під час якого останній вказав на ОСОБА_5 , як на особу яка спричинила йому тілесні ушкодження ножом;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який вказав, за яких обставин йому були спричинені тілесні ушкодження;

- висновком експерта №134 від 18.05.2021, згідно якого у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження в вигляді непроникаючого поранення грудної клітки, яким являється рана на передній поверхні правої половини грудної клітки на рівні 6-го ребра, наскрізного поранення правого плеча, яким являється дві рани в середній третині правого плеча та синяка на фоні їх, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які привели до короткочасного розладу здоров`я;

протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які вказали, за яких обставин були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- іншими матеріалами в їх сукупності.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження призначено ряд судових експертиз, які направленні у відповідні експертні установи, а саме:

- судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_9 з метою встановлення наявності тілесних ушкоджень та ступеню їх тяжкості;

- судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_8 з метою встановлення наявності тілесних ушкоджень та ступеню їх тяжкості, який знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня», з 10.05.2021 по 23.06.2021;

- судово-токсикологічну експертизу, з метою встановлення наявності алкоголю в крові ОСОБА_5 ;

- судово-токсикологічну експертизу, з метою встановлення наявності алкоголю в крові ОСОБА_15 .

Станом на 01.07.2021 на адресу органу досудового розслідування із призначених судових експертиз надійшли лише висновок судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_9 , висновок судово-токсикологічної експертизи ОСОБА_5 та висновок судово-токсикологічної експертизи ОСОБА_15 , а судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_8 із призначених судових експертиз все ще перебуває на виконанні у відповідній експертній установі.

Виконати вищевказані слідчі (розшукові) дії у визначений законом двомісячний процесуальний строк, який закінчується 16.07.2021, не представляється можливим внаслідок особливої складності провадження, значною кількістю слідчих та процесуальних дій, тривалістю проведення призначеної судової експертизи, без висновку якої, неможливо завершити досудове розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Відповідно до частини 6 статті 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що може бути призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального, дані про його особу.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини.

Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Слідчий суддя дослідивши у сукупності докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, зазначає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування, яке триває у кримінальному провадженні.

Разом із тим, із долучених стороною обвинувачення доказів слідує, що потерпілий ОСОБА_8 , якому спричинені тяжкі тілесні ушкодження, надав показання, у відповідності до яких ОСОБА_16 йому ударів не наносив.

Потерпілий ОСОБА_8 також зазначив, що ОСОБА_17 стояв перед ним, в цей момент він відчув удар по потиличній частині голови.

Указані обставини, за переконанням слідчого судді у сукупності із ризиками та вагомістю доказів, здобутих під час досудового розслідування, мають бути оцінені слідчим суддею при вирішенні питання про продовження до підозрюваного запобіжного заходу.

Так, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи міру покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Разом із тим, наявність указаного ризику слідчий суддя вважає не надто вираженою.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Що наявності ризику впливу на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

А тому, слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні має місце, а тому для його нівелювання продовження застосування запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Слідчий суддя також вважає обґрунтованими посилання слідчого щодо існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаним про обставини кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, матиме реальну можливість вчиняти дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Оцінюючи відомості про особу підозрюваного слідчий суддя враховує дані, здобуті як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.

Зокрема, соціальні зв`язки підозрюваного, а саме те, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину, фактично проживає та працює у м.Кам`янці-Подільському, де проживають його батьки, здобув вищу освіту за ступенем магістра, є приватним підприємцем, має нагороди від органів місцевого самоврядування у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності, зокрема за розвиток інфраструктури міста.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, судимостей не має.

В судовому засіданні слідчий і прокурор зазначили про те, що з початку досудового розслідування після пред`явленої ОСОБА_5 підозри та зміни раніше повідомленої підозри та зміни запобіжного заходу на домашній арешт, порушень виконання обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді та порушення указаного запобіжного заходу підозрюваним не було.

Оцінюючи ступінь усіх встановлених ризиків у сукупності з урахуванням тяжкості покарання за вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, слідчий суддя, зважуючи пропорційно потреби досудового розслідування, необхідність досягнення мети кримінального провадження з урахуванням тривалості у часі досудового розслідування встановлену процесуальну поведінку підозрюваного, вагомість доказів пред`явленої ОСОБА_5 підозри, за викладених обставин приходить до висновку про дієвість та необхідність продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати своє місце проживання у певний час доби.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання захисника та підозрюваного в частині беззастережного виконання підозрюваними процесуальних обов`язків, наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків.

В судовому засіданні встановлено, що за адресою проживання ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 , проводяться ремонтні роботи.

Згідно із долученими до клопотання відомостями, матері підозрюваного у АДРЕСА_4 належить готельний комплекс, на території якого проживають батьки ОСОБА_5 .

З урахуванням наведених обставин та того, що указане житло у м.Кам`яннці-Подільському територіально не віддалене від території обслуговування органу, який контролюватиме виконання підозрюваним запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за можливе визначити житло за указаною адресою місцем продовження застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 4 місяців, тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 відносно останнього слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня та продовжити дію покладених на нього обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.06.2021 року у межах строку досудового розслідування,який його не перевищить.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 181, 196 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити по 03.09.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 ,

в період часу з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня та продовжити дію покладених на нього обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.06.2021 року, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відлучатись з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні;

Ухвала діє до 03 вересня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1