Постанова

від 23.06.2021 по справі 804/8861/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 804/8861/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 р. (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі № 804/8861/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Тріумф Сіті , Товариство з обмеженою відповідальністю Промстаценерго , Товариство з обмеженою відповідальністю Конект Груп , Товариство з обмеженою відповідальністю Самміт-Агро-Трейд , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ТОВ Донбасвуглеавтоматика звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006081414, прийнятого 15.12.2017 Головним управлінням ДФС України у Донецькій області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 950488 грн. та застосованими штрафними (фінансовими) санкціями на суму 475244 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував на помилковість висновків, викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки №786/05-99-14-14/32355716 від 28.11.2017, щодо відсутності реального виконання господарських договорів з ТОВ Промстаценерго , ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ Конект Груп , ТОВ Тріумф Сіті .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2018 р. скасовано, позов - задоволено.

Постановою Верхового Суду від 04 березня 2021 р. касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Донецькій області задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, в апеляційному порядку здійснюється перевірка рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2018 р., яким ТОВ Донбасвуглеавтоматика відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006081414,яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 950488 грн. та застосованими штрафними (фінансовими) санкціями на суму 475244 грн.

В апеляційній скарзі позивач вказує на формальний підхід суду першої інстанції до розгляду справи, оскільки зміст мотивувальної частини рішення суду відтворює акт податкової перевірки без будь-якої перевірки. Так, на стор. 3 рішення суду встановлена обставина реєстрації позивача Добропільською районною державною адміністрацією за №90-1 (код ЄДРПОУ 38199713), місцезнаходження - Донецька область, м. Добропілля, вул. Залізнична, буд 1А. Однак, позивача зареєстровано виконавчим комітетом Ленінської районної в місті Донецьку ради, код ЄДРПОУ - 32355716, місцезнаходження - Дніпропетровська область, вул. Троїцька, буд. 21-Г, офіс 521. Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про наявність первинних документів, які підтверджують виконання господарських договорів, внаслідок яких правомірно сформовано податковий кредит. Суд першої інстанції відтворив висновки контролюючого органу, не встановивши періоди, за які аналізувались податкові накладні контрагентів постачальників, не співставлялись інші періоди, не здійснювалась перевірка залишків товару. Судом проігновані доводи позивача про індивідуальний характер відповідальності і настання негативних наслідків у випадку невиконання зобов`язання щодо сплати податку до бюджету саме до цієї особи. Такий висновок містить рішення Європейського Суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії. Також, судом першої інстанції проігноровано, що матеріали кримінальних проваджень за відсутності обвинувального вироку не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій. На переконання скаржника, оскаржене рішення суду першої інстанції є скороченою копією акту перевірки, яке не містить жодного обґрунтування відхилення аргументів позивача. Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення, задовольнивши позов.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на безпідставності доводів апеляційної скарги. Відповідач вказує на те, що під час податкової перевірки не встановлено реального здійснення господарських операцій позивача з придбання матеріалів та запчастин від контрагентів-постачальників, тому позивач не мав права формувати податковий кредит на суму ПДВ. Підтвердженням висновків контролюючого органу стали наступні обставини: відсутність товарно-транспортних накладних, наявність податкової інформації про неможливість проведення документальної перевірки контрагентів позивача, н6аявність кримінальних проваджень, в яких контрагенти позивача є фігурантами, відсутність основних засобів трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, відсутність підтвердження отримання товару по ланцюгу постачання.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України на стадії апеляційного провадження здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Головного управління ДФС у Донецькій області - Головним управлінням ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187).

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник відповідача просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15.11.2017 по 21.11.2017 Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведена виїзна перевірка ТОВ Донбасвуглеавтоматика з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Промстаценерго (код ЄДРПОУ 40404631) за жовтень 2016 року, ТОВ Тріумф Сіті (код ЄДРПОУ 41015610) за січень 2017 року та лютий 2017 року, ТОВ Конект Груп (код ЄДРПОУ 40195461) за травень 2017 року, ТОВ Самміт-Aгpo-Трейд (код ЄДРПОУ 41147764) за червень 2017 року. За результатами перевірки складено акт № 786/05-99-14-14/32355716 від 28.11.2017.

Згідно висновків перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю Донбасвуглеавтоматика (код за ЄДРПОУ 32355716) з придбання матеріалів та запчастин від контрагентів - постачальників: ТОВ Промстаценерго (код ЄДРПОУ 40404631) у жовтні 2016 року на суму сумнівного ПДВ 450 000 грн., які включені до складу податкового кредиту жовтня 2016 року на суму ПДВ 400 000 грн., листопада 2016 року на суму ПДВ 50 000 грн.; ТОВ Тріумф Сіті (код ЄДРПОУ 41015610) у січні 2017 року на суму сумнівного ПДВ 250 000 грн., лютому 2017 року на суму сумнівного ПДВ 500 000 грн., які включені до складу податкового кредиту січня 2017 року на суму ПДВ 89 851 грн. та лютого 2017 року на суму ПДВ 125 057 грн.; ТОВ Конект Груп (код ЄДРПОУ 40195461) у травні 2017 року на суму сумнівного ПДВ 163 369 грн., які включені до складу податкового кредиту травня 2017 року на суму ПДВ 136 489 грн. та червня 2017 року на суму ПДВ 26 880 грн.; ТОВ Самміт-Агро-Трейд (код ЄДРПОУ 41147764) у червні 2017 року на суму сумнівного ПДВ 122 211 грн., які включені до складу податкового кредиту червня 2017 року на суму ПДВ 79 178 грн. та липня 2017 року на суму ПДВ 43 033 грн., чим порушено: пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 cт. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, зі змінами та доповненнями, безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ без підтверджуючих документів та по операціям з якими не відбувся перехід права власності, та як наслідок купівля - продаж товару та послуг, що не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 950 488 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що протягом судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а позивачем, в свою чергу, не надано суду належних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу, що у мотивувальній частині оскарженого рішення суду першої інстанції відсутнє посилання на обставину прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Відтак, ця обставина встановлюється судом апеляційної інстанції:

На підставі акту перевірки № 786/05-99-14-14/32355716 від 28.11.2017 Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0006081414, яким ТОВ Донбасвуглеавтоматика збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 950488 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 475244 грн., а всього на суму 1425732 грн. (т. 1 а.с.18 звор. бік).

Колегія суддів звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення №0006081414 не містить дати його прийняття, що проігноровано судом першої інстанції.

Як встановлено під час податкової перевірки, позивачем порушено пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 cт. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом положень пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону ).

Верховний Суд, скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у цій справі, надав наступні вказівки, які підлягають виконанню при новому апеляційному розгляді справи.

І. У даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності.

Позивач стверджує, що на підтвердження правомірності віднесення ним сум податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідності до статті 189 Податкового кодексу України, до податкової перевірки та до суду першої інстанції ним надано наступні первинні документи:

Щодо взаємовідносин з ТОВ Промстаценерго :

Договір постачання від 24.10.2016 № 24-1 (т. І а.с. 72-74).

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ Промстаценерго прийняло зобов`язання передати-у власність позивача товар, кількість, асортимент, ціна якого визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних, що видаються для кожної партії товару в рамках даного Договору. Відповідно до п. 2.3. Договору, передплата за товар у розмірі 100% протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату Товару. На виконання умов Договору, сторонами підписано Специфікацію від 24.10.2016 № 1, якою узгоджено кількість, асортимент, ціна товару та інші показники (т, 1 а.с. 75). На виконання умов Договору, позивачем, на підставі рахунку від 24.10.2016 №1.4/10 у період з 24.10.2016 по 31.10.2016 перераховано ТОВ Промстаценерго 100% передплати за Товар (т. 1 а.с. 76-99). ТОВ Промстаценерго постачання товару в адресу позивача не здійснило, в результаті чого у позивача обліковується дебіторська заборгованість в сумі 2 700 000,00 грн. Зважаючи на той факт, що першою подією була саме оплата за Договором, а не постачання товару, ТОВ Промстаценерго було складено та зареєстровано податкові накладні (т. 1 а.с. 100-104) , а позивачем сформовано податковий кредит.

Щодо взаємовідносин ТОВ Тріумф Сіті :

Договір постачання від 03.02.2017 № 03-02 (т. 1 а.с. 105-107).

Відповідно до п. 1. 1. Договору ТОВ Тріумф Сіті прийняло зобов`язання передати у власність позивача товар, кількість, асортимент, ціна якого визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних, що видаються для кожної партії Товару в рамках даного Договору. Відповідно до п.2.3. Договору, позивач здійснює оплату за Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з поставки Товару. Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка здійснюється транспортом, силами і засобами Позивача самовивозом на умовах EXW (склад ТОВ Тріумф Сіті ) Інкотермс 2010. На виконання умов Договору, сторонами підписано Специфікацію від 03,02.2017 № 1, якою узгоджено кількість, асортимент, ціна Товару та інші показники (т. 1 а.с. 108- 111). На виконання умов Договору, ТОВ Тріумф Сіті поставлено на адресу Позивача товар, що підтверджується видатковими накладними № 16/02, від 17.02.2017 № 17/02/1, від 17.02.2017 № 17/02/2, від 20.02.2017 № 20/02/1, від 20.02.2017 № 20/02/2, від 21.02.2017 № 21/02/1, від 21.02.2017 № 21/02/2, № 22/02, від 23.02.2017 Ш 23/02. від 24.02.2017 № 24/02, від 27.02.2017 № 27/02/01, від 27,02.2017 № 27/02/02, від 27,02.2017 № 27/02/03, від 27.02.2017 № 27/02/04, від 28.02.2017 № 28/02/01, від 28.02.2017 № 28/02/02. від 28.02.2017 М 28/02/03, № 28/02/04 (т. 1 а.с. 120-137).Транспортування Товару здійснювалося Позивачем на транспорті, що на праві власності належить безпосередньо Позивачу. До матеріалів справи надано подорожні листи, які підтверджують: транспортування Товару Позивачем (т.1 а.с. 138-154). Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів підтверджують належність транспорту позивачу (т. 2 а.с. 190-192).ТОВ Тріумф Сіті було надано Позивачу-рахунок-фактуру від 03.02.2017 № 03/02 на суму і 500 000,00 гри. та рахунок-фактуру від 27.02.2017 № 27/02 на суму 1 500 000.00 грн. (да. 1 а.с. 112-117). Позивач, згідно платіжних доручень від 03.02.2017 № 13 та від 27.02.2017 № 26 (да. 1 а.с. 118-119), здійснив розрахунки за Договором.

Договір постачання № 18-01 від 18.01.2017 (т. і а.с. 179-180).

Відповідно до п. 1. 1. Договору ТОВ Тріумф Сіті прийняло зобов`язання передати у власність позивача товар, кількість, асортимент, ціна якого визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних, що видаються для кожної партії Товару в рамках даного Договору. Відповідно до яп.2.3. Договору, позивач здійснює оплату за Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з поставки Товару. Відповідного п. 2,3, Договору, позивач здійснює передплату за Товар у розмірі 100 % - протягом 10 (десяти) календарних дній з моменту отримання рахунку на оплату Товару. Відповідно до п, 3,1. Договору, поставка здійснюється транспортом, силами і засобами ТОВ Тріумф Сіті на умовах DDP (склад позивача). На виконання умов Договору, сторонами підписано Специфікацію від 18.01.2017 № 1, якою узгоджено кількість, асортимент, ціна Товару та інші показники (т, 1 а.с. 181- 182), На виконання умов Договору позивачем, на підставі рахунку від 18.01.2017 № 1/01 перераховано ТОВ Тріумф Сіті 100% -передплати за Товар (т, 1 а.с. 183-185). ТОВ Тріумф Сіті постачання Товару в адресу позивача не здійснило, в результаті чого у позивача обліковується дебіторська заборгованість в сумі 1 500 000,00 грн. Зважаючи на той факт, що пертою подією була оплата за Договором, а не постачання Товару, ТОВ Тріумф Сіті було складено та зареєстровано податкові накладні (т. 1 а.с. 186-216), на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Конект Груп .

Договір постачання від 15.05.2017 № 15/05 (т. 1 а.с. 217-220).

Відповідно до п. 1. 1. Договору ТОВ Кевект Груп прийняло зобов`язання передати у власність позивача товар, кількість, асортимент, ціна якого визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних, що видаються для кожної партії Товару в рамках даного Договору. Відповідно до яп.2.3. Договору, позивач здійснює оплату за Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з поставки Товару. Відповідно до п. 2.3 Договору, позивач здійснює оплату за Товар протягом ЗО (тридцяти) календарних днів з поставки Товару. Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка здійснюється транспортом, силами і засобами Позивача самовивозом-на умовах EXW (склад ТОВ Конект Груп ). На виконання умов Договору, сторонами підписано Специфікацію від 15.05.2017 N° 1, якою узгоджено кількість, асортимент, ціна Товару та інші-показники (т. 1 а.с. 221). На виконання умов Договору, ТОВ Конект Груп поставлено на адресу позивача товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 16.05.2017 № 16-05-01, від 16.05.2017 № 16-05-02, від 16,05.2017 № 1.6-05433, від 16.05.2017 № 1.6-05-04, від 16.05.2017 № 16-05-05, від 19.05.2017 № 19-05-1, від 19.05.2017 № 19-05-2 та від 23.05.2017 № 23-05-1 (т. 1 а.с. 227-234). Транспортування Товару здійювалося позивачем власним транспортом, надано подорожні листи (т, 1 а.с, 235-244) та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т, 2 а.с. 190-192).ТОВ Конект Груп було надано рахунок-фактуру від 16.05.2017 № 16/05 на суму 980 214,74 грн. (т. 1 а.с. 222). Позивач, згідно платіжних доручень від 19.06.2017 № 549, від 06.07.2017, від 31.07.2017 № 127 та від 17.08.2017 № 151 (т. І а.с. 223-226) здійснив розрахунки за Договором. ТОВ Конект Груп , який залучено судом першої інстанції в якості третьої особи, надало письмові пояснення, в яких заперечило проти висновків акту перевірки (т. З а.с, 103-107).

Щодо взаємовідносин з ТОВ Самміт-Агро-Трейд

Договір постачання від 19,06.2017 № 19/06 (т, 2 а.с, 10-12).

Відповідно до п. 1. 1. Договору ТОВ Самміт-Агро-Трейд прийняло зобов`язання передати у власність позивача товар, кількість, асортимент, ціна якого визначаються у специфікаціях та/або видаткових накладних, що видаються для кожної партії Товару в рамках даного Договору. Відповідно до її. 2,3. Договору, позивач здійснює оплату за Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з поставки Товару. Відповідно до п. 3.1, Договору, поставка здійснюється транспортом, силами і засобами позивача самовивозом на умовах EXW (склад TЦB Самміт-Агро-Трейд ) Інкотермс 2010, На виконання умов Договору, сторонами підписано Специфікацію від 19.06.2017 №1, якою узгоджено кількість, асортимент, ціна Товару та інші показники (т. 2 а.с. 13-14). На виконання умов Договору, ТОВ Самміт-Агро-Трейд поставлено на адресу позивача товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 20.06.2017 № 20/06/1, від 21,06.2017 № 21/06/1 та від 22.06.2017 № 22/06/1 (т. 2 а.с. 15-17). Транспортування Товару здійснювалося позивачем на власному транспорті, що підтвердується подорожніми листами (т. 2 а.с. 18-23). В матеріалах справи наявні письмові пояснення, надані ТОВ Самміт-Агро- Трейд , як третьої особи, під час розгляду справи (т. З а.с. 115-117). ТОВ Самміт-Агро-Трейд вважає дії податкового органу протиправними, оскільки висновки Акту перевірки не відповідають дійсним обставинам господарських операцій, які були здійснені між Позивачем та ТОВ Самміт-Агро-Трейд .

Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справах № 804/4940/14, 816/166/15-а вказував на те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Колегія суддів враховує доводи скаржника про те, що висновками Акту перевірки встановлено рух активів та спричинені ними фактичні зміни майновому стані позивача. Крім того, підтверджено використання придбаного позивачем товару у його господарській діяльності (т. 2 а.с. 44-189).

ІІ. Верховний Суд вказав, що судом апеляційної інстанції не досліджено та не надано оцінку наявності кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача, не перевірено наявність або відсутність кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів позивача, не надано належну оцінку наведеним обставинам та не зазначено, які обставини встановлено або спростовано наявними кримінальними провадженнями та не було перевірено наслідки розслідування або розгляду кримінальних справ.

Колегія суддів зазначає, що на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, а також станом на час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб - контрагентів позивача та контрагентів їх контрагентів відсутня.

Також, колегія суддів зобов`язана дотримуватись приписів Кодексу адміністративного судочинства України при встановленні обставин у справі. Так, згідно частини 6 статті 78 цього Кодексу, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Станом на час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції контролюючим органом - відповідачем по справі не надано процесуальних документів за результатами розгляду кримінальних проваджень, посилання на які містяться в акті податкової перевірки, і наявність яких, у тому числі, слугувала висновкам про неможливість реального виконання умов договорів.

Колегія суддів звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу). При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу).

Колегія суддів вважає, що реалізація принципу офіційного з`ясування обставин у справі, у тому числі, витребування доказів з власної ініціативи, має відбуватись виключно з метою захисту порушених прав фізичних та юридичних осіб. Суб`єкт владних повноважень, в силу дії принципу презумпції винуватості, зобов`язаний доводити правомірність прийнятого ним рішення. Лише у випадку неможливості надання певних доказів, суд (за заявою суб`єкта владних повноважень) сприяє в їх отриманні. Однак, пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі жодним чином не зобов`язує суд сприяти останньому у доведенні правомірності його рішень, дій чи бездіяльності, які є предметом судового оскарження.

Також, колегія суддів звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства України не визначає обов`язок суду враховувати обставини, які встановлено або спростовано наявними кримінальними провадженнями. Обставини у справі будь-якої юрисдикції встановлюються на підставі належних, допустимих та достатніх доказів, які досліджені безпосередньо судом при розгляді справи. Крім того, адміністративний суд може враховувати обставини, які встановлені виключно рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили. Адміністративний суд не наділений процесуальними повноваженнями витребувати матеріали кримінального провадження для дослідження в межах розгляду справи адміністративної юрисдикції.

Крім того, матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою) є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 317 Кримільного процесуального Кодексу).

Таким чином, обставини встановлюються не кримінальним провадженням, а судовим рішенням, яке набрало законної сили, і на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, процесуальних документів, на підставі яких встановлено обставину фіктивності контрагентів позивача, колегія суддів вважає таку обставину недоведеною у встановленому законом порядку і виходить із правомірності їх господарської діяльності у період укладення та виконання господарських договорів із позивачем.

ІІІ. Верховний Суд вказав на те, що факт фіктивності господарської діяльності або наявність пояснень про непричетність посадових осіб до господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Промстаценерго , ТОВ Тріумф Сіті , ТОВ Конект Груп , ТОВ Самміт-Aгpo-Трейд у встановленому законом порядку не доведено. Відповідачем заявлялось клопотання виключно про виклик і допит у судовому засіданні в якості свідків ревізорів-інспекторів, які проводили податкову перевірку. Про виклик осіб, які надавали пояснення в межах кримінальних проваджень, відповідачем не заявлялось, відомості про таких осіб акт перевірки не містить.

ІУ. Верховний Суд вказав на те, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідачем належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників не надано та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, на думку колегії суддів, є помилковим, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. У разі підтвердження факту отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються також на результатах аналізу податкової звітності постачальників та неможливості по ланцюгу постачання встановлення походження товару.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, на що також вказував Верховний Суд у зазначених вище рішеннях. Крім того, позивач позбавлений можливості впливати на контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.

При перевірці доводів скаржника колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 06.02.2018 у справах № К/9901/6704/18 (804/4940/14), № К/9901/8403/18 (816/166/15-а), яка полягає у наступному:

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Здійснюючи перевірку доводів контролюючого органу про відутність товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 06.02.2018 у справах № К/9901/6704/18 (804/4940/14), № К/9901/8403/18 (816/166/15-а), і яка полягає у наступному:

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, визначених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу до суду першої інстанції - 21385 грн. (т. 2 а.с. 143) та судового збору за подачу апеляційної скарги - 32079 грн. (т. 3 а.с.2), всього на суму 53464 грн., яка підлягає відшкоуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 р. в адміністративній справі № 804/8861/17 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006081414, прийняте 15.12.2017 Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" (код ЄДРПОУ 32355716, вул. Троїцька, буд. 21-Г, м. Дніпро, 49000) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) судові витрати зі сплати судового збору на суду 53464 (п`ятдесят три тисячі чотириста шістдесят чотири) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 червня 2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 липня 2021 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук