Постанова

від 07.07.2021 по справі 380/6169/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/6169/20 пров. № А/857/7702/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року (головуючого судді Сакалоша В.М., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 02 хв. за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів повний текст рішення складено 09.02.2021) у справі №380/6169/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 04.08.2020 звернулися в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов`язати відповідача у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, яка розташована: АДРЕСА_1 та надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_2 від 19.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов`язати відповідача у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_2 від 19.05.2020 року про ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, яка розташована: АДРЕСА_1 та надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_3 від 20.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов`язати відповідача у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_3 від 20.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, яка розташована: АДРЕСА_1 та надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що рішення судом першої інстанції винесено з попуском строку на 124 дні від дня відкриття провадження у справі, також земельні ділянки, які просять надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки вказані земельні ділянки перебувають на праві приватної власності третіх осіб. Звертає увагу, що накази №13-6833/16-20-СГ від 10.08.2020, №13-6843/16-20-СГ від 10.08.2020 та №13-6851/16-20-СГ від 10.08.2020 не оскаржувалися та станом на день подачі апеляційної скарги є чинними.

Представник позивачів ОСОБА_4 06.07.2021 подав до апеляційного суду пояснення у справі та просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №380/6169/20 та ухвалою суду від 07.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про розгляд апеляційної скарги за участі представника та призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Представник позивачів ОСОБА_4 06.07.2021 подав до апеляційного суду клопотання про розгляд справи за участі представника позивачів, однак колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, оскільки як було встановлено ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2021 про призначення справи до апеляційного розгляду апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, а тому апеляційний суд прийшов до висновку розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачав необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, також під час апеляційного розгляду справи в апеляційного суду не виникло підстав для участі сторін у судовому засідання та судом 06.07.2021 долучено до справи пояснення представника позивача.

Згідно із частинами 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1 , додавши викопіювання з кадастрової карти та копію документа що посвідчує особу, дане клопотання було надіслане до відповідача рекомендованим листом, отримане ним 28.05.2020 та 02.06.2020 зареєстроване за №М-5790/0/36-20-СГ, що підтверджується матеріалами справи.

19.05.2020 ОСОБА_2 також звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1 , до клопотання додано викопіювання з кадастрової карти та копію документа що посвідчує особу та було надіслане до відповідача рекомендованим листом, отримане ним 28.05.2020 та 02.06.2020 зареєстроване за №М-5789/0/36-20-СГ, що підтверджується матеріалами справи.

19.05.2020 ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1 , до клопотання додано викопіювання з кадастрової карти та копію документа що посвідчує особу, клопотання було надіслане до відповідача рекомендованим листом, отримане ним 28.05.2020 та 02.06.2020 зареєстроване за №М-5787/0/36-20-СГ, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що клопотання позивачів протиправно, на їх переконання не розглянуті відповідачем у встановлений законодавством місячний термін, та не надано дозволів на розробку проектів землеустрою чи мотивованих відмов у їх наданні, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 3 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Пунктом а частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З урахуванням наведеного апеляційний суд враховує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у поставнові Верховного Суду від 16.05.2019 справа №826/17220/17.

Згідно з частиною 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Крім того, частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з підпунктами 31, 50 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1 , до клопотання додані викопіювання з кадастрової карти та копії документів що посвідчують особи, однак станом на день звернення позивачів із даним позовом їх клопотання відповідачем розглянуто не було.

Відповідач у своїх запереченнях покликається на те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянувши листи відповідача від 22.05.2020 та 28.05.2020 №21-13-0.31-3206/2-20 та №21-13-0.31-3305/2-20 щодо відсутності з`єднання з АС ДОК ПРОФ та функціоналу реєстрації НАКАЗИ СГ , повідомила, що протягом травня-червня 2020 року відділом захисту інформації та електронного урядування Департаменту проводяться роботи з міграції та оптимізації бази даних системи електронного документообігу на базі АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОКУМЕНТАМИ ДОК ПРОФ № . Тобто відповідачу було відомо про проведення вищезазначених робіт протягом травня-червня 2020 року, однак зазначено, що помилку в доступності бази даних виявлено в результаті непередбаченого вичерпування ресурсів серверного обладнання у зв`язку із запуском процесу міграції бази даних Системи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність вказаних доводів відповідача, оскільки внутрішньосистемні збої та помилки у доступі до баз даних, не можуть бути підставами для невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, які передбачені законодавством. Позивачі звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з метою реалізації передбаченого законодавством права на безоплатне отримання у власність земельних ділянок, мали об`єктивні сподівання на виконання управлінським органом своїх функцій, а саме на отримання від нього офіційних відповідей у встановлений строк та встановленого зразка.

Згідно статті 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Колегія суддів вважає, що на момент закінчення встановленого строку на отримання рішень, як і на момент звернення до суду першої інстанції за захистом своїх прав позивачам не було відомо про наявність непередбачених, як зазначає відповідач проблем, та вжиття необхідних заходів спрямованих на відновлення повного доступу до Системи.

Щодо доводів апелянта із посиланнями на накази Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.08.2020 за №№ 13-6851/16-20-СГ, 13-6843/16-20-СГ, 13-6843/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , згідно з якими:

- відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тої підстави що пропонована до відведення земельна ділянка перебуває у приватній власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного Акту серія ЯЕ №551921 від 28.11.2007 р.;

- відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тої підстави що пропонована до відведення земельна ділянка перебуває у приватній власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного Акту серія ЯГ №048396 від 22.03.2006 р.;

- відмовлено ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тої підстави що пропонована до відведення земельна ділянка перебуває у приватній власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного Акту серія ЯЕ №551921 від 28.11.2007 р.

Колегія суддів дійшла висновку, що із згаданих Державних актів на право власності на земельну ділянку вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,1553 га, а ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,6528 га., тобто загальна площа землі що перебуває у приватній власності 0,8081 га. не накладається на бажану для отримання позивачами площу у 6,0 га. та у суду відсутній обов`язок співставляти, перевіряти відповідність вказаних площ та з`ясовувати чи накладаються вони одні на одні, відповідач повнинен надати повні та обґрунтовані пояснення, вказавши яка саме площа землі із бажаних до отримання позивачами 6,00 га. знаходиться у приватній власності, для чого провести відповідні перевірки під час розгляду клопотань щодо надання дозволів і вирішити питання про надання таких дозволів з урахуванням уже зайнятої землі, також правомірність наказів, не є предметом розгляду даної справи.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

А відповідно стаття 76 КАС України вказує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин 1 та 3 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, з метою повного захисту прав позивачів, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо нерозгляду в місячний термін клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання позивачів від 19.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого сільського господарства орієнтовною площею 2,0 га. за рахунок земель запасу Солонківської сільської ради, яка розташована: Львівська область, Пустомитівський район, Солонківська ОТГ, 1000 метрів до села Солонка та вирішити питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення з урахуванням перевірки співставлення зайнятих і вільних земельних ділянок, а судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи і підстав для його скасування не вбачається, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків.

Відносно доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції процесуального права, а саме, що рішення судом першої інстанції винесено з попуском строку на 124 дні від дня відкриття провадження у справі, то колегія суддів погоджується, що судом першої інстанції допущено порушення процесуальних норм, однак таке порушення не вплинули на правильність прийнятого рішення у даній справі, що у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 317 КАС України не є підставою для скасування або зміни оскарженого рішення суду.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №380/6169/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк