Рішення

від 09.07.2021 по справі 430/249/21

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 430/249/21

Провадження № 2/430/79/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Романової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та його представника адвоката Уварова Андрія Володимировича до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Юлії Вікторівни про визнання протиправним та скасуванні наказу про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, визнання протиправною та скасуванні державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Уваров А.В. звернувся з цим позовом з наступними уточненнями до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Юлії Вікторівни про визнання протиправним та скасуванні наказу про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, визнання протиправною та скасуванні державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач та його представник зазначили, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину від 26.01.2010 року, посвідченого нотаріусом Глухівської міської державної нотаріальної контори Сумської області Сіманенко Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-181, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки площею 50,69 га / ріллі / 38,9 га, під полезахисними лісосмугами - 3,13 га під господарськими шляхами і прогонами - 1 га, надану для ведення селянського господарства, що розташована на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Розквітненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області. Вищевказане майно належало померлому ОСОБА_2 на підставі акту на право власності на землю від 1992 року, який зареєстрований в книзі записів державних актів за № 32 та в Поземельній книзі 26.05.2011 року за реєстровим № 4424885100020020020032.

Відповідно до Державного акту на право власності на землю 1992 року виданий гр. ОСОБА_2 (мова оригінала), зареєстрований в Книзі записів державних актів за №32 (додаток 3 до позовної заяви від 10.02.2021, далі - Державний акт), підставою видачі цього акту решение девятой сессии двадцать первого созыва Станично-Луганского районного Совета народных депутатов от 07.05.1992 года (мова оригіналу, далі рішення від 07.05.1992).

На підставі договору № 9 від 26.03.2013 р. між ОСОБА_1 га ПП ВЕРЕСК останнім було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вищевказаної земельної ділянки. Згідно п. 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх скріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 встановлення меж земельної діїянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ) - у разі коли власнику (користувачу) земельної діїянки видано документ , що посвідчує право на земельну діїянку, без виносу меж такої діїянки в натуру (на місцевість) та закріп.іення їх межовими знаками. В цій документації зазначено, що по обліковим даним загальна площа земельної ділянки становить 50. 69 га. Але площа змінилася в результаті більш точних польових вимірювань та зазначення площі до четвертого знаку . Згідно п. 2.5. технічного завдання площа земельної ділянки становить 50,6851 га.

У відповідності до цієї технічної документації фактично були виділені дві земельні ділянки:

-Загальною площею 37,7969 га.

-Загальною площею 12.8882 га.

На підставі вищевказаної технічної документації ці земельні ділянки були зареєстровані в державному земельному кадастрі 03.04.2013 р., та їм були присвоєні наступні кадастрові номери:

Земельній ділянці площею 37,7969 га - 4424885100:02:001:0041,

Земельній ділянці площею 12.8882 га - 4424885100:02:001:0030.

01.02.2021представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Юлії Вікторівни з заявами про державну реєстрацію земельних ділянок:

-загальною площею 37,7969 га. за кадастровим номером 4424885100:02:001:0041;

-загальною площею 12,8882 га. за кадастровим номером 4424885100:02:001:0030.

05.02.2021року державним реєстратором були винесені рішення №№ 56471034 та 56474980 про відмову у державній реєстрації в зв`язку з тим, що 15.12.2021 р. за вищевказаними земельними ділянками було зареєстровано право власності Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області у відповідності до наказу Головного Управління Держгсокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021р. і на час реєстрації у відомостях ДЗК не містилися права на ці земельні ділянки.

Тобто на час звернення представника ОСОБА_1 право власності на спірні земельні ділянки вже були зареєстровано за Розквітненською сільською радо Станично-Луганського району Луганської області.

Підставою для державної реєстрації права власності був наказ Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021р. про передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського значення державної власності.

Згідно ст.41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності виникає в порядку, визначеному Законом. При цьому ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

На сьогоднішній день Позивач не може вільно володіти, користуватися і розпоряджатися спірними земельними ділянками.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав , не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття , зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав , обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У відповідності до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Позивач вважає, що цей спір повинен бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом даного спору є право на земельні ділянки, які, на думку позивача та його представника, є власністю Позивача.

На підставі викладеного позивач просить:

1.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021р. про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі у комунальну власність Розквітненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області земельних ділянок:

-загальною площею 37,7969 га. за кадастровим номером 424885100:02:001:0041 (у 2013 році належала ОСОБА_1 ; місце розташування земельної ділянки: Луганська область. Станично-Луганський район,

Розквітненська сільска рада; опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 1024,09м+361,64м+1055,70м+368,49 м);

-загальною площею 12,8882 га. за кадастровим номером 4424885100:02:001:0030 (у 2013 році належала ОСОБА_1 ; місце розташування земельної ділянки: Луганська область. Станично-Луганський район,

Розквітненська сільска рада; опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 337,55м+26.56м+281,17м+96,73м+144,05м+126,09м+84,97м+88,85м +361,64м).

2.Визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію права власності Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської на земельну ділянку загальною площею 37,7969 га. за кадастровим номером 424885100:02:001:0041 (у 2013 році належала ОСОБА_1 ; місце розташування земельної ділянки: Луганська область. Станично-Луганський район, Розквітненська сільска рада: опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 1024,09м+361.64м+1055.70м-368.49 м), здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Ю. В. на підставі наказу Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021 р. (номер запису про право власності 39791782).

3.Визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію права власності Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської на земельну ділянку загальною площею 12.8882 га. за кадастровим номером 4424885100:02:001:0030 (у 2013 році належала ОСОБА_1 ; місце розташування земельної ділянки: Луганська область. Станично-Луганський район. Розквітненська сільска рада; опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 337,55м+26,56м+281,17м+96,73м + 144,05м + 126,09м +84,97м +88,85м+361.64м), здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Ю. В. на підставі наказу Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021 р. (номер запису про право власності 39794274).

4.Визнати право власності ОСОБА_1 на наступні земельні ділянки:

-загальною площею 37,7969 га. за кадастровим номером 424885100:02 001:0041 (у 2013 році належала ОСОБА_1 ; місце розташування земельної ділянки: Луганська область. Станично-Луганський район, Розквітненська сільска рада: опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 1024,09м+361.64м+1055,70м+368.49 м);

-загальною площею 12,8882 га. за кадастровим номером 4424885100:02:001:0030 (у 2013 році належала ОСОБА_1 : місце розташування земельної ділянки: Луганська область. Станично-Луганський район, Розквітненська сільска рада: опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 : розмір земельної ділянки (периметр) 337,55м+26,56м+281,17м+96,73м+144,05м+126,09м+84.97м+88,85м +361.64м).

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник Відповідача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в судове засідання не з`явилась, надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила розглянути справу без участі представника Відповідача-1, позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила в їх задоволенні відмовити, обґрунтувала свої заперечення наступними обставинами.

Довічне успадковування володіння землею громадянами Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства) було передбачено приписами частини першої ст. 6 Земельного кодексу Української РСР в редакції від 18.12.1990.

Зазначена норма втратила чинність 13.03.1992 на підставі Закону України Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України РСР від 13.03.1992 № 2196-XII.

Враховуючи наведене, можна зробити висновок, що Державний акт було видано ОСОБА_2 після 07.05.1992, оскільки прийняття рішення відповідного органу передувало видачі державних актів згідно приписів статей 10, 17 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992.

Станом на 07.05.1992 (на дату прийняття рішення від 07.05.1992) Земельним кодексом України (в редакції від 13.03.1992) не передбачалося право довічного успадкування володіння землею.

Також, 13.03.1992 постанова Верховної Ради Української РСР від 27.03.1991 № 889-XII Про форми державних актів на право володіння або користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок , якою затверджено форму державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею, втратила чинність на підставі постанови Верховної Ради України № 2201-XII.

Тобто, з 13.03.1992 , а саме на час прийняття рішення від 07.05.1992 та отримання Державного акту, ОСОБА_2 не мав правових підстав для отримання земельної ділянки площею 50,69 га у довічне спадкове володіння , як це зазначено у Державному акті.

В свою чергу, відповідно до частини першої ст. 7 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992, користування землею може бути постійним або тимчасовим.

У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства (частина п`ята ст. 7 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992).

Згідно частини першої ст. 52 Земельного кодексу України, в редакції від 13.03.1992, для ведення селянського (фермерського) господарства передаватися у приватну власність або надання у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.

Зауважуємо, що відповідно до Державного акту ОСОБА_2 для ведения крестьянского хозяйства (мова оригіналу) надано земельну ділянку 50,69 га, що також не відповідає приписам Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992.

Згідно частини першої ст. 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції від 20.12.1991, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992, селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

Абзацом першим частини четвертої ст. 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції від 20.12.1991, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992, встановлено, що на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності.

Земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадкування володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею (частина перша ст. 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції від 20.12.1991, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992).

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 8 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції від 20.12.1991, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992, після одержання Державного акту на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладання договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею, приватної власності або договору на орендк земельної ділянки та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи; одержує печатку із своїм найменуванням і адресою; відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку; вступає в ділові відносини з іншими підприємствами, установами та організаціями; визнається як самостійний товаровиробник державними і господарськими органами при плануванні економічного соціального розвитку регіону (частина друга ст. 8 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції від 20.12.1991, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992).

З аналізу приписів статей 2, 5, 8 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції від 20.12.1991, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992, можна зробити висновок, що після отримання ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. Із цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства.

Така практика застосування норм права щодо фактичної зміни у правовідносинах користування земельними ділянками та переходу обов`язків землекористувача до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрацію викладена була викладена в ухвалах Верховного Суду України від 24.10.2007 у справ № 6-20859св07, від 10.10.2007 у справі № 6-14879св07, від 30.01.2008 у справі 6-20275св07.

Тобто, враховуючи наведене обов`язки землекористувача земельної ділянки площею 50,69 га, наданої гр. ОСОБА_2 в пожизненное наследуемое ведение для ведения крестьянского хозяйства (мова оригіналу), розташована за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Розквітненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, повинно здійснювати селянське (фермерське) господарство, а не фізична особа.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Підставою припинення права володіння та користування земельною ділянкою ділянки площею 50.69 га є припинення діяльності фермерського господарства.

Враховуючи наведене та практику Верховного Суду України, відповідач ставить під сумнів правомірність дії ОСОБА_2 щодо складання заповіту, який став підставою для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.01.2010 на земельну ділянку площею 50,69 га.

Відповідач також вважає, що у постанові Велика Палата Верховного Суду викладено правову позицію, що в разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Також позивачем не надано суду доказ що після отримання Державного акту гр. ОСОБА_2 на вимогу на той час діючого законодавства, було створено селянське (фермерське) господарство, яке існує до теперішнього часу.

Таким чином, відповідач вважає, що вимога позивача щодо визнання права власності земельні ділянки з кадастровими номерами 424885100:02:001:0041, 4424885100:026001:0030 є недоведеною та необґрунтованою, оскільки відповідно до приписів:

Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992, чинній на дату прийняття рішення від 07.05.1992, гр. ОСОБА_2 не мав права отримати спірні земельні ділянки в пожизненное наследуемое владение ;

Закону України Про селянське (фермерське) господарство всі права та обов`язки щодо володіння і користування спірними земельними ділянками перейшли до селянське (фермерське) господарство (до моменту його припинення), а не фізична особа - ОСОБА_2 , який отримав державний акт.

Щодо визнання протиправним та скасування в частині наказу від 09.12.2021 № 8-ОТГ та державної реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 424885100:02:001:0041, 4424885100:026001:0030 відповідач-1 пояснив наступне:

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.04.2013 (додаток 7, 8 до позовної заяви від 10.02.2021) земельні ділянки зареєстровані 03.04.2013 на підставі Технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (25.03.2013).

Згідно частини першої ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр в редакції на 01.01.2013, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною першою ст. 20 Закону України Про Державний земельний кадастр в редакції на 01.01.2013, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки, встановлено, що відомості державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковими.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (частина перша ст. 24 Закону України Про Державнийй земельний кадастр в редакції на 01.01.2013, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки).

Пунктом і частини першої ст. 25 Закону України Про державний земельний кадастр в редакції на 01.01.2013 року, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки, визначено, що поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що кореспондується з підпунктом 4 пунктом 119 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 в реакції на 17.10.2012, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки.

Зауважуємо, що згідно відомостей Державного земельного кадастру внесені на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (25.03.2013), інформація про зареєстроване право на Державному земельному кадастрі відсутня.

Відповідно до частини першої ст.28 Закону України Про землеустрій в редакції на 01.01.2013, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки розробник документації із землеустрою несе відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Тобто, за достовірність Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (25.03.2013), в тому числі відомості про власника земельної ділянки, відповідно до вимог ст. 28 Закону України Про землеустрій в редакції на 01.01.2013, яка діяла на дату реєстрації земельної ділянки, несе ПП Вереск .

Також Відповідач-1 повідомляє суду, що у серпні 2014 року будівля, в якій знаходився Відділ у Станично-Луганському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - Відділ), розташована за адресою: смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53, зазнала часткових руйнувань, що призвело до викрадення комп`ютерів обладнання та часткового знищення землевпорядної документації Відділу, за фактом чого порушене кримінальне провадження за номером 12015130570000800 від 06.10.2015 року.

Крім того, з 01.01.2013 після набрання чинності Закону України Про державний земельний кадастр , постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 № 1051, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджується на компетенцію органів Держгеокадастру . Інформація про реєстрацію прав на нерухоме майно проходить між Держгеокадастром та Міністреством юстиції України в порядку інформаційної взаємодії на рівні адміністраторів баз даних (ст.. 30 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Також, після державної реєстрації спірних земельних ділянок з 13.04.2013 по 01.02.2021 (звернення позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно) позивачем не вживалися заходи щодо реєстрації права власності, що також підтверджується позивачем у позовній заяві від 13.04.2021 р.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , відповідно до наказу від 09.12.2020 № 8-ОТГ між Головним управлінням та Розквітненською сільською радою підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність та згідно додатку до акту передано земельні ділянки з кадастровими номерами: 424882100:02:001:0041, 4424885100:026001:0030 до комунальної власності (копія наказу акту з додатком додаються).

Таким чином, передачу спірних земельних ділянок було здійснено відповідачем , враховуючи наявну інформацію в Державному земельному кадастрі про земельні ділянки з кадастровими номерами: 424882100:02:001:0041, 4424885100:026001:0030.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої ст. 117 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Представник Відповідача-2 - Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу без участі представника Відповідача-2, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив в їх задоволенні відмовити, надав свої заперечення аналогічно запереченням Відповідача-1.

Відповідач-3 - державний реєстратор прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Юлія Вікторівна в судове засідання не з`явилась, надала суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила в їх задоволенні відмовити, вважає, що вона не є належним відповідачем по даній справі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їхньої сукупності, суд доходить наступних висновків. Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину від 26.01.2010 року, посвідченого нотаріусом Глухівської міської державної нотаріальної контори Сумської області Сіманенко Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-181, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки площею 50,69 га / ріллі / 38,9 га, під полезахисними лісосмугами - 3,13 га під господарськими шляхами і прогонами - 1 га, надану для ведення селянського господарства, що розташована на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Розквітненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області. Вищевказане майно належало померлому ОСОБА_2 на підставі акту на право власності на землю від 1992 року, який зареєстрований в книзі записів державних актів за № 32 та в Поземельній книзі 26.05.2011 року за реєстровим № 4424885100020020020032.

Відповідно до Державного акту на право власності на землю 1992 року виданий гр. ОСОБА_2 (мова оригінала), зареєстрований в Книзі записів державних актів за №32 (додаток 3 до позовної заяви від 10.02.2021, далі - Державний акт), підставою видачі цього акту решение девятой сессии двадцать первого созыва Станично-Луганского районного Совета народных депутатов от 07.05.1992 года (мова оригіналу, далі рішення від 07.05.1992).

На підставі договору № 9 від 26.03.2013 р. між ОСОБА_1 га ПП ВЕРЕСК останнім було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вищевказаної земельної ділянки. В цій документації зазначено, що по обліковим даним загальна площа земельної ділянки становить 50. 69 га. Але площа змінилася в результаті більш точних польових вимірювань та зазначення площі до четвертого знаку . Згідно п. 2.5. технічного завдання площа земельної ділянки становить 50,6851 га.

У відповідності до цієї технічної документації фактично були виділені дві земельні ділянки:

-Загальною площею 37,7969 га.

-Загальною площею 12.8882 га.

На підставі вищевказаної технічної документації ці земельні ділянки були зареєстровані в державному земельному кадастрі 03.04.2013 р., та їм були присвоєні наступні кадастрові номери:

Земельній ділянці площею 37,7969 га - 4424885100:02:001:0041,

Земельній ділянці площею 12.8882 га - 4424885100:02:001:0030.

01 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Юлії Вікторівни з заявами про державну реєстрацію вищевказаних земельних ділянок.

05 лютого 2021 року державним реєстратором були винесені рішення №№ 56471034 та 56474980 про відмову у державній реєстрації в зв`язку з тим, що 15.12.2021 р. за вищевказаними земельними ділянками було зареєстровано право власності Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області у відповідності до наказу Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021р. і на час реєстрації у відомостях ДЗК не містилися права на ці земельні ділянки.

Такі дії відповідачів суд вважає неправомірними з наступних підстав.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності виникає в порядку, визначеному Законом. При цьому ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Ст.153 ЗК України встановлює, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Отже, законом встановлена презумпція правомірності набуття права власності. Наявність Державного акту про право власності на спірну земельну ділянку, який був виданий померлому спадкодавцю позивача ОСОБА_2 , а також наявність свідоцтва про право на спадщину, яка складається із спірних земельних ділянок, від 26.01.2010 р., яке було видано позивачу сторонами по справі не оспорюється. Враховуючи вимоги ст.328 ЦК України, та обставини справи, суд вважає правомірним набуття позивачем права власності на спірні земельні ділянки, яке ніким не спростовано в судовому порядку. Тобто, на думку суду, відповідач-1 своїм оспорюваним наказом № 8-ОТГ фактично неправомірно позбавив позивача права власності на спірні земельні ділянки, наслідком чого стала безпідставна державна реєстрація за відповідачем-2 права власності на спірні земельні ділянки.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У відповідності до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 321, 328, 392, 393 ЦК України, ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та його представника адвоката Уварова Андрія Володимировича до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Юлії Вікторівни про визнання протиправним та скасуванні наказу про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, визнання протиправною та скасуванні державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021 р. про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі у комунальну власність Розквітненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області земельних ділянок:

- загальною площею 37,7969 га., кадастровий номер 424885100:02:001:0041; місце розташування земельної ділянки: Луганська область, Станично-Луганський (на теперішній час - Щастинський) район, Розквітненська сільска рада; опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 1024,09м+361,64м+1055,70м+368,49 м);

- загальною площею 12,8882 га, за кадастровим номером 4424885100:02:001:0030; місце розташування земельної ділянки: Луганська область, Станично-Луганський (на теперішній час - Щастинський) район, Розквітненська сільска рада; опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 337,55м + 26.56м + 281,17м + 96,73м + 144,05м + 126,09м + 84,97м + 88,85м + 361,64м).

Визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію права власності Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської на земельну ділянку загальною площею 37,7969 га, кадастровий номер 424885100:02:001:0041; місце розташування земельної ділянки: Луганська область, Станично-Луганський (на теперішній час - Щастинський) район, Розквітненська сільска рада: опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 1024,09м+361.64м+1055.70м-368,49 м), яка здійснена 15.12.2020 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Ю.В. на підставі наказу Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-ОТГ від 09.12.2021 р. (номер запису про право власності 39791782).

Визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію права власності Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської на земельну ділянку загальною площею 12,8882 га. за кадастровим номером 4424885100:02:001:0030, місце розташування земельної ділянки: Луганська область, Станично-Луганський (на теперішній час - Щастинський) район, Розквітненська сільска рада; опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 337,55м+26,56м+281,17м+96,73м + 144,05м + 126,09м +84,97м +88,85м+361.64м), яка здійснена 15.12.2020 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Військово-цивільної адміністрації м. Щастя Новоайдарського району Луганської області Місюк Ю. В. на підставі наказу Головного Управління Держгеокадстру у Луганській області 8-0 ГГ від 09.12.2021 р. (номер запису про право власності 39794274).

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 37,7969 га, кадастровий номер 424885100:02:001:0041; місце розташування земельної ділянки: Луганська область, Станично-Луганський (на теперішній час - Щастинський) район, Розквітненська сільска рада: опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 ; розмір земельної ділянки (периметр) 1024,09м+361.64м+1055,70м+368.49 м);

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 12,8882 га, кадастровий номер 4424885100:02:001:0030, місце розташування земельної ділянки: Луганська область, Станично-Луганський (на теперішній час - Щастинський) район, Розквітненська сільска рада: опис меж земельної ділянки: землі ОСОБА_1 , землі Розквітненської сільскої ради, землі ОСОБА_4 : розмір земельної ділянки (периметр) 337,55м + 26,56м + 281,17м + 96,73м + 144,05м + 126,09м + 84,97м + 88,85м + 361,64м).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено 7 липня 2021 року.

Суддя О.М. Попова