Постанова

від 08.07.2021 по справі 563/731/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року

м. Рівне

Справа № 563/731/19

Провадження № 22-ц/4815/559/21

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ТзОВ "Селянське Агро" про визнання додаткової угоди до договору оренди недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

В червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ТзОВ "Селянське Агро" про визнання додаткових угод до договорів оренди недійсними.

В обґрунтування своїх вимог зазначають, що ОСОБА_1 , є власником земельної частки (паю) площею 2,38 га з кадастровим номером 5623080400:04:003:0099. Крім того, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 є співвласниками земельної частки (паю) площею 2,38 га з кадастровим номером 5623080400:04:003:0103.

05 травня 2015 року між позивачами та ТзОВ "Селянське Агро" укладено договори оренди земельних ділянок, за умовами яких позивачі передали відповідачеві у користування вищевказані земельні ділянки строком на 7 років з моменту державної реєстрації права оренди та зі сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі та з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З інформації з Державного реєстру речових прав від 15.03.2019 року позивачам стало відомо, що існують додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок б/н від 01.12.2017 року, відповідно до яких строк дії договорів оренди земельних ділянок 17 років. Однак, додаткових угод, де був би передбачений строк дії договорів оренди землі 17 років позивачі з ТзОВ "Селянське Агро" не укладали.

За таких обставин позивачі просять суд визнати додаткову угоду б/н від 01.12.2017 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623080400:04:003:0099, та додаткову угоду б/н від 01.12.2017 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623080400:04:003:0103 недійсними.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, відповідачем не дотримано процедуру поновлення договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст.33 ЗУ "Про оренду землі", а саме після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Просить рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 05 травня 2015 року ОСОБА_1 та ТзОВ "Селянське Агро" уклали договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала ТзОВ "Селянське Агро" у користування строком на 7 років земельну ділянку площею 2,38 га (кадастровий номер 5623080400:04:003:0099).

Також, 05 травня 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ТзОВ "Селянське Агро" уклали договір оренди землі, за умовами якого вони передали ТзОВ "Селянське Агро" у користування строком на 7 років земельну ділянку площею 2,38 га (кадастровий номер 5623080400:04:003:0103).

У 2015 році між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ТзОВ "Селянське Агро" було укладено додаткові угоди до вищевказаних договорів оренди землі, відповідно до яких вони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі або в натуральній формі - 10 центнерів зерна. Всі інші положення Договору оренди залишаються без змін.

Крім того, згідно додаткових угод від 01 грудня 2017 року строк дії вищевказаних договорів оренди землі становить 17 років, а орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за повний календарний рік оренди земельної ділянки.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Підписавши додаткові угоди сторони змінили строк дії договорів оренди земельної ділянки.

Матеріали справи містять висновок експерта від 04 лютого 2020 року №1.1-34/20, відповідно до якого підпис у розділі Орендодавець , напроти прізвища ОСОБА_1 і у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки виконаний нею особисто (а.с. 117-122).

Крім того, позивачі за 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік отримували від ТзОВ "Селянське Агро" орендну плату, що підтверджується відповідними відомостями про видачу орендної плати за договорами оренди земельних ділянок (паїв) про отримання матеріальної грошової допомоги, а також фіскальними чеками про поштовий переказ коштів позивачам від 24.12.2019 року. Факт отримання орендної плати стороною позивачів не заперечується.

Отже, відсутні підстави визнання правочинів недійсними, передбачені ч.1 ст.215 та ч.3 ст.203 ЦК України щодо вільності волевиявлення учасника правочину та відповідності волевиявлення його внутрішній волі.

Також, вільність волевиявлення учасника правочину та відповідність волевиявлення внутрішній волі за ч.3 ст.203 ЦК України полягає не лише в формальному викладені підпису, а наявності фактичних обставин, які свідчать про відповідність внутрішній волі укладеному правочину, наявність бажання отримання правових наслідків та вільне отримання таких наслідків.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367 , 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.В. Хилевич