Ухвала

від 16.08.2021 по справі 563/731/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 563/731/19

провадження № 61-13589ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року у складі судді: Загородько Н. А., та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2021 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Хилевич С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Селянське Агро про визнання додаткових угод до договору оренди недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Селянське Агро (далі - ТОВ Селянське Агро ) про визнання додаткових угод до договорів оренди недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю), площею 2,38 га, з кадастровим номером 5623080400:04:003:0099. Крім того, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 є співвласниками земельної частки (паю), площею 2,38 га, з кадастровим номером 5623080400:04:003:0103. 05 травня 2015 року між позивачами та ТОВ Селянське Агро укладено договори оренди земельних ділянок, за умовами яких позивачі передали відповідачеві у користування вищевказані земельні ділянки строком на 7 років з моменту державної реєстрації права оренди та зі сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі та з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З інформації з Державного реєстру речових прав від 15 березня 2019 року позивачам стало відомо, що існують додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок б/н від 01 грудня 2017 року, відповідно до яких строк дії договорів оренди земельних ділянок 17 років. Однак, додаткових угод, де був би передбачений строк дії договорів оренди землі 17 років позивачі з ТОВ Селянське Агро не укладали.

Позивачі просили визнати додаткову угоду б/н від 01 грудня 2017 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623080400:04:003:0099, та додаткову угоду б/н від 01 грудня 2017 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623080400:04:003:0103 недійсними.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 07 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2021 року, у якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 щодо поновлення договору оренди землі. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не було дотримано процедури для поновлення договору оренди землі. Окрім цього, суд не взяв до уваги показання свідків, зокрема і позивача, про те, що воля при підписанні оспорених додаткових угод не була спрямована на збільшення орендної плати за її використання. Відповідач не довів належними та допустимими доказами того факту, що позивач та відповідач при підписанні додаткових угод від 01 грудня 2017 року досягли згоди по усіх її пунктах.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання додаткових угод до договору оренди недійсними.

Отже, справа № 563/731/19 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 563/731/19 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року у складі судді: Загородько Н. А., та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2021 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Хилевич С. В.,у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Селянське Агро про визнання додаткових угод до договору оренди недійсними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук