Постанова

від 07.07.2021 по справі 495/4248/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6783/21

Номер справи місцевого суду: 495/4248/20

Головуючий у першій інстанції Заверюха В. О.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сорокалета С.І.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Каланжова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Каланжова Владислава Івановича, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2021 року про відмову у витребуванні доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

встановив:

21.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, який в подальшому неодноразово уточнювався, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.1-4), в якому просив:

-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,07 га., яка розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:010:0069, укладений 18.10.2019 року приватним нотаріусом Кушнір І.В. на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1339, виданий 18.10.2019 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 33737773, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49236444 від 18.10.2019 року;

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,07 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:010:0069;

-скасувати реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,07 га., яка розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:010:0069, посвідченого 18.10.2019 року приватним нотаріусом Кушнір І.В. на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1339, виданий 18.10.2019 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 33737773, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49236444 від 18.10.2019 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.09.2020 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.02.2021 до суду від представника відповідача - адвоката Каланжова В.І. надійшла заява про забезпечення доказів, шляхом витребування з Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області інформації про стан кримінального провадження №42020161240000032, а саме: чи оголошено будь-якій особі про підозру у вчиненні злочину та чи передавався обвинувальний акт за даним кримінальним провадженням до суду (а.с. 72-73).

В обґрунтування заяви посилався на те, що дані докази дають можливість визначити наявність або відсутність особи, яка незаконним шляхом нібито заволоділа земельною ділянкою позивача, крім того, відповідач самостійно отримати вказану інформацію не має можливості, оскільки відповідач ОСОБА_2 не є стороною кримінального провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача про забезпечення доказів, шляхом їх витребування, було відмовлено (а.с. 77-79).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в особі свого представника - адвоката Каланжова В.І., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2021 року, та ухвалити нове судове рішення, яким витребувати з Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області інформацію про стан кримінального провадження №42020161240000032, а саме: чи оголошено будь-якій особі про підозру у вчиненні злочину та чи передавався обвинувальний акт за даним кримінальним провадженням до суду (а.с. 81-82).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даною заявою, представник відповідача посилався на те, що докази, які він просив суд витребувати, дають можливість визначити наявність або відсутність особи, яка незаконним шляхом нібито заволоділа земельною ділянкою позивача, крім того, відповідач ОСОБА_2 самостійно отримати вказану інформацію не має можливості, оскільки він не є стороною кримінального провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч.1 ст.76, ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, докази, які збираються або подаються сторонами, повинні стосуватися суті спору (предмета та підстави позову). Обставини, які підлягають доказуванню, випливають з диспозиції норм матеріального права, що підлягають застосуванню.

Крім того, суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В даному випадку суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що докази, які просить забезпечити представник відповідача, шляхом витребування з Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області інформації про стан кримінального провадження №42020161240000032, а саме: чи оголошено будь-якій особі про підозру у вчиненні злочину та чи передавався обвинувальний акт за даним кримінальним провадженням до суду, жодним чином не стосується ні предмету спору, ні суті позовних вимог.

З цих підстав, суд обгрунтовано відмовив в задоволенні заяви представника відповідача про забезпечення доказів у справі шляхом їх витребування.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своєї заяви, заперечень проти ухваленого судового рішення та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Каланжова Владислава Івановича, залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2021 року про відмову у забезпеченні доказів шляхом їх витребування, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 09.07.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра