Постанова

від 08.07.2021 по справі 480/9150/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 р. Справа № 480/9150/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Мирославського С.В.

представника відповідача Кошеленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 17.03.21 по справі № 480/9150/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" (далі - ТОВ "Група Айсберг", позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 12.08.2020 № 0001363201, № 0001353201, № 0001373201, № 0001383201.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначив, що ТОВ "Група Айсберг" не здійснювало виробництво підакцизних товарів (продукції), а саме, спирту етилового технічного призначення. Технологічні процеси, які здійснює ТОВ Група Айсберг зокрема за допомогою Реактора 1000 л. СТС 13.09-00.00.00 мають на меті виготовлення продукції, яка не відносяться до підакцизних товарів зокрема-засобів для обробки рук в побутових умовах, які відносяться до засобів для догляду за шкірою. Також вказує, що як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, під час фактичної перевірки не було встановлено виробництво спирту етилового, не було виявлено будь-яку вироблену акцизну продукцію, не було встановлено місце отримання та відпуску спирту етилового, огляд обладнання під час проведення фактичної перевірки також не здійснювався. Висновки контролюючого органу та суду першої інстанції ґрунтуються виключно на матеріалах кримінального провадження, в якому не винесено вироку. Розрахунки фінансових санкцій контролюючого органу не відповідають фактам встановленим під час фактичної перевірки та суперечать вимогам законодавства. Розраховуючи розмір фінансової санкції керувався не вартістю виявленого товару, адже в самому розрахунку контролюючий орган зазначив, що вартість товару не визначено. Крім цього відповідачем безпосередньо не було встановлено наявність акцизного складу, де нібито виробляється та зберігається спирт етиловий. Тобто зробивши висновок про виробництво підприємством спирту етилового, при цьому відповідач спирту етилового на підприємстві не бачив, не зафіксував у акті перевірки будь-яку кількість зазначеної речовини, не зафіксував наявність на підприємстві тари (пляшок, ящиків) для цієї продукції, холодильного обладнання тощо. При проведенні перевірки відповідачем не було знайдено та долучено до матеріалів перевірки жодного документа підприємства, зі змісту якого би вбачався факт виготовлення спирту етилового, його зберігання та реалізації.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Згідно з наказом ГУ ДПС у Сумській області від 13.07.2020 № 692 "Про проведення фактичної перевірки" на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів проведена фактична перевірка місця провадження діяльності ТОВ "Група Айсберг" по вул. Юрія Вєтрова, 24, за результатами якої складено акт від 23.07.2020 №440/18-28-32-01/32779306.

Згідно з висновками акту від 23.07.2020 №440/18-28-32-01/32779306 перевіркою встановлено наступні порушення:

- ненадання до перевірки технічних умов (ТУ), технологічного регламенту та спирт етиловий технічного призначення, документів бухгалтерського і складського його обліку, журналу оперативного обліку СВГ за формою № 2-ГС. Порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України;

- виробництво спирту етилового без наявності ліцензії. Порушено ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95);

- зберігання спирту етилового у місці зберігання спирту, не внесеного до Єдиного реєстру місць зберігання. Порушено ч. 8 ст. 2 Закону № 481/95;

- не зареєстрований акцизний склад, де виробляється та зберігається спирт етиловий, у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Порушено п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України;

- не обладнання акцизного складу, де виробляється спирт етиловий, витратоміром-лічильником, які повинні бути зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Порушено п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

12.08.2020 відповідачем, на підставі висновків акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій:

- №0001383201 на суму 20 000,0 грн., за фактом необладнання акцизного складу, де виробляється спирт етиловий, витратоміром лічильником спирту етилового, застосовано відповідно до п. 128-1.1 ст.128-1 ПК України;

- №0001373201 на суму 1 000 000,0 грн., за фактом відсутності реєстрації акцизного складу, де виробляється спирт етиловий, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, застосовано відповідно до п. 128-1.1 ст.128-1 ПК України;

- №0001363201 на суму 17 000,0 грн., за фактом зберігання спирту етилового у місці зберігання спирту, не внесеного до Єдиного реєстру місць зберігання, застосовано відповідно до абз. 15 ч.2 ст.17 Закону № 481/95;

- №0001353201 на суму 85 000,0 грн., за фактом виробництва спирту етилового без наявності ліцензії, застосовано відповідно до абз. 3 ч. 2 ст.17 Закону № 481/95.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинення встановлених під час фактичної перевірки порушень підтверджено належними та допустимими доказами, отже винесені ГУ ДПС у Сумській області податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Встановлене статями 75-81 ПК України правове регулювання податкових перевірок визначає певні обов`язкові умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки контролюючим органом регламентовано правовими нормами встановленими статтею 80 ПК України.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, останні винесені на підставі акту перевірки ГУ ДПС в Сумській обл №440/18-28-32-01/32779306 від 23.07.2020 .

За приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені цим Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України;

судові рішення;

податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як слідує із акту перевірки підставами для висновків при проведенні фактичної перевірки є: копії матеріалів кримінального провадження №22020200000000001 за фактом незаконного виробництва підакцизної продукції ТОВ Група Айзберг , наданих слідчим управлінням Головного управління ДФС у Сумській обл листом від 26.06.2020 №703/7/18-97-03-03-14 (вх.№2969/7 від 26.06.2020); копія Результатів випробувань розріджувача багатофункціонального №401 від 29.12.2016, проведених випробувань лабораторією Універсалнафтохім (м. Харків) наданої ДП Попівський експериментальний завод листом від 07.07.2017 №147 (вх.№3652/10 від 11.07.2017); копії актів виробництва розріджувача багатофункціонального №308 від 23.01.2020 №318 від 06.02.2020, отриманих на запит №9992/10/18-28-32-01-14 від 17.07.2020

В акті перевіряючими зазначено, що відповідно до протоколу обшуку, проведеного 04-05 червня 2020 року, в приміщенні, де господарську діяльність здійснює ТОВ "Група Айсберг", було виявлено обладнання, яке являє собою єдину систему виробництва. Під час обшуку зафіксовано факт виходу із шланги рідини, яка має характерний запах спирту, шляхом вимірювання побутовим спиртометром встановлено, що рідина має більше 96 % об. за об`ємом спирту етилового. Ємність заповнена рідиною неповністю, приблизно 170 л. З ємності відібрано зразок рідини (зразок №1) для проведення експертизи.

За висновком експерта №212 від 16.06.2020 під час експертизи відібраного зразка рідини, проведеною Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, підтверджено, що зразок рідини є спиртовмісним, міцність якого становить 95,1% об. Зразок рідини належить до спирту етилового технічного призначення.

Відповідно до протоколу обшуку, обладнання вилучено та передано під розписку директору товариства ОСОБА_1 . На час перевірки двері в приміщення, в якому знаходиться обладнання, були закриті на замок та опломбовані паперовими наклейками з пояснювальним написом і підписами понятих та слідчого.

Відповідно до пояснення головного хіміка ТОВ "Група Айсберг" ОСОБА_2 , наданого 09.07.2020, що зберігається у матеріалах кримінальної справи, у реакторі (вилученому обладнанні) проводилися експерименти з розріджувачем багатофункціональним, щоб нейтралізувати запах. Розріджувач багатофункціональний змішувався з лугом, підігрівався. Реактор був з`єднаний з ємністю "газовідвідною трубою" для компенсації тиску в реакторі і спрямування парів в ємність з метою запобігання витоку парів в приміщення.

Таким чином, у реакторі здійснювався технологічний процес змішування розріджувача багатофункціонального з лугом, підігрів утвореної суміші розріджувача багатофункціонального з лугом, через газовідвідну трубу проходили пари (спиртові) і збігали рідиною (охолоджені пари) у ємність. В результаті здійснення технологічного процесу утворювався, відмінний від розріджувача багатофункціонального, продукт (рідина), який за результатами дослідження є спиртом етиловим технічного призначення, міцність якого становить 95,1% об.

Протоколом обшуку зафіксовано у ємності приблизно 170 л спиртовмісної рідини (спирту етилового технічного призначення).

В технологічному процесі використовувався розріджувач багатофункціональний (код УКТЗЕД 3814009090, ТУУ 24.6-05059718-001:2009), який був отриманий від ДП "Попівський експериментальний завод", відповідно до результатів випробувань № 401 від 29.12.2016, проведених випробувальною лабораторією "Універсалнафтохім", масова доля флегмового компонента денатурованого у розріджувачі (спирту етилового) не менше 92%, відповідно актів виробництва розріджувача багатофункціонального №308 від 23.01.2020, №318 від 06.02.2020 (форма П-18 Т) - 96,4 % об. В отриманій рідині (спирті етиловому технічного призначення) об`ємна частка спирту етилового становить 95,1% об., інша ніж в розріджувачі.

Як слідує із змісту акту перевірки, контролюючим органом, на підставі обставин, викладених в матеріалах кримінального провадження №22020200000000001, зроблено висновок про здійснення позивачем виробництва підакцизних товарів (продукції), а саме, спирту етилового технічного призначення.

Враховуючи висновки викладені в акті перевірки податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суб`єкта владних повноважень необґрунтованими, не доведеними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.28-1 п. 14.1. ст. 14 ПК України, виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

У відповідності до абз. 2 ст. 1 Закону № 481/95 спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 481/95 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Пунктом 8 ст. 2 цього Закону визначено, що виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на території суб`єкта господарювання, який виробляє спирт етиловий, та приміщення, в яких здійснюється виробництво біоетанолу, та місця зберігання біоетанолу, розташовані на підприємстві, яке виробляє біоетанол, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), де суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники податкового органу за місцем розташування акцизного складу. Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Відпуск спирту етилового без наявності витратоміра - лічильника обсягу виробленого спирту етилового забороняється. Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам`ятовування, фіксування та відображення в електронному вигляді даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° С, та обсяг вмісту денатуруючих добавок (далі - витратомір-лічильник спирту етилового), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідальність за не обладнання та не реєстрацію акцизного складу, де виробляється спирт етиловий, витратоміром лічильником спирту етилового, встановлена ст.128-1 ПК України, за зберігання спирту етилового у місці зберігання спирту, не внесеного до Єдиного реєстру місць зберігання - абз. 15 ч.2 ст.17 Закону № 481/95, за виробництво спирту етилового без наявності ліцензії - абз. 3 ч. 2 ст.17 Закону № 481/95.

Так, згідно п. 128-1.1 ст.128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Пунктом 128-1.1 ст.128-1 ПК України визначено, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень (абз. 3).

- зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень (абз. 15).

Як вбачається з акту від 23.07.2020 перевіряючими не було встановлено виробництво спирту етилового, не було виявлено будь-яку вироблену акцизну продукцію, не було встановлено місце отримання та відпуску спирту етилового, огляд обладнання не здійснювався.

Як слідує із пояснень представника позивача, що підтверджується і змістом акту перевірки ТОВ Група Айсберг у період що перевірявся здійснювало виробництво продукції (засоби для обробки рук в побутових умовах, освіжувачі повітря, лаки для волосся, засіб інсектицидний для захисту від повзаючих та літаючих комах, антистатик) з використанням розріджувача багатофункціонального, ФСА-розчинника, розчинника універсального вуглеводного скрапленого, балонів для заправляння запальничок, портативних газових приладів - з використанням газу, іншої продукції (бальзами, гелі, креми, піни для ванн, піни для гоління, очищувачі для скла, шампуні, очищувачі для моніторів, інше.

Для виробництва засобів для обробки рук в побутових умовах, освіжувачів повітря, лаків для волосся, та інших товариством було придбано у ДП Попівський експериментальний завод розріджувач відповідно до договору № 58 від 06 листопада 2019 року.

ДП Попівський експериментальний завод надав якісне посвідчення № 78 на вищезазначений розріджувач, яке видане Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України.

Згідно із вищезазначеним якісним посвідченням розріджувач багатофункціональний є однорідною прозорою (безколірною) рідиною з різким характерним для технічних рідин запахом в складі якої відсутній етиловий спирт.

Під час виготовлення продукції ТОВ "Група Айсберг" використовувало обладнання Реактор 1000 л. СТС 13.09-00.00.00 - циліндрична металева споруда, закріплена на бетонному фундаменті, що має електричну щитову з кнопками керування та підключення до електричної мережі, до якої під`єднані насоси та водяні труби

Даний реактор є обладнанням проміжного виробничого технологічного циклу для виготовлення готової продукції та не відноситься до обладнання з очистки чи виготовлення спирту (ректифікаційного обладнання).

На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано паспорт на Реактор 1000 л. СТС 13.09-00.00.00 2014 року.

ТОВ Група Айсберг використовує Реактор 1000 л. СТС 13.09-00.00.00 для приготування водно-масляних сумішей речовин, що підтверджується довідкою від 25.01.2021 року.

Таким чином, технологічні процеси, які здійснює ТОВ Група Айсберг зокрема за допомогою Реактора 1000 л. СТС 13.09-00.00.00 мають на меті виготовлення продукції, яка не відносяться до підакцизних товарів зокрема-засобів для обробки рук в побутових умовах, які відносяться до засобів для догляду за шкірою.

Враховуючи пояснення представника позивача, вид діяльності товариства та фактичні обставини встановлені податковим органом під час перевірки, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність належних доказів на підтвердження виробництва підакцизних товарів без ліцензії.

В матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, які свідчать про використання позивачем, за спеціальними технологіями, крохмале- і цукровмісної сировини або нехарчових видів сировини, необхідної для виготовлення етилового спирту згідно абз. 2 ст. 1 Закону № 481/95.

Тобто спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі обставин встановлених актом перевірки від 23.07.2020 №440/18-28-32-01/32779306, яка проведена у період з 14.07.2020 по 23.07.2020, однак безпосередньо в період перевірки зазначені порушення посадовими особами податкового органу не встановлені, оскільки, на час перевірки двері в приміщення, в якому знаходиться обладнання, були закриті на замок та опломбовані паперовими наклейками з пояснювальним написом і підписами понятих та слідчого.

Щодо посилання податкового органу на докази отримані з кримінального провадження №22020200000000001 за фактом незаконного виробництва підакцизної продукції ТОВ "Група Айсберг"колегія суддів зазначає.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України).

Тобто, наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про встановлення порушень позивача вимог податкового законодавства .

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно ТОВ Група Айсберг , який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи за фактом незаконного виробництва підакцизної продукціїз недоброякісної сировини, що становить загрозу для життя та здоров`я людей за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч.2 та 3 ст. 204 Кримінального кодексу України не може слугувати належним доказом незаконного виробництва підакцизної продукції.

Посилання податкового органу на правомірність використання під час фактичної перевірки матеріалів кримінального провадження, як податкової інформації та правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявність у податкового органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, матеріалів кримінального провадження, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце.

В межах фактичної перевірки, наявність або відсутність фактів, викладених в матеріалах кримінального провадження, що стали підставою для встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, контролюючим органом не досліджувалось. Під час фактичної перевірки виробництво спирту етилового встановлено не було, як і не було виявлено будь-яку вироблену акцизну продукцію або встановлено місце отримання та відпуску спирту етилового, огляд обладнання під час проведення фактичної перевірки не здійснювався.

Враховуючи вище зазначені положення ПК України, колегія суддів зазначає, що матеріали кримінального провадження надані податковим органом, не можуть бути єдиними та належними доказами порушення позивачем податкового законодавства. До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протоколи допиту надані під час досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування ( в тому числі висновки експерта) , а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належними доказами в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №826/18952.

Однак, судом першої інстанції під час вирішення даного спору вищевказані обставини не були враховані.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вчинення позивачем встановлених під час фактичної перевірки порушень підтверджено належними та допустимими доказами, отже винесені ГУ ДПС у Сумській області податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 90 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в даних спірних відносинах, факт здійснення позивачем виробництва підакцизних товарів, а саме, сприту етилового технічного призначення, не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову ТОВ "Група Айсберг".

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товарист.а з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 по справі №480/9150/20 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 12.08.2020 №0001363201, №0001353201, №0001373201, №0001383201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, ЄДРПОУ: 43995469) на користь ТОВ "Група Айсберг" (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, ЄДРПОУ: 32779306) понесені судові витрати за подачу адміністративного позову в сумі 8408 грн та за подачу апеляційної скарги в сумі 25245 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Постанова складена в повному обсязі 09.07.2021.