Постанова

від 06.07.2021 по справі 910/1088/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. Справа№ 910/1088/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від відповідача 1: адвокат Саєнко Ю.М., представник на підставі довіреності № 58від 30.12.2020,

від відповідача 2: адвокат Саєнко Ю.М., представник на підставі довіреності № б/н від 05.08.2019

інші учасники явку своїх представників у судове засідання не забезпечили

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2019 року (повний текст складено 11.02.2020 р.) та на додаткове рішення від 11 березня 2021 року

у справі № 910/1088/13 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"

2. Фірми "Т.М.М. " - Товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_1

про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості та звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна за договором іпотеки, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. 18.01.2013 ПАТ "Родовід Банк" звернулося до ТОВ "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - ТОВ з позовом про визнання недійсним Договору від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009; стягнення з Відповідачів солідарно заборгованості за Кредитним договором станом на 04.01.2013 в розмірі 8 853 315,17 грн.; звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна (квартири за переліком), що належать Фірми "Т.М.М." - ТОВ та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що передані в іпотеку ПАТ "Родовід Банк" згідно з Договором іпотеки 22.1/12-З-09 від 17.04.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н. В., через продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку з визнанням недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, Договір про припинення дії Кредитного договору є недійсним на підставі статей 203, 215, 599, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Враховуючи, що зобов`язання за Кредитним договором не виконані, підстави, передбачені положеннями законодавства, для припинення іпотеки відсутні, а станом на 04.01.2013 позичальник не виконав зобов`язання з повернення кредитним коштів, сплати нарахованих процентів та інших платежів, передбачених Кредитним договором, а також пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, що свідчить про набуття Банком права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з умовами Іпотечного договору.

19.07.2017 Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог , в якій просив визнати недійсним Договір від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору, укладеного між Банком та відповідачем 1; стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за Кредитним договором станом на 04.01.2013 в розмірі 8 853 315, 17 грн.; стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за Кредитним договором за період з 04.01.2013 по 04.07.2017 в розмірі 4 678 503, 77 грн.; в рахунок погашення заборгованості відповідача 1 за Кредитним договором у загальному розмірі 13 531 818, 94 грн. звернути стягнення на об`єкти нерухомого майна, які входять до предмета іпотеки за Іпотечним договором та належать відповідачу 2 на праві приватної власності, а саме: житлову квартиру за реєстраційним номером 402932280000, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 1 083 900, 99 грн.; житлову квартиру за реєстраційним номером 402960080000, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 1 144 257, 42 грн.; житлову квартиру за реєстраційним номером 403149480000, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 1 443 524, 75 грн.; житлову квартиру за реєстраційним номером 403070880000, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 1 058 752, 47 грн.; житлову квартиру за реєстраційним номером 402982480000, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 887 742, 57 грн.; житлову квартиру за реєстраційним номером 403296780000, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 1 043 663, 36 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

1.2. Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 скасовано; в частині позовних вимог про визнання недійсним договору прийнято нове рішення; визнано недійсним Договір про припинення дії Кредитного договору від 02.02.2010, укладеного між Банком та Товариством; в іншій частині позовних вимог справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що Договір про припинення дії Кредитного договору не відповідає вимогам частини п`ятої статті 203 ЦК України, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що, згідно з частиною першою статті 215 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним. Суд зазначив, що зобов`язання за Кредитним договором не припинені та є дійсними, а рішення судів попередніх інстанцій в цій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд визнав передчасними та необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що зобов`язання за Договором поруки № 22.1/12-П-09 від 17.04.2009 (далі - Договір поруки) та Іпотечним договором є припиненими, а також про те, що пропуск строку позовної давності не має місце, з огляду на дату виникнення у Позивача права звернення за захистом порушеного права - 15.08.2012, дати набрання законної сили рішенням Обухівського районного суду міста Києва.

В частині вимог про солідарне стягнення заборгованості - суди попередніх інстанцій не надали правову оцінку наявним у справі доказам: Кредитному договору, додатковим угодам до нього, Договору поруки, наявним у справі розрахункам заявлених до стягнення сум заборгованості, процентів, пені тощо на предмет встановлення дати вчинення порушення за вказаними правочинами та на предмет відповідності нормам законодавства здійснених Позивачем розрахунків сум вимог; у зв`язку з відмовою у задоволенні вимог про визнання недійсним Договору від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору обставини та докази (зокрема Іпотечний договір) щодо предмета іпотеки, на який за вимогами Позивача може бути звернене стягнення через невиконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, не досліджувались та не встановлювались, тому справа в частині вказаних вимог направлена Судом на новий розгляд до суду першої інстанції.

1.3. 07.06.2018 Банк подав заяву про зменшення позовних вимог , в якій просив стягнути солідарно з Відповідачів заборгованість за Кредитним договором в розмірі 12 461 690,43 грн., яка складається з: 4 376 990,00 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів, 703 193,24 грн. заборгованості із сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами за період з 17.04.2009 по 01.02.2010, 500 363,26 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентів за кредитом з 02.02.2010 по 02.08.2010; 1 271 020,09 грн. три проценти річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів за кредитом за період з 02.02.2010 по 05.06.2018; 5 610 123,84 грн. інфляційних втрат від суми простроченого кредиту та від суми прострочених процентів за період з 02.02.2010 по 30.04.2018.

Заява мотивована тим, що протягом розгляду справи змінилася сума 3 % річних та сума інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за Кредитним договором, у зв`язку з чим є необхідність змінити період розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки виконання зобов`язань за Кредитним договором не відбулося, ці зобов`язання не припинені, тому підлягають виконанню, а Відповідач-2 як поручитель несе солідарний обов`язок із сплати заборгованості за Кредитним договором.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі № 910/1088/13 в задоволенні позову в частині стягнення солідарно з ТОВ ТММ-Будкомплект та Фірми Т.М.М. - ТОВ на користь ПАТ Родовід Банк заборгованості за кредитним договором №22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 в розмірі 12 461 690,43 грн., відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 07.06.2018, відмовлено повністю.

2.2. Рішення суду мотивоване тим, що подана 07.06.2018 заява про зменшення розміру позовних вимог приймається до розгляду відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Укладений між Позивачем і Третьою особою Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 визнаний недійсним рішенням Обухівського районного суду міста Києва від 07.06.2012. Однак і до винесення цього рішення Позивач набув право власності на земельну ділянку, тобто цей Договір до визнання його недійсним був виконаний фактично, отже відбулося повне задоволення вимог іпотекодержателя (Банка), а Третя особа набула прав кредитора за основним зобов`язанням як це передбачено частиною другою статті 11 Закону України "Про іпотеку", і здійснена Відповідачем-2 сплата боргу на користь Третьої особи відповідно до Договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 є належним виконанням зобов`язання за Кредитним договором. Тому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" вимоги Банку про стягнення з Відповідачів заборгованості задоволенню не підлягають. Сторони в Договорі поруки не визначили строк його дії, а кінцевим строком виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором визначено 01.02.2010 (Додатковий договір № 2 від 29.01.2009 до Кредитного договору), відтак строк дії поруки спливав 01.08.2010, через шість місяців від встановленої сторонами дати виконання грошового зобов`язання, доказів звернення до поручителя з вимогою про солідарне виконання грошового зобов`язання у період з 01.02.2010 по 01.08.2010 матеріали справи не містять, тому порука є припиненою з 02.08.2010 відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України у зв`язку з відсутністю відповідного звернення кредитора.

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11 березня 2021 року у справі № 910/1088/13 у задоволенні позовних вимог в частині вимог про звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, які входять до предмету іпотеки за договором №22.1/12-3-09 від 17.04.2009 та належать фірмі ТММ- Товариству з обмеженою відповідальністю на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" за кредитним договором відмовлено повністю.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1 Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.2. Постановою Північний апеляційний господарський суд від 25.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 скасовано частково, виклавши його резолютивну частину в такій редакції: "Стягнути з ТОВ ТММ-Будкомплект на користь ПАТ Родовід Банк 4 376 990,00 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 703 193,24 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 271 020,09 грн. - трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів по кредиту, 5 610 123,84 грн. інфляційних втрат та 425 405,73 грн. судового збору за розгляд справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. В іншій частині у задоволенні позову відмовити. .

Постановою Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/1088/13 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 910/1088/13 скасувати. Справу № 910/1088/13 передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

3.3. 06 квітня 2021 року Акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №11-11-б.б/415 від 05.04.2021, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 р. у справі № 910/1088/13 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "Родовід Банк" у повному обсязі .

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційні скарги:

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

Обґрунтовуючи скаргу, скаржник вказує на не вирішення судом частини позовних вимог, які стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки, відображення в рішенні недостовірної інформації про не підтримання позивачем таких вимог; неповне викладення фактичних обставин справи та констатація судом фактів, не підтверджених належними доказами та таких, що не мають правового значення; безпідставне відхилення судом клопотання позивача про витребування доказів, що стосуються обставин набуття права власності відповідачем 2 на предмет іпотеки; ігнорування судом вказівок суду касаційної інстанції про необхідність дослідження питання щодо розміру та обсягу зобов`язань відповідачів перед позивачем. Водночас, скаржник наголосив на затягуванні судом розгляду справи, оскільки неврахування останнім вказівок Верховного Суду порушує право позивача на справедливий і публічний розгляд справи у розумний строк незалежним судом. Щодо порушення судом застосування норм матеріального права, апелянт зазначив, що заявою від 07.08.2018 ним було зменшено розмір позовних вимог, проте в судовому засіданні 03.07.2018 суд частково відмовив у прийнятті заяви про зменшення позовних вимог, в частині виключення з переліку позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартир у кількості 6 одиниць у будинку АДРЕСА_2 , яке не допускається на стадії нового розгляду справи після її перегляду судом касаційної інстанції (ч. 4 ст. 42 ГПК України). Таким чином, не зважаючи на підтримання позивачем означеної частини позовних вимог, як і звернення стягнення на предмет іпотеки, суд такі вимоги не вирішив.

За твердженням скаржника, при постановленні оскаржуваного рішення, суд дійшов неправильного висновку про припинення зобов`язань позичальником належним виконанням, яке на думку суду, відбулось на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Як вказує позивач, з огляду на приписи ст.ст. 216, 236, 512 ЦК України, фактичного виконання зобов`язання не відбулось внаслідок визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя та витребування у позивача земельної ділянки, переданої за цим договором. Таким чином, Договір про задоволення вимог іпотекодержателя не тягне за собою жодних юридичних наслідків у зв`язку з визнанням його недійсним, відтак кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки є дійсними, а зобов`язання за цими договорами мають бути виконані зобов`язаними сторонами.

Оскільки основне зобов`язання залишається невиконаним, наявні підстави для задоволення позову про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому ст. 36 Закону України Про іпотеку , якою керувався суд першої інстанції, не може бути застосована, оскільки позасудового врегулювання не відбулося.

У рішенні суд безпідставно вказав про те, що позивач не заперечував проти укладення договору про переведення боргу між ОСОБА_1 і Фірмою Т.М.М. -ТОВ, адже банк не виступав його стороною, а тому не міг бути обізнаним про такі обставини, при цьому сторонами такого договору неправомірно отримано згоду банку на його укладення, оскільки це не відповідає приписам ст. 20 ЦК України; судом не звернуто уваги на ту обставину, що даний договір позивачем наразі оспорюється у Дарницькому районному суді міста Києва; судом першої інстанції також не враховано, що на підставі ухвали Апеляційного суду Київської області від 15.08.2012 кредитне зобов`язання, як невиконане, було відновлене банком у бухгалтерському обліку Заборгованість за кредитним договором , відтак 02.01.2013 банк з дотриманням шестимісячного строку пред`явлення вимоги, встановленої ч.4 ст. 599 ЦК України звернувся до поручителя Фірми Т.М.М. -ТОВ з такою вимогою, а 18.01.2013 - з позовом до суду; висновки суду про припинення поруки є також помилковими, оскільки судом не було враховано змін, внесених до ч.4 ст.599 ЦК України згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування від 03.07.2018 №2478-VIII.

Щодо додаткового рішення, апелянт зазначає, що між Фірмою "Т.М.М." - ТОВ та БФ Соломянка був укладений інвестиційно-підрядний договір від 15.06.2006, згідно якого у власності Фірми залишається 100 % площ житлових приміщень. Оскільки на підставі цього договорі був укладений іпотечний договір, тому стягнення на зазначене нерухоме майно є правомірним.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Представник відповідача 1 та відповідача 2 проти вимог апеляційної скарги заперечив, вказуючи, що доводи, на яких вона ґрунтується є безпідставними та необґрунтованими.

Визнання недійсним за рішенням суду договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 між Позивачем та Третьою особою не призводить до автоматичного відновлення кредитної заборгованості.

Не набуття Третьою особою, за висновком суду в іншій справі, права власності на земельну ділянку та відсутність права нею розпоряджатись не спростовує висновку суду про припинення зобов`язання Відповідача 1 перед Позивачем за кредитним договором.

Виконання новим боржником -Відповідачем 2 зобов`язання перед Третьою особою, як особою, яка на той момент володіла майновим правом вимагати виконання спірного зобов`язання, припиняє зобов`язання за кредитним договором перед Позивачем, а тому відсутні підстави пред`явлення та задоволення вимог до Відповідача 2 про погашення боргу.

Є правильним висновок Верховного суду про сплив шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя згідно із умовами договору поруки.

Є неможливим звернення стягнення на нерухоме майно, що не було предметом іпотеки, а також, що договір іпотеки є не чинним.

6. Розподіл справи:

6.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1088/13 за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019. Справу № 910/1088/13 призначено до розгляду на 15.07.2020.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 розгляд справи № 910/1088/13 відкладено до 01.09.2020

6.3. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020, у зв`язку перебуванням судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи №910/1088/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 справу № 910/1088/13 прийнято до провадження колегії суддів у визначеному протоколом від 28.08.2020 складі.

6.5. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020, 29.09.2020, 27.10.2020 розгляд справи відкладеного на 29.09.2020, 27.10.2020 та 10.11.2020 відповідно.

6.6. Судове засідання, призначене на 10.11.2020 не відбулось, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Чорногуза М.Г. на лікарняному

6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 розгляд справи призначено на 01.12.2020.

6.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 розгляд справи відкладено на 15.12.2020.

Судове засідання, призначене на 15.12.2020 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, у зв`язку з чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 розгляд справи призначено на 19.01.2021.

6.9. 19.01.2021 від ПАТ Родовід Банк надійшла заява від 19.01.2021 №11-11-б.б/, у якій викладено прохання постановити ухвалу про направлення справи №910/1088/13 до суду першої інстанції для усунення недоліків, а саме вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 розгляд справи відкладено на 25.01.2021.

6.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 заяву ПАТ Родовід Банк від 19.01.2021 вих. №11-11-б.б/ задоволено. Матеріали справи №910/1088/13 направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1088/13 до повернення матеріалів справи № 910/1088/13 до Північного апеляційного господарського суду.

6.11. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі № 910/1088/13 в задоволенні позовних вимог в частині вимог про звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, які входять до предмету іпотеки за договором №22.1/12-3-09 від 17.04.2009 та належать фірмі ТММ- ТОВ на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ТММ-Будкомплект" за кредитним договором відмовлено повністю (т.XVI, а.с.146-152).

24.05.2021 супровідним листом № 910/1088/13/4131/2021 від 20.05.2021 матеріали справи № 910/1088/13 було повернуто до Північного апеляційного господарського суду.

6.12. Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 09.04.2021, матеріали апеляційної скарги АТ "Родовід Банк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі № 910/1088/13 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Хрипун О.О., Агрикова О.В.

6.13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2021 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у справі № 910/1088/13, призначено на 06 липня 2021 року.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 02.07.2021 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

7.2. У судовому засіданні 06.07.2021 р. представник Відповідача 1 та Відповідача 2 надав пояснення, у яких заперечував проти доводів апеляційних скарг та просив їх залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

7.3. Інші сторони явку своїх представників у судове засідання 06.07.2021 р. не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, враховуючи те, розгляд справи неодноразово відкладався, а також зважаючи на те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності інших учасників апеляційного провадження та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами, у зв`язку із чим чергове клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, а також те що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 17.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК", яке в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (банк за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (позичальник за умовами договору) був укладений кредитний договір № 22.1/12-КЛТ-09.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного кредитного договору, цим договором встановлюються: мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в гривні в межах загальної суми 7 410 790,00 грн. (ліміт кредитування) на основі додаткових договорів про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору, які його невід`ємною частиною (додаткові договори);

порядок та умови погашення/(повернення) позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами;

вид (и) забезпечення в конання зобов`язань позичальника;

порядок плати за користування кредитами (траншами);

порядок плати за послуги, що надаються банком позичальнику;

відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів;

а також взаємні права та зобов`язання сторін, що виникають/виникнуть при видачі/наданні банком кредитів.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредитні зобов`язання банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов`язання позичальника щодо погашення кредитів траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов`язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього договору, що є його невід`ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами. Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначається відповідним додатковим договором.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 27.11.2009.

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредити в рамках ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, за наявності у банку вільних фінансових ресурсів.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору кредити видаються на наступні цілі: поповнення оборотних коштів та на інші господарські потреби, пов`язані з веденням статутної діяльності позичальника.

Сторони договору у розділі 5 кредитного договору погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов; строком дії цього договору є час, впродовж якого існують зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору; усі додатки, зміни та доповнення умов цього договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим договором.

8.2. 17.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК", яке в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (позичальник) був укладений 17.04.2009 додатковий договір № 1 до кредитного договору, у відповідності до якого банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з цим додатковим договором в сумі 7 410 790,00 грн. з терміном повернення не пізніше 27.11.2009, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 22 % річних.

17.04.2009 між позивачем (банк) та Фірмою "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (поручителем) в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, укладено договір поруки № 22.1/12-П-09, у відповідності до умов якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань відповідача-1 (позичальника) за вказаним кредитним договором.

17.04.2009 між позивачем (як іпотекодержателем) та відповідачем-2 (як іпотекодавецем) укладено договір іпотеки № 22.1/12-3-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 418, у відповідності до умов якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі відповідача-1 своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором від 15.06.2006 № 36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об`єктами соціально-культурного побуту на проспекті Космонавта Комарова, 22-28 у Солом`янському районі м. Києва, що укладений між Іпотекодавцем та Благодійним фондом "СОЛОМ`ЯНКА" і буде збудовано за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, будинок, 22-28 а саме:

на другому поверсі: 2 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

на третьому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 2 двокімнатних квартири;

на четвертому поверсі: 2 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

на п`ятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 1 двокімнатна квартира, 2 трикімнатні квартири;

на шостому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

на сьомому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 2 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

на восьмому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на дев`ятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на десятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на одинадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на дванадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

на тринадцятому поверсі: 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на чотирнадцятому поверсі: 2 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

на п`ятнадцятому поверсі: 2 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 2 трикімнатні квартири;

на шістнадцятому поверсі: 2 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

на сімнадцятому поверсі: 3 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

на вісімнадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на дев`ятнадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на двадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на двадцять першому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

на двадцять другому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири.

8.3. 29.01.2009 між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Позичальник) був укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору № 22.1/12-KJIT-09 від 17.04.2009 p., у відповідності до якого сторони домовились здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором наступним чином:

- повернути на рахунок обліку строкової заборгованості прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 4.376.990,00 грн.;

- строк повернення заборгованості за кредитним договором встановити 01.02.2010;

- нарахувати проценти за користування кредитними коштами за період з 30.11.2009 до 01.02.2010.

8.4. 02.02.2010 між позивачем (Банк) та відповідачем-1 (як Позичальником) укладений договір про припинення дії Кредитного договору, у відповідності до умов якого сторони прийшли до згоди про розірвання Кредитного договору з 02.02.2010.

8.5. 02.02.2010 між позивачем (як Іпотекодержателем) та громадянином ОСОБА_1 (як - Іпотекодавцем) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрований в реєстрі за № 34.

Згідно з п. 1.1. зазначеного договору, Іпотекодержатель на умовах кредитного договору №22.1/12- КЛТ-09 від 17.04.2009 р. з додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього (надалі - Кредитний договір), надав ТОВ "ТММ-Будкомплект" кредит, сума заборгованості за яким станом на дату укладання даного договору становить 5 694 607,25 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 p., Іпотекодавець для забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором (основне зобов`язання), передав в іпотеку Іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, посвідченого 29.01.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрованим в реєстрі за № 32 (надалі - Договір іпотеки) належну йому на праві власності земельну ділянку, загальною площею 3 га, кадастровий. № 3223186800:03:009:0004, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці.

8.6. 03.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Первісний боржник), Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Кредитор) та громадянином ОСОБА_1 (надалі - Кредитор) було укладено договір про переведення боргу № У-03/12-2007.

Відповідно до п. 1. договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 p., цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникло із кредитного договору N 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 p., укладеного між Первісним боржником та Банком, та договору про задоволення вимог банку (іпотекодержателя) від 02 лютого 2010 p., укладеного між Банком та Кредитором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрований в реєстрі за № 34 (надалі - Основний договір).

Згідно з п. 2 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 p., Первісний боржник переводить на нового Боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 5 694 607,25 грн., що виник на підставі Основного договору. Новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору, в сумі, вказаній в цьому пункті.

Пунктом 3 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.10 р. визначено, що Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором. У зв`язку з чим Первісний боржник виходить із зобов`язань, що виникли між ним та Кредитором.

У відповідності до п. 4 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 p., Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Основним договором.

Згідно з п. 5 вищевказаного договору, Первісний боржник зобов`язаний протягом 3-х днів з дати підписання цього договору передати Новому боржнику всю необхідну документацію (інформацію), пов`язану із Основним договором, що підтверджує дійсність вимог Кредитора, зокрема і ту, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно до пунктів 5 та 6 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 p., Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу в розмірі 5 694 607,25 грн.; оплату в сумі, вказаній в пункті 6 цього договору, Первісний боржник зобов`язаний здійснити на вимогу Нового боржника протягом 7-ми днів з дати отримання такої вимоги.

Пунктами 9 та 10 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р. визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками Нового і Первісного боржників; строк цього договору починає свій перебігу момент, встановлений у п. 9 даного договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов п. 5 та 6 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р. Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, згідно з видатковим касовим ордером від 03.02.2010 р. видала ОСОБА_1 5 694 607,25 грн.

Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, на виконання умов п. 5 та 6 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 Фірма Т.М.М. - Товариство з обмеженою відповідальністю згідно з видатковим касовим ордером від 03.02.2010 видала ОСОБА_1 5 694 607,25 грн, належним чином засвідчена копія якого додана до матеріалів справи.

8.7. У березні 2012 року Прокуратурою Обухівського району Київської області в інтересах Обухівської районної державної адміністрації подано позов про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, укладеного між ОСОБА_1 та AT "Родовід Банк", скасування державної реєстрації права власності AT "Родовід Банк" на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у AT "Родовід Банк" та визнання права власності на земельну ділянку за державою в особі Обухівської районної державної адміністрації.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області 07.06.2012 у справі №2/1018/537/12 позов Прокурора Обухівського району Київської області задоволено частково. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 за реєстраційним №34; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності AT "Родовід Банк" на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер № 3223186800:03:009:0004; витребувано в AT "Родовід Банк" на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер № 3223186800:03:009:0004.

15.08.2012 дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області. Встановлено факт того, що ОСОБА_1 не набув права власності на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий № 3223186800:03:009:0004 та не мав права розпоряджатися нею.

8.8. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 910/1088/13 частково задоволені вимоги Позивача та визнано недійсним договір про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладеного 02.02.2010 між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект".

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення прав є, зокрема, відповідний правочин.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 36 Закону України "Про іпотеку" (позасудове врегулювання) визначає, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Аналіз положень ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

9.2. 02.02.2010 між позивачем (як Іпотекодержателем) та громадянином ОСОБА_1 (як - Іпотекодавцем) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрований в реєстрі за № 34.

Відповідно до п. 1.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, Іпотекодавець для забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором (основне зобов`язання), передав Іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, посвідченого 29.01.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрованим в реєстрі за № 32 (далі - Договір іпотеки) належну йому на праві власності земельну ділянку, загальною площею 3 га, кадастровий 3223186800:03:009:0004, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці.

В п. 4.3. укладеному між Банком (іпотекодержателем) та гр. ОСОБА_1 іпотекодавцем) договору про задоволення вимог іпотекодержателя встановлено, що грошові зобов`язання Позичальника за кредитним договором і розмірі 5 694 607,25 грн. вважаються погашеними Іпотекодавцем з моменту переходу права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя. В день переходу права власності на Предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, заборгованість Позичальника щодо погашення суми кредиту вважається погашеною повністю за рахунок вартості Предмету іпотеки.

Згідно п. 4.4. договору про задоволення вимог іпотекодержателя у зв`язку з набуттям Іпотекодержателем права власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, іпотека за договором № 22.1/12-3.1-09, посвідченим 29.01.2010 Горняк Х.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 32, припиняється.

Відповідно до п.п.5.1.,5.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя, право власності на предмет іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя після державної реєстрації цього Договору. Іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмету іпотеки, яка складає 5 700 000,00 грн.

9.3. Основні критерії належності виконання зобов`язань містяться у статті 526 ЦК України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов`язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 527 ЦК України встановлює правила виконання зобов`язання належними сторонами. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Судом, встановлено, що укладений між Позивачем і Третьою особою договір про задоволення вимог іпотекодержателя був визнаний недійсним рішенням Обухівського районного суду міста Києва від 07.06.2012 із витребуванням у Позивача на користь держави відповідної земельної ділянки, яка була вже фактично передана Третьою особою Позивачу у власність за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи до винесення рішення Обухівського районного суду міста Києва від 07.06.2012 позивач набув право власності на вказану земельну ділянку.

Таким чином, договір про задоволення вимог іпотекодержателя до моменту визнання його недійсним, був виконаний фактично і Позивач набув право власності на предмет іпотеки, і відповідно, відбулося повне задоволення вимог Іпотекодержателя.

Таким чином, Третя особа набула прав кредитора за основним зобов`язанням, як це передбачено частиною 2 статті 11 Закону України "Про іпотеку", і здійснена Відповідачем 2 сплата боргу на користь Третьої особи відповідно до договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 є належним виконанням зобов`язання за кредитним договором.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що Позивач заперечував проти проведення такого розрахунку з Третьою особою згідно договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010.

Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку", після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

9.4. При цьому, при визначенні правових наслідків недійсності договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 судом апеляційної інстанції взято до уваги, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2012 у справі № 2-537/12 застосовано наслідки, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, шляхом витребування спірної земельної ділянки у АТ "Родовід Банк" на користь держави, що унеможливлює приведення сторін у попередній стан за правилами ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України.

9.5. Отже рішення Обухівського районного суду не спростовує висновку суду першої інстанції про припинення зобов`язання відповідача-1 перед Банком за Кредитним договором, оскільки таке судове рішення не відміняє факт повного фактичного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

9.6. Так, Обухівський районний суду, з яким погодився Апеляційний суд Київської області, в рішенні встановив, що згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно до положень п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , що у разі відчуження майна за наступними правочинами, що були вчинені після недійсного правочину, майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину шляхом подання віндикаційного позову повернення майна з чужого незаконного володіння). Таким чином права держави в особі Обухівської РДА підлягають захисту шляхом витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача ПАТ Родовід Банк .

Отже, в разі задоволення віндикаційного позову суд повинен вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна. Такі витрати має бути стягнено зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або з особи, яка є винною в недійсності правочину.

Оскільки питання про відшкодування понесених витрат судом не вирішувалося, Банк має право подати позов про відшкодування збитків, як добросовісному власнику майна.

9.7. А тому вимоги банку про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню.

Оскільки нарахування пені, процентів та інших штрафних санкціє, може бути реалізоване за наявністю існування основного зобов`язання, то відповідно вимоги банку в цій частині також не можуть бути задоволені.

9.8. В постанові від 12 липня 2017 року (справа № 3-109гс17) Судової палати у господарських справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (з аналогічного предмету спору) встановолено наступне: …Разом із тим, у пункті 71 рішення у справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. .

9.9. Щодо договору поруки. Згідно з частинами першою, другою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Як свідчать встановлені судами обставини, виконання зобов`язання за Кредитним договором, укладеним між Банком та Товариством, забезпечено порукою згідно з Договором поруки, укладеним між Банком та Фірмою.

За положеннями частин першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за основним договором строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково (правова позиція, викладені у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-106цс14).

Як свідчать встановлені судами обставини, сторонами в Договорі поруки не було визначено строку його дії, кінцевим строком виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором визначено дату - 01.02.2010 (пункт 1.2 додаткового договору №2 від 29.01.2009 до Кредитного договору).

Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому, строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 751/5103/16-ц.

У постанові від 28.10.2019 у справі № 461/14890/14-ц Верховний Суд дійшов аналогічних висновків, вказавши, що встановлений вказаною нормою шестимісячний строк дії поруки є преклюзивним, тому він не переривається, так як позовна давність, і не може бути продовжений чи поновлений судом.

З огляду на викладене, враховуючи, що з вимогою щодо солідарного стягнення заборгованості Позивач звернувся 18.01.2013, отже поза межами встановленого шестимісячного строку, суд апеляційної інстанції про те, що порука за Договором поруки припинилася, отже вимога про солідарне стягнення боргу з Відповідача-2 задоволенню не підлягає.

9.10. З приводу майна, на яке позивач просить звернути стягнення, з урахуванням поданої до суду заяви про зміну предмету позову, суд зазначає, що об`єкти нерухомого майна, на які позивач просить суд звернути стягнення, відповідно до технічних характеристик, не входять до предмету іпотеки за договором іпотеки від 17.04.09 № 22.1/12-З-09, що в будь-якому випадку робить неможливим звернення стягнення на таке майно.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що Банк не вірно обрав спосіб захисту, вина відповідача 1 та відповідача 2 в визнанні недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя відсутня.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. З урахуванням викладеного вище, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються твердження скаржника про те, що зобов`язання за Кредитним договором не виконані, підстави, передбачені положеннями законодавства, для припинення іпотеки відсутні.

11.2. Колегія суддів зазначає, що прийняття рішення Обухівського районного суду не спростовує висновку суду першої інстанції про припинення зобов`язання відповідача-1 перед Банком за Кредитним договором, оскільки таке судове рішення не відміняє факт повного фактичного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

12. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційних скарг:

12.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувані рішення ґрунтуються на засадах верховенства права, є законним, - ухвалені судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального прав, обґрунтовані - прийняті на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

12.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 та додаткове рішення від 11.03.2021 у справі №910/1088/13 підлягають залишенню без змін.

12.3. Апеляційні скарги АТ "Родовід Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 та додаткове рішення від 11.03.2021 у справі №910/1088/13 задоволенню не підлягає.

13. Розподіл судових витрат:

13.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення від 28 лютого 2019 року та додаткове рішення від 11 березня 2021 року Господарського суду міста Києва у справі № 910/1088/13 залишити без задоволення.

2. Рішення від 28 лютого 2019 року та додаткове рішення від 11 березня 2021 року Господарського суду міста Києва у справі № 910/1088/13 залишити без змін.

4. Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк".

5. Справу № 910/1088/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 12.07.2021 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова