Постанова

від 18.09.2007 по справі 13/153-06-7113

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/153-06-7113

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 вересня 2007 р.                                                                                   № 13/153-06-7113  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

на  постановувід 24.04.2007р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 13/153-06-7113 господарського суду Одеської області

за позовомДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

до- Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт –С"- Приватного підприємства "Вектор –2003"

провизнання недійсним договору та стягнення 4750,00грн.

                            ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Київському районі м. Одеси  звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсною угоди від 01.07.2004р.       № 22-Т/07П  між ТОВ "Яровіт –С" та ПП "Вектор –2003" на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України з застосуванням відповідних наслідків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2007р. провадження у справі було припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку господарського судочинства. Оскільки ДПІ у Київському районі м. Одеси є суб'єктом владних повноважень.

За апеляційною скаргою ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеський апеляційний господарський суд переглянув рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2007р.  в апеляційному порядку та постановою від 24.04.2007р. залишив її без змін з тих же підстав.

ДПІ у Київському районі м. Одеси подала до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р.  в якій просить її  скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі заявник звертає увагу суду на те, що посилання господарського суду Одеської області на те, що даний спір підлягає розгляду у порядку Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для припинення провадження у справі, яке було відкрите 18.07.2006р., а навпаки є підставою для здіснення судового провадження у даній справі за приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, які справи підвідомчі господарським судам.

В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функції на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним господарського зобов'язання за угодою від 01.07.2004р. № 22-Т/07П між ТОВ "Яровіт –С" та ПП "Вектор –2003" на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України з застосуванням відповідних наслідків.

Як зазначено у статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій.

Відповідно до змісту цього Закону, Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України, а державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і разом утворюють систему органів державної податкової служби.

Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій визначені у статті 10 вказаного Закону, зокрема, у пункті 11 цієї статті визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З наведеного випливає, що Державна податкова інспекція, звертаючись з позовом до підприємств (відповідачів у справі) діяла як орган державної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Відтак, суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, про що вірно було зазначено  в ухвалі господарського суду Одеської області від 22.03.2007р.

Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що припиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 вказаного Кодексу, господарський суд Одеської області залишив поза увагою приписи пункту              6 розділу УІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній  інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності з пунктом 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги подання розглядаються в порядку встановленому цим Кодексом.

Відтак, господарський суд Одеської області та Одеський апеляційний господарський суд ухвалюючи судові рішення у даній справі за приписами Господарського процесуального кодексу України вийшли за межі своєї компетенції, у зв'язку з чим оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської  області для здійснення судового провадження за правилами Кодексу  адміністративного судочинства України відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.

Керуючись статтями 12, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.03.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. у справі № 13/153-06-7113 господарського суду Одеської області скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області за приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси задовольнити.

Головуючий                                                                       Т. Дроботова

Судді                                                                                   Н. Волковицька

                                                                                            Л. Рогач