Постанова

від 30.08.2007 по справі 331/20-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

331/20-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 серпня 2007 р.                                                                                   № 331/20-06  

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого   Добролюбової Т.В.

суддів   Гоголь Т.Г., Мачульського Г.М.

за участю представників сторінпозивача

відповідача

Третя особа  Дряпачко С.І., довіреність від 30.08.07 №27; Кошара Б.Д. - паспортне з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце засідання судуОсока О.В, довіреність від 12.06.07 №44

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргуПриватного малого підприємства "Іскра"

на  постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від05.02.2007 року

у справі№  331/20-06 господарського суду Київської області

за позовомПриватного малого підприємства "Іскра"

доВідкритого акціонерного товариства "Макарівська сільгоспхімія"

третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна по Київській області

провизнання права власності на об'єкт нерухомого майна

Приватне підприємство "Іскра" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства   "Макарівська   сільгоспхімія"   про   визнання права власності   на   об'єкт

Доповідач: Гоголь Т.Г.

нерухомого майна - модуль металевий з залізобетонними стінами площею 800 кв.м, з прилеглою територією - 0.30га, розташованого в селі Калинівка (смт.Макарів), Київської області по вул. Київській, 109.

Господарський суд Київської області рішенням від 12.09.2006 року (суддя Іваненко Я.Л.) відмовив в задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що Приватним підприємством "Іскра" на надано жодного правовстановлюючого документа або інших доказів, що підтверджують належність останньому спірного майна.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд постановою від 05.02.2007 року (судді Мостова Г.І., Мамонтова О.М., Стахурський М.Ф.) рішення господарського суду Київської області від 12.09.2006 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Приватне підприємство "Іскра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 12.09.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: частини 3 статті 344 Цивільного кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 статі 48, статті 49 Закону України "Про власність", статей 10, 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Скаржник послався на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваних судових актах, обставинам справи. Так скаржник зазначає, що судами не надано належної оцінки факту оренди спірного майна за договором, укладеним 01.04.1994 року. За час оренди ним, за рахунок власних коштів, здійснено поліпшення об'єкта оренди у обсязі понад 70% балансової вартості споруди, а відтак скаржник вважає, що на підставі пункту 42 Державної програми приватизації на 1999 рік ( затв.   Указом ПрезидентаУкраїни  від 24.02.1999 № 209) він має право викупу спірного об'єкта орендованого ним   нерухомого майна.  Скаржник зауважує, що до спірних відносини, необхідно застосовувати норми статей 4, 6, 128, 145, 151, 153,162, 209 Цивільного УРСР в редакції 1963 року, які передбачають підстави виникнення цивільних прав і обов'язків та відповідальність сторін у разі невиконання зобов'язань за цим договором.

Відкрите акціонерне товариство "Макарівська сільгоспхімія" не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішеннях судів попередніх інстанцій, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.04.1994 року між Макарівським РО "Сільгоспхімія" (Орендодавець) та Малим підприємством "Іскра"  (Орендар) укладений договір оренди, на підставі якого останній отримав в оренду модуль металічний з залізобетонними стінами незавершений будівництвом та прилеглою територією площею 0,30га. строком на п'ять років з можливістю подальшої пролонгації.

Оскільки пунктом 4 зазначеного договору передбачене право Орендаря на викуп вказаного орендованого майна, а відповідач відмовляється передати йому спірне майно у власність, Приватне підприємство "Іскра" звернулося до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на спірне майно.

Статтями 317 та 319 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст права власності полягає в тому, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном ( в тому числі має право передати належне йому майно в оренду).

Оренда - це засноване на договорі термінове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності, тобто на підставі такого правочину орендар одержує майно не у власність, а в тимчасове користування і, після закінчення строку оренди або ж у разі розірвання договору оренди, зобов'язаний повернути майно орендодавцю (власнику  майна).

За правилами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Такими правочинами  є в тому числі договори, які передбачають  передачу до набувача майна права власності ( наприклад, договір купівлі продажу, договір дарування, тощо).

З наведених норм законодавства вбачається, що укладення  договору оренди навіть з правом викупу орендованого майна, на який послався позивач в обґрунтування своїх вимог, не є підставою для набуття права власності, оскільки такий договір не передбачає переходу до Орендаря права власності на орендоване майно, навпаки право власності належить Орендодавцеві.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,  організації мають право звернутися до господарського суду за захистом  своїх  порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, як правильно відзначили господарські суди попередніх інстанцій,  позовні вимоги щодо визнання права власності, зокрема, на нерухоме майно може бути заявлене  до особи, яка не визнає або оспорює таке право позивача. Разом з тим, право власності повинно підтверджуватися відповідними правоустановчими документами, на підставі яких у встановлених законом випадках проводиться реєстрація права власності.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не подав суду таких документів. А відтак, суди попередніх інстанцій  дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно та правомірно відмовили в задоволенні позову щодо визнання права власності на прилеглу земельну ділянку.

Приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційній інстанції не надано право встановлювати чи вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає, що фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

З огляду на зазначене, керуючись статтями  108, 1115, 1117, 1119,  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення  господарського  суду  Київської області від 12.09.2007 року та постанову  Київського міжобласного апеляційного  господарського суду  від 05.02.2007  року у справі  № 331/20-06   залишити без змін.

 Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Іскра" залишити без задоволення.

Головуючий    суддя                                                     Т. Добролюбова

Судді                                                                                 Т.Гоголь

                                                                                           Г. Мачульський