Рішення

від 12.07.2021 по справі 540/1462/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1462/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" до Чорноморської митниці Державної Фіскальної Служби України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" (далі - позивач, ТОВ "Мегатек-Україна") звернулось до суду з позовом до Чорноморської митниці Державної Фіскальної Служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови №UА508000/2020/000090/12 від 27.10.2020р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UА508000/2020/000090/12 від 27.10.2020р.

- стягнути з відповідача на користь ТОВ Мегатек-Україна судові витрати.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що на умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару. Під час декларування цих товарів, позивач заявив митну вартість, яку визначив самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. 27.10.2020р. відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним методом, на підставі якого позивач додатково надмірно сплатив ПДВ та мита на суму 60019,79 грн. Вважає, оскаржувані рішення протиправними.

Ухвалою суду від 08.04.2021р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.

Ухвалою суду від 13.04.2021р. відкрито спрощене провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

30.04.2021р. відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

17.05.2021р. до суду подано відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується із доводами відзиву, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.05.2021р. справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання.

Сторони подали заяви, в яких просили закрити підготовче провадження та здійснювати подальший розгляд справи без їх участі.

Відтак, суд згідно приписів ч. 7 ст. 181, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, закриває підготовче провадження та вирішуватиме справу по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

21.05.2018р. ТОВ "Мегатек-Україна" уклало контракт №CH-UA-21-05-18 з компанією Haining Industry Co., відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CPT ODESSA продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - плівку гарячого тиснення (плівка ПВХ) в номенклатурі, кількості і ціні згідно Додатку №9 на умовах поставки СРТ Бориспіль Київ.

05.08.2020р. між ТОВ "Мегатек-Україна" та компанією Haining Industry Co. укладено додаткову угоду №9 від 05.08.2020р. до вказаного контракту, якою сторони домовились про купівлю-продаж плівки гарячого тиснення (плівка ПВХ) на загальну суму 3289,59 дол. США за асортиментом та кількістю, вказаними у Додатку №9 на умовах поставки СРТ Бориспіль Київ.

На умовах визначених контрактом та угодою, а також на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару всього на суму 3289,59 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем до сектору митного оформлення Чорноморської митниці Держмитслужби 27.10.2020р. було подано митну декларацію №UA508040/2020/010052, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 3289,59 доларів США.

Разом із митною декларацією було подано повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: контракт №СН21-05-18 від 21.05.2018р., укладений між ТОВ Мегатек-Україна та компанією Haining Longtime Co. Ltd (Китай), Додаток до Контракту №9 від 05.08.2020р., пакувальний лист б/н від 18.10.2020р., рахунок - проформа №2007PL16 від 05.08.2020р., комерційний інвойс №2007PL16 від 05.08.2020р., авіаційна вантажна накладна №235-44191685 від 19.10.2020р., сертифікат про проходження товару №20С4403А1328/02892Х від 18.10.2020р., платіжне доручення №46 від 08.10.2020р. договір про надання послуг митного брокера №12-02-21/2018.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, за результатами перевірки поданих документів відповідачем встановлено, що документи надані позивачем для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. Таким чином, вартість товару скориговано на підставі інформації наявної у митного органу.

Відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ "Строй Мир" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: копія декларації експортера від 16.10.2020р., бухгалтерську виписку від 27.10.2020р., внутрішню авіа накладну OSA201005 від 18.10.2020р. та повідомлено про те, що будь-яких інших додаткових документів не буде надано через їх відсутність.

27.10.2020р. відповідачем прийнято рішення №UA508040/2020/00517 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товарів, та картку-відмову №UA508040/2020/00517, які є предметом оскарження у даній справі. Митна вартість визначена за резервним методом.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує наступні приписи діючого законодавства.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи судом встановлено, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було подано до Чорноморської митниці Держмитслужби, на підтвердження митної вартості товару разом з МД №UA508040/2020/010052 від 27.10.2020р., повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

На переконання суду, зазначені документи містять всі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що вбачається в такому.

Так, відповідно до ВМД №UA508040/2020/010052 від 27.10.2020р., розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Загальна вартість товару за договірною вартість товару становить 3289,59 доларів США.

До митного оформлення надано: контракт №СН21-05-18 від 21.05.2018р., укладений між ТОВ Мегатек-Україна та компанією Haining Longtime Co. Ltd (Китай), Додаток до Контракту №9 від 05.08.2020р., пакувальний лист б/н від 18.10.2020р., рахунок - проформа №2007PL16 від 05.08.2020р., комерційний інвойс №2007PL16 від 05.08.2020р., авіаційна вантажна накладна №235-44191685 від 19.10.2020р., сертифікат про проходження товару №20С4403А1328/02892Х від 18.10.2020р., платіжне доручення №46 від 08.10.2020р. договір про надання послуг митного брокера №12-02-21/2018, які в повній мірі підтверджують вартість задекларованого позивачем товару.

Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини:

- фактурна вартість товару не враховує вартості фрахту морським та авіатранспортом; вартість перевезення (8138,22 дол. США) значно перевищує вартість товару (3289,59 дол. США), що ставить під сумнів достовірність наданих документів;

- відсутня інформація про страхування товару;

- у наданому банківському платіжному документі №46 від 08.10.2020р. відсутні відмітки банку;

- не надано наступних документів: інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд вважає необґрунтованими, тому відхиляє посилання відповідача у спірному рішенні на відсутність у банківському платіжному документі відмітки банку, так як означена обставина не впливає на митну вартість товару та не спростовує митної вартості, визначеної декларантом, а відтак зазначена обставина не може бути підставою для її коригування. Більше того, суд звертає увагу відповідача на те, що окрім платіжного документа позивачем при митному оформленні імпортованого товару було надано також і бухгалтерську виписку від 27.10.2020р., якою додатково підтверджено 100% передоплату ввізного товару.

Щодо твердження відповідача про не включення до митної вартості задекларованого товару вартості послуг з його перевезення, а також про відсутність інформації, яка б свідчила про страхування товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.3. контракту №СН21-05-18 від 21.05.2018р., якщо інше не узгоджено письмово, умовами поставки за даним контрактом будуть СРТ Одеса, Україна (Інкотермс-2010).

Умови СРТ (фрахт/перевезення оплачено до ...) означає, що продавець здійснює поставку товару, шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики (в тому числі щодо страхування товару) та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Відповідно до умов Контракту №СН 21-05-18 від 21.05.2018р. та рахунку-фактури (інвойс) №2007PL16 від 05.08.2020р. позивачем (покупцем) придбано товар за умовами CPT UA Бориспіль, отже понесені витрати продавцем на перевезення товару до узгодженого пункту призначення не вираховуються окремо від ціни на товар та відносяться продавцем до ціни товару. Поставка товару за умовами CPT не вимагає від продавця окремого надання покупцю відомостей щодо вартості транспортування товарів, зокрема надання інформації щодо оплати продавцем фрахту в порту відправлення, оскільки витрати на перевезення враховуються у вартості товару.

Тобто за умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті фрахту покладається на продавця і не є межею компетенції покупця.

При цьому варто зауважити, що при декларуванні товару позивачем надавалася до митного органу авіанакладна OSA201005 від 19.10.2020р. №235-4419 1685, якою підтверджується укладення договору між вантажовідправником (продавцем) - компанія Haining Industry Co. і перевізником про перевезення товару, з чого слідує, що саме цією компанією оплачено фрахт. Про відсутність документів щодо страхування товару позивач повідомив митницю листом від 27.10.202р. №27/10-1.

Відтак, встановлення відповідачем наведених обставин не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З приводу неподання усіх документів суд зазначає, що вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових не зазначаючи яких саме, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД.

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі № 808/9123/15.

Позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.

Сума сплаченого позивачем судового збору за подання позову в розмірі 4372 грн. підлягає стягненню з Митниці на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань на підставі положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Варто зауважити на тому, що у період з 27.05.2021р. по 08.06.2021р. включно головуючий суддя по справі був тимчасово непрацездатним, а з 09.06.2021р. по 09.07.2021р. включно перебував у відпустці (10-11.07.2021р. включно - вихідні дні), у зв`язку із чим судове рішення ухвалено датою, що вказана у його вступній частині.

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" (код ЄДРПОУ 34655671, 73013, м. Херсон, вул. Чорноморська, 53) до Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.10.2020р. №UА508000/2020/000090/12, картку відмови №UА508000/2020/000090/12.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" судовий збір у сумі 4372 (чотири тисячі триста сімдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 108020200