Постанова

від 13.09.2007 по справі 17/11/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/11/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 вересня 2007 р.                                                                                   № 17/11/07  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

                                             Добролюбової Т.В. –головуючого,

Гоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

за участю представників від:

позивача: не з'явився

відповідача: Кодітек А.В. (дов. № 48/4 від 02.07.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю             “Крок-1”

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р.

у справі№ 17/11/07

господарського судуМиколаївської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Мекрос”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю             “Крок-1”

простягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекрос" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-1" про стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05 березня 2007 року (суддя Коваль С.М.) у задоволенні позову ТОВ "Мекрос" відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що предмет позову не відповідає зобов'язанню, яке прийняв на себе згідно з умовами договору купівлі-продажу № 27/07-06 від 27.07.2006 р.(далі – Договір) ТОВ "Крок-1", а також тим, що позивачем не доведено ту обставину, що у ТОВ "Крок-1" перед ним існує грошова заборгованість за вищезазначеним Договором в сумі                  51 600,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2007 року (колегія суддів у складі: Михайлова М.В. –головуючий, Тофана В.М., Журавльова О.О.) апеляційну скаргу задоволено повністю, рішення суду першої інстанції скасоване, позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Крок-1" на користь ТОВ "Мекрос" грошові кошти у розмірі 51 600,00 грн., а також 774, 00 грн. державного мита, в тому числі 258, 00 грн. за розгляд апеляційної скарги та 236 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки позивач має право на стягнення  саме грошових коштів з ТОВ "Крок-1".

В касаційній скарзі ТОВ "Крок-1", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2007 року, з мотивів, викладених у скарзі.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2006 року між сторонами даного спору був укладений договір купівлі –продажу товару № 27/07-06.

Відповідно до статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог, передбачених кодексом, іншими актами цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.  

Матеріалами справи підтверджено, що предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача грошового боргу, у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань за Договором.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, виконуючи прийняті на себе зобов'язання, позивачем було зроблено повний розрахунок за поставку товару, тим самим зробивши відповідачу 100 % передоплату за 20 тонн рису в асортименті на загальну суму 51 600,00 гривень.

          Згідно з пунктом 4.4 Договору передача товару  покупцеві - ТОВ "Мекрос" або уповноваженому на те представникові покупця, або перевізникові покупця відбувається на підставі доручення і заявки покупця на відвантаження вантажу, виданої покупцем. Датою поставки товару вважається дата передачі товару відповідно до товарної накладної (пункт 4.6 Договору).

          Відповідно до частини другої статті 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2006 року ТОВ "Мекрос" видано довіреність серії ЯМП № 113990, відповідно до якої, підприємство уповноважило Мегу Андрія Миколайовича на отримання від продавця –ТОВ "Крок-1" 20 тонн рису єгипетського.

Як зазначає апеляційний суд, з огляду на товарно-транспортну накладну № 467 від 22.08.2006 р. та  видаткову накладну № 467 від 22.08.2006 року випливає, що ТОВ "Крок-1" відвантажив 20 тонн рису єгипетського особі, що не була уповноважена ТОВ "Мекрос" на одержання товару, у зв'язку з чим, товар по зазначеній вище товарно-транспортній накладній позивач –ТОВ "Мекрос" не отримав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, відповідно до яких, товарно-транспортна накладна № 467 та видаткова накладна № 467 від 22.08.2006 року, на які посилається скаржник, не можуть свідчити про належне виконання останнім умов Договору, оскільки на зазначених накладних відсутній підпис Меги А.М. –уповноваженого на одержання товару. Інших документів, які б свідчили про одержання ТОВ "Мекрос" зазначеного вище товару - в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

Таким чином, прийнята господарським судом апеляційної інстанції постанова відповідає положенням статті 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р.              № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

            Водночас, відповідно до ст. ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.   

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-1" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від  22 травня 2007 року у справі № 17/11/07 залишити без змін.

Головуючий суддя:                                                                  Добролюбова Т.В.        

Судді:                                                                                        Гоголь Т.Г.

                                                                                                  Швець В.О.