Постанова

від 19.09.2007 по справі б-48/22-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-48/22-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 вересня 2007 р.                                                                                   № Б-48/22-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючийКатеринчук Л.Й. (доповідач)

СуддіМамонтова О.М.

Хандурін М.І.

розглянувши  касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на ухвалута постановугосподарського суду Харківської області від 17.05.2007Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2007

у справігосподарського суду№ Б-48/22-07Харківської області

за заявою Приватного підприємства «А.С.А.»

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги Несміян В.Є. (дов. №3794/10/10-205 від 12.03.2007)

від боржникаАюпова Р.М. (дов. від 17.01.2007)

В С Т А Н О В И В  :

          Господарський суд Харківської області ухвалою від 22.02.07 порушив  провадження у справі про визнання ПП “А.С.А.” (далі –боржника) банкрутом за заявою голови ліквідаційної комісії підприємства, в зв'язку з прийняттям його засновником рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон).

Постановою господарського суду Харківської області від 06.03.2007 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі в п'ятиденний строк.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2007 (суддя Крестьянінов О.О.) затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ПП “А.С.А.”, провадження у справі припинено.

Кредитор - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова (далі –Інспекція) не погоджуючись з даною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушив питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 17.05.2007 та передачу справи до місцевого господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 апеляційну скаргу інспекції було залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 25, 32, 51 Закону, статей 22, 43, 79, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон), які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно глави УІ Закону та його статті 41, відносини, пов'язані з банкрутством окремих суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим законом з врахуванням особливостей, передбачених зазначеною главою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Закону, яка належить до глави УІ Закону,  якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього ліцензії.

Отже, провадження у справах про банкрутство суб'єкта господарювання, який звернувся до суду в ході ліквідаційної процедури про власне банкрутство, регулюється з врахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону, а загальні норми законодавства про банкрутство застосовуються у випадках відсутності спеціального регулювання згідно статті 51 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.  Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки сторін у справі, в тому числі кредиторів боржника.

За приписами статті 104 ГПК України розгляд справи судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду є процесуальним порушенням, яке в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як було встановлено судами засновник боржника прийняв рішення про його ліквідацію та від імені боржника голова ліквідаційної комісії звернувся з заявою про порушення справи про банкрутсво, заявивши про неможливість задоволення вимог по заробітній платі на суму 1000грн. та зобов'язань по сплаті податків на суму 21 963 418,80 грн. (том 1, а.с. 14). Ухвалою суду від 22.02.2007 було порушено провадження у справі, а постановою від 06.03.2007 боржника було визнано банкрутом з урахуванням особливостей, передбачених 51 Закону, відкрито ліквідаційну процедуру до 06.03.2008, зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі в п'ятиденний строк ( том 1, а.с. 1, 69-71).

          Ліквідатором в газеті „Голос України" №49 від 21.03.2007р. було опубліковано оголошення про визнання банкрутом ПП “А.С.А."

          Судами також встановлено, що 26.04.2007 до суду подано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, згідно якого незадоволеними у процедурі банкрутства залишаються вимоги ліквідатора Антоненко С.О. на 1000грн. та ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова на 21 963 520,30 грн., внаслідок чого запропоновано ліквідувати боржника.

          Матеріалами справи підтверджується призначення до розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ухвалою суду 27.04.2007 на 10.05.2007, згідно п.3 ухвали вона надсилалась ліквідатору та державному органу з питань банкрутства. За змістом ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу від 17.05.2007 вбачається оголошення перерви 10.05.2007 в судовому засіданні до 17.05.2007. Представники кредитора ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова участі в судових засіданнях не приймали.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність порушення статті 104 ГПК України, оскільки положеннями статті 51 Закону не передбачено затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника за участі кредиторів та вважає, що в спірному випадку норми загальної процедури банкрутства, зокрема проведення підсумкового судового засідання за участі кредиторів відповідно до статті 32 Закону повинні застосовуватися, оскільки особливостями провадження за статтею 51 Закону не передбачено іншого.

          Отже, судом першої інстанції розглянуто справу, не повідомивши належним чином єдиного кредитора боржника - ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, що є безумовною підставою скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

                    Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до рішення господарського суду міста Харкова від 15.06.2006 у справі №42/227-06 визнано недійсними господарські зобов'язання ТОВ “Джокорд” та ПП “А.С.А.” , які виникли на підставі вчиненого між ними правочину купівлі-продажу №53 від 01.01.2005, як такого, що суперечить інтересам держави та стягнуто в доход державного бюджету з обох сторін по 21 963 418,80грн. (том 1, а.с. 17-24).

          Також, матеріалами справи підтверджується порушення кримінальної справи за статтею 212 частина 3 Кримінального Кодексу України (ухиляння від сплати податків) посадовими особами ПП “А.С.А.” та клопотання ДПА в Харківській області не виносити рішення про ліквідацію боржника (том 1, а.с. 139).

          З матеріалів справи вбачається, що власником, керівником та призначеним судом ліквідатором боржника є одна і та ж фізична особа –Антоненко С.О., який при визначеному йому судом терміні ліквідаційної процедури –1рік провів заходи по ліквідації протягом 1,5 місяця, зазначивши при цьому про відсутність у боржника дебіторської заборгованості.

          Зазначеним обставинам судами першої та апеляційної інстанції не було дано належної оцінки на предмет особистої зацікавленості Антоненка С.О. у достроковому завершенні ліквідаційної процедури, як керівника боржника та посадової особи боржника, щодо якого розслідується кримінальна справа про ухиляння від сплати податків.

          Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки апеляційної інстанції про затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, оскільки апеляційний суд не звернув уваги на ту обставину, що ліквідатором було подано звіт ПП “Комторг” з пропозицією ліквідувати ПП “Комторг”, а не боржника, не було дано оцінки клопотанню ДПА в Харківській області не виносити рішення про ліквідацію боржника в контексті визначених судом першої інстанції термінів ліквідаційної процедури до 06.03.2008року та не мотивовано необхідності їх дострокового припинення, не було дано оцінки обставинам можливої зацікавленості ліквідатора Антоненка С.О. у скороченні термінів ліквідаційної процедури та не досліджувалась повнота дій ліквідатора по виявленню дебіторів боржника, проведенню реституції незаконно відчуженого майна.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог , доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Зважаючи на викладене, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку з наведеним зазначені судові акти слід скасувати, направивши справу для розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду на стадії ліквідаційної процедури. При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно проаналізувати дії ліквідатора в ході ліквідаційної процедури та подані ним докази в обґрунтування повноти вчинення дій в ході ліквідаційної процедури та обґрунтованості висновків ліквідатора про доцільність прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи боржника  у процедурі банкрутства, і в залежності від встановлених обставин, вирішити справу відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 та ухвалу господарського суду Харківської області від 17.05.2007 скасувати, справу №Б-48/22-07 направити на розгляд на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий                                                                                Л. Катеринчук

Судді                                                                                                           О. Мамонтова

                          М. Хандурін