Ухвала від 13.07.2021 по справі 910/18038/19

УХВАЛА

13 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18038/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 (головуючий - Куксов В.В., судді: Коробенко Г.П., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 (суддя Борисенко І.І.)

у справі №910/18038/19

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрГазРесурс"

про стягнення 1437372,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрГазРесурс" про стягнення 1437372,45 грн за договором №ГБ Л2602 постачання природного газу.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.12.2020 у справі №910/18038/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, відмовив в задоволенні позовних вимог.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова 11.06.2021 (згідно з даними на поштовому конверті) звернувся безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/18038/19; відстрочити скаржнику сплату судового збору до винесення рішення у цій справі; скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.06.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Губенко Н.М.

Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/18038/19 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Губенко Н.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Вронська Г.О.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 (дата складання повного тексту постанови - 17.05.2021), строк на оскарження якої відповідно до ГПК України сплив 07.06.2021 (з урахуванням вихідного дня - 06.06.2021).

11.06.2021, про що свідчать відомості відділу поштового зв`язку на конверті, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова звернувся з касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що Квартирно-експлуатаційним відділенням міста Львова 26.05.2021 зареєстровано копію повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021.

Проте, в порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України, скаржником до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Такими доказами можуть бути поштовий конверт з трек-номером у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові або рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повертається до відповідного суду після вручення судового рішення та долучається до матеріалів справи.

Оскільки касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду, то Суд позбавлений можливості перевірити наявність таких документів в матеріалах справи №910/18038/19.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Зважаючи на викладене суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності , що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

В обґрунтування касаційної скарги Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова зазначає про те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неповне дослідження доказів у справі. Таке зазначення саме по собі не підтверджує дотримання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до викладення обставин справи з наданням їм власної юридичної оцінки. При цьому скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, не обґрунтував в чому полягало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яких саме норм, та чи є таке неправильне застосування чи порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України.

З урахуванням викладеного касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/18038/19 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позовних заяв у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову, з яким у 2019 році Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова звернулось до Господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 1437372,45 грн.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як убачається з касаційної скарги, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, якими в позові було відмовлено на суму 1437372,45 грн.

Тобто, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі складає 43121,17 грн ((1437372,45*1,5)%*200%), який сплачується за наведеними нижче реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207

Втім, скаржником до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/18038/19 до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник зазначив про те, що сума судового збору має значний розмір для Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львов.

Розглянувши клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про відстрочення сплати судового збору, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи касаційної скарги про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.

Скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/18038/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: (1) подання Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку; (2) подання Суду нової редакції касаційної скарги , в якій скаржник має вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали; (3) подання Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 43121,17 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід подати до Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання їх копій іншому учаснику справи.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Підстави, наведені у клопотанні Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова про поновлення строку на оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/18038/19, визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/18038/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Львова, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі не буде подано скаржником в зазначений строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

5. Роз`яснити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Львова, що невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. М. Баранець

Г. О. Вронська