Постанова

від 12.07.2021 по справі 817/660/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року

м. Київ

справа № 817/660/16

адміністративне провадження № К/9901/27503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року (Суддя: Сало А.Б.),

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (Судді: Шидловський В.Б., Євпак В.В., Капустинський М.М.),

у справі № 817/660/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тріанекс

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області,

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області

про стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тріанекс (далі - позивач, ТОВ Тріанекс ) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Рівному), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області (далі - третя особа, ГУ ДКСУ в Рівненській області) про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС у Рівненській області на користь ТОВ Тріанекс пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості у розмірі 103 326,07 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив задовольнити скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної зазначив, що за виконавчим листом по справі № 817/3054/14 з Державного бюджету відшкодовано ТОВ Тріанекс заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 121 302 грн. та за жовтень 2013 року у сумі 124 002 грн. Разом з цим, отримання позивачем бюджетного відшкодування відбулося без дотримання процедури, передбаченої статтею 200 Податкового кодексу України, зокрема без висновку фіскального органу поданого до органів казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню. З огляду на викладене, відсутні й підставі для стягнення пені, передбачені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, правомірність нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю Тріанекс від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок платника у банку по деклараціях за вересень 2013 року та жовтень 2013 року було предметом позапланової виїзної документальної перевірки ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 року №21/17-16-15-01/22557008. На підставі висновків акта перевірки (з врахуванням розгляду відповідачем скарги позивача від 07.03.2014 року №70/10/17-00-10-05-105/6), ДПІ у м. Рівному прийняті податкові повідомлення-рішення:

-форми В1 від 26.12.2013 року № 00001021544, яким ТОВ Тріанекс зменшено сумубюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 245304,00 грн. (в т.ч. за вересень 2013 року на суму 121 302,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 124 002,00 грн.) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 122 652,00 грн. (в т.ч. за вересень 2013 року на суму 60651,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 62001,00 грн.);

-форми В4 від 26.12.2013 року № 00001031544, яким ТОВ Тріанекс зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 338536,00 грн.;

-форми Р від 17.03.2014 року № 0000341501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 209 562,50 грн. (в т.ч. за основним платежем у сумі 167 650,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 41 912,50 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду у справі № 817/1721/14 та скасовані постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 року у справі № 817/1721/14.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року у справі № 817/1721/14 набрала законної сили 10.09.2014 року.

До того ж, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2015 року у справі №К/800/50167/14 касаційну скаргу ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області на вищенаведені судові рішення відхилено, та останні залишено без змін.

Крім цього, як встановлено судами попередніх інстанцій, бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо неподання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування ТОВ Тріанекс за вересень 2013 року у розмірі 121302,00 грн., за жовтень 2013 року у розмірі 124002,00 грн а також стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Рівненській області на користь ТОВ Тріанекс заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 245304,00 грн. (в т.ч. за вересень 2013 року у розмірі 121302,00 грн., за жовтень 2013 року у розмірі 124002,00 грн.) була предметом судово розгляду у справі № 817/3054/15. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 року позов задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 року у справі 817/3054/15 (№К/800/9285/15) касаційну скаргу ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області відхилено, а судові рішення залишено без змін.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 19.04.2016 року за виконавчим листом по справі № 817/3054/14 з Державного бюджету було відшкодовано ТОВ Тріанекс заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 121 302 грн. та за жовтень 2013 року у сумі 124 002 грн.

Надаючи оцінку обставинам справи колегія суддів звертає увагу на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Так, в межах справи № 817/3054/14 встановлено, що починаючи з 30.09.2014 сума 245304,00 грн. набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року у справі № 817/1721/14 набрала законної сили 10.09.2014 року.

Отже встановлені судовим рішенням обставини відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді вказаної справи та у відповідності до частини 2 статті 14 КАС України є обов`язковими до виконання на всій території України.

В силу вимог п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України за період з 30.09.2014 року по 19.04.2016 року (включно) на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 245 304 грн. 00 коп. нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Касаційна скарга податкового органу не містить доводів незгоди із сумою обрахованої пені.

За встановленого факту наявності у позивача права на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка не була повернута позивачу у встановлені статтею 200 Податкового кодексу України строки, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Доводи касаційної скарги про отримання позивачем бюджетного відшкодування без дотримання процедури, передбаченої статтею 200 Податкового кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки вказане питання було предметом розгляду у справі № 817/3054/15.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі № 817/660/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: С.С. Пасічник

В.П. Юрченко