Ухвала

від 09.07.2021 по справі 461/1189/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/1189/21

Провадження № 1-кс/461/3834/21

УХВАЛА

09.07.2021 року. м.Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчогоСлідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_4 прообрання запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюпідозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №12020140000000878 від 20 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчийслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020140000000878 від 20 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020140000000878від 20листопада 2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190, ч.1ст.209,ч.3ст.358,ч.4 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням дослідження питання незаконного відчуження, земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий №4610136900:05:005:0011.

Встановлено що право приватної власності на землю вперше запроваджено в Земельному кодексі України в редакції від 13.03.1992, як право колективної власності та право приватної власності на землю громадян.

Так, частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 передбачено, що власність на землю в Україні має державну, колективну та приватну форми власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 суб`єктами права державної власності на землю виступають зокрема: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх (ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992).

Статтями 17, 18 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 також передбачено, що відчуження земельної ділянки державної власності здійснюється Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки на підставі рішення ради.

Усі вищевказані норми, впроваджені Земельним кодексом України в редакції від 13.03.1992 залишались чинними до 01.01.2002.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції від 12.07.2000) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Порядок оформлення та видачі правовстановлюючих документів на земельні ділянки регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі Інструкція), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999.

Відповідно до п.1.4 Інструкції (в редакції від 21.03.2000), державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Згідно зчастинами 1,2ст.83Земельного кодексуУкраїни (вчинній редакції)землі,які належатьна правівласності територіальнимгромадам сіл,селищ,міст,є комунальноювласністю. Укомунальній власностіперебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Також, згідно з ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції після 13.03.1992), передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

З огляду на вищевикладене, встановлено що власником земельної ділянки по вул. Лазаренка у м. Львові, кадастровий №4610136900:05:005:0011, згідно норм законодавства була та залишається Львівська міська рада.

В період часу з листопада 2015 по червень 2017 року, ОСОБА_7 , своєю вольовою поведінкою, діючи свідомо, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи наслідки та суспільне значення, маючи злочинний умисел,та прагнення нанезаконне збагачення,шляхом заволодінняземельною ділянкою по АДРЕСА_1 , кадастровий №4610136900:05:005:0011, відповідно до обдуманого плану дій, спрямованого на досягнення поставленої конкретної мети, прагнучи досягнути результату, вчинив ряд злочинних дій.

01.07.2021року повідомленопро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190, ч.1ст.209,ч.3ст.358,ч.4ст.358КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини, які надали достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:

-лист Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403-4511;

-лист відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.37-1299/109-17;

-заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:05:005:0011;

-матеріали реєстраційної справи на земельну з кадастровим номером 4610136900:05:005:0011 площею 0,10 га. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,

-акт прийому передачі та внеску у статутний капітал земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:05:005:0011;

-заявою на участь у аукціоні для фізичних осіб датована 24.01.2007, у котру внесли недостовірні дані щодо участі в аукціоні ОСОБА_5 по об`єкту торгівлі земельною ділянкою загальною площею 0.10 га., розташованою на території Львівської міської ради із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-протоколом № Н-003-7-з, про проведення торгів, аукціону з визначення переможця щодо купівлі земельної ділянки датованого 30 січня 2007;

-біржовою угодою № Н-003-7-з з назвою Договір купівлі-продажу датовану 31 січня 2007, в змісті якого йдеться про предмет договору, а саме купівля продаж земельної ділянки загальною площею, 0.10 га., із зазначенням до недостовірних даний про Державного Акту на право приватної власності на землю 111-ЛВ №017478 датованого 26 вересня 2000 року;

-покази свідка ОСОБА_8 від 27.12.2017;

-покази свідка ОСОБА_9 від 20.02.2018;

-покази свідка ОСОБА_10 від 23.02.2018;

-покази свідка ОСОБА_11 від 17.05.2018;

-покази свідка ОСОБА_12 від 18.05.2018;

-відповідь відділу Державної реєстрації актів цивільного стану №540/21.4-02-22/21;

-матеріали тимчасового доступу у ГУДПС у Львівській області;

-покази свідка ОСОБА_13 від 12.02.2021;

-висновок судово-почеркознавчої експерта №47 від 01.03.2021;

-показами представника потерпілого ОСОБА_14 від 17.03.2021;

-висновок фізико-хімічної експертизи №18/21 від 27.05.2021;

-висновок судово-технічної експертизи №84 від 10.06.2021;

-протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.02.2018, які проводилися в порядку ст. 260 КПК України.

Враховуючи зазначене слідчий зазначає, шо ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.190 КК України., у вчиненні правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, у використанні завідомо підробленого документа, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

З огляду на необхідність забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування вбачає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що: наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винним, ОСОБА_5 загрожують покарання у виді позбавлення волі, за найбільшим ступенем тяжкості з яких, на строк до 12 років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, зважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, іншого, особливо тяжкого кримінально-караного діяння, наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення пов`язані з шахрайством.

З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України та ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий та прокурор вважають, що йому необхідно обрати розмір застави у виді 2046 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4642450 грн., що зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не є непомірним для підозрюваного, враховуючи його майновий та сімейний стан, а також майновий стан його родичів.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просять задовольнити подане клопотання покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник, у судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та просять обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт. Оскільки в іншому кримінальному провадженні підозрюваному вже обрано запобіжний захід, обов`язки покладені на нього він сумлінно виконує.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

01.07.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: -лист Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403-4511;

-лист відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.37-1299/109-17;

-заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:05:005:0011;

-матеріали реєстраційної справи на земельну з кадастровим номером 4610136900:05:005:0011 площею 0,10 га. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,

-акт прийому передачі та внеску у статутний капітал земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:05:005:0011;

-заявою на участь у аукціоні для фізичних осіб датована 24.01.2007, у котру внесли недостовірні дані щодо участі в аукціоні ОСОБА_5 по об`єкту торгівлі земельною ділянкою загальною площею 0.10 га., розташованою на території Львівської міської ради із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-протоколом № Н-003-7-з, про проведення торгів, аукціону з визначення переможця щодо купівлі земельної ділянки датованого 30 січня 2007;

-біржовою угодою № Н-003-7-з з назвою Договір купівлі-продажу датовану 31 січня 2007, в змісті якого йдеться про предмет договору, а саме купівля продаж земельної ділянки загальною площею, 0.10 га., із зазначенням до недостовірних даний про Державного Акту на право приватної власності на землю 111-ЛВ №017478 датованого 26 вересня 2000 року;

-покази свідка ОСОБА_8 від 27.12.2017;

-покази свідка ОСОБА_9 від 20.02.2018;

-покази свідка ОСОБА_10 від 23.02.2018;

-покази свідка ОСОБА_11 від 17.05.2018;

-покази свідка ОСОБА_12 від 18.05.2018;

-відповідь відділу Державної реєстрації актів цивільного стану №540/21.4-02-22/21;

-матеріали тимчасового доступу у ГУДПС у Львівській області;

-покази свідка ОСОБА_13 від 12.02.2021;

-висновок судово-почеркознавчої експерта №47 від 01.03.2021;

-показами представника потерпілого ОСОБА_14 від 17.03.2021;

-висновок фізико-хімічної експертизи №18/21 від 27.05.2021;

-висновок судово-технічної експертизи №84 від 10.06.2021;

-протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.02.2018, які проводилися в порядку ст. 260 КПК України та іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу підозрюваного, раніше не судженого, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією, приходжу до висновку, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що прокурором під час розгляду клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, яка підтверджується матеріалами справи, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Водночас, слідчий суддя вважає надмірним засобом забезпечення кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, одруженого, відсутність доказів неналежної процесуальної поведінки, маючого постійне місце проживання на території України, приходжу до висновку, що даних, які б в сукупності давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, а тому вважаю можливим не застосовувати відносно підозрюваного винятковий запобіжний захід яким є тримання під вартою.

Разом з тим, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вважаю, що клопотання слідчого слід задовольнити частково, обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту, з визначенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, оскільки такий буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Керуючись ст.ст. 2,28,113,116,186,193, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Львова, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 - запобіжний захід - домашній арешт строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

- не залишати місце свого постійного проживання, а саме квартири

АДРЕСА_3 - цілодобово.

- прибувати до старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 112020140000000878 від 20.11.2020, зокрема, з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що на підставі ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 09.09.2021 року.

Контроль за виконанням ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , виконання - на Відділ поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області - за місцем проживання підозрюваного.

Повний текст ухвали проголошено 13.07.2021 року о 16 год. 45 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .