Постанова

від 14.07.2021 по справі 160/661/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 160/661/19

адміністративне провадження № К/9901/25150/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/661/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ

до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області

третя особа : Приватне підприємство Мережа здоров`я

про визнання протиправними та скасування рішення та постанови, стягнення шкоди

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Панченко О. М., суддів: Іванова С. М., Чередниченка В. Є.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ (далі - ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа: Приватне підприємство Мережа здоров`я , в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07 грудня 2018 року № 1334; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафних санкцій від 18 грудня 2018 року № 310; стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу завдану шкоду в сумі 4 250 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки при відсутності відповідної норми законодавства, що визначає критерії, в яких випадках нанесення знаку відповідності технічним регламентам на продукцію або на її табличку з технічними даними є неможливим або невиправданим через характер продукції, самовільно встановив обов`язковість додаткового нанесення другого знаку відповідності технічним регламентам на електрообладнання, табличку з технічними даними.

Між тим, отримавши від покупця ПП МЕРЕЖА ЗДОРОВ`Я копію постанови про накладення штрафних санкцій від 18 грудня № 310 позивач згідно платіжного доручення від 11 січня 2019 року № 165 сплатив на користь ПП МЕРЕЖА ЗДОРОВ`Я компенсацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що публічно-правові відносини у даному випадку були між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області та ПП Мережа здоров`я , а отже позивач не є та не може бути суб`єктом публічного права, права якого були порушені, в рамках даної адміністративної справи.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.

5. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не є учасником публічно-правових відносин, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення прав ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ внаслідок винесення відповідачем спірних постанови та рішення, які є актами індивідуальної дії виключно щодо ПП Мережа здоров`я .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 27 вересня 2019 року ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини касаційної скарги, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року частково, а саме: в частині часткового задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

7. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Так, судом попередньої інстанції не враховано, що оскаржуваними постановою та рішенням відповідача порушено права ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ , як постачальника продукції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02 вересня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.

9. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С. Г. від 30 вересня 2019 року № 2867/0/64-19 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ у зв`язку з відрядженням та подальшою відпусткою судді Тацій Л. В., на підставі розпорядження начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду від 30 вересня 2019 року № 1596/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Рибачук А. І.

10. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року.

11. 29 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін.

12. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14 липня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 06 грудня 2018 року по 07 грудня 2018 року, на підставі наказу на проведення перевірки від 04 грудня 2018 року № 3718 та направлення від 04 грудня 2018 року № 2995, службовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено планову перевірку характеристик продукції у ПП Мережа здоров`я , за результатами якої складено акт від 07 грудня 2018 року № 1905.

14. На підставі висновків вказаного акту, 07 грудня 2018 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 1334, 10 грудня 2018 року складено протокол № 186 про виявлені порушення, а 18 грудня 2018 року - прийнято постанову № 310 про накладення штрафних санкцій.

15. На виконання рішення від 07 грудня 2018 року № 1334 ПП Мережа здоров`я надіслано ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області лист за вих. № 57 від 27 грудня 2018 року.

За наслідками розгляду вказаного листа ПП Мережа здоров`я відповідачем прийнято рішення від 27 грудня 2018 року № 1518 про скасування рішення від 07 грудня 2018 року, у зв`язку з його повним та результативним виконанням ПП Мережа здоров`я .

16. ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ є постачальником інгалятора компресорного торгової марки Gamma моделі Nemo на підставі договору поставки № ОД2511151 від 25 листопада 2015 року, укладеного з ПП Мережа здоров`я , діяльність якого була перевірена відповідачем та відносно якого відповідачем були винесені оскаржувані рішення.

17. ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ вважаючи протиправними та необґрунтованими постанову та рішення відповідача, звернулось до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

19. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України від 02 грудня 2012 року № 2735-ІV Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції (далі - Закон № 2735-ІV). Відповідно до ст. 3 Закону №2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції , інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

20. За приписами абз. 8 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-ІV державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

21. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону № 2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

22. Згідно зі п. 4 ч. 1 ст. 11, п.1 ч.1 ст.24 Закону № 2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

23. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено планову перевірку характеристик продукції у ПП Мережа здоров`я , в результаті якої було встановлено порушення законодавства стосовно продукції, яку дане підприємство розповсюджувало та у зв`язку з цим прийнято рішення від 07 грудня 2018 року № 1334 та постанову про накладення штрафних санкцій від 18 грудня 2018 року № 310.

24. В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

25. Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

26. Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

26. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

27. Крім того, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивачів.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Для відкриття провадження у справі недостатньо лише суб`єктивного твердження позивачів, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

28. Колегія суддів звертає увагу, що рішення контролюючого органу від 07 грудня 2018 року № 1334 є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, яке прийняте на підставі акту перевірки у ПП Мережа здоров`я та ними же і виконано повно та результативно, про що і свідчить лист вищевказаного суб`єкта підприємницької діяльності за вих. № 57 від 27 грудня 2018 року.

Дія рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07 грудня 2018 року № 1334 стосувалася конкретної визначеної юридичної особи, а саме ПП Мережа здоров`я та мала вичерпний характер. Тобто після виконання вищевказаним підприємством вимог даного рішення, воно вичерпалося та в подальшому було скасовано новим прийнятим рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 27 грудня 2018 року № 1518.

29. Також, постанова про накладення штрафних санкцій від 18 грудня 2018 року № 310 винесена відповідачем за результатами розгляду справи стосовно перевірки характеристик продукції у ПП Мережа здоров`я , а саме на підставі акту перевірки характеристик продукції від 07 грудня 2018 року № 1905 та протоколу від 10 грудня 2018 року № 186. ПП Мережа здоров`я добровільно було виконано вимоги вказаної постанови та сплачено в строки штрафні санкції.

30. Натомість, колегія суддів вважає, що доводи ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ щодо порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваними постановою та рішенням є абстрактними, без жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних актів на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

31. Верховний Суд також, при з`ясуванні статусу позивача як потерпілого , керується практикою, напрацьованою Європейським судом з прав людини. Поняття потерпілий має автономне значення (не залежить від національного законодавства) і має значення лише для цілей застосування Конвенції. Водночас, підходи ЄСПЛ мають важливе методологічне значення для розвитку практики національних судів.

32. Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

33. Отже, право особи на звернення до ЄСПЛ пов`язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово жертва в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджуване порушення. Отже, стаття 34 стосується не тільки безпосередньої жертви або жертви стверджуваного порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (Валліанатос та інші проти Греції [ВП], №№ 29381/09 та 32684/09, п. 47, від 7 листопада 2011).

Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід зачіпає його безпосередньо (Тенасє проти Молдови [ВП], № 7/08, п. 104, від 27 квітня 2010, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008).

34. Суд також визнав, що заявник може вимагати статус жертви порушення Конвенції, якщо він чи вона знаходяться під дією (охоплені) законодавства, яке дозволяє вживати таємні заходи спостереження, а також, якщо відсутні засоби правового захисту (Роман Захаров проти Росії [ВП], № 47143/06, пп. 173-178, від 4 грудня 2015). Проте для того, щоб мати можливість претендувати на статус жертви в такій ситуації, заявник повинен надати обґрунтовані і переконливі докази вірогідності того, що порушення, що впливає на нього або неї особисто, буде мати місце; одних підозр або припущень недостатньо (Сенатор Лайнс GmbH проти Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії [ВП] (ухв.), №56672/00, від 10 березня 2004 року).

35. З наведеного випливають такі ознаки потерпілого від порушення законного інтересу: а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обгрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.

36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів, що спірна постанова та рішення відповідача порушують права ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ .

37. Встановлення за наслідками судового розгляду обставин, що свідчать про відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості, є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

38. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 818/1801/17, від 14 серпня 2020 року у справі № 826/14568/15 та від 13 квітня 2021 року у справі № 826/11712/16.

39. Доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ є постачальником продукції, а тому оскаржуваними рішенням та постановою йому завдаються збитки, не беруться колегією суддів до уваги та спростовуються вищенаведеними висновками.

40. З`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності дій, котрі оскаржуються. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржених актів відповідача. Відтак, навіть якби суди попередніх інстанцій зробили висновки про правомірність чи неправомірність постанови та рішення контролюючого органу, то вказані висновки не мали б самостійного правового значення, оскільки вони не вплинули б на правильність остаточного висновку про відмову у задоволенні позову.

41. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

42. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення права ТОВ МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ внаслідок винесення відповідачем спірних постанови та рішення, які є актами індивідуальної дії виключно щодо ПП Мережа здоров`я .

Проте, Третій апеляційний адміністративний суд помилково закрив провадження у справі, оскільки у випадку встановлення відсутності порушення прав позивача, наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

43. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки.

44. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

45. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

46. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

47. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

48. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

49. За таких обставин, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року слід скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року.

Керуючись статтями 346, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук