Постанова

від 08.07.2021 по справі 359/215/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №359/215/20

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/9941/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Лупейка Олександра Васильовича на ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року (суддя Журавський В.В.) про повернення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд", Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Княгиня Ярославна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс", державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області" Бродюк Ірини Юріївни, державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Гутніченко Майї Валеріївни про визнання майнових прав на нерухоме майно та скасування рішень про державну реєстрацію,

встановив:

у травні 2021 року представник позивачів - адвокат Лупейко О.М. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд", Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Княгиня Ярославна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс", державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області" Бродюк І.Ю., державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Гутніченко М.В. про визнання майнових прав на нерухоме майно та скасування рішень про державну реєстрацію шляхом накладення арешту на наступні квартири у житловому будинку АДРЕСА_1: у секції №3 на квартири: №40, №39, №15, №30, №80, №60, №68; у секції №4 на квартири: №64, №54, №79, №88, №42, №94, №60, №56, №48, №90, №72, №66, №40; у секції №5 на квартири: №45, №37, №13, №34, №71, №47, №69, №82, №75, № 93, №26, №85, №61, №41, №59, №95, №40, №25, №90, №53, №87, а також заборонити всім суб'єктам, які мають на це право, до вирішення судового спору здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно спірних квартир.

Обґрунтовуючи заяву, представник позивачів зазначав, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває вищезазначена позовна заява, в якій позивачі зазначали, що у 2008 році на підставі ряду правочинів набули інвесторські права на визначені квартири, однак відповідачі їх права не визнають і здійснюють розпорядження майном, майнові права на яке були придбані позивачами.

Представник позивачів зазначав, що побудовані квартири розпродаються незаконно, чим порушуються права позивачів, а тому у забезпечення позову просив накласти на них арешт.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

У поданій апеляційній скарзі представник позивачів - адвокат Лупейко О.М. просить ухвалу судді скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник позивачів посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, так як відповідно до ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів позивачі звільнені від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, як споживачі послуг по будівництву.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу судді про повернення заяви заявникові розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву про забезпечення позову заявнику, суддя першої інстанції виходив з того, що до заяви не доданий документ, що підтверджує оплату судового збору.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судді ґрунтується на нормах процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно підпункту 4 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір заява про забезпечення позову, подана фізичною особою, має бути оплачена судовим збором у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454грн.

У порушення вищезазначених вимог, при направленні 5 травня 2021 року представником позивачів - адвокатом Лупейком О.М. заяви про забезпечення позову, до неї не були додані документи про оплату судового збору.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки до заяви представника позивачів - адвоката Лупейка О.М. про забезпечення позову не були додані документи про оплату судового збору, що не відповідає ч. 6 ст. 151 ЦПК України, суддя першої інстанції правомірно повернув заяву заявникові.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , позивачі звільнені від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, як споживачі послуг по будівництву, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

У преамбулі Закону України Про захист прав споживачів зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.22 ч. 1

ст. 1 Закону).

Позивачами заявлені позовні вимоги про визнання майнових прав на нерухоме майно та скасування рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а тому дані правовідносини не регулюються нормами Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суддею першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена без порушення норм процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Лупейка Олександра Васильовича залишити без задоволення, ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 липня 2021 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк