Ухвала

від 13.07.2021 по справі 392/1351/19

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1351/19

Провадження № 2/392/66/21

УХВАЛА

13 липня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

з участю

представника позивача адвоката Назаренка Ю.В.,

представника відповідача адвоката Тимченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Миролюбівська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області, Маловисківська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

14 січня 2021 року представник позивача адвокат Назаренко Ю.В. надіслав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого судового провадження у справі та розглянути заяву про зміну предмета спору шляхом його доповнення іншими позовними вимогами.

Заява мотивована тим, що при ознайомленні з матеріалами справи виникла необхідність зміни позовних вимог.

У заяві представник позивача послався на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання, посилаючись на вищевикладені обставини та зазначив, що на адресу позивача та представника не була надіслана копія ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник зазначив, що повернення до стадії підготовчого провадження не заборонено законом та використовується в судовій практиці.

Представник відповідача висловив заперечення з приводу задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на те, що справа повинна розглядатися за правилами, визначеними цивільним процесуальним законодавством. На думку представника повернення до стадії підготовчого провадження є грубим порушенням норм процесуального права та безпосередньо прав відповідача.

Клопотання представника позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ЦПК України).

Верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами - є одними з основних засад цивільного судочинства.

Згідно до положень статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,

передбачених законом (частина 1, частина 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3 статті 13 ЦПК України).

Чинним ЦПК України визначено, що одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 49 ЦПК України).

У свою чергу і відповідач має право на низку процесуальних прав, а саме визнати позов, подати зустрічний позов, відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своїх заперечень, тощо.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина 2 статті 189 ЦПК України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що насправді чинне цивільне процесуальне законодавство України не надає право учасникам справи на повернення до підготовчого провадження після ухвалення судового рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки це може суперечити основним засадам цивільного судочинства та вплинути на дотримання судом рівності прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Тому, суд погоджується з думкою представника відповідача про те, що повернення до підготовчого провадження після ухвалення судового рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті - є грубим порушенням норм процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки відповідно до приписів частин 1 - 3 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі викладеного суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання представника позивача про повернення до підготовчого провадження після ухвалення судового рішення про закриття підготовчого провадження.

Посилання представника позивача на те, що позивачем і представником не була отримана ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті - не може бути підставою для повернення до підготовчого провадження, оскільки зазначене судове рішення ухвалено з відома учасників справи, з урахуванням їх заяв, які надійшли до суду до ухвалення цього судового рішення.

Положенням статті 200 ЦПК України не передбачено обов`язок суду направляти учасникам справи ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка не підлягає оскарженню.

У матеріалах справи відсутні заяви позивача та її представника щодо направлення їм копії цього судового рішення.

Ухвала про закриття підготовчого провадження є загальнодоступним судовим рішенням, яке оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті суду.

Крім того, відмова від задоволення зазначеного клопотання, не позбавляє позивача права звернення до суду із вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину в іншому провадженні.

Керуючись статтями 259, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Представникові позивача адвокату Назаренку Юрію Володимировичу відмовити у задоволенні заяви про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя