Постанова

від 13.07.2021 по справі 711/3678/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1237/21Головуючий по 1 інстанції Справа №711/3678/19 Категорія: 301030300 Скляренко В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Торопенко Н.М.

учасники справи:

первісний позов:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Самрад ;

треті особи: Об`єднання співвласників гуртожитку Добробут-20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

зустрічний позов:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Самрад ;

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради;

третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради;

особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю Самрад ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад , треті особи: Об`єднання співвласників гуртожитку Добробут-20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради; третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення,

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад про визнання права власності за набувальною давністю; треті особи: Об`єднання співвласників гуртожитку Добробут-20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову вказувала, що з 06 листопада 1978 року по 16 вересня 2002 року вона працювала на ВАТ Черкаський цукрорафінадний завод та була звільнена за скороченням штату.

У 1997 році, тобто під час роботи на ВАТ Черкаський цукрорафінадний завод , позивачка у складі сім`ї зі своїм чоловіком на підставі рішення правління ВАТ Черкаський цукрорафінадний завод та відповідного ордеру на право зайняття житлової площі вселилася до кімнати АДРЕСА_1 . Житлова площа кімнати становить 32,76 кв.м. В подальшому відбулася зміна нумерації кімнат з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 .

Позивачка зазначала, що на час подання позовної заяви відкрито користується вказаною кімнатою та проводить поточні ремонти і сплачує комунальні послуги.

Також вказувала, що у неї відсутні докази щодо власника кімнати № НОМЕР_1 , але в рішенні Апеляційного суду Черкаської області від 03 грудня 2013 року записано, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 02 квітня 2007 року та 19 квітня 2007 року, посвідчених нотаріусом Миколенко І.М. за №№ 1357, 1752, власником кімнати є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Самрад , однак, відповідач не приділяв уваги приміщенню чи будівлі, не вчиняв дії щодо проведення ремонтних робіт приміщення, не цікавиться станом приміщення чи будівлі в цілому, відповідач фактично відмовився від своїх прав власника, адже жодних дій для збереження майна не вчиняє, комунальні послуги не оплачує.

На теперішній час будинком АДРЕСА_4 опікується об`єднання співвласників гуртожитку Добробут-20 .

ОСОБА_1 на підставі статті 344 ЦК України просила визнати за нею право власності на кімнату АДРЕСА_5 за набувальною давністю.

20 червня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Самрад подано до суду зустрічний позов про витребування у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 майна із їх незаконного володіння, а саме кімнати №18 площею 32,8 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_4 шляхом їх виселення без надання іншого житлового приміщення, та стягнення з них судових витрат.

У зустрічному позові вказує, що ОСОБА_1 та члени її сім`ї незаконно вселилися і проживають в кімнаті АДРЕСА_5 , при цьому останні не проводячи ніяких оплат за комунальні послуги та проживання, перешкоджають проведенню ремонту в кімнаті та продажу даного технічного приміщення власником.

Також відповідач вказує, що ТОВ Самрад являється, наряду з іншим, власником приміщення гуртожитку по АДРЕСА_4 , першого поверху №18, площею 32,8 кв.м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №152992444 від 17 січня 2019 року, а не 32,76 кв.м., як про це вказує позивачка. Цей факт достовірно відомий відповідачці ОСОБА_1 , яка самовільно зайняла кімнату АДРЕСА_3 , що являється технічним приміщенням, і намагається будь-яким чином узаконити там своє незаконне проживання разом зі своєю сім`єю.

Зазначає, що ОСОБА_1 також достовірно відомо, що балансоутримувачем житлового комплексу по АДРЕСА_4 є саме Товариство з обмеженою відповідальністю Самрад , а не об`єднання співвласників гуртожитку Добробут-20 . Також факт права власності ТОВ Самрад саме на нежитлову кімнату АДРЕСА_5 підтверджується Договором купівлі-продажу приміщень гуртожитку від 19 квітня 2007 року між ТОВ ФЗЖР та ТОВ Самрад , згідно з яким ТОВ Самрад придбало у власність наряду з іншими приміщеннями 1-го поверху нежилу кімнату №18, площею 32,8 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_4 .

Стверджує, що переводу кімнати №18 із нежилого приміщення в жиле не було, а у судових рішеннях по проханню ОСОБА_1 йде вказівка, що це нібито жиле приміщення.

Вважає, що ОСОБА_1 в гуртожитку по АДРЕСА_4 під час її роботи на ВАТ Черкаський цукрорафінадний завод було надано лише ліжкомісце в кімнаті АДРЕСА_2 , хоча будь-які документи з цього приводу відсутні і вже в процесі проживання в гуртожитку ОСОБА_1 зі своєю сім`єю самовільно заселилася в технічну кімнату № НОМЕР_1 , де вони на теперішній час самовільно і проживають.

Раніше судами розглядалися справи між сторонами і ОСОБА_1 ввела суд в оману про те, що нібито в гуртожитку було змінено нумерацію кімнат і тому кімната АДРЕСА_2 , в якій вона проживала і була зареєстрована, перенумерована на кімнату № НОМЕР_1 . Це не відповідає дійсності, оскільки таких змін не проводилося і це надумане позивачкою твердження відображено в судових рішеннях. Крім того, такі твердження позивачки спростовуються наявними технічними документами по гуртожитку АДРЕСА_4 наданими ТОВ Самрад , а саме, відповідно до поверхових планів першого поверху гуртожитку, чітко видно, що ніяка нумерація кімнат не змінювалась.

Вказує, що 11 травня 2016 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та членів її сім`ї до Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад , Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Придніпровського районного відділу у місті Черкаси про визнання права користування житловим приміщенням кімнати АДРЕСА_5 та зобов`язання здійснити реєстрацію місця проживання останніх в даній кімнаті. Про наявність такого позову та судового рішення ТОВ Самрад дізналось лише 11 червня 2019 року, після ознайомлення з позовною заявою та додатками до неї. Однак, вказане судове рішення неможливо виконати фактично без порушення вимог закону, так як не можна зареєструвати особу в нежитловому приміщенні, а сама вказівка суду в рішенні про те, що кімната АДРЕСА_5 є житловим приміщенням є надуманою, нічим не підтвердженою і такою, що не відповідає дійсності.

Разом з тим, між позивачкою та ТОВ Самрад постійно ведеться спір відносно необхідності проведення оплати за проживання та вирішення спору по суті, а саме гр. ОСОБА_1 постійно пропонується викупити у власника кімнату № НОМЕР_1 з оформленням на себе права власності та провести оплату за проживання в даній кімнаті. Однак, ОСОБА_1 ігнорує дані звернення і намагається фактично рейдерським шляхом заволодіти майном, яке належить ТОВ Самрад . При цьому, ОСОБА_1 за власною ініціативою проведено оцінку кімнати №18 гуртожитку по АДРЕСА_4 і її вартість, згідно з висновком становить 69340 грн. Представник ТОВ Самрад не приймав участі в оцінці вказаного майна, але на даний час погоджується продати дану нежитлову кімнату позивачці за ціну, вказану у висновку, з умовою проведення позивачкою оплати за проживання в кімнаті за період з 2007 року по теперішній час, а саме в сумі 11717 грн. 79 коп.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2019 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ Самрад та об`єднано в одне провадження разом із позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, занесеною до протоколу судового засідання від 26 травня 2020 року, за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ТОВ Самрад проведено заміну неналежного відповідача, а саме Управління державної міграційної служби у Черкаській області замінено на належного відповідача Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2021 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 не довела всіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки вона вселилась у кімнату на законних підставах, що встановлено рішенням суду, і знала, що вказана кімната на праві власності належить ТОВ Самрад .

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову обґрунтоване тим, що відповідачі за зустрічним позовом на законних підставах користуються кімнатою АДРЕСА_5 , де зареєстроване їх місце проживання, що встановлено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2016 року, тому відсутні підстави для витребування у них вказаної кімнати з одночасним виселенням та зі зняттям з реєстрації їх місця проживання.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ Самрад подало апеляційну скаргу та просить змінити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2021 року та задовольнити зустрічний позов ТОВ Самрад , а в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 - рішення суду залишити без змін.

Крім того просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Самрад понесені останнім витрати на сплату судового збору за зустрічним позовом в сумі 1921 грн, витрати на правничу допомогу по основному позову 2000 грн, за зустрічним позовом 2000 грн, всього в сумі 5921 грн та судові витрати по апеляційному розгляду справи в сумі 4783 грн, а саме: сплату судового збору в сумі 2483 грн і правничої допомоги в сумі 2000 грн, всього судових витрат на суму 10704 грн.

У апеляційній скарзі вказує, що приміщення кімнати АДРЕСА_5 , не є житловим, не обладнано сантехнікою, в ньому відсутній підвід води, електроенергії, окремий вхід. Всупереч всім можливим та допустимим нормам ОСОБА_1 самовільно вселилась в кімнату № НОМЕР_1 , переселившись із кімнати № НОМЕР_2 цього ж гуртожитку, без повідомлення власника приміщення та без наявності його згоди підвела до даної кімнати електроенергію, почала в ній проживати, що свідчить про протиправні дії ОСОБА_1 щодо майна, належного ТОВ Самрад .

Вказує, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2016 року, на яке посилається суд у своєму рішенні, є незаконним, у ньому перекручено обставини та факти, а ОСОБА_1 користуючись цим, намагається виправити свої незаконні дії по самовільному зайняттю нежитлового приміщення і видати дане приміщення за житлове.

Зазначає, що фактично на даний час сім`я ОСОБА_1 не користується нежитловим приміщенням АДРЕСА_3 , оскільки дана кімната не має входу, а новий вхід в кімнату потрібно робити з вулиці, а також необхідно робити переобладнання даного приміщення, однак, відповідачі за зустрічним позовом перешкоджають цьому.

Крім того, скаржник не погоджується із відмовою судом першої інстанції у розподілі судових витрат та вважає, що його судові витрат на правничу допомогу за основним позовом в сумі 2000 грн суд повинен був стягнути з ОСОБА_1 та членів її сім`ї на користь ТОВ Самрад .

Представник ОСОБА_1 - адвокат Яцюк Максим Васильович подав відзив на апеляційну скаргу та просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

У відзиві вказує, що питання виселення відповідачів за зустрічним позовом вже двічі перевірялось Апеляційним судом Черкаської області у провадженням 22ц/1950/2009 та 22/793/3100/2003, вимоги ТОВ Самрад були відхилені. Отже існують рішення, які набрали законної сили стосовно незаконності вимог ТОВ Самрад про виселення відповідачів, тому вимоги за зустрічним позовом ТОВ Самрад у даній справі підлягають до закриття.

Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Яцюк М.В. заявляв про сплив позовної давності за зустрічними позовними вимогами, оскільки строк позовної давності закінчився у 2010 році.

Вважає, що посилання на незаконність рішення суду у справі 711/11413/15-ц є недоведеними, оскільки ТОВ Самрад не оскаржувало вказане рішення суду, тому воно є чинним.

Вказує, що посилання ТОВ Самрад на неможливість фактичного виконання рішення суду у справі № 711/11413/15ц не стосуються предмету та підстав зустрічного позову, а факт реєстрації місця проживання відповідачів підтверджено доказами у справі.

Крім того, у відзиві просить стягнути з ТОВ Самрад на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із оплатою поштової кореспонденції.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується ТОВ Самрад лише в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та розподілу судових витрат, тому апеляційний суд не переглядає рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ТОВ Самрад до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із обставин, встановлених рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2016 року, яке набрало законної сили 11 травня 2015 року.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та члени її сім`ї - відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселилися у спірну кімнату № НОМЕР_1 і проживають у гуртожитку правомірно, їх право користування вказаною кімнатою не припинене і відсутні підстави для їх виселення, у зв`язку з чим судом за ними було визнано право користування кімнатою АДРЕСА_6 , а також зобов`язано Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Придніпровського районного відділу в місті Черкаси здійснити реєстрацію їх постійного місця у вказаній вище кімнаті АДРЕСА_6 .

На підставі вказаного рішення суду відповідачі за зустрічним позовом зареєстрували місце свого проживання у спірній кімнаті гуртожитку.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вказаним рішенням встановлена законність проживання відповідачів у вищевказаній кімнаті АДРЕСА_5 , тому відсутні підстави для їх виселення із вказаного приміщення.

Посилання в апеляційній скарзі на незаконність та необґрунтованість рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2016 року, є безпідставними, оскільки вказане рішення набрало законної сили, а тому встановлені вказаним рішенням обставини не підлягають доведенню відповідно до статті 82 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє посилання у відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцюка М.В. на наявність підстав для закриття провадження у справі за зустрічними позовними вимогами у зв`язку з тим, що судами вже неодноразово розглядались такі позовні вимоги ТОВ Самрад . Так із матеріалів справи вбачається, що ТОВ Самрад вже зверталось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про примусове виселення із самовільно зайнятої кімнати, а також про усунення перешкод у користуванні власністю, в задоволенні вказаних вимог було відмовлено (т. 1 а.с. 182-184, 220-221). Водночас вказані справи не є ідентичними за суб`єктним складом та позовними вимогами, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі за зустрічним позовом на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову на підставі відповідних норм матеріального права та наявних у матеріалах справи доказах, яке зміні чи скасуванню в цій частині не підлягає.

Разом з тим судом першої інстанції помилково було відмовлено у стягненні сплачених сторонами судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2019 року ТОВ Самрад подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому вказано, що ТОВ Самрад понесло витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Із доданих до відзиву документів вбачається, що директор ТОВ Самрад уклав договір про надання юридичних послуг від 12 червня 2019 року із адвокатом Ліннік М.С., за умовами якого адвокат зобов`язався надавати постійно замовнику консультативні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього (представництво) в державних органах, судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних судах за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Самрад про визнання права власності на кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 112).

Пунктом 5.1. Договору визначено гонорар за виконану роботу за договором в сумі 2000 грн., яка сплачена адвокату 13 червня 2019 року, що підтверджується квитанцією (т. 1 а.с. 114).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у зв`язку із відмовою в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 на підставі статті 141 ЦПК України з останньої слід стягнути на користь відповідача понесені останнім та документально підтверджені судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн, що доведено належними та допустимими доказами.

Договір про надання юридичних послуг від 20 червня 2019 року, укладений між ТОВ Самрад та адвокатом Лінніком М.С., який міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 140) стосується надання послуг з представництва адвокатом інтересів ТОВ Самрад за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, тобто, за зустрічним позовом, у задоволенні якого судом відмовлено.

Отже, вказані судові витрати не підлягають стягненню із позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на користь ТОВ Самрад .

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Яцюк М.В. подано відзив на апеляційну скаргу, у якому міститься клопотання про стягнення з ТОВ Самрад на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із оплатою поштової кореспонденції. До відзиву додано квитанції про сплату послуг поштового зв`язку за направлення відзиву на апеляційну скаргу всім учасникам справи на загальну суму 182 грн (т. 3 а.с. 104-110).

З огляду на те, що апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог є обґрунтованим, апеляційна скарга ТОВ Самрад підлягає до часткового задоволення в частині оскарження рішення щодо розподілу судових витрат, вказана вимога апеляційної скарги задоволена на 19 %. Отже, із ТОВ Самрад слід стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати послуг поштового зв`язку для направлення відзиву на апеляційну скаргу (судові витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи) пропорційно до відхилених апеляційних вимог ТОВ Самрад (81 %) в частині розподілу судових витрат, а саме 147 грн 42 коп (182*81%/100%).

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад слід задовольнити частково; рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2021 року - змінити в частині розподілу судових витрат; мотивувальну частину рішення в частині відмови у стягненні понесених сторонами судових витрат викласти в редакції даної постанови; резолютивну частину рішення доповнити абзацом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад судових витрат в сумі 2000 гривень; рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову слід залишити без змін; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 147 гривень 42 коп.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад , треті особи: Об`єднання співвласників гуртожитку Добробут-20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю апеляційним судом не переглядалось, оскільки не оскаржувалось в цій частині.

Керуючись статтями 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2021 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Мотивувальну частину рішення в частині відмови у стягненні понесених сторонами судових витрат викласти в редакції даної постанови.

Резолютивну частину рішення доповнити абзацом:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад судові витрати в сумі 2000 гривень.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Самрад на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 147 гривень 42 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Судді

Повний текст постанови складений 14 липня 2021 року