ПОСТАНОВА
Іменем України
06 липня 2021 року м. Кропивницький
справа № 216/1976/20
провадження № 22-ц/4809/835/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Головань А.М., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земліза апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року (суддя Баранський Д.М.).
В С Т А Н О В И В
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати договір оренди землі площею 4,5477 га, кадастровий номер: 3521984400:02:000:0220 (в Державному акті 3521984400:03:00:220), що знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладений між ними 4 вересня 2013 року, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис про інше речове право: 2503159 від 16 вересня 2013 року.
В обґрунтування звернення вказує, що є власником земельної ділянки площею 4,5477 га, кадастровий номер: 3521984400:02:000:0220 ((в Державному акті 3521984400:03:00:220), що знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. 4 вересня 2013 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки на строк 49 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3 проценти річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3000 грн або 2 тони зерна. Договір оренди землі зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Кравчиною С.М. 16 вересня 2013 року, номер запису про інше речове право: 2503159.
Зазначає, що відповідач з 2013 року орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачує, а тому договір оренди землі підлягає розірванню.
Відзив на позовну заяву не подавався.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішеннямДолинського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі - задоволені. Розірваний договір оренди землі укладений 4 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис про інше речове право: 2503159 від 16 вересня 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Рішення мотивовано тим, що встановлена систематична несплата відповідачем орендної плати, відповідно наявні підстави для розірвання спірного Договору.
Орендна плата передбачена правочином. Згідно з п. 8 Договору строк його дії сорок дев`ять років. За змістом п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 проценти від нормативної грошової оцінки в рік : 3000 грн або 2 тони зерна. Доказів сплати орендної плати відповідачем не надано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з судовим рішенням, адвокат відповідача подав апеляційну скаргу, якою заявлено про скасування заочного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Також в апеляційній скарзі заявлені клопотання про прослуховування технічного запису судового засідання, допит свідка, огляд переписки суду. В подальшому подана заява 16.04.2021 року про приєднання доказу: фотокопія розписки між сторонами від 10.11.2012 року.
В обґрунтування скарги вказано про порушення судом норм процесуального права, так як відповідач не повідомлений належним чином про судовий розгляд. Позивач не спростувала, що не отримувала орендну плату, так як відмовилась відповідати про отримання нею орендної плати за всі 49 років оренди. Нею не подавався позов про стягнення орендної плати. Також позивачем складений заповіт на користь відповідача предмет якого є спірна земельна ділянка і в суді вона не змогла пояснити у зв`язку з чим складений заповіт.
У відзиву , який поданий в строк визначений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги. Вказала, що відповідач зобов`язаний сплачувати оренду землі. Складання заповіту не є підтвердженням отримання орендної плати. Це різні сфери правовідносин і регулюються різними Законами.Наявність у відповідача оригіналу Державного акту на право приватної власності і на землю, також не є підтвердженням отримання орендної плати
Відповідач особисто в судовому засіданні підтвердив, що після реєстрації договору оренди землі від 4 вересня 2013 року, у власному примірнику договору оренди землі самостійно відобразив про отримання власником землі 50 тисяч гривень. Ці дані до правочину після його державної реєстрації вписав особисто, з орендодавцем не погоджував ні при укладенні договору оренди землі, ні в подальшому. Доказів сплати орендної плати відповідач не надав.
У відповіді на відзив вказано, що після судового провадження при перевірці архівних документів ОСОБА_2 знайшов розписку від 10 листопада 2021 року про отримання ОСОБА_4 ) 15 000 грн, сподівається в подальшому знайти і другу розписку про решту коштів. Відтак наявні докази про сплату орендодавцеві оренду плату за весь період дії договору.
Надходження апеляційної скарги, рух справи
Апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 подав 19 березня 2021 року. Цивільна справа надійшла в провадження апеляційного суду 23 березня 2-021 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено: головуючий суддя - Дьомич Л.М.
Ухвалою від 29 березня 2021 року цивільну справу повернуто до Долинського районного суду Кіровоградської області для усунення недоліків у оформленні справи.
Ухвалою від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав в ній зазначених.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів до складу колегії ввійшли судді: Головань А.М., Письменний О.А.
Ухвалою від 6 травня 2021 року відкрито провадження у справі, встановлений строк для подачі відзиву.
Ухвалою від 12 червня 2021 року справу призначено до розгляду на 6 липня 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачу ОСОБА_1 , попереднє прізвище ОСОБА_5 , згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 3521984400:03:00:220, виданим 12 жовтня 2000 року на підставі рішення Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 104 від 22 вересня 2000 року належить земельна ділянка площею 4,55 га, що знаходиться на території Кіровської (тепер Боківської) сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки: 3521984400:02:000:0220 (а. с. 4-6).
4 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,55 га, що знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. 16 вересня 2013 року на підставі цього правочину, згідно з рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області від 16 вересня 2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право: 2503159 (далі - Договір) (а. с. 5-8).
Згідно з пунктом 8 Договору строк дії оренди сорок дев`ять років.
За змістом пункту 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 проценти від нормативної грошової оцінки в рік 3000 грн або 2 тони зерна.
Відсутні докази виконання умов Договору відповідачем, а саме здійснення сплати орендної плати.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідач ОСОБА_2 та його адвокат Козляковський Г.Т. у судовому засіданні апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги. Позивач у судове засідання не з`явилася подала заяву про розгляд справи за іі відсутності (а.с. 170).
Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умов договору.
Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Тобто, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказала, що відповідачем не сплачено орендну плату за період, починаючи з 2013 року взагалі.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідач повинен спростувати належними доказами твердження позивача про несплату орендної плати.
Справа в суді першої інстанції розглянута за відсутності відповідача, відзив ним не подавався. Заперечення на позовні вимоги та рішення суду подавались в заяві про перегляд заочного рішення та апеляційній скарзі. Зокрема, сторона наполягала, що власник землі після укладання договору отримала 50 000 грн, за весь період дії оренди землі. Що підтверджується записом в примірнику договору орендаря, складеним заповітом позивачкою на нього предметом якого є спірна земля, наявність в нього Державного акту.
Докази у справі мають бути належними, достатніми та переконливими. Жодний з доводів відповідача цим критеріям не відповідає. Так, щодо отримання коштів в сумі 50 000 грн., то даний запис здійснений лише в примірнику ОСОБА_2 , він і не спростовує цього і впевнено пояснив в суді, що дійсно в його примірнику договору ОСОБА_1 дописала особисто про отримання коштів. Позивач же в свою чергу в письмових поясненнях (відзив) вказує зворотне, до суду надала при зверненні з позовом свій примірник договору, де вказана обставина відсутня. Складений заповіт, передача Державного акту не є достатнім та безумовним доказом, який свідчить про отримання власником землі коштів за весь період оренди. Розписку, на яку опирався відповідач про сплату коштів позивачеві за оренду землі і про фотокопію якої клопоталось про визнання як доказу, абсолютно не стосується підстав та предмету даного спору. Так як складена розписка у листопаді 2012 року, йдеться про продаж земельної ділянки, натомість правовідносини в даній справі стосуються договору оренди землі від 4 вересня 2013 року.
Належність до справи кожного доказу визначається судом. Суд сам вирішує, який доказ може, а який не може містити відомості про обставини справи. Допустимість засобів доказування встановлена законом. Правило належності доказів дозволяє звільнити процес від непотрібного, що не стосується справи, матеріалу.
Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
У справі, яка переглядається, умовами укладеного договору оренди землі в пункті 8 сторонами обумовлено, що розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає три відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної ділянки (паю) 3000 грн або 2 тони зерна. Орендна плата може бути проведена с/г продукцією.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач не сплачував систематично орендну плату в повному розмірі з 2013 року, отже, відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України наявні підстави для припинення права користування земельною ділянкою.
Відтак, достеменно виходить, що відповідачем порушені умови договору оренди землі, в частині зобов`язання сплати орендної плати, що свідчить про систематичність порушення його умов. Відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів виконання своїх обов`язків за спірним правочином за оспорюваний період.
Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 правильно визнані судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, за наслідком невиконання орендарем договору оренди землі зі сплати орендної плати, починаючі з 2013 року
Спір стосується правочину, укладеного самим власником з орендарем, тому його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту прав.
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року у даній справі , - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 14.07. 2021 р
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді А. М. Головань
О. А. Письменний
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2021 |
Оприлюднено | 15.07.2021 |
Номер документу | 98324988 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Дьомич Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні