Ухвала

від 16.08.2021 по справі 216/1976/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 216/1976/20

провадження № 61-13551ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить розірвати договір оренди землі площею 4,5477 га, кадастровий номер: 3521984400:02:000:0220 (в Державному акті 3521984400:03:00:220), що знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладений 04 вересня 2013 року між сторонами, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис про інше речове право: 2503159 від 16 вересня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,5477 га, кадастровий номер: 3521984400:02:000:0220 ((в Державному акті 3521984400:03:00:220), що знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. 04 вересня 2013 року між нею та ОСОБА_1 укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки на строк 49 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3 проценти річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3 000,00 грн або 2 тони зерна. Договір оренди землі зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Кравчиною С. М. 16 вересня 2013 року, номер запису про інше речове право: 2503159. Відповідач з 2013 року орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачує, а тому договір оренди землі підлягає розірванню.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі укладений 04 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис про інше речове право: від 16 вересня 2013 року 2503159. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасуватизаочне рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Справа № 216/1976/20 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 9 000,00 грн (3 000,00 грн *3) та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік цього показника на рівні 2 270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки стосується оцінки доказів, як знайшлися після ухвалення рішення у справі. Відповідач буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішення при розгляді іншої справи адже є докази, які знайшлися про те, що позивач отримала грошові кошти за сплату оренди за великий період часу, що апеляційний суд не врахував. Справа має виняткове значення для відповідача.

Наведене обґрунтування того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не можна визнати належним. Відповідач не зазначає, які саме обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, буде позбавлений можливості спростувати у іншій справі. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а зазначена справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат