Ухвала

від 15.07.2021 по справі 440/2091/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2021 р.Справа № 440/2091/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт", Міністерства юстиції України та особи, що приєдналася до апеляційної скарги - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 440/2091/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017"

до Міністерства юстиції України

треті особи: Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценко Андрій Миколайович , Державне підприємство "Національні інформаційні системи" , Офіс протидії рейдерству

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 440/2091/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017") про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 440/2091/21 за позовом ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценко Андрій Миколайович (далі за текстом також - приватний нотаріус), Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Офіс протидії рейдерству про визнання протиправним та скасування наказу. Зупинено дію пункту 2 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 27.01.2021 № 322/5 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач - Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

До зазначеної апеляційної скарги приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт (в подальшому також подало і апеляційну скаргу), яке ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 було залучено у справу, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт (далі також - третя особа, ТОВ ІПК Полтавазернопродкт ) в апеляційній скарзі просило скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 440/2091/21 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт", Міністерства юстиції України та особи, що приєдналася до апеляційної скарги - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" задоволено.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 440/2091/21 скасовано.

Прийнято постанову про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" про вжиття заходів забезпечення позову.

12 липня 2021 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення по справі.

У заяві заявник вказує, що за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги Міністерства юстиції України ним сплачено судовий збір у розмірі 2270, 00 грн., а за подання самої апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 ним також сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн., проте, при ухваленні постанови від 06.07.2021 питання про розподіл судових витрат Другим апеляційним адміністративним судом вирішене не було. Посилаючись на норми статей 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" вищезазначені судові витрати.

Заява розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" про ухвалення додаткового судового рішення по справі щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 143 КАС визначено види рішень адміністративного суду, якими може бути вирішено питання щодо судових витрат, їхній розподіл, а також можливість оскарження таких рішень.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За положенннями частин третьої та п`ятої цієї статті, якщо в рішенні за результатами розгляду справи суд не вирішив питання про судові витрати, тоді ці питання можуть бути вирішені шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Правила розподілу судових витрат між сторонами встановлені статтею 139 КАС і відрізняються між собою залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі, та наслідків розгляду справи.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат).

Отже, із указаного слідує, що питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи та залежить від кінцевого рішення, яким буде вирішено позовні вимоги по суті спору (задоволення позову повністю або частково, відмова у задоволенні позову).

Такий висновок сформовано Верховним Судом в ухвалі від 08 квітня 2020 у справі № 820/12062/15.

Колегія суддів зауважує, що необхідно розрізняти судові рішення, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання, від рішень, якими вирішуються, вимоги позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги.

Закінчення розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у зв`язку зі скасуванням ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 скасовано ухвалу суду першої інстанції та прийнято постанову про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" про вжиття заходів забезпечення позову, а отже, судом апеляційної інстанції розгляд справи по суті спору не відбувався, а питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.

Таким чином, в даному випадку постанова суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову не є судовим рішенням, ухваленням якого завершується розгляд справи.

Отже, оскільки приписами КАС України не передбачено можливості повернення судових витрат у разі прийняття апеляційним судом рішення про скасування ухвали суду першої інстанції, підстави проведення розподілу судових витрат, зокрема, щодо сплаченого судового збору в загальній сумі 4540,00 грн., на теперішній час відсутні.

З огляду на викладене вище, в ухваленні додаткового рішення щодо судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 440/2091/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя П`янова Я.В. Судді Любчич Л.В. Присяжнюк О.В.