Постанова

від 14.07.2021 по справі 400/4834/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4834/20 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021р. про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, в якому просив скасувати рішення Ташинської сільської ради Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи №1 від 24.04.2017р. .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021р. позовну заяву ОСОБА_1 до Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області про скасування рішення Ташинської сільської ради Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи №1 від 24.04.2017р. - залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданої скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач а ні у позовній заяві, а ні у відповіді на відзив не заявляв клопотання про поновлення строків звернення до суду, тому адміністративний позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з пропуском установленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, з огляду на наступні обставини.

Приписами ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ч.3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, судова колегія зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо захисту прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.

Разом з тим, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, поважними причинами пропуску визнаються лише ті обставини, які були підтвердженні відповідними та належними доказами.

Згідно правових позицій Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Необхідно, також, вказати, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016р. по справі №522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829).

Із урахуванням вказаного, слід зазначити, що у суду є свобода розсуду або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим, суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити - визнати поважними причини пропуску процесуальних строків (Ухвала ВСУ від 26.01.2006р. справа №6-7307кс04).

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та вбачається із відповіді на відзив, у 2016р. проводилось попереднє обговорення можливості об`єднання Ташинської громади з іншими суміжними сільськими радами, за результатами якої позивач міг складати анкету, що додана відповідачем до відзиву.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку та з чим погоджується судова колегія, що позивач ще у 2016р. був обізнаний про об`єднання громад.

Оскаржуване рішення прийнято - 24.04.2017р., в той час, як з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся у листопаді 2020р..

За таких обстави, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звернувся до суду з порушенням строків, встановлених ст.122 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 316, 325 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021р. про залишення позову без розгляду - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв