Ухвала

від 12.07.2021 по справі 695/1956/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1956/21

номер провадження 2/695/1042/21

УХВАЛА

12 липня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

за участі секретаря Розпутньої І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання передати земельну ділянку у власність , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Піщанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання передати земельну ділянку у власність .

Разом із позовною заявою позивачем подані дві заяви про забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 7121 5827 00:06:001:0521 та часткового зупинення рішення Піщанської сільської ради від 15.03.2021 р. №6-7/VIII про включення до переліку земельних ділянок, призначених до продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельної ділянки кадастровий номер 7121 5827 00:06:001:0521 до вирішення позову по суті.

Заяви мотивовані тим, що з метою недопущення порушення прав позивача, недопущення передчасного відчуження земельної ділянки, на яку ним розроблено та подано на затвердження відповідний проект землеустрою, погоджено межі, але відповідачем ухвалено рішення про передачу даної земельної ділянки на аукціон для відчуження на торгах.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про забезпечення позову судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Положеннями статті 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись з заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Як вбачається з поданих до суду заяв про забезпечення позову, заявник зазначає, що забезпечення необхідне для недопущення порушення прав позивача, недопущення передчасного відчуження земельної ділянки, на яку ним розроблено та подано на затвердження відповідний проект землеустрою, погоджено межі, але відповідачем ухвалено рішення про передачу даної земельної ділянки на аукціон для відчуження на торгах.

Дана заява не обґрунтована належними і допустимими доказами в розумінні статей 76-80 ЦПК України. Разом з тим, норми цивільного процесуального права зобов`язують учасників справи доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Заявником не наведено обґрунтування щодо необхідності саме накладення арешту як заходу забезпечення позову.

Заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову. Без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження доказами необхідності забезпечення позову, необхідності саме накладення арешту як заходу забезпечення позову в суду відсутні підстави для задоволення відповідних заяв. Крім того суд зазначає, що такий вид забезпечення позову як часткове зупинення дії рішення сільської ради статтею 150 ЦПК України не передбачений, тому не може бути застосований.

У зв`язку з викладеним, заяви позивача про забезпечення позову не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання передати земельну ділянку у власність- відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя М.Ю. Степченко