Ухвала

від 06.09.2021 по справі 695/1956/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1956/21

номер провадження 2-з/695/38/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання - Біленко Н.Г.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання передати земельну ділянку у власність,

в с т а н о в и в:

до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у новій редакції якої заявник просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3121 5827 00: 06: 001: 0521, розташованої в адміністративних межах Гладківщинської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, до вирішення позову по суті, так як існує реальна загроза відчуження земельної ділянки на аукціоні під час розгляду справи.

Ухвалою судді Золотоніського районного суду Черкаської області від 18.08.2021 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків.

Суд вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Нормами ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9 , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Положеннями статей 149 та 150 ЦПК України передбачено, уразі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 28.03.2018 р. в справі №800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, позивач посилається на те, що наразі Піщанська ОТГ активно проводить та готується до проведення чергових аукціонів по земельних ділянках призначених для продажу права оренди на земельних торгах. На земельну ділянку кадастровий номер 3121 5827 00: 06: 001: 0521 вже розроблений та поданий на затвердження відповідний проект землеустрою, погоджено межі, але відповідачем ухвалене рішення сесії про передачу на аукціон для відчуження на торгах зарезервованої на ім`я позивача земельної ділянки. Підготовче судове засідання по справі № 695/1956/21 за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання передати земельну ділянку у власність призначене на 26.11.2021. Існує реальна загроза відчуження земельної ділянки на аукціоні до розгляду справи по суті.

Подана заява про забезпечення позову фактично має на меті заборонити Піщанській сільській раді та іншим державним органам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, оскільки у разі задоволення позову такі дії суб`єкта владних повноважень призведуть до неможливості виконання рішення суду.

Суд зазначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд бере до уваги, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №826/15718/16.

Згідно з позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 24. 05.2017 у справі № 6-951цс16 вимога заборонити суб`єкту владних повноважень вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

Суд зазначає, що перевірка протиправності рішень Піщанської сільської ради, у зв`язку порушенням права позивача на земельну ділянку, та яка наразі перебуває у комунальній власності, можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач.

У матеріалах заяви відсутнє належне обґрунтування співмірності заходів забезпечення позову, про які просить заявник із заявленими вимогами.

Також, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна, загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову, лише посилання в заяві на потенційну можливість такого без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того суд зауважує, що Піщанська сільська рада здійснює свою законну діяльність на законних підставах, доки не буде доведено зворотного. Наведені заявником ознаки протиправності дій товариства чи протиправності оскаржуваних рішень є передчасними і не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Відповідно до ч 11 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи заявника, суд вважає, що у задоволенні вимог заявника про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353,354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання передати земельну ділянку у власність, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: К.М. Ушакова