Постанова

від 14.06.2021 по справі 2-1626/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1626/11 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/1967/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар:Іванова О.О.

З участю представника ОСОБА_1 -адвоката Куксова В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Галицький відділ ДВС м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),-

в с т а н о в и в:

01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ УніверсалБанк заборгованість у розмірі 88 834,84 долари США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення 707 596,15 гривень за Кредитним договором № 11-1/846к-07 від 14 листопада 2007 року.

На виконання прийнятого судом рішення Галицький районний суд м.Львова видав виконавчий лист № 2-1626/11 від 19 лютого 2013 року. Права вимоги за Кредитним договором було передано ТОВ Галицька Фінансова компанія (далі ТОВ ГФК) відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 24 квітня 2020 року. ТОВ ГФК відступило право вимоги заявнику ОСОБА_1 відповідно до договору про відступлення права вимоги від 24 квітня 2020 року. Заявник вважає, що виконавчий лист має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на припинення зобов`язання ОСОБА_2 за Кредитним договором.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09 червня 2020 року заяву задоволено частково.

Замінено стягувача у справі № 2-1626/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за Кредитним договором № 11-1/846к-07 від 14 листопада 2007 року з Акціонерного товариства Універсал Банк на ОСОБА_1 .

В решті вимог відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив заявник ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню незаконною.

Постановляючи ухвалу, суд не врахував, що 09 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про прощення боргу, а тому обов`язок боржника відсутній у зв`язку з його припиненням. Вважає, що у суду були підстави у відповідності до ч.2 ст.432 ЦПК визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Постановляючи ухвалу, суд не врахував правовий висновок Верховного Суду України у справі № 2-3558/2010 про те, що підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є прощення боргу.

Помилковим вважає висновок суду, що у випадку зміни сторони виконавчого провадження, воно може бути закінчене у зв`язку з виконанням рішення суду.

Просить скасувати ухвалу у частині відмови у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано.

Боржники по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надіслали суду заяви про слухання справи у їх відсутності.

Галицький ВДВС у м.Львові ЗМУ МУЮ належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, явку свого представника не забезпечив.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Куксова В.Г. на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно із статтею 367 ч.1 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так як ухвала Галицького суду м.Львова від 09 червня 2020 року оскаржується в частині визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу в межах доводів апеляційної скарги.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 14 листопада 2007 року між ВАТ Банк Універсальний правонаступником якого був ПАТ УніверсалБанк , надалі АТ Універсал Банк та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 11-1/846к-07 відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування в розмірі 226 798,00 доларів США на 144 місяці, тобто до 13 листопада 2019 року під 12,45%.

Кредитний договір забезпечений порукою поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість у розмірі 88 834,84 долари США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день постановлення рішення 707 596,15 гривень за кредитним договором № 11-1/846к-07 від 14 листопада 2007 року.

На виконання прийнятого рішення, суд видав виконавчий лист № 43767967 від19 лютого 2013 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ УніверсалБанк боргу в сумі 709 416,15 грн.

Згідно повідомлення АТ УніверсалБанк від 27 квітня 2020 року № 001/0232 права вимоги за кредитним договором № 11-1/84бк-07 від 14 листопада 2007 року було передано ТОВ Галицька фінансова компанія відповідно до договору відступлення права вимоги № 37/20 від 24 квітня 2020 року.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК), ст.442 ЦПК та ст.15 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року, справа № 6-122цс/13.

Враховуючи вище зазначене, суд першої інстанції правильно зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК , статті 15 Закону.

09 травня 2020 року між ОСОБА_1 як новим кредитором та ОСОБА_2 укладено договір про прощення боргу (а.с.139), який не є нотаріально посвідчений.

Відповідно до п.2.1 договору прощення боргу, сторона-2 визнає, що має перед стороною-1 грошове зобов`язання в розмірі 86 222.47 доларів США 47 центів, що за курсом НБУ станом на дату підписання цього Договору становить 2 312 357,31 грн., яке виникло на підставі Кредитного договору № 11-1/846к-07 від 14.11.2007 року, що укладений між ВАТ Банк Універсальний (правонаступником якого є АТ УніверсалБанк ), право вимоги якого було відступлене стороні-1 згідно договору про відступлення права вимоги № 37/20 за Кредитним договором від 24.04.2020 року з правонаступником АТ Універсал Банк - ТзОВ Галицька Фінансова Компанія та ОСОБА_2 .

Пунктом 1.2 Договору прощення боргу прописано, що Сторона-1, керуючись ст.605 ЦК України, прийняла рішення про звільнення (прощення боргу) Сторони-2 від її зобов`язань.

За приписами частини другої статті 432 ЦПК суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції із врахуванням вимог п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження правильно прописав, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Сам факт перебування виконавчого документа на стадії примусового виконання вимагає закінчення такого саме на підставі повного виконання зобов`язання.

Так як прощення боргу відбулося особою, яка на час подання виконавчого документа до примусового виконання не була стороною (учасником) виконавчого провадження, виконання на даний час триває, тому постанова про закінчення виконавчого провадження постановляється після повного виконання зобов`язання.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелєєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці так і за законом.

ЄСПЛ вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у справі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуацію, що суперечить принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ( HORNSBY v. GREECE, № 18357/91,g 40, ЄСПЛ від 19 березня 1997 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375,383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 09 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк