Рішення
від 07.07.2021 по справі 200/7994/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 р. Справа№200/7994/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., за участю секретаря судового засідання Котова С.Ю., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303,-

за участю сторін:

від позивача - Єгорова О.Ю. (за довіреністю),

від відповідача - Вовченко С.П. (згідно витягу)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Автопідприємство «УКРБУД» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- податкове повідомлення-рішення формі «Р» №0002131414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 205 581,00 грн.; податкове повідомлення-рішення формі «Р» №0002141414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму податку на прибуток в розмірі 2 027 034,00 грн; податкове повідомлення-рішення форми «П» №0002151414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 701 829,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0004101303, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 2 434,51 грн. - скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 23 липня 2019 року.

23 липня 2019 року судом відкладено підготовче засідання на 06 серпня 2019 року.

06 серпня 2019 року судом відкладено підготовче засідання на 07 серпня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №200/7994/19-а до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/3439/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року поновлено провадження та призначено підготовче засідання на 19 лютого 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року замінено відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року зупинено провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Автопідприємство УКРБУД до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303 - для надання часу для примирення сторін та призначено наступне підготовче засідання на 07 квітня 2021 року об 11:00 год. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року поновлено провадження у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» про заміну належного відповідача та залучення належного співвідповідача у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303 - задоволено частково. Замінено Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44070187). У задоволені клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» про заміну неналежного відповідача у справі №200/7994/19-а на належного відповідача Державну податкову службу України - відмовлено. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 200/7994/19-а до 15 вересня 2020 року о 15:00 годині та витребувано від Головного управління ДПС у Донецькій області додаткові докази.

У підготовчому засіданні 27 квітня 2021 року відкладено розгляд справи до 12 травня 2021 року об 11:00 годині.

У підготовчому засіданні 12 травня 2021 року відкладено розгляд справи до 26 травня 2021 року об 11:00 годині.

У підготовчому засіданні 26 травня 2021 року оголошено перерву до 09 червня 2021 року о 12:30 годині.

У підготовчому засіданні 09 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07 липня 2021 року об 11:00 годині. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року клопотання Приватного акціонерного товариства Автопідприємство УКРБУД про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Автопідприємство УКРБУД до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303 - залишено без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі Акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 року, валютного - за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 року від 18.02.2019 року №178/05-99-14-14/01236070, податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.03.2019 року: форми Р № 0002131414 на суму 205 581,00 грн. - збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість; форми Р № 0002141414, на суму 2 027 034,00 грн. - збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток;форми П № 0002151414, на суму 3 701 829,00 грн. - зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток; форми Д № 0004101303 на суму 2 434,51 грн. - збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку з чим, змушений був звернутися до суду.

17 липня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що перевіркою встановлено заниження загального місячного оподатковуваного доходу на загальну суму 7666,74 грн. під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , місцезнаходження якої в квітні 2017 року є тимчасово окупована територія, за запасні частини. Враховуючи, що місцезнаходженням ОСОБА_1 є місто Донецьк, то ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягне за собою накладення штрафу. Окрім того, зазначає, що перевіркою встановлено завищення витрат по проведеним капітальним ремонтам, які віднесено на витрати, а не капіталізовано у сумі 2 757 480 грн., завищення витрат по проведеному поліпшенню основних фондів, які не капіталізовано у сумі 11 095 грн., безпідставного формування витрат по контрагентам, по ланцюгу постачання яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у сумі 18 605 грн., безпідставно проведених бухгалтерських проведень щодо сум нарахованого військового збору у сумі 884 743 грн., та порушення за 1 кв.2017 р. у сумі 189 694 грн., встановлені попередньою перевіркою, формування витрат по придбанню послуг з комерційного представництва, по яким не доведено зв`язок здійснених операцій з господарською діяльністю підприємства у сумі 666 666 грн., та порушення за 1 кв.2017 р. у сумі 41 667грн., встановлені попередньою перевіркою, заниження доходів у сумі 707 100 грн.

06 серпня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надано відповідь на відзив, в якому останній не погоджується з запереченнями, викладеними у відзиві, з огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 подавала звітність в податкові органи та сплачувала задекларовані суми податку, що підтверджується копіями платіжних доручень та деклараціями платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2017 - 2018 роки. Щодо завищення витрат по дообладнанню транспортного засобу зазначає, що встановлення на автомобілі сигналізації та камери заднього виду не призводить до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об`єкта основних засобів, до зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання автомобіля, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) об`єктом. Щодо завищення витрат та податкового кредиту по контрагенту ТОВ Профклімат , зазначив, що при формуванні податкового кредиту були виконані усі умови, передбачені Податковим кодексом України. Окрім того, сплачені суми військового збору були цілком правомірно віднесені до складу витрат підприємства. Щодо завищення сум витрат та податкового кредиту послуг комерційного представництва по підприємству ПРАТ ДМ3 зазначив, що відповідно до договору представники здійснювали пошук постачальників, укладали і підписували договори на придбання ТМЦ, а також відстежували їх виконання.

Також, позивач зазначає, що податковим законодавством України не передбачено нарахування податку на прибуток (через включення в додаток РІ) на суму понесених витрат у тому числі в частині амортизації, яка не відображена у складі Звіту про фінансові результати підприємства поточного періоду. Коригування амортизації даного об`єкту здійснено за рахунок нерозподіленого прибутку (непокриті збитки) минулих періодів.

23 лютого 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надані заперечення на висновок експерта від 29.12.2020 року №236/240/26. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що в даному випадку експертом не досліджено нових доказів, але змінено висновки викладені в акті перевірки. Зазначив, що Акт перевірки є носієм доказової бази, та висновками акту встановлені факти правопорушень позивачем вимог діючого законодавства.

07 квітня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником позивача надана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній зазначає, що висновки відповідача щодо нереальності товарного характеру операції ґрунтуються виключно на податковій інформації ГУ ДФС у Донецькій області від 08.11.2017 року №539/05-99-14-15-09/34359911. Фактично, ТОВ Профклімат були проведені роботи з сервісного обслуговування кондиціонерів, тому перекручування номенклатури, яке, можливо і мало місце у взаємовідносинах між ТОВ Профклімат та його контрагентами, ніяк не стосується операцій між ТОВ Профклімат та ПРАТ «АП«УКРБУД» . Щодо взаємовідносин з ПРАТ ДМЗ зазначає, що до перевірки підприємством було надано щомісячні плани постачання та платежів, які підтверджують реальні потреби підприємства у товарно-матеріальних ресурсах, фактично понесені фінансові витрати і дають змогу ідентифікувати обсяги проведених комерційним представником робіт. Також, зазначає, що висновки, викладені в Акті перевірки щодо завищення витрат по проведеним ремонтам, які не капіталізовано (не віднесено) на збільшення первісної вартості транспортних засобів є упередженими, безпідставними і суперечать чинному законодавству, а підприємство мало усі законодавчі підстави для включення сум проведених замін двигунів до складу витрат. Окрім того, зазначає, що встановлення на автомобілі сигналізації та камери заднього виду забезпечує його збереження та підвищує безпеку дорожнього руху, воно не призводить до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об`єкта основних засобів, до зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання автомобіля, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) об`єктом. Щодо завищення відповідачем витрат сум нарахованого військового збору з 1 квартал 2017 року у розмірі 189 694,00 грн. зазначає, що цей період не входить у рамки документальної планової перевірки (період, що перевірявся 01.04.2017 року по 30.09.2018 року) та зазначена сума нарахування була донарахована в рамках попередньої перевірки та знаходиться на стадії судового оскарження. Щодо заниження різниці, на які збільшується фінансовий результат за 4 квартал 2017 року у сумі 1 326 959,95 грн. по об`єкту ОЗ-Храму і дзвіниці в честь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначив, що коригування амортизації об`єкту ОЗ - Храму і дзвіниці в честь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за минулі роки не було відображено у складі витрат підприємства та не вплинуло на визначення фінансового результату. Між тим, зазначає, що відповідач не встановивши жодного порушення пов`язаного з минулою перевіркою за 1 півріччя 2017 року, протиправно встановлює порушення, пов`язане з завищенням від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток (за 3 квартали 2017 року у сумі 8 584 59,00 грн. (з урахуванням попередньої перевірки в розмірі 6 679 622,00 грн.). Щодо порушення, пов`язаного зі здійсненням господарської діяльності з ФОП ОСОБА_1 , зазначає, що незважаючи на те, що остання була зареєстрована на непідконтрольній українській владі території, нею подавалась до податкового органу звітність та сплачувалися задекларовані суми податків.

13 травня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, представником Головного управління ДПС у Донецькій області були надані додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від`ємне значення підлягає виправленню платником податків упоказниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в наступному звітному (податковому) періоді. При цьому, ПрАТ АП Укрбуд не зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, по яким було встановлено порушення попередньою перевіркою. Зазначає також, що Приватне акціонерне товариство "Автопідприємство "Укрбуд" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду (справа № 805/3439/17-а) з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003351414 від 29.08.2017 року на суму 6 679622,00 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003351414 від 29.08.2017 року задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0003351414 від 29.08.2017 року, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині суми 4 454 448,06грн. Рішення набуло законної сили 29.10.2019 року.

На підставі зазначеного, вважає, що податкове повідомлення-рішення форми П від 19.03.2019 року №0002151414, є правомірним.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство «Автопідприємство «Укрбуд» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 01236070, місцезнаходження позивача: 85303, Донецька обл., місто Покровськ, вул. Захисників України, буд. 31, є юридичною особою з 30 травня 1994 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, а.с. 26).

Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Покровська Державна податкова інспекція (м.Покровськ), про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Приватне акціонерне товариство «Автопідприємство «Укрбуд» здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів від 11 вересня 2018 року протокол № 2/18 (т.1 а.с.23-25).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187) - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «Укрбуд» податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2017 по 30.09.2018.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки від 18.02.2019 року №178/05-99-14-14/01236070 (далі по тексту - Акт перевірки) (т.1 а.с.35-101), яким було встановлено порушення, а саме:

- пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп. 14.1.138 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.185 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202, пп.14.1.203 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.138.1 ст. 138, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140, пп. 140.5.9 п.140.5 ст. 140, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.14 П(С) БО 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України18 травня 2000р. за № 288/4509, П(С) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами), ч. 2 ст. 3, ст.4, ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами та доповненнями, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 з результаті чого за період з 01.04.2017 по 30.09.2018:

- завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 3 701 829 грн. в т.ч.:

- півріччя 2017 року у сумі 354 889 грн.,

- 3 квартали 2017 року у сумі 8 584 593 грн.,

- 2017рік у сумі 9 561 822 грн.

- 1 кв. 2018 року у сумі 9 385 286 грн.,

- півріччя 2018 року у сумі 7 166 888 грн.,

- 3 квартали 2018 року у сумі 3 701 829 грн.,

- занижено податок на прибуток всього у сумі 1 621 627 грн., у т.ч.:

- 2017рік у сумі 111 467 грн.,

- 1 кв. 2018 року у сумі 62 175 грн.,

- півріччя 2018 року у сумі 688 469 грн.,

- 3 квартали 2018 року у сумі 1 510 160 грн.,

- пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.185 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202, п.п.14.1.203, п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198 в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 137 054 грн, в т.ч.:

травень 2017 у сумі 8 333 грн., червень 2017 у сумі 8 333 грн., липень 2017 у сумі 8333 грн., серпень 2017 у сумі 11 126 грн, вересень 2017 у сумі 9 261 грн., жовтень 2017 у сумі 8 334 грн., листопад 2017 у сумі 8 334 грн., грудень 2017 у сумі 8 334 грн., січень 2018 у сумі 8 333 грн, лютий 2018 у сумі 8333 грн., березень 2018 у сумі 8333 грн., квітень 2018 у сумі 8 333 грн., травень 2018 у сумі 8333 грн., червень 2018 у сумі 8333 грн., липень 2018 у сумі 8 334 грн., серпень 2018 у сумі 8 334 грн.

- пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, чинного в момент скоєння правопорушення, в частині заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, обчислених з виплати (нарахування) доходу в загальній сумі 7666,74 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження якої в квітні 2017 року є тимчасово окупована територія, на загальну суму 1380,01 грн., в тому числі: за квітень 2017 року в сумі 332,04 грн., терміном сплати 12.04.2017;

за квітень 2017 в сумі 442,99 грн., терміном сплати 25.04.2017;

за квітень 2017 року в сумі 604,98 грн., терміном сплати 27.04.2017.

За результатом розгляду заперечень позивача від 04.03.2019 року № 180/09-05 на встановлені відповідачем порушення, викладені в Акті перевірки від 18.02.2019 року №178/05-99-14-14/01236070, Головним управлінням ДФС у Донецькій області надано відповідь від 14.03.2019 року №21135/10/05-99-14-14-20, в якій зазначено, що висновки, викладені податковим органом в акті документальної планової виїзної перевірки є такими, що відповідають діючому законодавству України та залишаються без змін (т.1 а.с.102-131).

На підставі Акту перевірки, податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення:

- форми "Р" від 19 березня 2019 року № 0002131414, яким було встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202, пп.14.1.203, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 205 581,00 гривень, з яких: за податковими зобов`язаннями 137 054,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 68 527,00 грн. (т.1 а.с.27-28);

- форми "Р" від 19 березня 2019 року № 0002141414, яким було встановлено порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, пп. 14.1.138 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185. п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 , пп.14.1.203, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.1 ст. 138. пп.140.4.2 п.140.4 ст.140, пп.140.5.9 п.140.5 ст. 140, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України п.14 П(С) БО 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509, (ПС) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (із змінами), ч. 2 ст. 3, ст..4, ч.1, ч.2 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2 027 034,00 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями 1 621 627,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 405 407,00 грн. (т.1 а.с.29-30);

- форми "П" від 19 березня 2019 року № 0002151414, яким було встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп14.1.138 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п14.1 ст.14, пп.14.1.202, пп.14.1.203, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, пп.140.4.2 ст.140, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України п.14 П(С) БО 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509, (ПС) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами), ч. 2 ст. 3, ст..4, ч.1, ч.2 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 701 829,00 грн.(т1 а.с.31-32);

- форми "Д" від 19 березня 2019 року № 0004101303, яким було встановлено порушення п.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п164.1 ст.164, пп.1642.2 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 2 434,51 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями 1 380,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 758,25 грн. та пені 296,25 грн. (т.1 а.с.33-34).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 19.03.2019 року № 0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303, №0004091303 Приватне акціонерне товариство «Автопідприємство «Укрбуд» звернулось зі скаргою від 04 квітня 2019 року до Державної фіскальної служби України (т.1 а.с.132-144).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.06.2019 року № 25837/6/99-99-11-04-0125, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 19.03.2019 року № 0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303, №0004091303 залишено без змін, а скаргу Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «Укрбуд» - без задоволення (т.1 а.с.145-149).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави проведення документальної планової виїзної перевірки позивачем не оскаржуються.

Відповідно до частин 1-2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» про призначення судово-економічної експертизи задоволено, призначено у справі №200/7994/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303, судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі. Судовим експертом приватного підприємства Галаексперт Кузнєцовою Галиною Олександрівною до матеріалів справи було надано висновок експерта № 236/240/26 від 29.12.2020, який суд враховує у якості доказу відповідно до частин 1-2 статті 72 КАС України (том 4, а.с. 164-192).

Щодо завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 3 701 829 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 1 621 627 грн. платником податків, суд зазначає наступне.

За приписами підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

У Акті перевірки порушення з податку на прибуток обґрунтовано наступним чином (т.1, а.с. 42-43): Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено його заниження всього у сумі 5 277 051грн., у т.ч.:

- півріччя 2017р. у сумі 292 341грн.,

- 3 квартали 2017р. у сумі 1 698 112грн., (в т.ч. порушення за 1 квартал 2017р. у сумі 93 841грн., встановлені попередньою перевіркою),

- 2017р. у сумі 2 785 268грн.,

- 1 квартал 2018р. у сумі 130 882грн.,

- півріччя 2018р. у сумі 1 391 894грн.,

- 3 квартали 2018р. у сумі 2 491 783грн.

Заниження встановлено за рахунок:

- завищення витрат по проведеним капітальним ремонтам, які віднесено на витрати, а не капіталізовано у сумі 2 757 480грн.,

- завищення витрат по проведеному поліпшенню основних фондів, які не капіталізовано у сумі 11 095грн.,

- безпідставного формування витрат по контрагентам, по ланцюгу постачання яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у сумі 18 605грн.,

- безпідставно проведених бухгалтерських проведень щодо суми нарахованого військового збору у сумі 884 743грн., та порушення за 1 кв. 2017р. у сумі 189 694грн., встановлені попередньою перевіркою,

- формування витрат по придбанню послуг з комерційного представництва, по яким не доведено зв`язок здійснених операцій з господарською діяльністю підприємства у сумі 666 666грн., та порушення за 1 кв. 2017р. у сумі 41 667грн., встановлені попередньою перевіркою,

- заниження доходів у сумі 707 100грн. (р.2120 ф.2 Звіт про фінансові результати та Р.1 Декларації у сумі 707 100грн. - порушення, встановлене попередньою перевіркою.

За рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року по справі № 805/3439/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд (ЄДРПОУ 01236070, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 31) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003351414 від 29.08.2017р. (щодо порушень, встановлених попередньою перевіркою), яке набрало законної сили 29.10.2019р., адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд (ЄДРПОУ 01236070) до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003351414 від 29.08.2017 року, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0003351414 від 29.08.2017 року, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 679 622,00 грн.

Згідно бухгалтерської довідки від 31.08.2020 року за податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами акту перевірки від 08.08.2017р. № 423/05-9914-14/01236070, з врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019р. по справі № 805/3439/17-а:

- зменшено суму по Акту всього на 4 454 448,06грн.;

- залишено без змін: зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього на суму 2 225 173,84грн. (6 679 622,00-4 454 448,06), в т.ч.:

-заниження доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 707 100,00грн.;

-невірно проведені бухгалтерські проведення по нарахуванню військового збору в сумі 1 433 138,00грн.;

-занижені податкові різниці на які збільшується фінансовий результат за стр.3.1.9 Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року до неприбуткових організацій , а саме РО Костянтино-Єленинська Парафія ДЄ УПЦ м.Покровська Донецької області в сумі 84 935,94грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами акту перевірки від 08.08.2017р. № 423/05-9914-14/01236070, з врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019р. по справі № 805/3439/17-а, зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 225 173,84грн., в т.ч.:

-за 2015 рік в сумі 625 929грн.;

-за 2016 рік в сумі 1 306 589грн.;

-за 1 квартал 2017 року в сумі 2 225 173,94грн. (в т.ч. без врахування 2016р. - 918 584,94грн.)

Судовим експертом в результаті дослідження податкових декларацій з податку на прибуток ПрАТ АП Укрбуд за 1 квартал 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік встановлено декларування наступних показників:

1 квартал 2017 року (період попередньої перевірки):

- за рядком 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку - в сумі 39 839 251грн.;

- за рядком 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-) в сумі (+) 2 392 487грн.;

- за рядком 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України в сумі (-) 13 691 723грн.;

- за рядком 04 Об`єкт оподаткування (+,-) в сумі (-) 11 299 236грн.

2017 рік:

- за рядком 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку - в сумі 189 345 453грн.;

- за рядком 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України в сумі (-) 14 153 875грн.;

- за рядком 04 Об`єкт оподаткування (+,-) в сумі (-) 9 561 822грн.

3 квартали 2018 року:

- за рядком 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку - в сумі 182 042 173грн.;

- за рядком 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України в сумі (-) 9 595 787грн.;

- за рядком 04 Об`єкт оподаткування (+,-) в сумі (-) 3 701 829грн.

Щодо завищення витрат по проведеним капітальним ремонтам, які не капіталізовано у сумі 2 757 480грн., суд зазначає наступне.

Наказом ПрАТ АП Укрбуд від 31 жовтня 2017 року №210 з метою проведення технічної ревізії і технічної експертизи стану двигунів автобусів, з пробігом від початку експлуатації понад 500 000 км, для проведення заходів по їх заміні або ремонтам утворено кваліфікаційну технічну комісію з оцінки стану двигунів, їх ресурсу експлуатації, ступеня зносу (т.3 а.с.237).

Згідно висновків Акту технічної ревізії та технічної експертизи стану двигунів автобусів від 26 листопада 2017 року, у першу чергу підлягають заміні двигуни на автобусах: ЛиАЗ-5256.45-01 № НОМЕР_2 , ЛиАЗ 5256.45-01 № НОМЕР_3 , ЛиАЗ-5256.45-01 № НОМЕР_4 , ЛиАЗ 5256.45-01 № НОМЕР_5 , ЛиАЗ 5256.45-01 № НОМЕР_6 , ЛиАЗ 104-021 № НОМЕР_7 , НЕМАН 52012-033 № НОМЕР_8 , ЛиАЗ 5256.36-01 № НОМЕР_9 , НЕМАН НОМЕР_10 № НОМЕР_8 (т.3 а.с.238-241).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи службової записки від 27.11.2017 року комісії на імя Голови правління ПрАТ АП Укрбуд , за результатами технічної експертизи стану двигунів автобусів зроблені висновки щодо доцільності заміни ДВС на автобусах з пробігом понад 500 000км за переліком першочергових автобусів (т.1, а.с.248-249).

На засіданні технічної ради ПрАТ АП Укрбуд 30 листопада 2017 року прийнято рішення про встановлення нових двигунів моделі 740.31-1000406-40 на автобуси ЛиАЗ 5256.45-01 № АН 0455 СМ, ЛиАЗ 5256.45-01 № НОМЕР_3 та віднесення витрат на ремонт (п.2); встановлення нових двигунів моделі 740.31-1000406-40 на автобуси ЛиАЗ 5256.45-01 № АН 0457 СМ, ЛиАЗ 5256.45-01 № НОМЕР_4 , ЛиАЗ 5256.45-01 № НОМЕР_5 та рахування модернізацією ТЗ (п.3), про що складено Протокол № 4 (т.1 а.с. 250-251).

На засіданні технічної ради ПрАТ АП Укрбуд 30 березня 2018 року прийнято рішення про встановлення нових двигунів моделі 236 НЕ 2-1000198 на автобуси МАЗ 104-021 № НОМЕР_7 , НЕМАН НОМЕР_11 № НОМЕР_12 та віднесення витрат на ремонт (п.2); встановлення нових двигунів моделі 6563.1000186-04 на автобуси ЛиАЗ 5256.36-01 № НОМЕР_9 , НЕМАН НОМЕР_10 № НОМЕР_8 та віднесення витрат на ремонт, про що складено Протокол № 2 (т.2 а.с. 1-2).

Судом встановлено, що між Позивачем, як Покупцем та Приватним підприємством Алвінік , як Постачальником, укладено Договір №4/04-17 від 14 квітня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 3-4).

Відповідно до пп. 1 Договору, Продавець зобов`язується поставити і передати у 2017 році у власність Покупця запасні частини, приладдя, вузли і агрегати до автомобілів і сільгосптехніки, іменованої надалі "Товар" на умовах поставки FCA м.Мінськ, Республіка Білорусь, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, ціні та у кількості, що вказуються в специфікації на кожну партію Товару, що є невід`ємною частиною цього Договору. Мета придбання товару-для власного виробництва і (або) споживання. Загальна вартість товару, який поставляється складає 2 820 180,00 російських рублів та включає в себе вартість запасних частин, тари, транспортні та митні витрати на узгоджених умовах поставки.

Згідно з пунктом 4 Договору, форма оплати - 40% передоплата після укладення контракту, 60% протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення про готовність Товару до відвантаження з заводу-виготовлювача, про що Покупець інформується письмово.

Пункт 5 Договору визначає, що право власності на Товар при відвантаженні автомобільним транспортом переходить під час передачі Товару перевізнику, обраному Покупцем. Умови поставки товара- FCA м.Мінськ, Республіка Білорусь. Термін поставки Товару 75 календарних днів з дати перерахування 40% передоплати за умови виконання Покупцем п.4.3 Договору. Продавець протягом 24 годин після відвантаження зобов`язаний вислати по факсу або електронною поштою копії товаросупровідних документів.

Додатковою угодою №1 від 06 вересня 2017 року до договору від 14.04.2017 року №4/04-7 внесено зміни в частині зміни загальної вартості товару, форми оплати, строку поставки Товару та банківських реквізитів (т.2 а.с.5).

Згідно специфікації від 14.04.2017 року №1 до Договору №4/04-7 від 14.07.2017 сторони узгодили найменування товару на загальну суму 2 820 180,00 руб.РФ.(т.2 а.с.6).

Додатковою угодою №2 від 28 грудня 2017 року до договору від 14.04.2017 року №4/04-7 внесено зміни в частині зміни предмету Договору, строка дії Договору (т.2 а.с.7).

Додатковою угодою №3 від 23 січня 2018 року до договору від 14.04.2017 року №4/04-7 внесено зміни в частині зміни зміни загальної вартості товару та викладено специфікацію з узгодженим найменуванням товару на загальну суму 3 008 146,00 руб.РФ.(т.2 а.с.8).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано:

- акт завантаження від 28.03.2018 року, міжнародна товарно-транспортна накладна №280318, Invoice/ Рахунок-фактура №1676 від 05.03.2018 року, виписки по особовим рахункам,

- паспорти 236 НЕ2-3902050 ПС на Двигун ЯМ З-236НЕ2-12 № НОМЕР_13 , 236 НЕ2-3902050 ПС на Двигун ЯМ З-236НЕ2-12 №J0632634, 6563.3902050 ПС на Двигун ЯМ З-6563.10-04 № НОМЕР_14 , НОМЕР_15 на Двигун ЯМ НОМЕР_16 ,

- відомості за партіями товарів на складах (бухгалтерський облік),

- накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) товарно-матеріальних цінностей від 03.04.2018 року, від 18.05.2018 року, від 01.04.2018 року, від 29.08.2018 року, від 20.08.2018 року

- лімітні картки №18, 18а, 18б, 18в, 36, 14, 85

- заявки на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 02 квітня 2018 року №48, від 17 травня 2018 року №268, від 01 квітня 2018 року №20, від 24.08.2018 року №458,

- наряд -завдання №48 від 02 квітня 2018 року,

- акти на установку нових запчастин та списання несправних №УС000001494 від 02.04.2018, №УС000002141 від 17.05.2018, №УС000001457 від 01.04.2018, №УС000003584 від 24.08.2018,

- прибуткові ордери від 25.06.2018 року №УС000001804, від 01.06.2018 року №УС000001718, від 20.06.2018 року №УС000001757, від 01.09.2018 року №УС000002659,

- акти розбірки вузлу, агрегату від 25.06.2018 року №1804, від 20.06.2018 року №1757,

- акти технічної комісії за оцінкою стану та придатності, що були в користуванні запасних частин (вузлів, агрегатів) від 05.04.2018 року, від 01.06.2018 року, від 01.09.2018 року (т.2 а.с.9-47).

Судом встановлено, що між Позивачем, як Покупцем та Колективним підприємством Влада М , як Продавцем, укладено Договір купівлі-продажу №212кр від 19 квітня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 48-50).

Відповідно до п. 1 Договору, Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору продукцію виробничо-технічного призначення, що іменується в подальшому Товар. Номенклатура, країна виробника, кількість, ціна, термін і умови поставки Товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2 Договору, якість Товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам, що встановлює вимоги до якості даного виду Товару, і підтверджуватися сертифікатом якості (технічним паспортом) виробника.

Пункт 3 Договору визначає, що умови поставки Товару, пункт навантаження і розвантаження Товару, найменування вантажоодержувача і вантажовідправника, обумовлюються сторонами в додаткових угодах. Момент переходу права власності на Товар визначається відповідно до умов поставки. Приймання Товару здійснюється відповідно до умов цього договору. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем за кількістю. Датою поставки Товару вважається дата позначки про його отриманні, зазначена в товарно-транспортної накладної. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем за якістю відповідно до сертифікатами якості (технічних паспортів) виробника.

Відповідно до пункту 4 Договору, Покупець здійснює оплату Товару у формі передоплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах. Оплата коштів здійснюється Покупцем на підставі рахунку на передоплату, виставленого Продавцем. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Пунктом 7 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Будь-які зміни, доповнення або додатки до договору мають силу, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Додатковою угодою №12 від 19 квітня 2017 року до договору купівлі-продажу від 19.04.2017 року №1 сторонами погоджено вартість та кількість продукції, а саме: Двигун КамАЗ 740.31-1000406-40 у кількості 5 одиниць на загальну суму 3 582 900,00 грн. в тому числі ПДВ 597 150,00 грн. (т.2 а.с.51).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано:

- прибуткові ордери від 11.09.2017 року №УС000002492, від 15.11.2017 року №УС000003120, від 06.12.2017 року №УС000003316, від 27.03.2018 року №УС000000853, від 27.06.2018 року №УС000001841, від 27.03.2018 року №УС000000852, від 27 березня 2018 року №УС000000851, від 27.06.2018 року №УС000001840,

- рахунок на оплату від 12 травня 2017 року №33 на суму 3 582 900,00 грн. в тому числі ПДВ 597 150,00 грн,

- видаткові накладні від 11 вересня 2017 року №51 на суму 1 433 160,00 грн. в тому числі ПДВ 238 860,00 грн., від 15 листопада 2017 року №76 на суму 1 433 160,00 грн. в тому числі ПДВ 238 860,00 грн., від 06 грудня 2017 року №82 на суму 716 580,00 грн. в тому числі ПДВ 119 430,00 грн.,

- товарно-транспортні накладні з відомостями про вантаж від 11 вересня 2017 року №Р51, від 15 листопада 2017 року № Р76, від 06 грудня 2017 року №Р82,

- технічні паспорти: двигун (силовий агрегат) КамАЗ-740.31-240 (заводський номер НОМЕР_17 ), двигун (силовий агрегат) КамАЗ-740.31-240 (заводський номер НОМЕР_18 ), двигун (силовий агрегат) КамАЗ-740.31-240 (заводський номер НОМЕР_19 ), двигун (силовий агрегат) КамАЗ-740.31-240 (заводський номер НОМЕР_20 ), двигун (силовий агрегат) КамАЗ-740.31-240 (заводський номер НОМЕР_21 ),

- платіжні доручення від 20 червня 2017 року №1047 на суму 2 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ 333 333,33 грн., від 23 червня 2017 року №1119 на суму 866 320,00 грн. в тому числі ПДВ 144 386,67 грн., від 10 листопада 2017 року №2995 на суму 286 632,00 грн. в тому числі ПДВ 47 772,00 грн., від 28 листопада 2017 року №3246 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 29 листопада 2017 року №3248 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 30 листопада 2017 року №3251 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 01 грудня 2017 року №3274 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 04 грудня 2017 року №3277 на суму 86 632,00 грн. в тому числі ПДВ 14 438,67 грн., від 21 грудня 2017 року №3533 на суму 50 000,00 грн., від 22 грудня 2017 року №3536 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 22 грудня 2017 року №3577 на суму 43316,00 грн. в тому числі ПДВ 7 219,33 грн.,

- відомості по партіях товарів на складах (бухгалтерський облік),

- накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 24.01.2018 року (реєстраційний номер АН 04-57 СМ), акт на списання матеріалів №1 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ), заявка на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_6 ), акт технічної комісії по оцінці стану та придатності що були в користуванні запасних частин (вузлів, агрегатів) від 27.03.2018 року (реєстраційний номер АН 04-57 СМ), накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 24.01.2018 року (реєстраційний номер АН 04-57 СМ), заявки на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_6 ) №177 від 10.01.2018 року, №271 від 15.01.2018 року, лімітні картки за січень 2018 року №51, №51а, №51б, №51в, №39, Акти від 10 січня 2018 року №УС000000173 на установку нових запасних частин і списання несправних запасних частин; Акти від 15 січня 2018 року №УС000000224 на установку нових запасних частин і списання несправних запасних частин

- накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 07.12.2017 року (реєстраційний номер АН 04-55 СМ), лімітні картки за грудень 2017 №3, №3а, заявки на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) №3 від 01.12.2017 року, акт розборки вузлу, агрегату від 27.06.2018 року №1841, акт технічної комісії по оцінці стану та придатності що були в користуванні запасних частин (вузлів, агрегатів) від 21.12.2017 року (реєстраційний номер АН 04-55 СМ); Акт від 01 грудня 2017 року №УС000004563 на установку нових запасних частин і списання несправних запасних частин,

- накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 12.02.2018 року (реєстраційний номер АН 04-65 СМ), лімітні картки за лютий 2018 №49, №49а, №49б, заявки на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) №282 від 14.02.2018 року, акт на списання матеріалів №2 від 12 лютого 2018 року, акт технічної комісії по оцінці стану та придатності що були в користуванні запасних частин (вузлів, агрегатів) від 27.03.2018 року (реєстраційний номер АН 04-65 СМ); Акт від 14 лютого 2018 року №УС000000733 на установку нових запасних частин і списання несправних запасних частин,

- накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 20.02.2018 року (реєстраційний номер АН 04-34 СМ), лімітні картки за лютий 2018 №7а, №7, заявки на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_5 ) №37 від 01.02.2018 року, Акт від 01 лютого 2018 року №УС000000518 на установку нових запасних частин і списання несправних запасних частин, акт на списання матеріалів №3 від 20 лютого 2018 року, акт технічної комісії по оцінці стану та придатності що були в користуванні запасних частин (вузлів, агрегатів) від 27.03.2018 року (реєстраційний номер АН 04-34 СМ), накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) товарно-матеріальних цінностей від 20 лютого 2018 року;

- накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) товарно-матеріальних цінностей від 04 липня 2018 року, лімітні картки за липень 2018 року №16, №16а, заявки на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) від 04 липня 2018 року №70, Акт від 04 липня 2018 року №УС000002799 на установку нових запасних частин і списання несправних запасних частин, акт розборки вузлу, агрегату від 27.06.2018 року №1840, акт технічної комісії по оцінці стану та придатності що були в користуванні запасних частин (вузлів, агрегатів) від 26.06.2018 року (реєстраційний номер АН 04-35 СМ);

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: ЛИАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), ЛИАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), ЛИАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_2 ),ЛИАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_6 ),ЛИАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), ЛИАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_22 ), НЕМАН № НОМЕР_12 , НЕМАН № НОМЕР_8 , МАЗ НОМЕР_7 (т.2 а.с.52-153).

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування встановлено п.138.3 ст.138 Кодексу.

Підпунктом 138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розд. І ПКУ, п.п.138.3.2 - 138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, якою встановлено, що державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Міністерство фінансів України наказом від 30 вересня 2003 року №561 затвердило Методичні рекомендації №561.

Відповідно до підпункту 15.4 пункту 15 П(с)БО 16 Витрати до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

За визначенням, наведеним у пункті 4 П(с)БО 7 Основні засоби капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Пункти 14, 15 П(с)БО 7 Основні засоби визначають, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до пункту 23 П(с)БО 7 Основні засоби нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Пункт 29 П(с)БО 7 Основні засоби передбачає, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

Об`єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом (пункт 33 П(с)БО 7 Основні засоби ).

Згідно з пунктом 35 П(с)БО 7 Основні засоби у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об`єкта.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі - Методичні рекомендації №561).

Пунктом 29 Методичних рекомендацій №561 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому (пункт 30 Методичних рекомендацій №561).

Згідно з пунктом 31 Методичних рекомендацій №561 вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є, зокрема: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг).

Пунктом 46 Методичних рекомендацій № 561 визначено, що у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об`єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Підприємство припиняє визнавати частину об`єкта основних засобів, якщо цю частину замінено, а витрати на її заміну включено до первісної (переоціненої) вартості об`єкта. Якщо підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, воно може її оцінити у сумі витрат на заміну.

З аналізу наведених правових положень слідує, що в бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед, враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об`єкта. Водночас, відображенню в бухгалтерському обліку підлягає також і зменшення залишкової вартості ОЗ у зв`язку з їх частковою ліквідацією (знищенням).

Так, витрати, які здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт.

В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об`єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.

У постанові від 10 квітня 2020 року (справа №1440/1967/18), Верховний Суд вказав, що саме керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності вирішує як класифікувати видатки. Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об`єкта основних засобів, а які пов`язані з підтримкою їх в робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об`єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого. З наведеного випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх робочому стані.

При цьому, суд зазначає, що право керівника підприємства на класифікацію витрат (поточні чи капітальні) не можна вважати таким, що є дискреційним і не має здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства та встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Слід зауважити, що проведення капітального ремонту саме по собі не свідчить про необхідність автоматичної капіталізації понесених у такому випадку витрат. Необхідність капіталізації пов`язується саме із впливом проведеного ремонту на вартість основного засобу, період його експлуатації та взагалі можливість останньої без проведення ремонтних робіт.

На переконання суду, для вирішення питання щодо розмежування (уточнення) характеру проведеного ремонту на транспортних засобах слід звертатись до норм Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 102 від 30 березня 1998 року (далі - Положення №102).

За визначенням, наведеним у пункті 1.3 Положення №102, поточний ремонт (ПР) - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами), капітальний ремонт (КР) - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

Відповідно до пункту 3.13 Положення №102 до поточного ремонту ДТЗ належать роботи, пов`язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Перелік базових агрегатів наводиться у додатку Г.

За Додатком Г до Положення № 102 до переліку базових агрегатів ДТЗ відносять:

1. Двигун з картером зчеплення у зборі.

2. Коробка передач, роздавальна коробка.

3. Гідромеханічна передача.

4. Задній міст (вісь).

5. Середній міст (вісь).

6. Передня вісь (міст).

7. Рульове керування.

8. Кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля.

9. Кузов автобуса.

10. Рама.

11. Підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.

Пунктом 3.16 вказаного Положення встановлено, що до капітального ремонту належать роботи, пов`язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.

При цьому капітальний ремонт виконується за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану і призначений для продовження строку експлуатації ДТЗ (пункт 3.15 Положення №102).

Отже, наведений нормативно-правовий акт надає досить чітке розмежування між поняттями поточний та капітальний ремонт на ТЗ. Так, до капітального слід відносити ремонт, пов`язаний із заміною базового агрегата на автомобілі. На думку суду, здійснення заміни базового агрегата прирівнюється до заміни окремого важливого компонента (частини) основного засобу у розумінні приписів пункту 29 Методичних рекомендацій №561.

При цьому, судовим експертом у висновку судової експертизи зазначено, що в результаті дослідження Актів на установку нових запчастин та списання несправних №УС000004563 від 01.12.2017, №УС000001457 від 01.04.2018, №УС000001494 від 02.04.2018, №УС000002141 від 17.05.2018, №УС000002799 від 04.07.2018, №УС000003584 від 24.08.2018 не встановлено проведення робіт з ремонту ТЗ з одночасною заміною більше двох базових агрегатів. Отже, з урахуванням п.3.13, п.3.16 Положення № 102 заміна двигунів є поточним ремонтом автобусів.

В свою чергу, на порушення приписів ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не обґрунтовано, за якими фактичними ознаками (критеріями) понесені позивачем витрати пов`язані з поліпшенням об`єктів, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання таких об`єктів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що не підтверджується документально порушення підприємством пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 14 П(С) БО 7 Основні засоби , П(С) БО 16 Витрати щодо завищення витрат у сумі 2 757 480грн., у т.ч.: 2017р. у сумі 599 031грн., 1 квартал 2018р. у сумі 1 141 894грн., півріччя 2018р. у сумі 1 141 894грн., 3 квартали 2018р. у сумі 2 158 449грн.

Щодо завищення витрат по проведеному поліпшенню основних фондів, які не капіталізовано у сумі 11 095грн.

Між позивачем, як Наймачем та громадянином ОСОБА_4 , як Наймодавцем укладено Договір найму від 05.04.2017 року (т.5 а.с. 25-27).

Пунктом 1 Договору визначено, що Наймодавець передає, а Наймач приймає в тимчасове платне користування на п`ять років до 05.04.2022 року, транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2002 року випуску, тип ТЗ-загальний легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_23 , об`єм двигуна 2995 куб.см, реєстраційний номерний знак - НОМЕР_24 .

Згідно пункту 4 Договору, Наймач зобов`язується:

- використовувати транспортний засіб відповідно до його призначення, визначеного умовами цього договору;

- підтримувати транспортний засіб в належному стану;

- забезпечувати транспортний засіб пально-мастильними матеріалами;

- забезпечувати проходження технічного огляду транспортного засобу;

- у разі припинення дії цього договору повернути Наймодавцеві в дводенний строк транспортний засіб у стані, не гіршому, ніж на час передачі його в найм, з урахуванням фізичного зносу, що оформлюється актом прийому-передачі;

- забезпечувати за власний рахунок технічне обслуговування та капітальний ремонт транспортного засобу впродовж строку найму без подальшого відшкодування Наймодавцем ;

- нести витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу.

Як вбачається з Акту приймання-передачі автомобіля від 06.04.2017р. представник ПрАТ АП Укрбуд прийняв, а ОСОБА_4 передав легковий автомобіль TOYOTACAMRY держ.№ НОМЕР_24 у задовільному технічному стані, з автомобілем передані, серед іншого, автосигналізація StarLineA61 (т.5 а.с.23).

Відповідно до Наказу ПрАТ АП Укрбуд від 06.04.2017 року № 70 Про прийняття на позабалансовий рахунок орендованих основних засобів , головному бухгалтеру наказано прийняти на позабалансовий рахунок орендованих основних засобів, з 05.04.2017року легковий автомобіль TOYOTA CAMRY держ.№ НОМЕР_24 , орендований у гр. ОСОБА_4 (т.5 а.с.30).

На підставі Наказу ПрАТ АП Укрбуд № 72 від 06.04.2017р. автомобіль TOYOTA CAMRY держ.№ НОМЕР_24 (інв. № 6143) введено в експлуатацію (т.5 а.с.31).

За Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів Форми № ОЗ-1 від 06.04.2017 року проведений огляд легкового автомобілю TOYOTA CAMRY держ.№ НОМЕР_24 , згідно которого серед характеристик об`єкту наведена автосигналізація StarLine A61 (т.5 а.с.32).

Між Позивачем як Замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 як Виконавцем 17 червня 2016 року укладено Договір про надання послуг ТО та ремонту транспортних засобів№ 0520/2174УС(т.2 а.с.154- 156).

Відповідно до пункту 1 Договору, Виконавець зобов`язується у відповідності із замовленням Замовника надавати необхідні послуги технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів, а Замовник зобов`язується приймати Послуги, своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного Договору та Додаткових угод до нього. Технічне обслуговування та ремонтні роботи транспортниз засобів виконуються за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2 Договору, роботи виконуються відповідно до Наряд-замовлення, що підписується представниками Сторін. При відсутності на складі потрібних для здійснення ремонту запасних частин чи матеріалів, Виконавець замовляє необхідні для виконання робіт запасні частини та матеріали за умови їх оплати відповідно до цього Договору. Деталі, що були замінені в процесі ремонту автомобіля повертаються Замовнику в момент отримання автомобіля з ремонту. Після виконання робіт, Викнавець надає Замовнику Акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг), в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість, перелік та вартість встановлених запасних частин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів, гарантійні терміни на виконані роботи.

Пункт 4 Договору визначає, що Замовник сплачує Виконавцю вартість запасних частин, паливно-мастильних матеріалів на умовах 100% передплати вартості визначених у наряд-замовленні. Оплата робіт та додаткових суміжних послуг, які належать до виконання здійснюється по факту виконаних робіт. Оплата за цим Договором провадиться виключно на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури. Моментом надання послуг, виконання робіт є дата складання Акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг), який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно пункту 9 Договору, даний Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно заявки № 366 на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 10.10.2017р., наряду-завдання № 366 від 10.10.2017р. (назва робіт - рем. електрообладнання), актом виконання ТО і ТР транспортного засобу підтверджено, що у відповідності до наряду-завданням № 366 від 10.10.2017р., здійснено роботи з ремонту електрообладнання.

Відповідно до рахунку № 1/09 від 18.09.2017р., за договором № 2174УС від 17.06.2016р. ФОП ОСОБА_5 пред`явлено до сплати за: установку сигналізації (послуга) на суму 3660,00грн., сигналізацію на суму 5 775,00грн., установку камери заднього виду (послуга) на суму 610,00грн., камеру заднього виду на суму 1 050,00грн., на загальну суму 11 095,00грн. без ПДВ.

Згідно акту виконаних робіт № 1/09 від 10.10.2017, Постачальник - ФОП ОСОБА_5 виконав послуги з ремонту автомобіля TOYOTA CAMRY, а Покупець - ПрАТ АП Укрбуд , приймає у відповідності до договору № 2174УС від 17.06.2016р. виконані роботи:

- установка сигналізації - послуга на суму 3 660,00грн.,

- сигналізація - на суму 5 775,00грн.,

- установку камери заднього виду (послуга) на суму 610,00грн,

- камера заднього виду на суму 1 050,00грн,

всього на загальну суму 11 095,00грн. без ПДВ.

Платіжним дорученням № 2936 від 07.11.2017року на адресу ФОП ОСОБА_5 перераховано грошові кошти на суму 11 095грн. з призначенням платежу Оплата за послуги по ремонту а/м по рах. №1/09 від 18.09.2017року (т.2 а.с.157-160).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності закріплені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248).

Так, відповідно до положень п.п. 5 - 9 цього НП(С)БО витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Крім того, положеннями п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509), передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Більш детально, ніж у П(С)БО 7, питання поліпшення врегульовано у п.п. 28 - 33 розд. 6 Облік ремонту і поліпшень основних засобів Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561.

При цьому, підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Податкового Кодексу України визначено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку". Тобто, основні засоби не використовується в господарській діяльності платника податків, а саме в діяльності, пов`язаної із виробництвом (виготовленням) продукції, реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

П.п. 14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через будь-яку іншу особу. Звідси висновок: основною ознакою господарської діяльності у податковому обліку є її мета отримання доходу. Якщо ж така мета не ставилася, то з метою оподаткування діяльність підприємства визнається негосподарською, тобто звичайною діяльністю, не пов`язаною безпосередньо з виробництвом продукції або реалізацією товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

За дебетом рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об`єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта; сума дооцінки вартості об`єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта та сума їх уцінки.

На субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" ведеться облік наявності та руху інших необоротних матеріальних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи". На цьому субрахунку, зокрема, відображається вартість завершених капітальних інвестицій в об`єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

За п.6, п.7 Наказу ПрАТ АП Укрбуд № 1 від 03.01.2017 року: матеріальні активи зі строком корисного використання більше одного року, вартістю меньш 6 000грн. вважати іншими необоротними активами, амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів нараховується прямолінійним методом. В інвентарній картці обліку основних засобів за Формою № ОЗ-6 за об`єктом ОЗ легковий автомобіль TOYOTA CAMRY держ. № НОМЕР_24 (інв. № 6143) відсутні записи щодо строку експлуатації дообладнання та норм амортизаційних відрахувань.

Виходячи із вищенаведеного, в обсязі наданих документів, враховуючи висновок експерта, суд зазначає, що висновки Акту перевірки щодо порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 14 П(С) БО 7 Основні засоби , П(С) БО 16 Витрати , та як наслідок завищення витрат по здійсненому дообладнанню автомобіля шляхом установлення на нього додаткового обладнання, що не входить до комплектації згідно з інструкцією заводу-виробника - сигналізацію та камеру заднього виду у сумі 11 095грн. у 4 кварталі 2017р., підтверджуються документально частково, а саме на суму дообладнання автомобіля шляхом установлення на нього додаткового обладнання - камери заднього виду у загальній сумі з вартістю послуг установки - 1 660,00грн.

Судом також враховується висновок експерта в частині того, що розбіжності даних дослідження з даними акту перевірки до зменшення суми завищення витрат на 9 435грн. виникли внаслідок зайвого врахування у Акті перевірки витрат з установки сигналізації, оскільки легковий автомобіль TOYOTACAMRY держ. № НОМЕР_24 є орендованим, та за актом приймання-передачі автомобіля на момент передачі та введення в експлуатацію, за характеристиками об`єкту, присутня автосигналізація StarLine A61, за заявкою № 366 на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, наряду-завдання № 366 від 10.10.2017р., актом виконання ТО і ТР транспортного засобу, здійснені роботи з ремонту електрообладнання, що відповідає вимогам п.4 договору найму від 05.04.2017р. про зобов`язання Наймача забезпечувати за власний рахунок технічне обслуговування транспортного засобу впродовж строку найму.

Щодо витрат, по яких за Актом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у сумі 18 605грн. з ТОВ Профклимат , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Позивачем, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Профклімат (ЄДРПОУ 34359911), як Підрядником, укладено Договір підряда №2355УС від 23 червня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с. 151-152).

Товариство з обмеженою відповідальністю Профклимат , зареєстровано 18.04.2006р. за № 1 266 102 0000 017897, є юридичною особою, має самостійний баланс, код ЄДРПОУ 34359911. Основний вид діяльності - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. За свідоцтвом № НОМЕР_25 зареєстровано платником ПДВ з 27.04.2006р., індивідуальний податковий номер - 343599105618 (т.3, а.с.215-236).

Відповідно до пункту 1 Договору, підрядник зобов`язується відповідно до умов цього Договору проводити сервісне технічне обслуговування систем кондиціонування найменування, кількість, адреса монтажу яких визначаються відповідно до Додатків, що підписуються Сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Вартість виконуваних робіт визначається в Актах виконаних робіт відповідно до Додатків, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пункту 2 Договору, фактично виконані роботи фіксуються Сторонами в акті прийому-передачі і оплачуються в порядку, передбаченому п.4.2.

Пункт 4 Договору визначає, що загальна вартість робіт за цим договором складається з вартості всіх робіт, які будуть надані Підрядником на підставі цього Договору. Оплата робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника в наступному порядку: передоплата 50% від вартості робіт, перераховується протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку від Підрядника; решта і сума доплати (при її виникненні), перераховується Підряднику протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 6 Договору визначено, що після закінчення виконання робіт, передбачених цим Договором, Підрядник передає Замовникові Системи, і надає акт прийому-передачі виконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018р., але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань по договору (п.9.1 договору).

Згідно з пунктом 10.3 Договору, зобов`язання за договором повинні виконуватися особисто сторонами. Жодна зі сторін не має права передавати третій особі права та обов`язки за цим договором (включаючи будь-які дії, спрямовані на заміну кредитора повністю та / або частково) без письмової згоди на це іншої сторони.

Договір підряду №2355УС від 23.06.2017р. підписано з боку Підрядника - ТОВ Профклимат директором ОСОБА_6 , з боку Замовника - ПрАТ АП Укрбуд головою правління В.Н. Губаревим та скріплено печатками Сторін.

Протоколом розбіжностей від 24.08.2017р., до договору № 2355УС від 23.06.2017р., п.10.3 викладено в редакції Підрядника, за яким для виконання договору ТОВ Профклимат має право залучати третіх осіб, за яких несе повну відповідальність по даному договору (т.1 ас.153-154).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- додаток № 1 до договору №2355УС від 23.06.2017р. Заказ-Замовлення № 1 на проведення сервісного технічного обслуговування систем кондиціонування та вентиляції, встановлених за адресою: АДРЕСА_2 , наведено Перелік та комплектація обладнання, що приймається на технічне обслуговування, а саме кондиціонерів у кількості 20 штук, в т.ч.:

- 11 кондиціонерів - адмін.будівля;

- 5 кондиціонерів - диспетчерська;

- 1 кондиціонер - автореммайстерня;

- 1 кондиціонер - автоколона № 3;

- 2 кондиціонери - АЗС №1, АЗС № 2.

Вартість робіт складає за сезонне технічне обслуговування кондиціонерів в загальній сумі з ПДВ 16 760,00грн. в т.ч. ПДВ 2 793,33грн. (т.1 а.с.154).

- додаток № 2 від 19.09.2017р. до договору №2355УС від 23.06.2017р. Заказ-Замовлення № 2 на проведення сервісного технічного обслуговування систем кондиціонування та вентиляції, встановлених за адресою: АДРЕСА_2 , наведено Перелік та комплектація обладнання, що приймається на технічне обслуговування, а саме 1 кондиціонер SVS 12 - диспетчерська.

Вартість робіт складає за сезонне технічне обслуговування кондиціонера в сумі з ПДВ 1 830,00грн., в т.ч. ПДВ 305,00грн.(т.3 а.с.155).

- додаток № 3 від 19.09.2017р. до договору №2355УС від 23.06.2017р. Заказ-Замовлення № 3 на проведення сервісного технічного обслуговування систем кондиціонування та вентиляції, встановлених за адресою: АДРЕСА_2 , наведено Перелік та комплектація обладнання, що приймається на технічне обслуговування, а саме 1 кондиціонер SVS 18 - диспетчерська.

Вартість робіт складає за сезонне технічне обслуговування кондиціонерів в сумі з ПДВ 3736,00грн., в т.ч. ПДВ 622,67грн.(т.3 а.с.156),

- акти прийома-передачі виконаних робіт (наданих послуг): №220/008 від 22 серпня 2017 року на суму 16 760,00 грн. в тому числі ПДВ 2 793,33 грн., №221/009 від 22 вересня 2017 року на суму 3 736,00 грн. в тому числі ПДВ 622,67 грн., №220/009 від 22 вересня 2017 року на суму 1 830,00 грн. в тому числі ПДВ 305,00 грн.,

-оборотні рахунки 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період квітень 2017 по грудень 2017 року,

- оборотні рахунки 3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті) за період з квітня 2017 року по грудень 2017 року,

- податкові накладні з квитанціями: від 08 серпня 2017 року №2 на суму 5 000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн., від 15 серпня 2017 року №5 на суму 3 000,00 грн. в тому числі ПДВ 500,00 грн., від 22 серпня 2017 року №6 на суму 8 760,00 грн. в тому числі ПДВ 1 460,00 грн., від 20 вересня 2017 року №3 на суму 3 736,00 грн. в тому числі ПДВ 622,67 грн., від 20 вересня 2017 року №2 на суму 1 830,00 грн. в тому числі ПДВ 305,00 грн.,

- платіжні доручення: від 08 серпня 2017 року №1722 на суму 5 000,00 грн.в тому числі ПДВ 833,33 грн., від 15 серпня 2017 року №1829 на суму 3 000,00 грн. в тому числі ПДВ 500,00 грн., від 22 серпня 2017 року №1955 на суму 3 000,00 грн. в тому числі ПДВ 500,00 грн., від 29 серпня 2017 року №1974 на суму 5 760,00 грн. в тому числі ПДВ 960,00 грн., від 20 вересня 2017 року №2305 на суму 3 736,00 грн. в тому числі ПДВ 622,67 грн., від 20 вересня 2017 року №2306 на суму 1 830,00 грн. в тому числі ПДВ 622,67 грн. (т.1 а.с.154-174).

Суд зазначає, що документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

З огляду на приписи статей 14, 44, 198, 201 ПК України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу на те, що, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину.

При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагента позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Суд зазначає, що встановивши за даними власних інформаційних систем факт перекручування товарної номенклатури по ланцюгу постачання , контролюючий орган не здійснив будь-яких дій, направлених на отримання документального підтвердження відповідних обставин.

Так, пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Отже, висновки контролюючого органу щодо обсягу і якості операцій та розрахунків між платниками податків не можуть ґрунтуватися на припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб, інформації АІС Податковий блок , Єдиного реєстру податкових накладних, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Більше того, суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Щодо посилання відповідача у акті перевірки на відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14, зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність у контрагента транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників, або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності, а податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, що встановлював порушення з боку позивача, не зазначено ні в акті перевірки, ні у відзиві на адміністративний позов, яка кількість зазначених ресурсів є достатньою, на його думку, для здійснення господарських операцій.

Враховуючи наявні матеріали справи та висновок експерта, суд зазначає, що висновки Акту перевірки щодо безпідставно сформованих витрат у сумі 18 605грн. по операціях із ТОВ Профклимат не підтверджується.

Щодо військового збору у сумі 884 743грн., та порушення за 1 кв. 2017р. у сумі 189 694грн. за попередньою перевіркою, суд зазначає наступне.

За Актом перевірки (т.1, а.с.55) на порушення п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України підприємством завищено витрати по безпідставно проведеним бухгалтерським проведенням щодо сум нарахованого військового збору у сумі 1 074 437грн., в т.ч.: півріччя 2017р. у сумі 209 008грн.; 3 квартали 2017р. у сумі 722 407грн., (в т.ч. за 1 квартал 2017р. у сумі 189 694грн., встановлені попередньою перевіркою), 2017р. у сумі 1 074 437грн.

Згідно п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями: «Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір» :

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, ПрАТ «АП «Укрбуд» , як податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок.

На підставі п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, на підставі вищезазначених приписів Податкового кодексу України працівники ПрАТ «АП «Укрбуд» як фізичні особи - резиденти, які отримували доходи від ПрАТ «АП «Укрбуд» є платниками військового збору за власний рахунок.

Розпорядженням ПрАТ АП Укрбуд №3 від 01.08.2014 року Про розрахунок військового збору (т.2, а.с.161) зобов`язано головного бухгалтера ПрАТ АП Укрбуд з 03.08.2014 року проводити нарахування військового збору в розмірі 1,5% від заробітної плати працівників та відносити за рахунок коштів підприємства як інші операційні витрати.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1591) нарахування військового збору відображається по кредиту субрахунку 642, в кореспонденції з дебетом субрахунків 661 ««Розрахунки по заробітній платі» . Сплата сум військового збору в бюджет відображається бухгалтерським записом: дебет субрахунку 642 - кредит субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» .

За даними оборотів по рахунку 642 Розрахунки за обов`язковими платежами. Військовий збір , бухгалтерських довідок до журналу-ордеру № 5 за період квітень-грудень 2017р. обліковується нарахування військового збору із віднесенням до складу витрат за рахунком 949 Інші витрати операційної діяльності в загальній сумі 884 742,72грн.(т.2, а.с.162-171), в т.ч.:

-за 2 квартал 2017 року в сумі 209 007,70грн.;

-за 3 квартал 2017 року в сумі 323 705,36грн.;

-за 4 квартал 2017 року в сумі 352 029,66грн.,

та подальше перерахування нарахованих сум військового збору до бюджету (за Дебетом 642 Розрахунки за обов`язковими платежами Кредитом 311 Поточні рахунки в національній валюті ).

Військовий збір обліковується в бухгалтерському обліку ПрАТ «АП «Укрбуд» за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 на рахунку 642 «Військовий збір» , а грошові витрати ПрАТ «АП «Укрбуд» по нарахованому та сплаченому військовому збору з оподатковуваних доходів працівників підприємства віднесені на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» .

Тобто, військовий збір в розмірі 1,5% від загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб працівників підприємства в сумі 884 742,72 грн. нарахований і сплачений саме за рахунок коштів підприємства ПрАТ «АП «Укрбуд» , а не за рахунок працівників.

В зв`язку з вищевикладеним, суд не приймає доводи позивача про помилковість висновків податкового органу щодо безпідставного проведення бухгалтерських проведень позивачем сум нарахованого військового збору, оскільки з огляду на прийняте підприємством розпорядження №3 від 01.08.2014 року позивач мав можливість сплачувати військовий збір за рахунок підприємства, а не заробітної плати працівників, проте не мав підстав відносити це до витрат та обліковувати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» .

При цьому, суд зазначає, що за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2019року по справі № 805/3439/17-а (щодо порушень, встановлених попередньою перевіркою), яке набрало законної сили 29.10.2019р. за аналогічним порушенням: Військовий збір в розмірі 1,5% від загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб працівників підприємства в сумі 1 433 138,00 грн. нарахований і сплачений саме за рахунок коштів підприємства ПрАТ АП Укрбуд , а не за рахунок працівників…Суд погоджується з висновками податкового органу відповідно безпідставного проведення бухгалтерських проведень ПрАТ АП Укрбуд сум нарахованого військового збору. Враховуючи прийняте підприємством розпорядження від 01.08.2014 року, підприємство мало можливість сплачувати військовий збір за рахунок підприємства, а не заробітну плату працівників, проте відносити це до витрат та обліковувати на субрахунку 949 позивач підстав не має .

Оскільки експертним висновком судової економічної експертизи №236/240/26 по адміністративній справі №200/7994/19-а, який суд приймає в якості доказів, документально встановлено, що підприємством нарахування військового збору проведено у не відповідності до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р., п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , то суд вважає, що підтверджуються висновки Акту перевірки щодо завищення підприємством витрат по безпідставно проведеним бухгалтерським проведенням сум нарахованого військового збору у сумі 1 074 437грн., в т.ч.:

-півріччя 2017р. у сумі 209 008 грн.;

-3 квартали 2017р. у сумі 722 407 грн., (в т.ч. за 1 квартал 2017р. у сумі 189 694грн., встановлені попередньою перевіркою),

-2017р. у сумі 1 074 437грн.

Щодо витрат з комерційного представництва у сумі 666 666грн., та порушення за 1 кв. 2017р. у сумі 41 667грн. (за попередньою перевіркою) за операціями з ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод , суд зазначає наступне.

За Актом перевірки (т.1, а.с.55) на порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44. п.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, встановлено завищення підприємством витрат на загальну суму 708 333грн., в т.ч.: півріччя 2017р. у сумі 83 333грн., 3 квартали 2017р. у сумі 250 000грн., (в т.ч. порушення за 1 квартал 2017р. у сумі 41 667грн., встановлені попередньою перевіркою), 2017р. у сумі 375 000грн.,1 квартал 2018р. у сумі 125 000грн., півріччя 2018р. у сумі 250 000грн., 3 квартали 2018р. у сумі 333 333грн.

Приватне акціонерне товариство Донецьксталь - металургійний завод зареєстровано 09.08.2002р., є юридичною особою, має самостійний баланс, код ЄДРПОУ - 30939178. Основний вид діяльності - виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Взято на облік платника податків у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС від 12.05.2000р. за № 420 (т.4 а.с.240-252). За витягом з реєстру платників ПДВ № 1728044500018 - зареєстрований платником ПДВ з 26.05.2000р.(т.4 а.с.232).

Згідно Протоколів № 1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ АП Укрбуд від 19.04.2017р., 23.04.2018р., за питанням відповідно № 11, № 7 Про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення , прийнято рішення про попереднє схвалення таких значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством у ході поточної господарської діяльності, з уповноваженням голови Правління Товариства на укладання та підписання таких значних правочинів:

1. за характером правочинів - продаж та/або поставка ТМЦ, робіт (послуг), гранична сукупна вартість правочинів - 50 000 000,00грн.;

2. за характером правочинів - купівля ТМЦ, основних засобів, послуг, гранична сукупна вартість правочинів - 150 000 000,00грн. (т.1 а.с.231-247).

Між Позивачем, як Довірителем та Приватним підприємством Донецьксталь-Металургійний завод (ЄДРПОУ 30939178), як Комерційним представником, укладено Договір Комерційного представництва №32594дс від 30 грудня 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с. 175-176).

Відповідно до пункту 1 Договору, Комерційний представник в порядку і на умовах, обумовлених цим договором, бере на себе зобов`язання бути представником Довірителя і здійснювати від імені та за рахунок Довірителя юридичні дії, передбачені в п.1.2 цього договору.

Пункт 1.2 Договору визначає те, що за цим договором Комерційний представник здійснює від імені та за рахунок Довірителя наступні юридичні дії:

- участь у проведенні зустрічей, переговорів, попередніх технічних рад з виробниками та постачальниками продукції виробничо-технічного призначення;

- підписання договорів, контрактів, додаткових угод, доповнень та інших договірних документів, пов`язаних з поставками продукції виробничо-технічного призначення і паливно-мастильних матеріалів;

-виконання інших дій, необхідних для виконання цього договору.

Згідно пункту 2 Договору, Комерційний представник за фактом надання послуг зобов`язаний надати Довірителю наступні документи: рахунки-акти виконаних робіт.

Пунктом 4 Договору визначено, що довіритель сплачує Комерційному представникові щомісячну винагороду в розмірі 50 000,00 грн. з урахуванням ПДВ шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Комерційного представника протягом 90 календарних днів з дати виставлення рахунку. У разі, якщо зазначена винагорода не покриває всі витрати Комерційного представника, пов`язані з виконанням цього договору, сторони можуть укласти додаткові угоди про збільшення винагороди за звітний місяць до повного покриття витрат Комерційного представника.

До Договору Комерційного представництва №32594дс від 30 грудня 2016 року сторонами укладено Доповнення від 16 січня 2017 року, в якому пункт 4.1 викладено в наступній редакції: Довіритель сплачує Комерційному представникові щомісячну винагороду в розмірі 50 000,00 грн. з урахуванням ПДВ шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Комерційного представника протягом 90 календарних днів з дати виставлення рахунку або будь-яким іншим способом, що не суперечить діючому законодавству. У разі, якщо зазначена винагорода не покриває всі витрати Комерційного представника, пов`язані з виконанням цього договору, сторони можуть укласти додаткові угоди про збільшення винагороди за звітний місяць до повного покриття витрат Комерційного представника (т.1 а.с.177).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 травня 2017 року, додаток №1 до акту від 31 травня 2017 року на суму 2 382 497,32 грн., рахунок від 31 травня 2017 року №24048 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 30 червня 2017 року, додаток №1 до акту від 30 червня 2017 року на суму 7 999 259,38 грн., рахунок від 30 червня 2017 року №28864 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 липня 2017 року, додаток №1 до акту від 31 липня 2017 року на суму 5 580 968,34 грн., рахунок від 31 липня 2017 року №33878 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 серпня 2017 року, додаток №1 до акту від 31 серпня 2017 року на суму 4 992 727,70 грн., рахунок від 31 серпня 2017 року №38902 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 30 вересня 2017 року, додаток №1 до акту від 30 вересня 2017 року на суму 7 745 113,80 грн., рахунок від 30 вересня 2017 року №43698 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 жовтня 2017 року, додаток №1 до акту від 31 жовтня 2017 року на суму 3 651 696,38 грн., рахунок від 31 жовтня 2017 року №48716 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 30 листопада 2017 року, додаток №1 до акту від 30 листопада 2017 року на суму 2 984 979,02 грн., рахунок від 30 листопада 2017 року №53587 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 грудня 2017 року, додаток №1 до акту від 31 грудня 2017 року на суму 4 074 343,76 грн., рахунок від 31 грудня 2017 року №58594 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 січня 2018 року, додаток №1 до акту від 31 січня 2018 року на суму 3 413 040,40 грн., рахунок від 31 січня 2018 року №63547 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 28 лютого 2018 року, додаток №1 до акту від 28 лютого 2018 року на суму 4 011 528,22 грн., рахунок від 28 лютого 2018 року №68093 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 березня 2018 року, додаток №1 до акту від 31 березня 2018 року на суму 7 070 191,34 грн., рахунок від 31 березня 2018 року №73135 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 30 квітня 2018 року, додаток №1 до акту від 30 квітня 2018 року на суму 6 781 788,04 грн., рахунок від 30 квітня 2018 року №77981 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 травня 2018 року, додаток №1 до акту від 31 травня 2018 року на суму 414046,42 грн., рахунок від 31 травня 2018 року №82943 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 30 червня 2018 року, додаток №1 до акту від 30 червня 2018 року на суму 6 337 860,24 грн., рахунок від 30 червня 2018 року №87827 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 липня 2018 року, додаток №1 до акту від 31 липня 2018 року на суму 6 284 083,44 грн., рахунок від 31 липня 2018 року №92833 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.,

- акт виконаних послуг за договором комерційного представництва від 31 серпня 2018 року, додаток №1 до акту від 31 серпня 2018 року на суму 2 210 500,32 грн., рахунок від 31 серпня 2018 року №97825 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн. (т.1 а.с.178-225).

Судовим експертом, за результатами дослідження наявних в матеріалах справи (т.1, а.с.178-225) рахунків, актів виконаних робіт по договору комерційного представництва, додатків до актів за договором комерційного представництва №32594ДС від 30.12.2016р. за період з травня 2017р. по серпень 2018 року встановлено, що вартість отриманих послуг склала 800 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 133 333,33грн., сума договорів, за якими надані послуги комерційного представництва ПрАТ ДМЗ склала 77 655 402,16 грн.

Окремо судом досліджено Угоди про припинення зобов`язань заліком, укладеними між Приватним підприємством Донецьксталь-Металургійний завод та Приватним акціонерним товариством «Автопідприємство «Укрбуд» від 31 грудня 2017 року, від 31 березня 2018 року, від 30 червня 2018 року, від 31 липня 2018 року, від 30 вересня 2018 року (т.1 а.с.226-230).

Судовим експертом встановлено, що за даними бухгалтерської довідки від 31.08.2020р. згідно аналізу економічних вигод, отриманих від поставок ТМЦ за договорами, укладеними ПрАТ ДМЗ згідно п.1.2 договору № 32594дс від 30.12.2016р. (комерційне представництво) відповідно до звітів по комерційним пропозиціям та тендерним доведенням, сума вигод від постачання палива та мастил, автошин та акумуляторів, з урахуванням проценту знижки за оптовою закупівлею ресурсів, склала:

- за 2017 рік в сумі 1 069,29 тис.грн.;

- за 2018 рік в сумі 1 224,38 тис.грн.

Матеріали справи містять податкові накладні від 31.05.2017 року №4595 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 30.06.2017 року №4390 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.07.2017 року №4537 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.08.2017 року № 4564 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 30.09.2017 року №4353 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.10.2017 року №4515 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 30.11.2017 року №4377 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.12.2017 року №4550 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.01.2018 року №4549 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 28.02.2018 року №4080 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.03.2018 року №4543 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 30.04.2018 року №4394 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.05.2018 року №4507 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 30.06.2018 року №4394 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.07.2018 року №4549 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн., від 31.08.2018 року № 4544 на суму 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн. (т.3 а.с.66-81).

Також, у висновку експертизи, судовим експертом встановлено, що у відповідності до квитанцій, витягів з Єдиного державного реєстру податкових накладних, податкові накладні по взаємовідносинам ПрАТ Автопідприємство Укрбуд з ПрАТ ДМЗ - зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у періоді червень 2017р. - серпень 2018р.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р. визначено, що на рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 Собівартість реалізації , 91 Загальновиробничі витрати , 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут . На субрахунку 949 Інші витрати операційної діяльності узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності .

За Актом перевірки, що не заперечується підприємством, наведені операції з ПрАТ ДМЗ встановлено за оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності , зведеною оборотно-сальдовою відомістю, оборотно-сальдовою відомістю по рах.79 Результат операційної діяльності за період 2017р. - 9 міс.2018р.,

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що не підтверджуються висновки Акту перевірки щодо порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44. п.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме завищення підприємством витрат на загальну суму 708 333грн., в т.ч.:

- півріччя 2017р. у сумі 83 333грн.,

- 3 квартали 2017р. у сумі 250 000грн., (в т.ч. порушення за 1 квартал 2017р. у сумі 41 667грн., встановлені попередньою перевіркою),

- 2017р. у сумі 375 000грн.,

- 1 квартал 2018р. у сумі 125 000грн.,

- півріччя 2018р. у сумі 250 000грн.,

-3 квартали 2018р. у сумі 333 333грн.

Щодо заниження доходів у сумі 707 100грн., порушення встановлене попередньою перевіркою.

З урахуванням рішення від 30.07.2019р. Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/3439/17-а (щодо порушень, встановлених попередньою перевіркою), яке набрало законної сили 29.10.2019р., та бухгалтерської довідки від 31.08.2020 року за податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами акту перевірки від 08.08.2017р. № 423/05-9914-14/01236070, із врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019р. по справі № 805/3439/17-а, залишено без змін: зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього на суму 2 225 173,84грн. (6 679 622,00-4 454 448,06), в т.ч. заниження доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 707 100,00грн.

У зв`язку з тим, що Податкова декларація з податку на прибуток підприємства затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015р. Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017р. № 467), складається наростаючим підсумком за 1 півріччя 2017р., 9 місяців 2017р., 2017 рік, то судом, враховуючи висновки експертизи враховується встановлене порушення, оскільки заниження доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 707 100,00грн. в 1 кварталі 2017 року мало вплив на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (збільшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток) у наступних податкових періодах.

Щодо завищення різниць, на які зменшення фінансовий результат по р.1.1.1 Додатку РІ у сумі нарахованої амортизації - 1 364 960 грн.

За Актом перевірки завищення різниць встановлено за рахунок порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України підприємством завищено податкові різниці, на які зменшується фінансовий результат по р.1.1.1 Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.138.1 ст.138 Р.ІІІ ПКУ) у сумі 1 364 960грн., в т.ч.:

-за 4 квартал 2017р. у сумі 1 326 960грн.;

-1квартал 2018р. у сумі 38 000грн.

ПрАТ АП Укрбуд занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат за 4 квартал 2017р. у сумі 1 326 959,95грн. по об`єкту ОФ - Храму і дзвінниці в честь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , занижено різниці за 1 квартал 2018 року на суму 38 000грн. за рахунок арифметичної помилки.

В результаті дослідження матеріалів справи та враховуючи висновки експерта, судом встановлено наступне:

В інвентарній картці обліку основних засобів № УС000000045 від 30.09.2012р. значиться Храм та колокольня в честь Святих (т.2, а.с. 172);

На засіданні постійно діючої інвентаризаційної комісії від 31.12.2017р. прийнято рішення привести у відповідність строк корисного використання основного засобу Храм і дзвінниця в честь Святих ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на 25 років (300 місяців) та відкоригувати суму амортизації минулих періодів, про що складено протокол з таблицею (т.2, а.с.174, 175).

Оборотами по рахунку 441 Прибуток нерозподілений , звітом по проводках по рахунках 949, 131 за період квітень-грудень 2017р. наведені проводки Дт 441 Прибуток нeрозподілений Кт 131 Знос основних засобiв в сумі 1 326 960,04грн.(т.2, а.с. 173, 176).

За бухгалтерською довідкою № 4 від 31.12.2017р. підприємством проведено коригування амортизаційних нарахувань по об`єкту Храм і дзвінниця в честь АДРЕСА_3 (інв. № 8) за попередні періоди за проводкою Дт 441 Прибуток нeрозподілений Кт 131 Знос основних засобiв у сумі до збільшення амортизаційних нарахувань 1 326 959,95грн. Зміни відображено в формі Баланс (Звіт про фінансовий стан) код рядка 1420 на початок 2017року(т.5, а.с. 203).

В результаті дослідження Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) (Форма № 2) за 2016, 2017рр., судовим експертом встановлено відображення у Формі № 2 за 2017р. по стовпцю за аналогічний період попереднього року (2016 року) за рядком 2180 Інші операційні витрати збільшення витрат на суму 1 327 тис.грн. (4082 - 2755).

За результатами співставлення показників Балансу (Звіту про фінансовий стан) Форми № 1, Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2016р., 2017р. з податковими деклараціями з податку на прибуток за 2016, 2017рр., Додатками АМ, РІ до декларації, експертом також встановлено, що проведення коригування амортизаційних нарахувань не вплинуло на фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток, оскільки при декларуванні податку на прибуток за 2016 рік, з урахуванням змін фінансової звітності за рахунок коригувань амортизації за минулі періоди, збільшується сума збитків (рядок 02 Декларації з податку на прибуток) та зменшується від`ємне значення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, на ту ж саме суму 1 326 960грн.

За даними бухгалтерської довідки в податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік, головної книги за 2017 рік, до складу рядка 1.1.1 Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ) Додатку РІ, включені витрати тільки по рахунках Дт 231, 232, 91, 92, 949 Кт 131,133, а саме поточного звітного періоду за 2017 рік, що відповідає п.5 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та перенесена до декларації за 2017 рік сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (ряд. 3.2.4) у сумі(-) 13 190 957грн., яка не змінилась внаслідок змін у фінансовій звітності підприємства за 2016 рік.

В результаті дослідження даних головної книги за січень-вересень 2018 року, за Кредитом рахунку 131 Знос основних засобів , рахунку 133 Накопичена амортизація нематеріальних активів , експертом встановлена загальна сума нарахованої бухгалтерської амортизації за 9 місяців 2018 року - 4 871 788,22грн. При співставленні з даними по рядку 1.1.1 Додатку РІ Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ) податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року (задекларовано 4 833 788,00грн.) встановлено розбіжності до збільшення задекларованого показника на суму 38 000грн.

За п.23, п.25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 Основні засоби , затвердженого Наказом Міністерства фінансів №92 від 27.04.2000р., нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс)... Строк корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах , затвердженого Наказом Міністерства фінансів № 137 від 28.05.1999р., виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Виходячи з наведеного, висновки Акту перевірки щодо заниження різниці, на які збільшується фінансовий результат, підтверджуються документально частково, а саме на суму 38 000,00грн. за рахунок арифметичної помилки.

Щодо податкових різниць, на які збільшується фінансовий результат по р.3.1.9 Додатку РІза операціями перерахованих коштів на культурну масову спортивну роботу.

За Актом перевірки на порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України занижено податкові різниці, на які збільшується фінансовий результат по р.3.1.9 Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ) , а саме ПрАТ АП Укрбуд не збільшило податкові різниці на суму безоплатно перерахованих коштів на культурну масову спортивну роботу ПО ПРПУ ПрАТ ШУ Покровське у сумі 2 932 393грн., в т.ч.: 2 квартал 2017р. у сумі 52 556грн., 3 квартал 2017р. у сумі 112 299грн., 4 квартал 2017р. у сумі 128 438грн.

При арифметичному підрахунку загальна сума порушень складає 293 293грн. в т.ч.:2 квартал 2017р. у сумі 52 556грн., 3 квартал 2017р. у сумі 112 299грн., 4 квартал 2017р. у сумі 128 438грн.

Довідкою № 82 від 22.09.2020р. підтверджено, що ПрАТ АП Укрбуд входить до складу Первинної організації профспілки вугільної промисловості України Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське як дільниця з 2007 року (т.5 а.с.204).

Згідно статті 250 Кодексу законів про працю України Власники або уповноважені ними органи зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

За статтею 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності № 1045-XIV від 15.09.1999 року, із змінами та доповненнями, Роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати…

За статтею 1 Закону України Про колективні договори і угоди № 3356-XII від 01.07.1993 року із змінами та доповненнями, який визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

За статтею 2 Закону України Про колективні договори і угоди № 3356-XII від 01.07.1993 року Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства (стаття 9 Закону України Про колективні договори і угоди ).

Пунктом 11.3 Колективного договору ПрАТ на 2013-2016рр., пролонгованого на 2016-2018рр. визначено, що Згідно ст.44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності проводити перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок профспілкового комітету у розмірі не менш 0,3% ФОП підприємства на організацію культурно-масової, спортивної та оздоровчої роботи(т.2, а.с. 191).

Згідно п.11.8 Колективного договору: Профспілковий комітет зобов`язаний являтися гарантом перед членами профспілки: соціального захисту, охорони праці, зайнятості, поліпшення умов праці, здоров`я, пільг по кожній професії, виплати заробітної плати.

За даними Звіту по проведенням по рахунках 92, 6851, оборотів по рахунку 6851 Розрахунки з іншими кредиторами (в національній валюті) за період з квітня по грудень 2017 року, бухгалтерським довідкам за об`єктом аналітичного обліку ПО ПРУПУ ПрАТ ШУ Покровське обсяг нарахування відрахувань на спортивну, культмасову роботу та списання витрат на рахунок 92 Адміністративні витрати складає в загальній сумі 293 293,31грн. (т.2, а.с.177, 178).

Відповідно до п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999р., який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності, за п.6 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

На субрахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунку 68 Розрахунки за іншими операціями , а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (учбовими та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.

На рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов`язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України:

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням того, що Колективний договір ПрАТ на 2013-2016рр. та пролонгований на 2016-2018рр., укладений з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, узгодження інтересів робітників та роботодавців, перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок профспілкового комітету у розмірі не менш 0,3% ФОП підприємства на організацію культурно-масової, спортивної та оздоровчої роботи, є безпосередньо невід`ємними, законодавчо встановленими, витратами підприємства в межах господарської діяльності ПрАТ АП Укрбуд

Отже, не підтверджуються документально висновки Акту перевірки щодо порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України та заниження податкових різниць, на які збільшується фінансовий результат по р.3.1.9 Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ) ., а саме ПрАТ АП Укрбуд не збільшило податкові різниці на суму безоплатно перерахованих коштів на культурну масову спортивну роботу ПО ПРПУ ПрАТ ШУ Покровське у сумі 293 293грн.

Щодо податкових різниць, на які збільшується фінансовий результат по р.3.1.9 Додатку РІ за операціями перерахованих коштів та вартості товарів (робіт, послуг), які витрачено на об`єкт ОФ, не пов`язаних з веденням господарської діяльності підприємства у сумі 34 398грн.

За Актом перевірки на порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України занижено податкові різниці, на які збільшується фінансовий результат по р.3.1.9 Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ) ., а саме ПрАТ АП Укрбуд не збільшило податкові різниці на суму коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які витрачено на об`єкт ОФ, не пов`язаний з веденням господарської діяльності підприємства у сумі 34 398грн., в т.ч.: 2 квартал 2017р. у сумі 9 992грн., 3 квартал 2017р. у сумі 10 039грн., 4 квартал 2017р. у сумі 14 367грн. (витрати на утримання Храму).

В результаті дослідження матеріалів справи та враховуючи висновки експерта, судом встановлено наступне:

02.10.2015 року між ПрАТ АП Укрбуд та Релігійною організацією Релігійна православна громада Константино-Єленинської Парафії Донецької Єпархії Української Православної церкви міста Покровська Донецької області укладений договір позики №2157УС (т.5 а.с.247-249).

Відповідно п.п.1.1. договору ПрАТ АП Укрбуд передає, а Релігійна організація Константино-Єленинської Парафії Донецької Єпархії Української Православної церкви міста Покровська Донецької області приймає в безкоштовне користування на строк, який обумовлений договором, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 355м2.

За п.1.3 договору передані у користування приміщення використовуються користувачем, починаючи з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення для розміщення ОСОБА_8 та його обслуговування.

ПрАТ АП Укрбуд зобов`язаний забезпечити безоплатно передані у користування приміщення на протязі строку дії договору електроенергією, водою, каналізацією, теплом на період опалювального сезону (п.2.1.2 договору).

За статтею 140 Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій Податкового кодексу України, пп.140.5.9 п.140.5 фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року .

Дані бухгалтерської довідки Витрати на утримання інв. об`єкта № 8 Храм і дзвіниця на честь Святих Равноопостальних Костянтина і Олени від 31.08.2020р., бухгалтерських довідок до журналу-ордеру № 5 за квітень-грудень 2017 року, відповідають даним Акту перевірки щодо загальної суми витрат на об`єкт ОФ (Храм інв.№8), не пов`язаний з веденням господарської діяльності, у періоді квітень-грудень 2017р. в сумі, з округленням, 34 398грн.

У зв`язку з тим, що Податкова декларація з податку на прибуток підприємства складається наростаючим підсумком за 1 квартал 2017р., 1 півріччя 2017р., 9 місяців 2017р., 2017 рік, враховується аналогічне порушення за 1 квартал 2017р. (попередня перевірка) на суму 21 973грн., оскільки воно мало вплив на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (збільшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток) у наступних податкових періодах.

Щодо зменшення фінансового результату по р.3.2.4 Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

За Актом перевірки на порушення пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України завищено податкові різниці, на які зменшується фінансовий результат по р.3.2.4 Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ всього у сумі 15 281 011грн. (з врахуванням порядку перенесення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), в т.ч.: 3 квартали 2017р. у сумі 5 719 189грн. (в т.ч. порушення за 2016р. у сумі 5 719 189грн., встановлені попередньою перевіркою), 2017р. у сумі5 719 189грн., 1 кв.2018р. у сумі 9 561 822грн., півріччя 2018р. у сумі 9 561 822грн., 3 квартали 2018р. у сумі 9 561 822грн.

За статтею 140 Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій Податкового кодексу України, пп.140.4.2 п.140.1 фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років .

Судовим експертом проведено дослідження завищення податкових різниць, на які зменшується фінансовий результат по р.3.2.4 Додатку РІ декларації з податку на прибуток за 2017р., 3 квартали 2018р., з урахуванням рішення суду за попередньою перевіркою та результатів вищенаведених досліджень з податку на прибуток.

Виходячи з наведеного, висновки Акту перевірки підтверджуються документально частково, а саме підтверджується документально завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 3 183 974,94грн., в т.ч.:

- Півріччя 2017 р. у сумі 219 000грн.,

- 3 квартали 2017р. (з урахуванням 1 кварталу 2017р. в сумі 2 225 173,94грн.) у сумі 2 777 917,94грн.,

- 2017 р. (з урахуванням 1 кварталу 2017р.) у сумі 3 145 974,94грн.,

- 1 квартал 2018 р. (з урахуванням 1 кварталу 2017р.) у сумі 3 183 974,94грн.,

- Півріччя 2018 р. (з урахуванням 1 кварталу 2017р.) у сумі 3 183 974,94грн.,

- 3 квартали 2018 р. (з урахуванням 1 кварталу 2017р.) у сумі 3 183 974,94грн.

За результатом дослідження матеріалів справи, з урахуванням висновку експерта, суд дійшов висновку, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення «П» №0002151414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підлягає визнанню протиправними та частковому скасуванню у розмірі 517 854,06 грн., податкове повідомлення-рішення формі «Р» №0002141414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму податку на прибуток в розмірі 2 027 034,00 грн. підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 19 березня 2019 року № 0002131414, яким було встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202, пп.14.1.203, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 205 581,00 гривень, з яких: за податковими зобов`язаннями 137 054,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 68 527,00 грн., суд зазначає наступне.

За Актом перевірки (т.1, а.с.71): на порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202, п.14.1.203, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 на загальну суму 137 054грн. по операціям, що не мали реального товарного характеру від підприємств: ТОВ Профклимат у сумі 3721грн., ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод згідно з договором комерційного представництва у сумі 133 333грн.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в редакції на дату проведення господарських операцій:

Згідно з пунктом 198.1 а статті 198 розділу V ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2, ст.198).

За п.198.3 ст.198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В результаті дослідження податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень 2017р.- вересень 2018р. (т.3, а.с. 82-189), складених у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016р. Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (у редакції наказів Міністерства фінансів України від 23.02.2017р. №276, від 23.03.2018 № 381), судовим експертом встановлено декларування податкового кредиту за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 на загальну суму 137 054грн. по операціях із ТОВ Профклимат у сумі 3721грн., ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод у сумі 133 333 грн.

З цих підстав судовий експерт дійшов до висновку, що не підтверджується документально висновок податкового органу, викладений в Акті від 18.02.2019 № 178/05-99-14-14/01236070 щодо порушення ПрАТ АП Укрбуд пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.202, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 137 054 грн., в т.ч.: травень 2017 р. у сумі 8333 грн., червень 2017 р. у сумі 8333 грн., липень 2017 р. у сумі 8333 грн., серпень 2017 р. у сумі 11 126 грн., вересень 2017 р. у сумі 9 261 грн., жовтень 2017 р. у сумі 8333 грн., листопад 2017 р. у сумі 8333 грн., грудень 2017 р. у сумі 8333 грн., січень 2018 р. у сумі 8333 грн., лютий 2018 р. у сумі 8333 грн., березень 2018 р. у сумі 8333 грн., квітень 2018 р. у сумі 8333 грн., травень 2018 р. у сумі 8333 грн., червень 2018 р. у сумі 8333 грн., липень 2018 р. у сумі 8333 грн., серпень 2018 р. у сумі 8333 грн.

Правила податкового обліку податку на додану вартість не встановлюють особливих вимог до первинних документів (окрім податкових накладних) і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

За результатом дослідження матеріалів справи, з урахуванням висновку експерта, суд дійшов висновку, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення форми форми "Р" від 19 березня 2019 року № 0002131414 підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "Д" від 19 березня 2019 року № 0004101303, яким було встановлено порушення п.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п164.1 ст.164, пп.1642.2 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 2 434,51 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями 1 380,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 758,25 грн. та пені 296,25 грн., суд зазначає наступне.

За Актом перевірки (т.1, а.с.71): в результаті порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено заниження загального місячного оподатковуваного доходу на загальну суму 7666,74грн. під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження якої в квітні 2017 року є тимчасово окупована територія.

Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як продавцем та ПрАТ Красноармійське автопідприємство Укрбуд , як покупцем укладено Договір купівлі-продажу від 10 лютого 2014 року № 1870УС (т.6 а.с.48-50).

Згідно пункту 1 Договору, Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору запасні частини і продукцію виробничо - техніческого призначення, іменовані надалі Товар. Номенклатура, кількість, ціна, Товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід`ємною частиноюДоговору.

Пункт 3 Договору визначає, що ціна за договором відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціни, що склалися на ринку. Покупецьздійснює 100% оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів з дати його поставки, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах. Датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 4 Договору, поставка Товару здійснюється у відповідності до правил Інкотермс-2010 на умовах EXW- склад Продавця м.Донецьк. Поставка Товару здійснюється партіями. На кожну партію Товару, який постачається сторони складають додаткову угоду, в якій зазначається найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна та вартість парті товару. Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до умов договору. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем: за кількістю - згідно з даними товарно-транспортної накладної, яка підписується уповноваженим представником Покупця, при цьому обов`язок скласти і Передати покупцеві акт прийому - передачі Товару покладається на Продавця; За якістю - згідно з даними вхідного контролю комісією Покупця, результати якого оформлюється актом про приймання відповідно до вимог цього договору .

Згідно пункту 8 Договору, цей договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31 грудня 2014 року. Будь-які зміни, доповнення або додатки до договору мають силу, якщо вони виконані у вигляді і підписані уповноваженими представниками сторін.

Додатковою угодою від 18.12.2014 року до Договору №1870УС від 10.02.2014 року укладеною між сторонами продовжено строк дії цього договору до 31.12.2015 року (т.6 ас.51).

Додатковою угодою від 25.12.2015 року до Договору №1870УС від 10.02.2014 року укладеною між сторонами продовжено строк дії цього договору до 31.12.2016 року (т.6 ас.52).

Додатковою угодою від 19.12.2016 року до Договору №1870УС від 10.02.2014 року укладеною між сторонами внесено зміни: до преамбули Договору, виклавши її в наступній редакції: ПрАТ Автопідприємство Укрбуд в особі голови правління Губарева В.Н., діючого наа підставі Статуту з однієї сторони… , до розділу Юридична адреса та продовжено строк дії Договору до 31.12.2018 року.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №141492, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець з 05.12.2003 року за місцем проживання: АДРЕСА_5 (т.6 а.с.54).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на час вчинення спірни правовідносин, основним видом діяльності за кодом КВЕД є Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31), на час вчинення спірних правовідносин перебувала на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Маріупольське управління, Північна ДПІ (Куйбишевський район м.Донецьк).

Згідно Довідки від 03.05.2017 №0000182138 ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_6 (т.2 а.с242).

За наданими платіжними дорученнями, де Платник - ПрАТ АП Укрбуд , а Отримувач - ФОП ОСОБА_1 (Код НОМЕР_1 ) наведені наступні реквізити із загальною сумою оплати 7666,74грн. за запчастини по рахунках за 1 квартал 2017р.:

-платіжне доручення № 177 від 12.04.2017р. на суму 1844,68грн. з призначенням платежу: Оплата за запчастини по рах. № 42 від 22.02.2017р., без ПДВ ;

-платіжне доручення № 268 від 25.04.2017р. на суму 2461,07грн. з призначенням платежу: Оплата за запчастини по рах. № 57 від 09.03.2017р., без ПДВ ;

-платіжне доручення № 307 від 27.04.2017р. на суму 3360,99грн. з призначенням платежу: Оплата за запчастини по рах. № 63 від 15.03.2017р., без ПДВ (т.6 а.с.45-47).

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Ф. №1 ДФ) за 1 квартал 2017р. у графі 3а "Сума нарахованого доходу" по рядку 492 за податковим номером 2640619947 задекларована сума нарахованого доходу ФОП ОСОБА_1 за 1 квартал 2017р. - 33 317,01грн.

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Ф. №1 ДФ) за 2 квартал 2017р. у графі 3а "Сума нарахованого доходу" по рядку 988за податковим номером 2640619947 задекларована сума нарахованого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2 квартал 2017р. - 141 030,47 грн. (т.6 а.с.42-44).

Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ АП Укрбуд виплачено ФОП ОСОБА_1 , за поставлені запасні частини дохід в загальній сумі 7666,74 грн., в тому числі за платіжними дорученнями:№177 від 12.04.2017 в сумі 1844,68 грн., №268 від 25.04.2017 в сумі 2461,07 грн.,№307 від 27.04.2017 в сумі 3360,99 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пункт 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2); податковий агент (підпункт 162.1.3).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб добюджету регламентує стаття 168 ПК України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Пунктом 177.8 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Водночас, згідно із підпунктом 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати, при цьому на таких осіб не поширюється дія п.177.8 ст.177 ПКУ.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що законодавець визначив, що визначальною ознакою для її застосування є місцезнаходження або місце проживання фізичної особи - підприємця (незалежно від системи оподаткування) є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

При цьому визначення терміну місце проживання ПК України не містить. Відповідно, з урахуванням положень п. 5.3 ст. 5 ПК України для визначення змісту такого терміну застосовується положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За змістом частин першої та другої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 ЦК України).

З урахуванням викладеного під місцем проживання розуміється конкретний об`єкт житлової нерухомості, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.

Натомість визначення податкової адреси фізичної особи, надане у пункту 45.1 статті 45 ПК України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

З урахуванням викладеного місце проживання фізичної особи та податкова адреса платника податків не є тотожними термінами. При цьому застосування законодавцем у підпункті 38.9 пункта 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України терміну місце проживання зумовлює визначення його змісту у розумінні положень статті 29 ЦК України.

У справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), рішення від 14.10.2010, у параграфі 56 ЄСПЛ зазначив про наявність в національному законодавстві правових актів, які явно суперечили один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів.

За таких обставин ЄСПЛ дійшов висновку, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Також у зазначеному рішенні ЄСПЛ окремо наголосив на вимозі національного законодавства відносно того, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків (що повністю відповідає приписам п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України). Однак, у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що було визнано ЄСПЛ як незаконне втручання у майнові права заявника для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, та не заперечується позивачем, що місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 на час вчинення спірних правовідносин (квітень 2017 року) був - АДРЕСА_5 та лише з 03.05.2017 ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_6 .

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Як встановлено судом, з 03.05.2017 ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_6 (Довідка від 03 травня 2017 року №0000182138 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).

Разом з тим, суд зазначає, що ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи відповідачем не надано інформації про місце проживання ОСОБА_1 в період проведення позивачем виплат доходу на адресу останньої.

Суд звертає увагу, що у 2017 році ОСОБА_1 отримувала дохід у вигляді плати за поставлені запасні частини, подавала податкову звітність до контролюючих органів за місцем обліку, сплачувала податки, що у свою чергу свідчить про те, що остання не перебувала у спірний період на тимчасово окупованій території.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами факт проживання ОСОБА_1 під час виплати їй доходу на непідконтрольній українській владі території, що виключає застосування до позивача положень пп. 38.9. п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та покладення на нього обов`язку податкового агенту щодо сплати податку на доходи, виплачених вказаним ФОП.

Крім цього, статус податкового агента може набуватися лише у разі виплати доходу на користь фізичних осіб. За приписами Податкового кодексу України фізична особа-підприємець є самостійним платником податку, який зобов`язаний самостійно нараховувати та сплачувати податки.

Таким чином, суд зазначає, що зобов`язання позивача сплатити суму податку на доходи фізичних осіб може мати своїм наслідком подвійну сплату одного й того ж самого податку як позивачем так і його контрагентами.

З огляду на наведене, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 19 березня 2019 року № 0004101303 підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо посилання відповідача на постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємства від 17.05.2019 року №235/3036/19 та від 17.05.2019 року №235/3034/19, то суд зазначає таке.

17 травня 2019 року постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області визнано винним ОСОБА_9 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, який перерахувати на р/р 31112149005001 отримувач платежу: Донецьке УК (Донецька область) 21081300, МФО 899998, код за ЄДРПОУ 38033949, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень, який перерахувати на р/р 31211256026001, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106 .

Вказана постанова набрала законної сили 28.05.2019 року.

17 травня 2019 року постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області визнано винною ОСОБА_10 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, який перерахувати на р/р 31112149005001 отримувач платежу: Донецьке УК (Донецька область) 21081300, МФО 899998, код за ЄДРПОУ 38033949, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень, який перерахувати на р/р 31211256026001, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Вказана постанова набрала законної сили 28.05.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст. 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст.90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Підтвердженням наведеного слугують приписи ч.7 ст.78 КАС України, згідно якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені постановами Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.05.2019 року у справах №235/3036/19 та від 17.05.2019 року №235/3034/19 обставини є відмінними від обставин, які досліджені в цій справі, а відтак не мають преюдиційного значення.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає про обґрунтованість адміністративного позову і наявність підстав для його часткового задоволення.

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини по справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06); у п. 50 якого Суд вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом , а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів .

У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, в той же час відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.

Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0002131414, форми «Р» №0002141414, форми «П» №0002151414, «Д» №0004101303 підлягають визнанню протиправними та частковому скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по справі в розмірі 8 836,60 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2019 року №0002131414, №0002141414, №0002151414, №0004101303- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення формі «Р» №0002131414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 205 581,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення формі «Р» №0002141414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму податку на прибуток в розмірі 2 027 034,00 грн.

Визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення форми «П» №0002151414, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 517 854,06 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0004101303, яким Приватному акціонерному товариству «Автопідприємство «УКРБУД» збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 2 434,51 грн.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства «Автопідприємство «УКРБУД» судовий збір у розмірі 8 836,60 (вісім тисяч вісімсот тридцять шість гривень) 60 копійок, сплачений платіжним дорученням від 20 червня 2019 року №1989.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 07 липня 2021 року в присутності представників сторін.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Троянова


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.07.2021
Оприлюднено	18.07.2021
Номер документу	98362137
Судочинство	Адміністративне

Сіваченко Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.07.2021 по справі 200/7994/19-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/7994/19-а

Рішення
від 07.07.2021 по справі 200/7994/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД