Постанова

від 16.07.2021 по справі 400/3281/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3281/20 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Дата і місце ухвалення 29.12.2020р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Державного підприємства Володимирське про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом Державного підприємства Володимирське до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державного підприємства Володимирське про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 237 880,25 грн.

03.09.2020 року Державне підприємство Володимирське подало до суду першої інстанції зустрічний позов до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 року № 00000285104 та № 00000295104.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до Державного підприємства Володимирське про стягнення податкового боргу. Водночас, задоволено зустрічний позов Державного підприємства Володимирське до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.03.2020 року № 00000285104 та № 00000295104.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні зустрічного позову ДП Володимирське та задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення з відповідача податкового боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції Головне управління ДПС у Миколаївській області посилалось на те, що за ДП Володимирським рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 237 880,25 грн., яка утворилась на підставі податкових повідомлень-рішень та самостійно поданих декларацій.

Згідно розрахунку заборгованості Державного підприємство Володимирське , заборгованість виникла у зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме:

- 52 167,10 грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 00000285104 від 04.03.2020 року;

- 87 131,135 грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 00000295104 від 04.03.2020 року;

- 98 587 грн. визначених у податковій декларації з податку на додану вартість № 9082977342 від 16.04.2020 року за березень 2020 року (термін сплати - 30.04.2020 року).

Переплата станом на 17.03.2020 року становила 5,20 грн.

В свою чергу, ДП Володимирське шляхом подачі зустрічного позову оскаржило до суду податкові повідомлення-рішення від 04.03.2020 року № 00000285104 та № 00000295104.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд першої інстанції дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було проведено камеральні перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ДП Володимирське за червень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року та щодо своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), за наслідками якої складено акти від 20.02.2020 року №36/14-29-51-04-22/32778065 та №37/14-29-51-04-22/32778065.

Перевірками встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57, п. 201.10 ст. 201, п. 203.2 ст. 203 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю платнику податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 217 828,35 грн. Також встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

На підставі висновків вказаних актів перевірки відповідачем 04.03.2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення (форма Ш ):

- №00000285104, яким до ДП Володимирське застосовані штрафні санкції за порушення своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) в розмірі 52167,10 грн.;

- №00000295104, яким до ДП Володимирське застосовані штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в розмірі 87131,35 грн.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовом про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, ДП Володимирське посилалось на те, що затримка у реєстрації податкових накладних була обумовлена неможливістю здійснити перерахування на спеціальні рахунки підприємства коштів для формування позитивного значення реєстраційного ліміту, який формується з поточного рахунку підприємства, через накладення на всі рахунки підприємства арешту згідно постанови державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 15.07.2019 року, прийнятої в рамках виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/27/19 від 08.04.2019 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно доп. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Абзацом 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Дотримання строків реєстрації податкових накладних продавцем є визначальним. Недотримання цих вимог не тільки є порушенням податкової дисципліни продавця товару/послуг. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Звертаючись з зустрічним позовом до суду першої інстанції, ДП Володимирське посилалось на те, що постановою державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було накладено арешт на рахунки ДП Володимирське , що позбавило підприємство ДП Володимирське можливості поповнювати електронний рахунок для реєстрації податкових накладних.

В свою чергу колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодного доказу у підтвердження своєчасного надсилання спірних податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, наявності дійсних об`єктивних обставин, які свідчать про неможливість вчасної реєстрації податкових накладних та вжиття підприємством всіх можливих заходів з метою виконання покладеного на нього Податковим кодексом України обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Таким чином, підприємством не доведено, що під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг підприємство вчинило усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних у Реєстрі в установлені терміни, а затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача.

Сам по собі факт наявності постанови державного виконавця про арешт рахунків підприємства, не свідчить на думку колегії суддів, про відсутність вини підприємства у порушенні граничних строків реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність застосування контролюючим органом до ДП Володимирське штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 року № 00000285104 на суму 52167,10 грн. та від 04.03.2020 року № 00000295104 на суму 87131,35 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області до Державного підприємства Володимирське про стягнення податкового боргу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що сума податковому боргу, яка рахується за ДП Володимирське складається не лише із сум заборгованості по штрафним санкціям згідно податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 року № 00000285104 та № 00000295104, а й з суми податкового зобов`язання самостійно задекларованим платником податків - державним підприємством Володимирське згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9082977342 від 16.04.2020 року за березень 2020 року (термін сплати - 30.04.2020 року) в сумі 98 587 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями п. 54.1 п. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Пунктом 59.4 ст. 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ПК України).

Відповідно до п.п.95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою в установленому законодавством порядку, надсилання платнику податків вимоги про сплату боргу.

Судом встановлено, що відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 ПК України, податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу про сплату боргу за податковою адресою, яка отримано підприємством 24.03.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про наявності підстав для задоволення поданого Головним управлінням ДПС у Миколаївській області позову та стягнення з Державного підприємства Володимирське податкового боргу.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства Володимирське до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 року № 00000285104 та № 00000295104 відмовити.

Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Державного підприємства Володимирське про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство Володимирське (код ЄДРПОУ 32778065, 56065, Миколаївська область, Казанський район, смт. Казанка, с. Володимирівка, вул. Марії Павлової, буд. 36) в дохід держави податковий борг по податку на додану вартість в сумі 237880,25 (двісті тридцять сім вісімсот вісімдесят) грн. 25 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук