Ухвала

від 15.07.2021 по справі 813/2975/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2021 року

Київ

справа №813/2975/15

адміністративне провадження №К/9901/23824/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 813/2975/15 за позовом Державного підприємства Львівський бронетанковий завод до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Державне підприємство Львівський бронетанковий завод звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000732201, 0000702201, 0000712201, 0000722201 від 03 червня 2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 19 липня 2019 року касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 28 січня 2021 року у відкритому судовому засіданні, в повному обсязі виготовлено 02 лютого 2021 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 23 червня 2021 року (згідно відбитку штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті касаційної скарги).

Водночас з касаційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якої останній зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021року її було повернуто. Скаржник зауважує, що не звертався повторно з касаційною скаргою, оскільки не міг забезпечити відповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України в частині сплати судового збору. Також скаржник цитує частину п`яту статті 333 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Крім того, як убачається з відомостей реєстраційної картки поштового відправлення (провадження № К К/9901/7997/21), копію ухвали Верховного Суду від 16 березня 2021 року про повернення первинної касаційної скарги отримано скаржником 22 березня 2021 року.

Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся лише 23 червня 2021 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною скаргою.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім того, посилання скаржника на частину п`яту статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлено можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, визначеного статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів. Зазначена норма так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 813/2975/15 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко