Рішення

від 05.07.2021 по справі 761/40251/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40251/20

Провадження № 2/761/3342/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в загальному позовному провадженні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю Ласмак про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Ласмак , у якому із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.03.2021 року просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАСМАК на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1. в частині тверджень: Двух фигурантов отжима ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу та просив зобов`язати ОСОБА_3 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_2 шляхом повідомлення засобам масової інформації наступної інформації: Інформація поширена мною, ОСОБА_3 , про ОСОБА_2 , що містилась в моєму інтерв 'ю під назвою ОСОБА_3 : "Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7" , поширене на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 є недостовірною та не відповідає дійсності. та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЛACMAK протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом видалення вказаних тверджень та опублікування на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 із відповідним посиланням спростування наступного змісту: Інформація поширена ОСОБА_3 про ОСОБА_2 , що містилась в інтерв 'ю ОСОБА_3 під назвою ОСОБА_3 : "Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7" , є недостовірною та не відповідає дійсності . Стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано інтерв`ю ОСОБА_3 під назвою ОСОБА_3 : "Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7" , у якому розміщена недосвірна та негативна інформація про позивача в частині тверджень: Двух фигурантов отжима ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу . Вказані слова в бік позивача є негативною і недостовірною, оскільки він ні в яких схемах віджиму бізнесу фармацевтичної фірми участі не приймав та до фіскальної служби на роботу не переводився. Позивач до грудня 2019 року працював на різних посадах в СБУ України та був звільнений в розпорядження 20.12.2019 року, а в силу займаних посад позивач не мав жодної можливості приймати рішення у кримінальних провадженнях, а як оперативний співробітник діяв виключно в межах і на підставі доручень слідчого або прокурора. Між тим, вказана негативна щодо позивача інформація була доведена до великого кола осіб, оскільки була оприлюднена в мережі Інтернет, вона є фактичним твердженням та підлягає спростуванню. Поширення вказаної інформації впливає на зниження цінності особи позивача в очах оточуючих, в очах суспільства, тощо. Відповідач 2 створив умови для розміщення вказаної інформації в мережі Інтернет. Позивач вважає, що ця інформація не відповідає дійсності та завдає шкоди його честі і гідності і діловій репутації. Недостовірна інформація була поширена відповідачами шляхом доведення її до відома необмеженого кола осіб, стосується позивача і порушує його право на недоторканність ділової репутації.

Відтак, позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує права позивачів на повагу гідності, честі та недоторканності ділової репутації інформацію розміщену та поширену відповідачем на сайті відповідача 2 по тексту, а також зобов`язати відповідачів спростувати вказану недостовірну інформацію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились та свого представника не направили, хоча про дату і час розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подавали.

Згідно вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З врахуванням повідомлення відповідачів належним чином, суд 05.07.2021 року протокольною ухвалою визнав за можливе провести розгляд справи за відсутністю осіб, що не з`явились, у заочному порядку.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року у справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду у загальному позовному провадженні за участю сторін.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року у цій справі було витребовано докази власника Веб-сайта.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено її в судовий розгляд.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вважає, що даний позов слід задовольнити частково з огляду на таке.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно положень ст.5 Закону України Про інформацію , кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.1 ст.94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за № 1, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому, суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п.6 постанови від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до п.15 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Щодо факту поширення інформації, то під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Розглядаючи справу в межах позовних вимог судом встановлено, що дійсно у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано інтерв`ю ОСОБА_3 під назвою ОСОБА_3 : "Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7" , у якому розміщена недосвірна та негативна інформація про позивача в частині тверджень: Двух фигурантов отжима ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу . (надалі по тексту - спірна інформація див.а.с.37).

Саме вказану інформацію просить спростувати позивач як таку, що не відповідає дійсності, порочить його честь і гідність, впливає на зниження цінності особи позивача в очах оточуючих, в очах суспільства, тощо.

Судом встановлено, що вказана спірна інформація доведена до відома великого кола осіб - користувачів мережі Інтернет, що є доведеним та така спірна інформація з огляду на її зміст безсумнівно порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача.

Обставини поширення спірної інформації підтверджується експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 16.11.2020 року із роздруківкою спірної статті із відповідним текстом щодо позивача (а.с.28-54).

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як встановлено судом, то спірна інформації по тексту частково є фактичним твердженням, оскільки вона може бути перевірена на предмет її дійсності щодо істинності фактів і вона є недостовірною з огляду на те, що фактичних доказів на підтвердження достовірності таких висловлювань стороною відповідача суду надано не було.

Як зазначено у висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 18.03.2021 року у висловлюваннях ОСОБА_3 Двух фигурантов отжима ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу міститься негативна інформація про особу ОСОБА_2 , яка викладена у формі тверджень, а не оціночного судження. Вказана інформація про особу ОСОБА_2 сприяє формуванню у масового адресата його негативного образу та негативного ставлення до нього і за умови невідповідності цієї інформації дійсності, є принизливою для нього (т.2 а.с.3-20).

Крім того, згідно відповідей на запити адвоката від 02.12.2020 року СБ України, то позивач ОСОБА_2 проходив військову службу в органах СБ України на посадах осіб офіцерського складу з 03.08.2007 року по 14.07.2020 року (а.с.188).

Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У частинах першій та другій статті 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі Грабчук проти України (заява №8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі Довженко проти України (заява №36650/03). Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відтак, відповідачами не доведено, що позивач був фигурантом отжима бізнесу, тобто вчинив злочини, оскільки вироку суду, яким би було встановлено такі обставини надано не було, а також не відповідає дійсності інформація про те, що позивача перевели на іншу роботу та чи він взагалі працював у фіскальній службі .

При цьому, розповсюджена інформація в цій частині є негативною, стосується безпосередньо позивача, не носить оціночний характер, так як викладена у формі тверджень.

У даному випадку, поширена недостовірна інформація принижує статус позивача як громадянина в очах суспільства, в колі друзів, знайомих, тощо, оскільки необґрунтовано ставить під сумнів дотримання позивачем як працівником правоохоронних органів у роботі та виконанні ним службових обов`язків вимог законів України та загальноприйнятих норм моралі.

При цьому, з урахуванням недоведенності достовірності спірної інформації в цій частині жодним належним і допустими доказом, суд приходить до висновку про можливість визнання недостовірною інформацію виключно в частині, яка стосується тільки позивача із зазначенням його прізвищ по змісту спірних висловлювань (без висловлювань, де згадуються прізвища іншої особи, якої також стосувались спірні висловлювання), оскільки кожна особа вправі звернутись за захистом лише свого порушеного права, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини сторін, суд вважає доведеними обставини, на які посилався позивач у цій частині висловлення недостовірності інформації про позивача відповідачем 1 та її оприлюдненої відповідачем 2 на власному веб-сайті, й законними підстави вважати її такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача. В даному випадку в діях відповідачів наявні усі обов`язкові ознаки правопорушення юридичного складу.

Відтак, слід визнати недостовірною інформацію, розміщену та поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано інтерв`ю ОСОБА_3 під назвою ОСОБА_3 : "Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7" , у якому розміщена недосвірна та негативна інформація про позивача в частині тверджень: Двух фигурантов отжима ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу .

Розглядаючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію слід зазначити наступне.

Згідно рекомендацій п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

При цьому, відповідно до п.25 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Зважаючи на викладене і спосіб оприлюднення висловленої інформації, суд приходить до висновку про доцільність зобов`язання ТОВ "Ласмак" протягом 10 днів з дня вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію шляхом її видалення по в частині тексту: Двух фігурантов отжима ( ОСОБА_2 , …) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу з веб-сайту за відповідним посиланням та опублікувати на веб-сайті за посиланням спростування наступного змісту, а саме про те, що інформація: Двух фігурантов отжима ( ОСОБА_2 , …) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу , що містилась в інтерв`ю ОСОБА_3 під назвою ОСОБА_3 : Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7 ? , є недостовірною та не відповідає дійсності.

Враховуючи зобов`язання відповідача 2 видалити спірну інформації про позивача у інтерв`ю із ОСОБА_3 з мережі інтернет та опублікування даних про її неправдивість, суд не вбачає за необхідне зобов`язувати ОСОБА_3 замовляти та оплачувати її спростування за власний рахунок.

При вирішення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з п.3 ч.2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , позивач має навести у заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Проте, позивачем всупереч норм чинного законодавства, не зазначено в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, не надано доказів, які б підтверджували характер порушення його прав, доказів на підтвердження його моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків.

З огляду на наведене, підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача з відповідачів не вбачається.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачів в рівних частках підлягає стягненню сума понесених і документально підтверджених судових витрат у розмірі - 1680 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись ст. ст. 3-5, 13, 81, 133, 137, 141, 211, 258-259, 264-268, 272-283, 352-355 ЦПК України; ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст.ст. 94, 201, 277 ЦК України, Законом України "Про інформацію", Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за № 1, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю Ласмак про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 в інтерв`ю із ним на веб-сайті за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить ТОВ Ласмак , наступного змісту: Двух фігурантов отжима ( ОСОБА_2 , …) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласмак" протягом 10 днів з дня вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію шляхом її видалення по тексту: Двух фігурантов отжима ( ОСОБА_2 , …) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу з веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опублікувати на веб-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, спростування наступного змісту, а саме про те, що інформація: Двух фігурантов отжима ( ОСОБА_2 , …) из СБУ перевели на высокие должности в фискальную службу , що містилась в інтерв`ю ОСОБА_3 під назвою ОСОБА_3 : Мы выпили с ОСОБА_6 водки, и он спросил: "Ты веришь, что я мог отдать приказ по ОСОБА_7 ? , є недостовірною та не відповідає дійсності.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Ласмак судовий збір в сумі - 1680 грн. 00 коп., а саме по 840 грн. 00 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційни номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер невідомий, адрса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю Ласмак , код ЄДРПОУ 39649484, адреса знаходження: м.Київ, вул.М.Коцюбинського, 4Б.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

повний текст рішення виготовлено 09.07.2021 року