Ухвала

від 16.07.2021 по справі 947/20406/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/20406/21

Провадження № 1-кс/947/9781/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021167480000341 від 29.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

28.05.2021 до чергової частини відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від директора ОК ЖБК «Прибрежний 17» ОСОБА_4 в якій останній просить вжити заходи правового характеру до невстановленої особи, яка самовільно, всупереч законом встановленому порядку, зайняла частину земельної ділянки суміжної з ділянкою ОК «Житлово-Будівельний кооператив «Прибрежний 17» за адресою: с. Чорноморка, район безимяної балки.

За результатами розгляду даної заяви, зареєстровано кримінальне провадження №12021167480000341, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 356 КК України.

В процесі досудового розслідування встановлено, що частина земельної ділянки про яку вказує заявник, зайнята самовільно, прилягає до земельної ділянки ділянка АДРЕСА_1 .

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.03.2021 року, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:50:019:0028) загальною площею 0,12 Га, знаходиться у приватній власності ОСОБА_5 , надана для ведення індивідуального садівництва.

Відповідно до листа Київської районної адміністрації ОМР від 02.07.2021, її співробітниками 01.07.2021 проведено комісійне обстеження зазначеної території, за результатами якого зафіксовано встановлення металевої огорожі, що захоплює територію загального користування, що належить територіальній громаді міста Одеси.

Загальний розмір земельної ділянки АДРЕСА_2 мав площу 0,12га, однак її розміри штучно збільшені, а саме шляхом самозахоплення невідомою особою суміжної із нею земельної ділянки приблизною площею 100м2, що відноситься до земель загального користування та належить територіальній громаді міста Одеси.

Тому, для відвернення випадків подальшого відчуження будь-яким способом даного майна, його застави, можливого вчинення при реалізації прав на нього інших кримінальних правопорушень, відвернення випадків спричинення шкоди ймовірним майбутнім добросовісним набувачам, а також того, що даними незаконними діями фактично спричиняється майнова шкода територіальній громаді м.Одеси, що не дає їй можливості вільно розпоряджатися даним майном, виникла необхідність у накладені арешту на майно. Крім того, дані протиправні дії чинять перешкоди у користуванні іншими особами територією загального призначення.

Вказана частина самозахопленної земельної ділянки із розташованими на ній спорудами, фактично є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, на ній можуть продовжити здійснювати незаконне, подальше спорудження будь-яких об`єктів чи знищити вже існуючі, для приховування слідів вчинення кримінального правопорушення.

2. Висновки слідчого судді.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

2.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

2.2. Вирішення питання щодо відповідності клопотання про арешт майна ст. 171 КПК України.

Так, стороною обвинувачення, при складанні клопотання про накладення арешту на майно, не дотримані вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки у клопотанні не зазначені підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Як вбачається з клопотання, в якості обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначає про те, що вказана частина самозахопленної земельної ділянки із розташованими на ній спорудами, фактично є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, на ній можуть продовжити здійснювати незаконне, подальше спорудження будь-яких об`єктів чи знищити вже існуючі, для приховування слідів вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, в клопотанні необґрунтовано яким саме критеріям речових доказів відповідає нерухоме майно.

2.3. Висновки слідчого судді.

Беручи до уваги викладені обставини у сукупності, на думку слідчого судді, подане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, для належного оформлення відповідного клопотання, з належним зазначенням та відповідним обґрунтуванням необхідності дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна в рамках такого кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021167480000341 від 29.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1