Рішення

від 03.09.2007 по справі 9/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/87

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.09.07 р.                                                                               Справа № 9/87                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О. А.

При секретарі судового засідання   Гутевич С. Ю.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом  Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка

до відповідача Комунального підприємства „Малинича”, м.Горлівка

про стягнення 141грн.20коп.

У судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача –  Белякова О.О.-довіреність №06/19895 від 28.11.06р.(юрисконсульт);

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Закрите акціонерне товариство „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Малинича”, м.Горлівка про стягнення вартості використаного теплоносія в сумі 141грн.20коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №567 від 25.12.2001р.,додаткові угоди до нього, акти від 24.11.2005р. та 03.11.2005р., разрохунок вартості теплоносія при повторному заповненні внутрішньої системи обігріву жилих будинків, рахунок №12 від 30.12.2005р.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву б/н від 18.06.2007р., згідно з якою позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/1154 від 17.04.2007р. станом на 17.04.2007р. Комунальне підприємство „Малинича” значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.

          Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях господарський суд встановив:

25.12.2001р. між Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа” та Комунальним підприємством „Малинича” був укладений договір №567, згідно з яким постачальник (позивач) забезпечує жилий фонд, який знаходиться на обслуговуванні виконавця (відповідача) тепловою енергією на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення та орендарів до межі розділу теплових мереж.

Згідно до п.2.2.5 договору позивач проводив відключення тепла на межі розділу теплових мереж жилих будинків для виконання відповідачем ремонтних робіт на внутрішній системі опалення. Проти вказаного відповідач не заперечував.

Кількість теплоносія, використаного при скиданні та наповнені, і його температура підтверджені двосторонніми актами, підписаними представниками сторін, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно п.5.2.2 додаткової угоди від 20.01.2004р. до вищезазначеного договору відповідач сплачує позивачу вартість теплоносія, використаного при повторному заповнені теплоносієм внутрішньої системи опалення жилих будинків після усунення недоліків та ліквідації проривів на внутрішньо домових системах теплопостачання, згідно двосторонньому акту по розрахунку позивача. Вказаний пункт договору підписано сторонами без заперечень, у судовому порядку недійсним не визнаний.

Зазначені платежі підлягають оплаті відповідачем у семиденний строк з моменту отримання платіжної вимоги – доручення постачальника (п.5.2.3 додаткової угоди від 20.01.2004р. до договору №567).

Направлений позивачем рахунок для сплати вартості використаного теплоносія при повторному заповнені внутрішньої системи опалення №12 від 30.12.2005р. на сплату вартості скинутого теплоносія із внутрішніх систем опалення жилих будинків в розмірі 141грн.20коп.(копія супровідного листа №10/16369 від 30.12.2005р. наявна в матеріалах справи) відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач, відповідно до відзиву на позовну заяву, стверджує, що позивач до собівартості послуг, які увійшли до тарифу 2005р - 2006р. опалювального періоду включив повторне заповнення теплоносієм внутрішніх систем опалення. Доводи відповідача щодо неправомірності зазначених дій суд вважає безпідставними, оскільки витрати на воду, які відносяться до прямих матеріальних затрат при формуванні тарифу складаються, згідно п.п.7.3.4.1, 7.3.4.2 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики №47 від 06.03.2002р. „Про затвердження методичних рекомендацій по плануванню, обліку та калькуляції собівартості робіт (послуг) на підприємствах та організаціях житлово-комунального господарства”, п.3.2.1 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики №191 від 08.09.2000р. „Про затвердження правил розрахунків подвійного тарифу на теплову енергію та гарячу воду”, п.12 Постанови КМУ №955 від 10.07.2006р. „Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, поставку теплової енергії та послуги по централізованому опаленню та поставці гарячої води” витрати на воду для технічних потреб, яка використовується для заповнення теплових мереж, підпитку котлоагрегатів, промивку фільтрів при хімчистці води; витрати на холодну воду, яка використовується для подачі в систему гарячого водопостачання згідно нормативів.

Згідно пояснень позивача витрати води на повторне заповнення теплових мереж в розрахунок тарифу на послуги теплопостачання не включались.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, відповідач не довів суду правомірність своїх заперечень. Свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору не виконав, у зв'язку з чим з його боку виникла заборгованість в сумі 141грн.20коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості використаного теплоносія при повторному заповнені теплових мереж в сумі 141грн.20коп є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85,  Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка до Комунального підприємства „Малинича”, м.Горлівка про стягнення вартості використаного теплоносія в сумі 141грн.20коп. – задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Малинича” (за адресою: вул..Малинича, 42, м.Горлівка, Донецька область, 84642, р/р 26007200030411 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334088, код ЄДРПОУ 31685457) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (за адресою: вул..Ак.Павлова, 13, м.Горлівка, Донецька область, 84601, р/р 26005414020000 АБ „Ікар-Банк”, МФО 334594, код ЄДРПОУ 03337007) суму боргу в розмірі 141грн.20коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 03.09.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя