Рішення

від 08.07.2021 по справі 915/73/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року Справа № 915/73/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Підприємства об`єднання громадян "Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих",

54008, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 103А; код ЄДРПОУ 03967843

представник позивача: Нікітіна Ю.В., АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян "Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих",

56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кібрика, 2; код ЄДРПОУ 03967859

про: розірвання договору про спільне використання бази відпочинку, стягнення 130 404,99 грн.

Підприємство об`єднання громадян "Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (далі - Миколаївське УВП УТОС) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 22.01.2021 до Підприємства об`єднання громадян "Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (далі- Вознесенське УВП УТОС) про розірвання договору про спільне використання бази відпочинку "Ювілейна" від 01 березня 2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем; стягнення заборгованості по витратам на базу відпочинку "Ювілейна" в розмірі 130 404,99 грн, в тому числі за 2020 рік - 120661,12 грн; за 2019 рік - 2756,67 грн; за 2018 рік - 6 987,20 грн.; стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов спірного договору у зв`язку з чим утворилась заборгованість не сплачена в добровільному порядку та просить розірвати договір про спільне використання бази відпочинку "Ювілейна", укладений 01 березня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.02.2021 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява з долученими документами на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2021.

Ухвалою суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 березня 2021 о 09 год. 30 хв.

04.03.2021 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшов відзив відповідача на позовну заяву № б/н від 02.03.2021, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи про відсутність обгрунтування позивачем підстав розірвання договору, відсутність підтверджуючих фінансових документів на підтвердження понесення ним витрат, які позивач просить стягнути з відповідача, заперечував окремо про стягнення коштів за 2020 рік, посилаючись на те, що не реалізував у 2020 році не однієї путівки (а.с.82 -86).

29.03.2021 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла відповідь на відзив, у якій позивач:

- висловлює незгоду з аргументами відповідача щодо того, які саме витрати вважати постійними, а які поточними, вказуючи, що на його думку, всі витрати, які зазначені відповідачем у відзиві є постійними, окрім споживання води, електроенергії та вивозу ТБО, ці витрати позивачем розраховувались відповідно до реалізованих путівок;

- зазначає, що починаючи з 2009 року відповідач сплачував рахунки та виконував умови договору до 2018 року, не висловлюючи будь-яких заперечень щодо рахунків, схема та порядок розрахунків з моменту укладення договору до 2020 року включно не змінювались, тому заперечення та аргументи відповідача після звернення позивача до суду щодо незрозумілості рахунків, без посилання, де саме, на його думку, помилка чи неточність є необгрунтованими;

- вказує на неподання відповідачем позивачу даних про реалізовані путівки, а тому позивач вимушений був провести розрахунок відповідно до постійних витрат;

- повідомляючи про відсутність наміру сплачувати рахунки за 2020 рік в порушення умов договору відповідач не звертався для врегулювання спірного питання до позивача;

- на підтвердження трудових відносин працівника ОСОБА_1 позивачем надано копії наказів про прийняття на роботу та звільнення;

- на підтвердження наявності заборгованості надані первинні документи.

Ухвалою суду від 16.03.2021, яку занесено до протоколу у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.04.2021.

06.04.2021 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання з 08.04.2021 на іншу дату у зв`язку з захворюванням на Ковід-19 директора відповідача, яка представляє інтереси відповідача у суді.

Ухвалою суду від 08.04.2021 позовну заяву №б/н від 22.01.2021 Підприємства об`єднання громадян "Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" у справі № 915/73/21 - залишено без руху на підставі ч.11 ст.176 ГПК України, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, що визначені в ухвалі суду - до 13 квітня 2021 року.

15.04.2021 до суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшов лист від 13.04.2021 з додатками, на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2021, направлення якого на адресу суду та відповідачу здійснено позивачем у строк визначений судом, а саме 13 квітня 2021 року. До листа позивачем додано виправлений текст позовної заяви, в якій позивач як на підставу для розірвання договору посилається на ч. 2 ст. 651 ЦК України - істотне порушення договору другою стороною.

Ухвалою суду від 19.04.2021 продовжено розгляд справи № 915/73/21 на стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 27.04.2021.

27.04.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 27.04.2021 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника відповідача в період з 25.03.2021 по 08.04.2021 на лікарняному та неможливістю в цей період часу ознайомитися з копіями документів, які надійшли від позивача та висловлення своєї позиції з їх приводу. Окрім того посилається на те, що представник відповідача ПОГ Вознесенське УВП УТОС , яка є керівником підприємства, перебувала на абмулаторному лікуванні через захворювання на COVID-19 , а тому можливості узгодити позицію у справі з приводу поданих документів не було.

У підготовчому засіданні 27.04.2021 ухвалено провести розгляд справи № 915/73/21 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19 ; підготовче засідання відкладено на 15.06.2021; відповідачу визначено строк до 15.05.2021 надати заперечення на відповідь на відзив з доказами направлення на адресу позивача, у разі наявності у позивача пояснень на заперечення відповідача надати в строк до 28.05.2021 з доказами направлення на адресу відповідача, про що представники сторін повідомлені належним чином в залі судового засідання під звукозапис та під розписку.

17.05.2021 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 14.05.2021 з додатками, в яких останній зазначає наступне.

Як вбачається з Рахунків, копії яких долучені до матеріалів справи, вартість робіт та послуг визначається як вартість постійних витрат - виходячи з 42% від загальної вартості таких робіт та послуг (пропорційно житлової площі, яку займає Вознесенське УВП УТОС), що не відповідає умовам Договору, а тому такий розрахунок вартості даних робіт та послуг є неправильним та не може бути прийнятий судом, та вартість таких робіт та послуг не може бути стягнута з відповідача.

Зазначає, що згідно довідки ПОГ Вознесенське УВП УТОС від 31.03.2021 за №44, ПОГО Вознесенське УВП УТОС за період оздоровчого сезону 2018, передали на облік ПОГ Миколаївське УВП УТОС 153 реалізованих путівок для обліку в єдиному журналі, який заповнювався завідуючим бази ПОГ Миколаївське УВП УТОС , в 2019 - 124 путівки. На запит до позивача по надання загальної кількості путівок, реалізованих по роках: в 2018, 2019, 2020, інформація не була надана. З книги реєстрації відпочиваючих по базі відпочинку Ювілейна за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки неможливо визначити загальну кількість путівок, зареєстрованих на базі відпочинку, так як кількість визначається підряд за всі роки. Тому неможливо визначити кількість спожитих послуг в 2018 в пропорційному співвідношенні до загальної кількості путівок. Вказує, що так само в книзі реєстрації відпочиваючих за 2019, наявна лише інформація про кількість зареєстрованих відпочиваючих, без зазначення загальної кількості зареєстрованих путівок. Тому зазначення в рахунках, що показники загальних витрат по послугам помножуються на 42% (житлової площі, якою користується відповідач), є неправильним, та не може бути прийнято судом.

Вказує, що в 2020 відповідач не споживав послуги з постачання електроенергії, водопостачання, викачки стічних вод, вивезення твердих побутових відходів, так як отримав від позивача листа про припинення договору та згідно Постанови Президії Центрального правління УТОС від 26.11.2019 за № 12-11-2р Про розмежування території бази відпочинку Ювілейна було постановлено: передати по Акту приймання-передачі на баланс ПОГ Вознесенське УВП УТОС два будинки для відпочинку, побудовані за кошти ПОГ Вознесенське УПВ УТОС ; вирішити технічні питання з розмежування та облаштування території. У зв`язку з чим, територія бази підлягала розмежуванню, внаслідок чого позивачем припинялося надання будь-яких послуг відповідачу. Постачання електроенергії з кінця 2019 року з боку позивача було припинене, та відповідач здійснив підключення через базу відпочинку Дельфін . А тому показники лічильників в будиночках, на які посилається позивач, свідчать про споживання електроенергію не через мережі бази відпочинку Ювілейна , а через мережі бази відпочинку Дельфін . Тому, вважає, що відповідач не повинен сплачувати за електроенергію, яка споживалася лише позивачем. Тим більше, як вбачається з показників лічильників, електроенергія в будиночках споживається виключно в сезон відпочинку - в червень-серпень щороку.

Окрім того, в рахунках зазначається нарахування відповідачу сум заробітних плат працівників позивача та нарахувань на їх заробітні плати. При цьому позивач виходить з показника 42% при розрахунку. Згідно табелю обліку використовування робочого часу за серпень 2018, позивач нараховував заробітну плату 10 штатним працівникам. Доказів того, що такий штатний розпис був затверджений, позивач не надав.

Вважає, що підстав для нарахування позивачем оплати послуг за користування телефоном та нарахування та сплати відповідачем витрат на бензин, який зазначається в рахунках, немає. Також не підлягають врахуванню при розрахунку між сторонами кошти, які позивач сплачує на користь бази відпочинку Нептун . Позивачем не надано будь-яких документів, які б підтверджували наявність між вказаними особами договірних відносин та умови таких відносин, порядок нарахування та сплати спожитої електроенергії чи її втрат, про які йдеться в рахунках ТОВ База відпочинку Нептун , та зазначає, що незрозуміло яким чином повинна визначатися кількість такої електроенергії та втрат для відповідача, оскільки вона визначатися згідно лічильників, а не житлової площі.

Вказує, що у відповідача наявні зауваження по наданим позивачем рахункам: № 335 від 12.09.2018; № 336 від 12.09.2018; № 370 від 11.10.2018; № 420 від 09.11.2018; №476 від 12.12.2018; № 4 від 10.01.2019; № 66 від 11.02.2019; № 155 від 15.04.2019; № 180 від 07.05.2019; № 252 від 18.06.2019; № 292 від 12.07.2019; № 230 від 13.08.2019; № 441 від 03.10.2019; №459 від 06.11.2019; № 19 від 14.01.2020.

Зазначає, що інші рахунки за 2020 не можуть бути прийняті судом для нарахування заборгованості, оскільки позивач надіслав листа про розірвання договору, територія відповідача не обслуговувалася ним та не здійснювалася її охорона, жодні інші послуги не надавалися.

Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

31.05.2021 до суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками № б/н від 28.05.2021.

10.06.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання від 09.06.2021 про долучення до матеріалів справи наступних документів: розрахунку від 27.05.2021 за 2018; розрахунків від 27.05.2021 за 2019 та 2020 роки; копій нарахувань туристичного збору за 2019; копій Акту від 28.06.2018 та доказів направлення пояснень з додатками позивачу.

15.06.2021 до суду від представника позивача надійшла заява від 15.06.2021 про долучення до матеріалів справи довідки від 15.06.2021.

У підготовчому засіданні 15.06.2021 долучено до матеріалів справи супровідний лист позивача з додатками; пояснення відповідача від 10.06.2021 з додатками та заяву позивача від 15.06.2021 з додатками; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2021, про що представники сторін повідомлені належним чином в залі судового засідання під розписку та під звукозапис.

08.07.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання від 08.07.2021, в якому остання просила розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 08.07.2021 не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на базу відпочинку Ювілейна , виданого на підставі рішення виконкому Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 20.12.2001 за №6, база відпочинку Ювілейна , яка розташована в с. Чорноморка по вул. Лагірна коса, 15 належить Центральному правлінню Українського товариства сліпих в особі Миколаївського учбово-виробничого підприємства УТОС.

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 080117 від 05.05.2006 посвідчено право Миколаївського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих постійного користування земельною ділянкою площею 0,8610 га в межах території Чорноморської сільської ради (зона відпочинку Лагерна коса) Очаківського району Миколаївської області на підставі розпорядження Миколаївської облдержадміністрації від 03.03.2006 № 62-р для рекреаційного призначення під розміщення та експлуатацію бази відпочинку Ювілейна .

Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.10.2020 № 229163945 вбачається, що право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер:4825184800:03:000:2823, площею 0,861 га на підставі державного акта серія ЯЯ №080117 від 05.05.2006 належить ПОГ Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих .

01.03.2009 між Миколаївським УВП УТОС та Вознесенським УВП УТОС укладено Договір про спільне використання бази відпочинку Ювілейна Українського товариства сліпих. За умовами договору позивач виділяє, а відповідач приймає у постійне користування два будиночки на базі відпочинку Ювілейна житловою площею 225,5 кв.м., меблі та побутову техніку відповідно до акту приймання-передачі. Ремонт, підготовку до сезону та утримання власних будиночків кожна зі сторін здійснює самостійно, за власні кошти (а.с.16).

Розділом 6 договору передбачений розподіл видатків на утримання бази відпочинку. Так, кошти фінансової підтримки з державного бюджету, виділені позивачеві на утримання бази відпочинку, в розрахунках між підприємствами не враховуються (п.6.1). При наявності коштів фінансової підтримки з державного бюджету на ремонт будинків та устаткування бази відпочинку, а також на оплату використаних комунальних послуг, кошти розподіляються пропорційно до реалізованих путівок (п.6.2).

Видатки на утримання бази відпочинку розподіляються сторонами відповідно до п.6.3 договору на постійні : визначаються відповідно до плану підготовки бази відпочинку до роботи влітку та кошторису витрат на фактично виконані роботи. Постійні витрати розраховуються сторонами пропорційно житлової площі, яка використовується сторонами. Поточні: визначаються згідно реалізованих відповідачем путівок за фактично спожиті комунальні послуги пропорційно до загальної кількості реалізованих путівок. Облік та розрахунок за спожиту електроенергію відповідачем здійснюється по фактичним показникам приладів обліку в належних йому будиночках.

Порядок розрахунків передбачено пунктом 7 договору. Так, відповідно до п.7.1 договору всі видатки оплачуються Вознесенським УВП УТОС згідно наданих Миколаївським УВП УТОС рахунків протягом 5 (п`яти) банківських днів шляхом перерахування безготівкових коштів за реквізитами Миколаївського УВП УТОС. Звірка та розрахунки по видаткам на утримання бази відпочинку по закінченню сезону проводяться сторонами до 01 жовтня кожного року (п.7.2).

Пунктом 10.2 договору визначено, що договір укладений на невизначений термін та не може бути розірваний в односторонньому порядку.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Позивач, звертаючись до суду з позовом просив, окрім вимог про розірвання договору, стягнути з відповідача заборгованість по витратам на базу відпочинку "Ювілейна" в розмірі 130 404,99 грн., з яких: за 2020 рік - 120 661,12 грн.; за 2019 рік - 2756,67 грн.; за 2018 рік - 6 987,20 грн.

На обґрунтування наявності заборгованості, її змісту та розміру позивачем долучено до позовної заяви:

1) розрахунок заборгованості за період з 01.08.2018 по 30.11.2020, згідно з яким, станом на 01.12.2020 заборгованість відповідача складає 130404грн. 99 коп. (а.с.57-58 т.1);

2) розрахунок заборгованості за період з 01.08.2018 року по 30.11.2020 року, із якого вбачається, що (а.с.52 т.1):

- за період з серпня по грудень 2018 року заборгованість відповідача складає 6987,20 (нараховано 82138,63 грн., сплачено 74835,62 грн. взаємозалік 315,81 грн.);

- за 2019 рік 2756,67 грн. (нараховано 10422 грн., сплачено 83465,62 грн. взаємозалік 14199,71 грн.);

- за 11 місяців 2020 року 120661,12 грн. (нараховано 120661,12 грн., сплачено 0 грн. взаємозалік 0 грн.);

3) розшифровку рахунків, наданих відповідачу по спільному використанню бази відпочинку за 2020 рік: позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату видатків за 2020 рік: №42 від 05.02.2020 на суму 6520,28 грн., №234 від 30.06.2020 на суму 46735,26 грн. №302 від 12.08.2020 на суму 20058, 97 грн., №335 від 09.09.2020 на суму 24640,71 грн., №383 від 15.10.2020 на суму 6568,21 грн.; №473 від 10.12.2020 на загальну суму 120661,12 грн. (а.с.31 т.1).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач листом від 27.12.2018 №121 повідомляє позивача про сплату ним усіх рахунків за 2018 рік, крім заробітної плати сторожа ОСОБА_1 , оскільки вказаної особи на базі відпочинку не було (а.с.90 т.1).

Проте, позивач, посилаючись на необґрунтованість твердження відповідача про відсутність сторожа ОСОБА_1 надав до суду копії наказу №66-к від 04.08.2017 про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 04.08.2017 підмінним сторожем та копію наказу №51-к від 01.10.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з 01.10.2018 за згодою сторін.

Дослідивши обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача коштів за 2018 рік - заробітна плата сторожа ОСОБА_1 та твердження відповідача про відсутність такої особи на базі відпочинку, суд дійшов висновку про доведеність працевлаштування сторожа ОСОБА_1 підмінним сторожем для охорони бази відпочинку Ювілейна і як наслідок наявність обов`язку відповідача відповідно до умов договору компенсувати витрати на його заробітну плату, що підтверджує обґрунтованість вимог про стягнення коштів за 2018 рік в сумі 6 987,20 грн.

Листом № 346 від 03.10.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості та надання даних для проведення звірки рахунків, листами від 11.08.2020 №82, від 16.09.2020 №94, рекомендував погасити заборгованість (а.с.39, 37, 34 т.1).

Листом № 23 від 07.02.2020 відповідач попередив позивача, що з 01.01.2020 не буде сплачувати рахунки позивача (а.с.60 т.1).

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що повідомляючи про відсутність наміру сплачувати рахунки за 2020 рік в порушення умов договору відповідач не звертався до нього для врегулювання спірного питання.

Листом № 3429-Ц20 від 20.05.2020 УТОС вказав керівникам обох сторін договору про спільне використання бази відпочинку Ювілейна на необхідність виконання постанови Президії Центрального правління УТОГ від 26.11.2019 за №12-11-2р. Про розмежування території бази відпочинку Ювілейна та проведення повноцінних розрахунків (а.с.102 т.1).

Відповідачем у відзиві зазначено, що згідно із розшифровки рахунків виставлених йому, позивач просив оплатити наступні види робіт на послуг: заробітна плата сторожів з нарахуваннями, використання електромереж (Нептун), електроенергія, технічна перевірка засобу обліку РЕС, автоматичний вимикач, повірка водолічильника, водомір для холодної води, бактерицидний та хімічний аналіз води (санстанція), благоустрій та освітлення прилеглої території, аварійно-рятувальне обслуговування, плата за воду, викачка стічних вод, ремонт електропостачання бази, електротехнічні виміри, навчання рятувальник, вивезення ТБО, обстеження дна. При цьому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості відповідач обґрунтовує свою незгоду, зокрема:

- заперечуючи вірність розрахунку, складеного позивачем посилається на те, що частина робіт та послуг із переліку позивача відноситься до поточних робіт (електроенергія, використання електромереж, благоустрій та освітлення прилеглої території, плата за воду, викачка стічних вод, вивезення ТБО, заробітна плата сторожа, нарахування на зарплату, аварійно-рятувальне обслуговування), а за умовами договору вартість робіт та послуг повинна визначатись, виходячи із кількості реалізованих відповідачем путівок за фактично спожиті послуги пропорційно загальній кількості реалізованих путівок. При цьому, відповідач зазначає, що в 2020 році ним не реалізовано жодної путівки, що підтверджується журналом обліку путівок. Однак, в рахунках позивача вартість таких робіт та послуг визначається як вартість постійних витрат виходячи з 42% від загальної вартості робіт та послуг пропорційно житловій площі, яку займає відповідач. У зв`язку з відсутністю у матеріалах справи рахунків за 2018-2019 роки, відповідач не може зробити висновки щодо нарахування коштів за послуги за вказаний період. Крім того, відповідач вказує на щорічне отримання позивачем державної підтримки, а рахунки виставляє на покриття усієї вартості без врахування вказаних коштів;

- вважає безпідставними вимоги щодо стягнення вартості електроенергії в 2020 році, зазначаючи про відключення позивачем електроенергії шляхом перерізання дротів електроенергії та вимушеність у зв`язку з цим підключатись до електроенергії через сусідню базу відпочинку Дельфін , що підтверджує актом від 31.08.2020 (а.с.125, 140 т.1) та договором №01/60-183Н про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу (а.с.141-142 т.1).

Довідкою №51 від 18.12.2020 позивач повідомляє, що згідно технічної документації по базі відпочинку Ювілейна , житлова площа спальних корпусів складає 542,30 кв.м., а житлова площа двох будинків, які надані відповідачеві для використання становить 225,50 кв. м. або 42% від загальної площі.

Пунктом 2, 3 договору передбачено, що Вознесенське УВП УТОС самостійно реалізує путівки відпочиваючим в вище зазначених будиночках. Путівки, реалізовані Вознесенським УВП УТОС реєструються в єдиному журналі обліку путівок завідуючим базою відпочинку в присутності представника Вознесенського УВП УТОС.

Позивач у відповіді на відзив вказує на неподання відповідачем позивачу даних про реалізовані путівки у 2020 році, а тому позивач вимушений був провести розрахунок відповідно до розрахунку постійних витрат (пропорційно житловій площі).

З цього приводу суд окремо зазначає, що для позивача умови договору про спільне використання бази відпочинку щодо віднесення витрат до постійних або поточних і як наслідок розрахування витрат пропорційно житловій площі (для постійних) або від кількості реалізованих путівок (для поточних) є чітко визначеними та не надають права у випадку відсутності інформації щодо реалізованих відповідачем путівок у 2020 році розраховувати поточні витрати виходячи із порядку розрахунку постійних витрат.

У підготовчому засіданні 08.04.2021 представник позивача на підставі розрахунку витрат за 2020 рік, вказав, що на його думку усі витрати, зазначені в розрахунку в п.1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 17 є постійними, окрім п.3, 11, 12, 16 (електроенергія, плата за воду, викачка стічних вод, вивезення твердих побутових відходів).

Доповідними записками від 26.06.2020, 10.07.2020, 28.08.2020, які долучені до матеріалів справи, завідуюча бази відпочинку ОСОБА_2 доводила до відома керівника позивача, що представники ПОГ Вознесенського УВП УТОС на протязі всього оздоровчого сезону 2020 року запускали на територію бази відпочинку Ювілейна людей, автомобілі з людьми, які знаходились на території без реєстрації, наповненість будинків візуально на рівні 2019 року.

У зв`язку з виникненням в процесі спільного користування базою відпочинку Ювілейна суперечностей та непорозумінь між сторонами договору Президією Центрального правління УТОС була створена виїзна робоча комісія, яка за результатами роботи прийняла рішення про доцільність внутрішньовідомчого розмежування території бази відпочинку Ювілейна , при цьому зазначивши, що директор відповідача не в праві претендувати на отримання бюджетних коштів.

Так, за результатами роботи комісії Постановою Президії Центрального правління УТОС від 26.11.2019 за №12-11-2р. Про розмежування території бази відпочинку Ювілейна між ПОГ Вознесенське УВП УТОС та ПОГ Миколаївське УВП УТОС вирішено:

1) передати по акту приймання-передачі на баланс ПОГ Вознесенське УВП УТОС два будинки для відпочинку, побудовані за кошти ПОГ Вознесенське УВП УТОС .

2) вирішити технічні питання з розмежування та облаштування території, зокрема:

- дозволити за рахунок коштів ПОГ Вознесенське УВП УТОС встановити паркан, який спрямувати рівною лінією по всій території бази від огорожі пляжу до середини будівлі санвузла (вбиральні) і далі від неї прямо до огорожі бази, цю лінію розмежування відобразити на плані території бази відпочинку;

- ПОГ Миколаївське УВП УТОС прибрати з території, виділеної ПОГ Вознесенське УВП УТОС своє майно (кунг, контейнери, рибальський будиночок);

- ПОГ Вознесенське УВП УТОС за власні кошти перемістити будинок для відпочиваючих, що належить ПОГ Миколаївське УВП УТОС на його територію;

- дозволити ПОГ Вознесенське УВП УТОС за власні кошти встановити ворота для заїду на виділену територію;

- право користування вбиральнею залишити за ПОГ Миколаївське УВП УТОС ;

- провести взаєморозрахунки по заборгованості ПОГ Вознесенське УВП УТОС по використання бази відпочинку до 30.11.2019 року.

В матеріалах справи міститься довідка відповідача №175 від 03.11.2020, якою він повідомляє, що на підставі акту від 25.06.2020 та відповідно до роз`яснень Центрального правління ГО Всеукраїнська організація інвалідів УТОС від 01.07.2020 на виконання постанови Президії Центрального правління ГО Всеукраїнська організація інвалідів УТОС від 26.11.2019 будиночки під літерою Е-1 та літерою 3-1 були прийняті на баланс підприємства (а.с.147 т.1).

До матеріалів справи також долучена довідка позивача, в якій він зазначає, що згідно довідки ПОГ Вознесенського УВП УТОС №175 від 03.11.2020 будинки під літерою Е-1 та під літерою 3-1, які розташовані на території бази відпочинку Ювілейна поставлені на баланс зазначеного підприємства 25.06.2020. Акт складено в довільній формі. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 818 від 13.09.2016 Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб`єктами державного сектору та порядку їх складання затверджено акт приймання-передачі основних засобів типової форми. На даний час вказані будинки находяться на балансі ПОГ Миколаївське УВП УТОС.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог Постанови Президії Центрального правління УТОГ від 26.11.2019 за №12-11-2р. Про розмежування території бази відпочинку Ювілейна між ПОГ Вознесенське УВП УТОС та ПОГ Миколаївське УВП УТОС щодо передачі по акту приймання-передачі на баланс ПОГ Вознесенське УВП УТОС двох будинків для відпочинку, побудованих за кошти ПОГ Вознесенське УВП УТОС спільний акт приймання-передачі на баланс відповідача двох будинків сторонами договору не підписувався.

Українське товариство сліпих листом від 01.07.2020 №3440-Ц20 щодо питання одностороннього підписання акту та виконання постанови висловило свою думку з цього приводу, зазначивши, що відмова директора ПОГ Миколаївське УВП УТОС від писання акту приймання-передачі 2-х будиночків з балансу Миколаївського УТОС на Вознесенське УВП УТОС вважається таким, що підписаний односторонньо та має юридичну силу . Про відмову директора ПОГ Миколаївське УВП УТОС від підписання складено акт відповідно до вимог діючого законодавства.

Не погоджуючись із Постановою Президії Центрального правління УТОГ від 26.11.2019 за №12-11-2р. ПОГ Миколаївське УВП УТОС звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про скасування постанови від 26.11.2019, зобов`язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (справа №915/895/20).

За результатами розгляду справи №915/895/20 рішенням від 17.02.2021 Господарський суд Миколаївської області позовну заяву задовольнив частково, зобов`язав підприємство об`єднання громадян "Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою серія ЯЯ № 080117 площею 0.8610 га, що розташована в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, шляхом демонтажу побудованого на ній паркану та усіх будівельних відходів, техніки та відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав", в іншій частині вимог-відмовив.

Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов`язання. Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов`язань, зокрема.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 612 ЦК України передбачено, що:

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що протягом 2018-2020 років сторони оспорюваного договору неодноразово попереджали (повідомляли) одне одну про розірвання/припинення дії договору, при цьому відповідно до п.п. 10.1,10.2 договору зміни умов договору в односторонньому порядку, без згоди іншої сторони не мають юридичної сили, договір укладений на невизначений термін та не може бути розірваний в односторонньому порядку. Тобто, враховуючи не додержання порядку розірвання договору сторонами (необхідна одночасна згода обох сторін щодо розірвання, яка належним чином оформлена) станом на час слухання справи в суді договір є діючим.

Згідно з п. 7.1 договору всі видатки оплачуються Вознесенським УВП УТОС згідно наданих Миколаївським УВП УТОС рахунків протягом 5 (п`яти) банківських днів шляхом перерахування безготівкових коштів за реквізитами Миколаївського УВП УТОС.

Відповідно до п.8.1 договору Миколаївське УВП УТОС має право вимагати своєчасної та повної оплати згідно наданим рахункам за фактично використані Вознесенським УВП УТОС послуги.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з того, що договір про спільне використання бази відпочинку Ювілейна Українського товариства сліпих від 01.03.2009 є діючим, відповідач повинен виконувати свої обов`язки про проведення розрахунків.

Повідомлення відповідачем позивача листом №23 від 07.02.2020 про відсутність наміру сплачувати кошти на виконання договору про спільне використання бази відпочинку починаючи з 2020 року та відсутність розрахунків у 2020 році, враховуючи те, що договір про спільне використання діючий є неналежним виконання умов договору з боку відповідача.

Посилання відповідача на приєднання до електропостачання сусідньої бази відпочинку Дельфін та укладення договору 24.09.2020 про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №01/60-183 не позбавляють обов`язку здійснювати розрахунки за договором про спільне використання бази відпочинку.

В матеріалах справи містяться акти звірки взаємних розрахунків: зокрема, акт звірки за період з 08.04.2014 по 05.05.2018, підписаний представниками обох сторін договору, акти звірки за період з 01.08.2018 по 01.06.2020 та за період з 01.06.2020 по 31.06.2020, підписані тільки представниками однієї із сторін.

Твердження відповідача щодо щорічного отримання позивачем державної підтримки та не відображення її в рахунках відповідача (виставляє рахунки на покриття усієї вартості без врахування коштів державної підтримки) судом до уваги не приймаються, оскільки з прийняттям 26.11.2019 Постанови Президії Центрального правління УТОГ за №12-11-2р. Про розмежування території бази відпочинку Ювілейна між ПОГ Вознесенське УВП УТОС директор відповідача не в праві претендувати на отримання бюджетних коштів і як наслідок на зменшення своїх витрат за рахунок вказаних коштів.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по витратам на базу відпочинку "Ювілейна" в загальному розмірі 130 404,99 грн., що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Щодо обґрунтованості позовних вимог про розірвання договору, суд зазначає наступне.

Позивач в уточненій позовній заяві як на підставу для розірвання договору про спільне використання бази відпочинку посилається на ч.2 ст. 651 ЦК України - істотне порушення договору другою стороною.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Господарський договір залишається чинним, доки не припиняться всі господарсько-договірні зобов`язання, що виникли на його підставі, незалежно від того, чи минули встановлені сторонами терміни виконання окремих договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 651 ЦК України підстави для зміни або розірвання договору є, зокрема:

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 ЦК України передбачено порядок зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, а саме:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідач заперечує проти розірвання договору з підстав, зазначених позивачем - у зв`язку з наявністю заборгованості відповідача, при цьому зазначає, що договір від 01.03.2009 фактично припинений у зв`язку з прийняттям Постановою Президії Центрального правління УТОГ від 26.11.2019 за №12-11-2р., після прийняття якої територія бази фактично розділена парканом, а спільне користування базою фактично припинилось, тому кожне з підприємств повинно нести витрати кожне за свою територію та будиночки (а.с.85).

Листом від 03.04.2020 №31 позивач повідомляє відповідача: на даний час договір про спільне використання розірвано.. (а.с.101).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п. 10.1 договору зміни умов договору в односторонньому порядку, без згоди іншої сторони не мають юридичної сили.

Відповідно до п. 10.2 договір укладений на невизначений термін та не може бути розірваний в односторонньому порядку.

Пунктами 10.3, 10.4 договору передбачено, що всі спірні питання та суперечки вирішуються шляхом переговорів. Зміни та доповнення оформлюються у вигляді письмових додатків, що мають однакову юридичну силу з договором та є його невід`ємною частиною.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи протягом тривалого часу, починаючи з кінця 2018 року сторони договору про спільне використання бази відпочинку не можуть в добровільному порядку виконувати умови договору та не намагаються мирно співмешкати на базі відпочинку (розташованій на земельній ділянці, яка праві постійного користування закріплена за позивачем), що підтверджується також наявними в матеріалах справи неодноразовими зверненнями сторін договору до правоохоронних органів, зверненням до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про усунення перешкод користування земельною ділянкою, а відповідач систематично не виконує свої обов`язки за договором-не проводячи розрахунки в добровільному порядку, оскільки вважає договір про спільне використання припиненим.

Таким чином, зважаючи на істотне порушення стороною договору такої умови договору про спільне використання бази відпочинку, як не перерахування коштів на утримання бази відпочинку, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог до суду не надав.

Враховуючи викладене, за результатами розгляду справи судом встановлені обставини істотного порушення договору про спільне використання бази відпочинку другою стороною щодо своєчасного проведення розрахунків, що є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 10.10.2020, укладений між адвокатом Нікітіною Ю.В., з однієї сторони, та Підприємством об`єднання громадян Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих в особі директора Сморярчука В.І., з другої сторони, в р. 1 якого визначено предмет цього договору: адвокат зобов`язується надавати правову допомогу, в тому числі, виконувати окремі доручення клієнта пов`язані із веденням справи; адвокат представляє інтереси клієнта, зокрема, в судах, вчиняє всі необхідні дії в інтересах клієнта ( п.1.1, п.1.2 Договору).

У відповідності до п. 3.4.5 Договору визначено сплату гонорару адвокату в розмірі та в строк згідно з Договором.

Згідно п.4.1, п.4.2 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання. Термін дії цього договору 24 місяці.

Відповідно до п.5.1. Договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обгрунтованого розміру гонорару.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання договору про надання правової допомоги, адвокатом Нікітіною Ю.В. видано ордер серія ВЕ №1026771 від 19.01.2021, на підставі якого здійснювалось представництво позивача у справі 915/73/21.

В позовній заяві позивач зазначає, що в якості ставок адвокатського гонорару сторони погодили застосувати за годину роботи вартість адвокатських послуг, яка не може перевищувати 800 грн. на годину. Попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу визначено в сумі 10 000,0 грн., яка складається з наступного.

1. Представник Миколаївського УВП УТОС - Нікітіна Ю.В. витратила чотири години робочого часу на усну консультацію з вивченням документів. Вартість послуг представника становить 600 грн./год.

Розмір витрат на правову допомогу складає: 600 грн. х 4 год. = 2400 грн.

2. Вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів зайняла 2 год. Вартість послуг представника становить 600 грн/год.

Розмір витрат на правову допомогу складає: 600 грн. х 2 год. = 1200 грн.

3. Написання позову зайняло чотири години робочого часу. Вартість послуг представника становить 600 грн./год.

Розмір витрат на правову допомогу складає: 600 грн. х 4 год. = 2400 грн.

4. Консультація перед подачею позову склала 2 години робочого часу. Вартість послуг представника становить 600 грн./год. Таким чином, розмір витрат на правову допомогу складає: 600 грн. х 2 год. = 1200 грн.

5. Явка на призначене судове засідання не залежно від того чи відбулось 650 грн. Розмір витрат за участь у 4-х судових засіданнях 650 х 4 =1950 грн.

6. Подача позову 850 грн.

Також в матеріалах справи міститься розрахункова квитанція № 00044 від 15.12.2020 на суму 10000,0 грн., в якій вказано найменування послуги: Адвокатські послуги. Оплата за ведення справи в суді першої інстанції по господарській справі за позовом Підприємства об`єднання громадян Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих в особі директора Сморярчука В.І. до Підприємства об`єднання громадян Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих про скасування договору користування будиночками .

Суд вважає за необхідне зауважити, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).

Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18.

Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Аналогічний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Разом із тим, будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи фактичне понесення позивачем витрат у розмірі 10 000 грн., пов`язаних із розглядом справи № 915/73/21, які узгодженні між Підприємством об`єднання громадян Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих в особі директора Сморярчука В.І. та адвокатом Нікітіною Ю.В., суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката понесені під час розгляду справи у розмірі 10000,0 грн.

Суд також зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірний зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також предметом позовних вимог.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 14, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про спільне використання бази відпочинку Ювілейна Українського товариства сліпих від 01.03.2019, укладений між Підприємством об`єднанням громадян Миколаївським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих та Підприємством об`єднанням громадян Вознесенським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих .

3. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (код ЄДРПОУ 03967859) на користь Підприємства об`єднання громадян "Миколаївське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (код ЄДРПОУ 03967843) кошти в сумі 130 404 (сто тридцять тисяч чотириста чотири) гривні 99 (дев`яносто дев`ять) копійок, а також судовий збір в розмірі 4540,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Семенчук