Ухвала

від 19.07.2021 по справі 140/6662/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6662/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про здійснення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0285674-2403-0307 від 16.06.2021 за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єкту за період 2019 рік, сума податкового зобов`язання 9 012,12 грн, №0285675-2403-0307 від 16.06.2021 за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єкту за період 2019 рік, сума податкового зобов`язання 417,30 грн.

16.07.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п`ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін обґрунтоване тим, що: 1) дана адміністративна справа має важливе значення для позивача, оскільки остання є громадянкою Республіки Польща і вбачає в діях відповідача дискримінацію за ознакою громадянської належності; 2) предмет доказування є складним та вимагає проведення судового засідання з метою надання ґрунтовних пояснень та підтверджуючих документів для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи, в тому числі й можливого виклику свідків.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Водночас, клопотань про виклик свідків не заявлено, як і не обґрунтовано жодним чином необхідність такого виклику та не наведено обставин, які можуть бути підтверджені в ході допиту свідків.

Суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі Mirovni Institut v. Slovenia зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).

Позивач не навів жодних вагомих доводів щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а відтак, судом буде надано належну оцінку оскаржуваним рішенням і в світлі зазначених положень КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 162, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін, - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В.Дмитрук