Рішення

від 02.09.2021 по справі 140/6662/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6662/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0285674-2403-0307 від 16.06.2021 - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єкту за період 2019 рік, сума податкового зобов`язання 9 012,12 грн., №0285675-2403-0307 від 16.06.2021 - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єкту за період 2019 рік, сума податкового зобов`язання 417,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення по об`єктах нерухомого майна: теплиця загальною площею 1727,70 кв.м та паливна загальною площею 80,00 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Позивач зазначила, що вищевказані об`єкти нерухомого майна використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції, яку вона разом зі своєю сім`єю, а саме: сином - ОСОБА_2 та чоловіком - ОСОБА_3 вирощують як для власного споживання так і для продажу. А саме, для цілей продажу даної сільськогосподарської продукції син позивача - ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати, оскільки належні позивачу об`єкти нерухомого майна використовуються безпосередньо для здійснення особистого селянського господарства, а тому відповідно до підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не є об`єктами оподаткування.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

10.07.2021 ОСОБА_1 було подано клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 в задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін відмовлено.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що з 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 23.11.2018 №2628-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів . Після внесення змін до ПК України, відповідно до підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Згідно цього закону ОСОБА_1 надала довідку Локачинської РДА (відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля) від 11.08.2020 №141 про те, що дані об`єкти нерухомого майна належать до групи Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271), підкласу код 1271.6 Будівлі тепличного господарства , відповідно до цього за 2019 рік їй не нараховувався податок на нерухоме майно (код платежу 18010300).

Вказала, що у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності ОСОБА_1 16.10.2019, їй були сформовані податкові повідомлення-рішення за 3 місяці 2019 року, по таких об`єктах: паливна (80,0 кв.м), 2019 рік - 80,0 кв.м х 20,865 гривень = 1 669,20 грн., за 3 місяці 2019 року - 1 669,20 грн./12 місяців х 3 місяці = 417,30 грн. (ППР №0285675-2403-0307 від 16.06.2021); теплиця (1727,7 кв.м), 2019 рік - 1727,7 кв.м х 20,865 грн. = 36 048,46 грн., за 3 місяці 2019 року - 36 048,46 грн./12 місяців х 3 місяці = 9 012,12 грн. (ППР №0285674-2403-0307 від 16.06.2021).

Ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості на 2019 рік, за рішенням Війницької ОТГ №21/3 від 12.06.2018 встановлена у розмірі 0,5 відсотків від мінімальної заробітної плати 4 173,00 грн. (20,865 грн./l кв.м).

Представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просила здійснювати розгляд справи за участі представника ГУ ДПС у Волинській області.

Щодо клопотання про розгляд справи за участю відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, просить адміністративний позов задовольнити, крім того, просила постановити окрему ухвалу щодо порушення вимог закону посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області.

Також ОСОБА_1 надала копію довідки №014/08-04/2-21 від 16.08.2021 відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства Володимир-Волинської РДА, з якої вбачається, що об`єкти нерухомого майна, по яких було прийнято податкові повідомлення-рішення, відносяться до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271.6) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 16.06.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення №0285674-2403-0307, №0285675-2403-0307 відповідно до яких ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2019 рік у розмірі 9 012,12 грн. та 417,30 грн., відповідно (а.с.4-5).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із статтею 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Водночас у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведені об`єкти, які не є об`єктом оподаткування за вказаної нормою закону.

Так, відповідно до підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.

Відтак перелік будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, визначений наведеною нормою, не є вичерпним та містить лише одне виключення.

Аналізуючи норми підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, слід дійти висновку, що законодавець визначив умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №0340/1905/18.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: теплиця загальною площею 1727,70 кв.м та паливна загальною площею 80,00 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.15-16).

Зазначені об`єкти нерухомого майна використовуються позивачем для вирощування сільськогосподарської продукції, яку вона разом зі своєю сім`єю вирощують як для власного споживання так і для продажу.

На підтвердження факту належності об`єктів нерухомого майна до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (1271) ОСОБА_1 надала довідку від 01.02.2019 №193 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:01:000:0212 площею 0,5000 га (для ведення ОСГ) розташовані такі будівлі (теплиці): паливна загальною площею 80,00 кв.м, теплиця загальною площею 1727,70 кв.м (а.с.17).

У своїй сільськогосподарській діяльності на праві оренди позивач також використовує земельну ділянку загальною площею 0,50 га, що підтверджується договором від 28.04.2010 (а.с.12-14).

Крім того, згідно із довідкою Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Локачинської районної Державної адміністрації від 11.08.2020 №141 та довідкою Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства Володимир-Волинської районної Державної адміністрації Волинської області від 16.08.2021 №014/08-04/2-21 розташовані по АДРЕСА_2 дві теплиці та паливна для їх обігріву, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, належить до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства за кодом 1271.6 Будівлі тепличного господарства (а.с.18, 50).

Відтак, зазначені об`єкти нерухомого майна відповідно до вказаних вище довідок ОСОБА_1 використовує у сільськогосподарській діяльності. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та обставина, що об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу на праві власності і щодо яких контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Доводи контролюючого органу про те, що позивач, як фізична особа, не є сільськогосподарським товаровиробником, відтак на нього не поширюється пільга, передбачена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін сільськогосподарський товаровиробник має інше змістовне навантаження.

Крім того, визначення сільськогосподарський товаровиробник також міститься у статті 1 Закону України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років від 18.01.2001 №2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

При цьому слід зауважити, що встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників як юридичних осіб, так і фізичних, та направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Отже, в розумінні вимог підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України позивач ОСОБА_1 , як фізична особа, є сільськогосподарським товаровиробником, відтак належні їй будівлі, споруди не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту ж підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, з огляду на що суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

При прийнятті рішення судом також враховано, що в межах розгляду даного спору ГУ ДПС у Волинській області не надано доказів передачі позивачем належних їй на праві власності об`єктів нерухомості в оренду, лізинг чи позичку, що виключає право останнього на застосування податкової пільги.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 74 рішення по справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 , з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про постановлення окремої ухвали стосовно порушення вимог закону посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області, суд вважає, що немає необхідності для постановлення окремої ухвали. Крім того, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду в розумінні статті 249 КАС України.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області: №0285674-2403-0307 від 16 червня 2021 року - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єкту за період 2019 рік, сума податкового зобов`язання - 9 012,12 грн.; №0285675-2403-0307 від 16 червня 2021 року - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єкту за період 2019 рік, сума податкового зобов`язання - 417,30 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679)

Суддя В.В. Дмитрук