Ухвала
від 08.07.2021 по справі 645/6478/13-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 645/6478/13

провадження № 61-4611ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Харківської міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області , третя особа - служба у справах дітей Фрунзенського району Харківської міської ради про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року у вказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року причини пропуску строку визнані неповажними, касаційну скаргу залишено без руху, ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків. Скаржнику необхідно було надати докази на обґрунтування мотивів клопотання, або навести інші підстави для поновлення строку, зазначити підстави касаційного оскарження визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.

27 квітня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 надіслав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додав уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання мотивоване тим, що апеляційний суд у порушення норм процесуального не направив заявнику копію оскарженого судового рішення, у матеріалах справи відсутні докази надсилання учасникам справи рішення апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржнику запропоновано надати докази, що підтверджують надсилання або не надсилання апеляційним судом копії судового рішення чи не отримання ОСОБА_1 оскарженого судового рішення після складення його повного тексту.

15 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав заяву на усунення недоліків касаційної скарги, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивує свою вимогу тим, що оскаржене судове рішення отримав 24 лютого 2021 року, що підтвердив довідкою суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до статті 319 та частини першої статті 325 ЦПК України (чинного на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції від 02 грудня 2014 року) рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення. А касаційна скарга на ці судові рішення може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк (частина друга статті 325 ЦПК України).

Згідно частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У пункті 14 Перехідних Положень ЦПК України (чинного на момент подання касаційної скарги) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аналіз пояснень та документів (копій матеріалів справи), наданих на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою, вказує на те, що без дослідження всіх матеріалів справи, не можна зробити висновок щодо наявність підстав для застосування встановленого частиною третьою статті 394 ЦПК України річного строку, що зумовлює необхідність перевірки поважності причин пропущення ОСОБА_1 встановленого частиною першою статті 325 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції від 25 листопада 2014 року) двадцятиденного строку касаційного оскарження.

Із апеляційною скаргою на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року звертався саме ОСОБА_1 через свого представника, що свідчить про те, що останньому було достеменно відомо про перебування на розгляді апеляційного суду цієї справи.

Посилання заявника на те, що він не отримував копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції у цій справі, Верховний Суд не може визнати поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження тривалістю більше, ніж на 6 років з таких підстав.

Як вбачається із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року оприлюднена 02 грудня 2014 року.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином із 02 грудня 2014 року ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції.

Верховному Суду не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало заявнику ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції та подати належно оформлену касаційну скаргу у строки визначені ЦПК України.

ОСОБА_1 отримав оскаржуване судове рішення 24 лютого 2021 року. З часу отримання копії оскарженого судового рішення для ОСОБА_1 почався перебіг двадцятиденного строку для подання касаційної скарги, який закінчився 16 березня 2021 року (вівторок). Касаційна скарга подана 19 березня 2021 року (на двадцять третій день з наступного дня після отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції), тобто з пропущенням двадцятиденного строку апеляційного оскарження. При цьому заявник не навів поважних причин, які б перешкоджали йому подати касаційну скаргу до 16 березня 2021 року.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 393, пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не навів поважних причин пропущення встановленого частиною першою статті 325 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції від 25 листопада 2014 року) строку касаційного оскарження та враховуючи те, що з часу ухвалення оскаржуваного рішення суду до подання касаційної скарги сплинуло більше шести років колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 325 (чинний станом 25 листопада2014 року), 393, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Харківської міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області , третя особа - служба у справах дітей Фрунзенського району Харківської міської ради, про поділ майна подружжя.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

О. С. Ткачук

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення08.07.2021
Оприлюднено21.07.2021
Номер документу98432936
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —645/6478/13-ц

Ухвала від 09.02.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 08.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 17.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 09.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 09.12.2015

Цивільне

Апеляційний суд Харківської області

Кісь П. В.

Ухвала від 02.12.2015

Цивільне

Апеляційний суд Харківської області

Кісь П. В.

Ухвала від 13.11.2015

Цивільне

Апеляційний суд Харківської області

Кісь П. В.

Ухвала від 19.10.2015

Цивільне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Шевченко Г. С.

Ухвала від 03.10.2013

Цивільне

Апеляційний суд Харківської області

Коваленко І.П. І. П.

Ухвала від 18.11.2013

Цивільне

Апеляційний суд Харківської області

Коваленко І.П. І. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні