Рішення

від 15.07.2021 по справі 950/754/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/754/21

Провадження № 2/950/359/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Плевако В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2 про визнання недійним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2 у якому просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020 № 18-19175/16-20-СГ, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5922986900:05:002:0430, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.08.2020, індексний номер 53478653 та здійснений на його підставі запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 37641566 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5922986900:05:002:0430.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході моніторингу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено факт незаконного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію, оскільки отримавши у власність земельну ділянку у Прилуцькому районі Чернігівської області, відповідач повторно отримала земельну ділянку на території Лебединського району Сумської області, шляхом безоплатної приватизації.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.09.2019 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Охіньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Всупереч положень ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2 га на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, тобто відповідач повторно скористалась правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки із земель державної власності.

У свою чергу Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не перевірило факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства чим порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

За таких обставин, із урахуванням положень ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, позивач просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало до суду відзив у якому зазначило, що в лютому 2020 до головного управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області звернулась ОСОБА_2 . У своїй заяві відповідач також зазначила про те, що раніше вона право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України не використала.

Наказом головного управління від 21.02.2020 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а наказом від 14.05.2020 розроблений та погоджений проект було затверджено. При наданні ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, головне управління керувалось інформацією, наданою відповідачем, про не використання нею права на безоплатну приватизацію раніше.

На вказаний відзив позивач надав відповідь у якій зазначив, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, серед іншого, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру та розпорядження землями державної власності. Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Таким чином центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, міг знати про повторне використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

ОСОБА_2 надіслала відзив у якому позовні вимоги щодо визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права визнала, зазначила, що про наявність спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області їй не було відомо. Наміру отримувати земельну ділянку вона не мала, оскільки раніше, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області їй було надано у власність земельну ділянку на території Охіньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Ухвалою від 27.04.2021 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 25.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проти позовних вимог заперечував, вказав на те, що оскільки ОСОБА_2 у своїй заяві особисто підтвердила те, що раніше не реалізувала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, було прийнято відповідний наказ та наданої їй 2 га, відповідно до норм, встановлених Земельним кодексом України. Також зазначив про те, що перевірити надання заявнику земельної ділянки на території іншої області, спеціалісти Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не мають можливості.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, справу просила розглядати без її участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.06.2019 № 25-4380/14-19-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Охіньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 17).

У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.09.2019 № 25-6072/14-19-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 7424186200:04:000:0543) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Охіньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 20).

08.11.2019 право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7424186200:04:000:0543 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 9).

При цьому, в лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Московсько-Бобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 39 зворот. стор.).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.02.2020 № 18-7533/16-20-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Московсько-Бобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 39).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020 № 18-19175/16-20-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5922986900:05:002:0430) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Московсько-Бобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 40).

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5922986900:05:002:0430 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.08.2020, індексний номер 53478653, запис про право власності № 37641566 (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2, 3 вищевказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до положень ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 га. Як встановлено судом, ОСОБА_2 реалізувала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га на території Охіньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області у 2019 році.

Тобто підстав для передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 5922986900:05:002:0430) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Московсько-Бобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області у Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:

державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами.

Інформація Державного реєстру прав, отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.

Взаємодія інформаційних систем Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок).

Згідно з п. 4, 5 вказаного Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Тобто з урахуванням положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень територіальний орган Держгеокадастру має доступ до відомостей Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки та не позбавлений можливості перевірити наявність у фізичної особи на праві власності земельної ділянки, в тому числі отриманої шляхом безоплатної приватизації.

Враховуючи те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020 № 18-19175/16-20-СГ ОСОБА_2 безпідставно надано земельну ділянку площею 2 га в межах норм безоплатної приватизації, право на яку ОСОБА_2 реалізувала раніше, отримавши земельну ділянку площею 2 га на території Охіньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

Згідно із ч. 3 зазначеної статті у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно з копією довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5922986900:05:002:0430 зареєстровано у Державному реєстрі на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.08.2020, індексний номер 53478653, запис про право власності № 37641566 (а.с. 12).

Враховуючи те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020 № 18-19175/16-20-СГ визнано судом недійсним, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.08.2020, індексний номер 53478653 та запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5922986900:05:002:0430, № 37641566 підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 4540,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2 про визнання недійним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2020 № 18-19175/16-20-СГ, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5922986900:05:002:0430, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.08.2020, індексний номер 53478653 та здійснений на його підставі запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 37641566 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5922986900:05:002:0430.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Лебединський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.07.2021.

Суддя В.М.Косолап