Постанова

від 15.07.2021 по справі 2-1140/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1140/11

Провадження № 22-ц/801/1532/2021

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 рокуСправа № 2-1140/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С.К., Ковальчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання: Очеретної М.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року, постановлену у складі судді Шепеля К.А., в залі суду,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами.

Вказана заява мотивована тим, що 20 листопада 2012 року Жмеринським міськрайонним судом частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №2/205/7939/11, однак рішення суду залишається невиконаним та не відповідає обставинам справи, оскільки відповідач по справі - її сусідка, самовільно зайняла належну ОСОБА_1 частину земельної ділянки біля будинку, а суд вирішив повернути лише її частину, тобто створені їй перешкоди не усунуті в повному обсязі.

Для будівництва житлових будинків всім громадянам Жмеринською міською радою надавались однакових розмірів земельні ділянки по 0,10 га, проте на даний час земельна ділянка відповідача є значно більшою. Площа земельної ділянки відповідача складає 0,1039 га, а у позивача - 0,0981 га. За судовим рішенням позивачу повернуто лише 9 кв. м. землі, хоча точних замірів для прийняття рішення ніхто не проводив. На даний час відповідач намагається прибрати зі спірної землі вбиральню, побудовану десятки років тому позивачкою на своїй землі. Суд при винесенні рішення не взяв до уваги пояснення експерта ОСОБА_4 про те, що фактична площа самозахвату землі становить 24 кв. м. У рішенні суду вказано приблизні величини, які зі сторони міської ради ніхто не визначав. Саме це призвело до невірного вирішення спору та прийняття незаконного рішення. Позивач не знала, що відповідно до рішення Жмеринської міської ради №201 від 25 листопада 1999 року їй передано у власність 990 кв м землі, остання вважає цю цифру орієнтовною та не чітко визначеною. Відтак, спір потребує вирішення відповідно до зазначених обставин.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, у якій просила задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, зобов`язати відповідачку не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою, площею 1 000 кв м та перенести огорожу з боку будинку АДРЕСА_1 , відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи №851/1014/21-21 від 3 жовтня 2012 року.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року в задоволенні заяви про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявницею ОСОБА_1 не надано доказів, якими підтверджуються нововиявлені обставини, а лише зазначено особисті припущення, на підставі яких вона просить скасувати рішення суду від 20 листопада 2020 року, при цьому ОСОБА_1 вдається лише до переоцінки уже досліджених і оцінених судом доказів.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та як наслідок скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявниці на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, є саме обставина наявності рішення №253 від 15.11.2011, яким виправлено описку у прізвищі отримувача землі у рішенні №201 від 25.11.1999, яким їй виділено 0,10 га землі та на той факт, що за наявності таких рішень, копія рішення №201 від 25.11.1999 про виділення їй земельної ділянки у розмірі 0,099 га цілком очевидно є підробленою, адже не могло існувати двох рішень з одним номером та датою про видачу одній особі земельної ділянки з різними розмірами. Вказані обставини існували на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, однак не були встановлені судом.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду 29 червня 2021 року відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Іншим учасником справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представники апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, при цьому надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з`явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою площею 0,0990 га, розташованою по АДРЕСА_2 , шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,0009 га та перенесення огорожі з боку будинку АДРЕСА_2 , де відстані від межі та житловим будинком літ. Б становлять 2,40 м, 2,40 м, а сараєм літ Г становлять 2,90 м, 2,90 м, відповідно до додатку 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №851/1014/21-21 від 03.10.2012 (а.с. 236-238 т. 1).

Ухвалою апеляційним судом Вінницької області 25 грудня 2012 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилено, а рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року залишено без змін (а.с. 263-265 т. 1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року та на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року (а.с. 229 т. 2).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 20 травня 2013 року ухвалив заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2013 року вважати неподаною та повернути заявнику (а.с. 234 т. 2).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 02 жовтня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання за рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року в цивільній справі №2/205/7939/11 відмовлено (а.с. 25 т. 2).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 2 жовтня 2015 року скасовано та постановлено нову, якою поновлено ОСОБА_1 строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа виданого на виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року у справі №2/0205/17/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (а.с. 59-60 т. 2).

07 грудня 2015 року ОСОБА_1 зверталась до Жмеринського міськрайонного суду з заявою про перегляд судового рішення від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами, у якій просила поновити їй пропущений строк для подання такої заяви та винести ухвалу про скасування рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року (а.с. 66-67 т. 2).

Ухвалами Жмеринського міськрайонного суду від 8 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а 16 грудня 2015 року повернуто позивачу в зв`язку з не усуненням недоліків заяви (а.с. 69, 72 т. 2).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області 8 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 16 грудня 2015 року скасовано, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 115-116 т. 2).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 23 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою залишено без задоволення (а.с. 22-24 т. 3).

Підставою для перегляду судового рішення у порядку передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, можуть бути лише обставини, передбачені в статті 423 цього Кодексу.

Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2).

Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.

Такий висновок ґрунтується на роз`ясненнях, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з пунктом 5 згадуваної Постанови Пленуму, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що заявником не надано доказів, якими підтверджуються нововиявлені обставини, а лише зазначено особисті припущення, на підставі яких вона просить скасувати рішення суду від 20 листопада 2020 року і викладені в заяві обставини зводяться до переоцінки уже досліджених і оцінених судом доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при розгляді заяви про перегляд рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами не прийняв до уваги рішення Жмеринської міської ради №253 від 15 листопада 2011 року, яким у рішенні Жмеринської міської ради №201 від 25.11.1999 змінено прізвище отримувача земельної ділянки з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_5 , є безпідставними, оскільки рішення, на яке посилається заявник, не було предметом дослідження суду при винесенні рішення від 20 листопада 2012 року і оцінку його допустимості та достовірності, як доказу права на отримання земельної ділянки, суд першої інстанції не встановлював.

Отже, підстави для перегляду рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами відсутні.

Крім того, вказані вище доводи не були вказані у заяві про перегляд рішення як нововиявлена обставина.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі Правєдная проти Росії від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком міського суду про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду у порядку його перегляду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до іншого тлумачення норм права, ніж здійснене судом та до переоцінки доказів, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують, у зв`язку з чим відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції не порушені норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: В. В. Оніщук

Судді: О. В. Ковальчук

С. К. Медвецький